Рішення № 15122920, 27.04.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" квітня 2011 р. Справа № 5019/702/11

За позовом Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк"

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Явір"

про стягнення заборгованості в сумі 207709 грн. 96 коп.

Суддя Войтюк В.Р.

Представники:

Від позивача : ОСОБА_1. дов. № 5232-19 від 14.12.2010 р.

Від відповідача : не з`явився

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 14 квітня 2011 року до 27 квітня 2011 року.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк", звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Явір" 207 709 грн. 96 коп. заборгованості згідно Кредитного договору № 2405/07-261 від 24.05.2007 р., з яких: 120 000 грн. 00 коп. непогашений кредит (тіло кредиту), 39 668 грн. 69 коп. несплачені проценти по кредиту, 2766 грн. 75 коп. пеня за прострочення повернення відсотків, 9274 грн. 52 коп. пеня за прострочення повернення тіла кредиту, 36000 грн. 00 коп. штраф за невиконання умов кредитного договору в розмірі 30 % від простроченої суми боргу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не подав, у судове засідання після оголошення перерви не з'явився, про день та час судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується підписом представника відповідача у протоколі судового засідання (а.с.46).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд встановив та врахував наступне.

24 травня 2007 року між КБ "Західінкомбанк" ТзОВ (правонаступником якого є ПАТ "Західінкомбанк") та Товариством з обмеженою відповідальністю «Явір»укладено Кредитний договір № 2405/07-261 (а.с.15-16), за умовами якого позивач (Кредитор) надає відповідачу (Позичальнику) кредит у вигляді відкриття відкличної поновлювальної кредитної лінії на ведення посівних робіт, ремонт техніки, придбання міндобрив, рефінансування заборгованості за кредитом підприємця ОСОБА_2 згідно кредитного договору № 1603/05-261 від 16 березня 2005 року та на інші потреби обумовлені веденням статутної діяльності з лімітом лінії у розмірі 250 000 грн. 00 коп. на умовах, визначених даним Кредитним договором, із сплатою 19 процентів річних. Термін користування кредитними коштами встановлюється до 24 травня 2008 року включно, а в разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником будь-якої з умов даного договору - до першої письмової вимоги Кредитора.

Пунктами 3.1.1., 3.1.2. Кредитного договору визначено, що Кредитор (позивач) зобов'язаний відкрити позичковий рахунок №20625012120 для видачі Позичальнику (відповідачу) кредитних коштів. Надати Позичальнику кредитні кошти на умовах, визначених договором і перерахувати суму кредитних коштів повністю або частинами на вказаний Позичальником рахунок, при умові виконання договору, поданні Кредитором документів, що підтверджують цільове використання кредитних коштів, а також інших документів на вимогу Кредитора.

Відповідач у свою чергу зобов'язувався забезпечити своєчасне повернення одержаних кредитних коштів, сплату нарахованих процентів та належне виконання інших умов договору. Повне погашення кредиту здійснити на позичковий рахунок №20625012120 в КБ "Західінкомбанк" ТзОВ, МФО 303484 не пізніше ніж 24 травня 2008 року, а в разі невиконання (неналежного виконання) будь-якої з умов даного договору - в семиденний строк з дня отримання письмової вимоги Кредитора (п.п.3.2.1.,3.2.2. Кредитного договору).

23 травня 2008 року сторони підписали Додатковий договір до Кредитного договору №2405/07-261 від 24 травня 2007 року, згідно якого продовжили термін користування кредитними коштами до 25 березня 2009 року (а.с.18). Додатковою угодою від 26 травня 2007 року до Кредитного договору №2405/07-261 від 24 травня 2007 року сторони змінили відсоткову ставку за користування кредитними коштами до 18 % річних з 26.05.2007 року (а.с.18).

Банк виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, відкрив позичковий рахунок №20625012120 та видав Позичальнику кредитні кошти у повному розмірі.

Зобов'язання передбачені Кредитним договором по погашенню простроченої кредитної заборгованості відповідачем належним чином не виконуються. Станом на 16 лютого 2011 року у Товариства з обмеженою відповідальністю "Явір" існує заборгованість перед Публічним акціонерним товариством "Західінкомбанк" в розмірі 120 000 грн. 00 коп. непогашеного кредиту (тіла кредиту).

21.07.2010 року позивач направляв відповідачу претензію № 3433-11 про сплату простроченої заборгованості по Кредитному договору № 2405/07-261 від 24 травня 2007 року, однак вона залишена без відповіді та задоволення.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.345 ГК України - кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обовязки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах (ч.3 ст.346 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1056 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.

Судом встановлено, що в даному випадку відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми кредитний договір № 2405/07-261 від 24 травня 2007 року предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобовязання. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статей 525, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (п.1 ст. 549 ЦК України).

Сторони у п. 3.2. Кредитного договору №2405/07-261 від 24 травня 2007 року визначили, що у разі порушення (невиконання) умов даного договору позичальник зобовязаний сплатити штраф в розмірі 30 процентів від простроченої суми боргу, незалежно від нарахованої пені, збитків та інших стягнень. Відповідач зобовязання щодо повернення кредитних коштів не виконав, тому сплата штрафу є його договірним зобовязанням.

Судом встановлено, що штраф в розмірі 36 000 грн. 00 коп., що становить 30% від загальної простроченої суми заборгованості 120 000 грн. 00 коп., нарахований у відповідності до фактичних обставин справи, положень чинного законодавства та укладеного між сторонами договору, а відтак підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності із ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

В даному випадку підписаним між сторонами Кредитним договором №2405/07-261 від 24 травня 2007 року (п.3.2.6) визначено, що за порушення строків повернення та сплати грошових сум згідно п.п.3.2.2., 3.2.3., 6.5 договору позичальник зобовязується сплатити кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка буде діяти на період нарахування пені, від суми несплачених грошових сум за кожен день прострочки.

Враховуючи, що відповідачем порушено строки повернення та сплати грошових сум позивачем нараховано відповідачу 2766 грн. 75 коп. пені за прострочення повернення процентів та 9274 грн. 52 коп. пені за прострочення повернення тіла кредиту за період з 19.08.10 р. по 16.02.11 р.

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 207 709 грн. 96 коп. заборгованості, з яких: 120 000 грн. 00 коп. непогашений кредит (тіло кредиту), 39 668 грн. 69 коп. несплачені проценти по кредиту, 2766 грн. 75 коп. пеня за прострочення повернення відсотків, 9274 грн. 52 коп. пеня за прострочення повернення тіла кредиту, 36000 грн. 00 коп. штраф за невиконання умов кредитного договору в розмірі 30% від простроченої суми боргу, заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Явір" (35211, Рівненська область, Демидівський район, с.Золочівка, код 32941400) на користь Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (43005, м.Луцьк, пр.Перемоги, 15, код 19233095) - 120 000 грн. 00 коп. непогашеного кредиту (тіло кредиту), 39 668 грн. 69 коп. несплачених процентів по кредиту, 2766 грн. 75 коп. пені за прострочення повернення відсотків, 9274 грн. 52 коп. пені за прострочення повернення тіла кредиту, 36000 грн. 00 коп. штрафу за невиконання умов кредитного договору в розмірі 30 % від простроченої суми боргу, 2077 грн. 10 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 04.05.2011р.

Суддя В.Р.Войтюк