Рішення № 15122917, 20.04.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2011 р.Справа № 27/17-976-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. (засновник, паспорт НОМЕР_1);

від відповідача: не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцепт-АвтоЮг";

до відповідача: Дочірнього підприємства "Золота Рибка";

про стягнення 5431,82грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Акцепт-АвтоЮг" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Дочірнього підприємства "Золота Рибка", в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 5431,82 грн. з яких 5000,00 грн. основний борг, 332,78 грн. - інфляційні, 99,04 грн. 3% річних та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі усної заявки про надання послуг з перевезення вантажу, позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобовязання, між тим, відповідач за фактично надані послуги не розрахувався, в звязку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

У судовому засіданні 20.04.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України станом на 11.04.2011 року. та підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал, які наявні у матеріалах справи. Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

На підставі усного замовлення Дочірнього підприємства "Золота Рибка" про надання послуг з перевезення вантажу, а саме кільки с/м чорноморської в кількості 20 000 кг, від пункту відправлення м. Севостопіль ТОВ „Антарктика” до пункту призначення м. Ізмаїл Дочірнє підприємство „Золота Рибка”, позивачем були надані послуги з перевезення вантажу, що підтверджується наявною в матеріалах справи товарно-транспортною накладною №28/1 від 28.05.2010р. (а.с. 8) з відповідною відміткою Дочірнього підприємства "Золота Рибка" про отримання даного вантажу.

Отже, факт належного виконання позивачем взятих на себе зобовязань (відповідно до замовлення ДП "Золота Рибка") щодо надання послуг з перевезення вантажу та прийняття даних робіт, підтверджується наявною у матеріалах справи товарно-транспортною накладною серія 39-41 М №28/1 від 28.05.2010р. та видатковою накладною №А-00000078 від 28.05.2010р., які підписані уповноваженими особами та скріплений відповідними печатками обох сторін, в звязку з чим відповідачу було виставлено до оплати рахунок-фактуру №СФ-23 від 31.05.2010р., згідно якого загальна вартість наданих позивачем послуг з автоперевезення Севостопіль-Ізмаїл складає 5000,00 грн. (у т.ч. ПДВ).

Також позивачем був надісланий відповідачу простою поштою для підписання акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000027, між тим, даний акт відповідачем не був підписаний та будь-яких заперечень щодо якості, обсягу наданих послуг чи їх вартості відповідачем також не заявлено.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, а саме гарантійного листа відповідача від 31.05.2010р. за вих. №53, Дочірнє підприємство "Золота Рибка" зобовязалось сплатити заборгованість перед позивачем за послуги перевезення вантажу у розмірі 5000,00 грн. у строк до 04.06.2010р. (а.с. 10).

Отже, зазначені обставини свідчать про належне виконання позивачем зобовязань щодо перевезення вантажу, відповідно до товарно-транспортної накладної серії 39-41 М №28/1 від 28.05.2010р.

В порядку досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу Дочірнього підприємства "Золота Рибка" претензію вих №0609 від 06.09.2010р. (а.с. 11) з вимогою погасити у добровільному порядку заборгованість перед ТОВ "Акцепт-АвтоЮг" у розмірі 5000,00 грн. протягом одного місяця з моменту отримання даної претензії, а також попереджено відповідача, що в разі не виконання останнім вказаних вимог будуть нараховані штрафні санкції та ТОВ "Акцепт-АвтоЮг" буде змушене звернутись до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Як зазначає позивач, вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, між тим, доказів отримання Дочірнім підприємством "Золота Рибка" даної претензії позивачем до матеріалів справи не надано.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобовязань по оплаті за надані позивачем послуги з перевезення вантажу та направлені на стягнення основної заборгованості у сумі 5000,00 грн., 3% річних у сумі 99,04 грн. та інфляційних у сумі 332,78 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Положеннями ст. 208 Цивільного кодексу України передбачено обовязкову письмову форму для правочинів між юридичними особами. В свою чергу, відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. При цьому, у відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Згідно до приписів ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. При цьому ч.2 ст. 908 цього кодексу встановлено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

У відповідності до положень ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. При цьому, ч.3 ст.909 цього кодексу визначено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Проаналізувавши наведені положення чинного законодавства України, суд доходить висновку, що підписання між сторонами по справі товарно-транспортної накладної серія 39-41 М №28/1 від 28.05.2010р. та видаткової накладною №А-00000078 від 28.05.2010р., наявних у матеріалах справи, згідно усного замовлення про перевезення вантажу, свідчить про досягнення між сторонами всіх істотних умов договору перевезення вантажу, згідно до вимог ст. 909 Цивільного кодексу України.

Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, строком настання виконання зобовязань відповідача щодо сплати вартості фактично наданих послуг, згідно товарно-транспортної накладної №28/1 від 28.05.2010р., рахунку фактури №СФ-23 від 31.05.2010р. та гарантійного листа Дочірнього підприємства "Золота Рибка", є 04.06.2010р.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Як встановлено судом під час розгляду справи, в порушення вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, Дочірнім підприємством "Золота Рибка" оплату за надані позивачем послуги з перевезення вантажу здійснено не було, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 5000,00 грн., яка до теперішнього часу у добровільному порядку не погашена.

Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ "Акцепт-АвтоЮг" в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 5000,00 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи документами, суд доходить висновку, що вони є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем інфляційних у розмірі 332,78 грн. за період з 05.06.2010р. по 31.01.2011р., встановив, що позивач допустив помилку при здійсненні даного розрахунку, а саме невірно визначив середній індекс інфляції за даний період, в звязку з чим, суд зробив власний розрахунок та встановив, що загальна сума інфляційних становить 310,00 грн.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції

05.06.2010 - 31.01.201150001.062310.005310.00

Отже, сума інфляційних, що підлягає стягненню з відповідача становить 310,00 грн.

Перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем суми 3% річних у розмірі 99,04 грн. за період з 05.06.2010р. по 31.01.2011р., суд вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

З огляду на викладене загальна сума штрафних санкцій, що підлягає стягненню з відповідача становить 409,04 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Акцепт-АвтоЮг" та стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 5000,00 грн., інфляційних у розмірі 310,00 грн. та 3% річних у розмірі 99,04 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства „Золота рибка” (68670, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Сафяни, вул. Красива, буд. 8, код ЄДРПОУ 36084373) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцепт-АвтоЮг" (54055, м. Миколаїв, вул. Садова, 15, кв. 48, код ЄДРПОУ 35786587) 5000/пять тисяч/грн. 00 коп. основного боргу, 310/триста десять/грн. 00 коп. інфляційних та 99/девяносто девять/грн. 04 коп. 3% річних.

3.Стягнути з Дочірнього підприємства „Золота рибка” (68670, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Сафяни, вул. Красива, буд. 8, код ЄДРПОУ 36084373) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцепт-АвтоЮг" (54055, м. Миколаїв, вул. Садова, 15, кв. 48, код ЄДРПОУ 35786587) 101/сто одна/грн. 59 коп. державного мита та 235/двісті тридцять пять/грн. 06 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

4.Врешті позову відмовити.

5.Видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Акцепт-АвтоЮг" (54055, м. Миколаїв, вул. Садова, 15, кв. 48, код ЄДРПОУ 35786587) довідку на повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 54,32 грн. за платіжним дорученням № 24 від 17.02.2011р.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 26.04.2011р.