Рішення № 15122450, 26.04.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.11 Справа № 12/88/10-2/5009/684/11

Суддя Мойсеєнко Т.В.

Господарський суд Запорізької області у складі:

суддя: Мойсеєнко Т.В.

при секретарі судового засідання: Утюж С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 12/88/10-2/5009/684/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя,

до відповідача: Запорізького міського обєднання Української Спілки ветеранів Афганістану, м. Запоріжжя,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 1”, м. Запоріжжя,

про стягнення 11 553,32 грн.

Відомості про представників сторін та учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 257 від 09.11.2010 р., юрисконсульт другої категорії відділу юридичного забезпечення ЗМЕМ ВАТ «Запоріжжяобленерго»); ОСОБА_2 (довіреність № 100 від 17.03.2011 р., юрисконсульт другої категорії відділу юридичного забезпечення ЗМЕМ ВАТ «Запоріжжяобленерго»);

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність №22 від 31.03.2011 р.);

від третьої особи: ОСОБА_4 (довіреність № 4085/07 від 31.12.2010 р.);

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вищого господарського суду України від 18.01.2011 р. у справі № 12/88/10 скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 04.08.2010 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.10.2010 р. у справі № 12/88/10, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Предметом спору є стягнення за позовом ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж з відповідача: Запорізького міського обєднання Української Спілки ветеранів Афганістану, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: КП “ВРЕЖО № 1”, 11 553,32 грн. вартості недоврахованої безпідставно набутої електроенергії за період з 27.10.2008 р. по 26.10.2009 р., визначеної рішенням комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом від 03.12.2009 р., на підставі акту № 00003235 від 26.10.2009р. про порушення Правил користування електроенергією.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.02.2011 р. справу прийнято до провадження суддею Мойсеєнко Т.В. Розгляд справи призначено на 17.03.2011 р.

Від позивача надійшли письмові пояснення від 22.02.2011 р. № 114/83, в яких позивач повідомив, що споживання електричної енергії відбувалось самовільно, через проводи, один кінець яких був приєднаний до мереж ВАТ “Запоріжжяобленерго”, а другий заходив у приміщення по бул. Центральний, 25 у м. Запоріжжя, до якого були приєднані струмоприймачі відповідача. Позивач зазначив, що для ветеранських організацій не встановлено середніх норм споживання електроенергії, а лише затверджено норми користування житлово-комунальними послугами для громадян згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 р. № 879 у розмірі 75 кВт.год. на сімю, а тому дана постанова не може бути застосована. Також обленерго зауважило, що відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок надання пільг, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” пільги надаються лише з дня звернення, а відповідач за наданням пільг до позивача не звертався. Вказаний в акті лічильник є самовільно встановленим відповідачем, даний лічильник позивачем не опломбовувався і тому не відповідає поняттю “розрахунковий (комерційний) облік електроенергії” та не може бути прийнятий до уваги при здійсненні розрахунків. Позивач також наголосив на тому, що відповідач не заперечує факту бездоговірного та безоплатного споживання електроенергії і підписав акт про порушення ПКЕЕ без заперечень. Обовязок укладення відповідачем договору на постачання електроенергії передбачено пунктом 4.9 договору користування нежитловим приміщенням №734/1 від 05.09.2003 р., що укладений між відповідачем та Запорізькою міською радою.

Третя особа (КП “ВРЕЖО № 1”) не надала відзиву на позовну заяву. Надала письмові пояснення по справі від 09.03.2011 р. № 727/07, в яких зазначила, що відповідно до діючого договору № 199 від 03.12.2003 р. на постачання електричної енергії (комунальне навантаження житлових будинків), який укладено між КП “ВРЕЖО № 1” та позивачем, у приміщення, яким користується відповідач, електрична енергія по цьому договору не постачається та КП “ВРЕЖО № 1” не оплачується. Також між КП “ВРЕЖО №1” та відповідачем відсутній будь-який договір на постачання електричної енергії, тому третя особа не може надати пояснення, яким чином здійснювалося споживання електричної енергії відповідачем. Представник КП «ВРЕЖО №1»у судовому засіданні пояснила, що всі мешканці житлового будинку, в якому знаходиться орендоване відповідачем приміщення, уклали самостійні договори на постачання електроенргії з ВАТ «Запоріжжяобленерго».Вартість споживаної відповідачем електроенергії не включена у суми орендної плати, що складає 1 грн.

Ухвалою від 17.03.2011 р. розгляд справи відкладено до 31.03.2011 р. у звязку з неявкою відповідача, невиконанням сторонами вимог суду та необхідністю витребування додаткових доказів.

28.03.2011 р. позивач надав пояснення від 28.03.2011р. № 17/88, в яких зауважив, що відповідно до положень ст. ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України та п. 2.1 Методики бездоговірне споживання електроенергії, зафіксоване актом порушень ПКЕЕ, є достатньою підставою для стягнення з відповідача вартості необлікованої електричної енергії. При цьому, не має значення, ким саме виконано підключення, оскільки безпідставне споживання електроенергії здійснював відповідач. Посилання відповідача на ст. 29 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” позивач вважає безпідставними, оскільки даною нормою, на думку позивача, передбачено особливості укладання договорів про надання житлово-комунальних послуг у будинках житлового фонду, а предметом оренди є нежитлове приміщення.

30.03.2011 р. третя особа надала доповнення до пояснень від 30.03.2011 р. № 1095/07, в яких зазначила, що електрична енергія в орендоване нежитлове приміщення за договором №199 від 03.12.2003 р., який укладено між КП “ВРЕЖО №1”та позивачем на постачання електричної енергії (комунальне навантаження житлових будинків) не постачається. Акти розмежування електричних мереж та балансової відповідальності у КП “ВРЕЖО “1” відсутні(втрачені). Електроустановки, які знаходяться в орендованому приміщенні, на балансі КП “ВРЕЖО №1” не значаться.

В судовому засіданні 31.03.2011 р. представники позивача подали письмові пояснення від 31.03.2011 р., в яких зазначили, що згідно договору №199 від 03.12.2003 р. КП “ВРЕЖО №1”споживає електроенергію за адресою: бул. Центральний, 25 в м. Запоріжжя тільки на комунальні навантаження та ліфти. З мешканцями будинку укладено окремі договори на постачання електричної енергії з ВАТ “Запоріжжяобленерго”. Відповідач споживає електричну енергію без договору.

Ухвалою від 31.03.2011 р. розгляд справи відкладено до 07.04.2011 р. у звязку з невиконанням сторонами вимог суду, а також з метою виклику в судове засідання для дачі пояснень представників Запорізького територіального представництва НКРЕ.

Запорізьке територіальне представництво НКРЕ в письмових поясненнях від 05.04.2011 р. № 30-07-19/285 та його представники у судовому засіданні 07.04.2011 р. з питання пільгового споживання електроенергії юридичними особами пояснили, що ні НКРЕ України, ні енергопостачальна організація не встановлюють пільгові норми споживання електроенергії. Зазначені пільгові норми можуть бути застосовані тільки у разі передбачення державним бюджетом України коштів на покриття пільг. Щодо порядку укладення договорів на користування електроенергією зазначили, що відповідно до п. 1.3 ПКЕЕ, у разі передачі електроустановки або її частини в оренду та обумовлення договором оренди передачі орендареві відповідних повноважень щодо врегулювання договірних відносин з електропередавальною організацією та/або постачальником електричної енергії щодо забезпечення орендованої електроустановки або її частини між орендарем та субєктом електроенергетики мають бути укладені відповідні договори згідно з вимогами цих Правил. Тому вважають, що якщо договором оренди не передбачено надання орендареві зазначених повноважень, то орендодавець як власник забезпечує функціонування електроустановки, а витрати на електрозабезпечення орендованої електроустановки або її частини враховує в орендній платі.

Ухвалою від 07.04.2011 р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 26.04.2011 р. за клопотанням позивача.

В судовому засіданні 26.04.2011 р. були присутніми представники сторін та третьої особи. За їх клопотанням фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому зауважив, що стаття 27 Закону України «Про електроенергетику»не містить такого порушення як відповідальність за користування електроенергією без укладення договору. Що стосується поняття «самовільне підключення», то вважає, що позивачем не надано доказів того, що відповідач самовільно підключився до електромережі, оскільки на момент укладення договору оренди нежитлове приміщення вже було підключено до електромережі. Зауважує, що умовами договору користування нежитловим приміщенням № 734/1 від 05.09.2003 р. не визначено, з яким саме постачальником комунальних послуг має укласти договір відповідач, а також не вказано конкретного терміну укладення відповідного договору. Відповідач вважає, що саме балансоутримувач будинку як власник електромереж, які знаходяться в будинку, має укласти договір з позивачем на постачання електроенергії. Також відзначив, що лічильник, який знаходиться в приміщенні відповідача, був підключений до електромережі на законних підставах, однак позивач у встановлені ПКЕЕ строки не здійснював його контрольних оглядів, а при проведенні перевірки 26.10.2009 р. позивачем не було виявлено пошкодження пломб або їх відсутність. Тому відповідач вважає, що у позивача не було підстав застосовувати санкції у вигляді вартості недорахованої електричної енергії.

Представник третьої особи в судовому засіданні наголосив на тому, що електричні мережі, що прокладені в будинку, та лічильники, що встановлені в будинку, не перебувають на балансі КП «ВРЕЖО №1»і він не є постачальником електричної енергії. Тому вважає, що договір на користування електричною енергією відповідач мав укласти з ВАТ «Запоріжжяобленерго». Крім того, обовязок по укладенню договорів на користування комунальними послугами був покладений на відповідача умовами договору оренди.

В судовому засіданні 26.04.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи та Запорізького територіального представництва НКРЕ, судом встановлено наступне.

26.10.2009 р. представниками ВАТ «Запоріжжяобленерго»проведено перевірку дотримання Правил користування електричною енергією Запорізьким міським обєднанням Українського союзу ветеранів, за адресою бул. Центральний, 25 в м. Запоріжжя.

Перевіркою встановлено, що Запорізьким міським обєднанням Українського союзу ветеранів порушено вимоги п. 1.3, 5.1, 10.2 пп. 1 ПКЕЕ, а саме: електрична енергія використовується без договору на поставку електричної енергії, електроустановки самовільно підключені до мереж електропередавальної організації. Зокрема, зафіксовано такий перелік струмоприймачів: освітлення, мікрохвильова піч, електрочайник, компютер, холодильник.

Про виявлене порушення складено акт № 00003235 від 26.10.2009 р.

Перевірку проведено в присутності голови Запорізького міського обєднання Українського союзу ветеранів, яким підписано акт. Представника запрошено на засідання 05.11.2009 р. комісії з питань розгляду актів порушень ПКЕЕ.

Засідання комісії з розгляду актів переносилося з 05.11.2009 р. на 03.12.2009 р. , про що повідомлявся відповідач.

03.12.2009 р. комісією прийнято рішення, оформлене Протоколом від 05.11.2009 р., про проведення розрахунку недоврахованої електричної енергії по акту згідно з п. 2.1.5 Методики, затвердженої Постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 р. за період з 27.10.2008р. по 26.10.2009р. в сумі 11553,32 грн. Примірник протоколу, розрахунок та рахунок на оплату вручено представнику відповідача.

Нараховану суму не було сплачено відповідачем в добровільному порядку, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 1212, 1213 ЦК України, ст. ст. 20, 174, 175, 193 ГК України, Закону України “Про електроенергетику”, Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України № 910 від 17.10.2005 р., Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої НКРЕ України № 562 від 04.05.2006 р.

Суд зазначає, що відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії регулюються Законом України «Про електроенергетику»від 16.10.1997р. № 575/97-ВР, який є спеціальним законом у сфері регулювання електроенергетики.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Статтею 27 Закону України «Про електроенергетику»передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, серед іншого, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюють Правила користування електричною енергією, затверджені наказом НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28 та зареєстровані в Мінюсті України 02.08.1996р. за № 417/1442. Згідно з п. 1.1 Правил (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 3.1 Правил визначено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Згідно з п. 1.6 Правил договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно з пп. 1 п. 10.2 Правил, споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

Таким чином, нормами Закону України «Про електроенергетику»та Правилами користування електричною енергією, які поширюються на всіх юридичних та фізичних осіб (крім населення для Правил), які споживають електричну енергію, передбачено загальну для всіх умову про те, що споживання електричної енергії здійснюється лише на підставі договору про постачання електричної енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, нежитлове приміщення по бул. Центральний, 25 в м. Запоріжжя відповідач займає на підставі договору користування нежитловим приміщенням № 734/1 від 05.09.2003 р., що укладений між відповідачем (користувач), Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради та КП «ВРЕЖО № 1»(балансоутримувач).

Умовами п. 4.9 договору на відповідача покладено обовязок укласти договір з постачальниками комунальних послуг і оплачувати їх.

В порушення вищевказаних вимог Закону України «Про електроенергетику», Правил користування електричною енергією, та умов договору відповідач не уклав договору на постачання електричної енергії з постачальником електричної енергії ВАТ «Запоріжжяобленерго».

На час розгляду справи в суді договір на постачання електричної енергії між позивачем та відповідачем також відсутній.

Відповідач факту споживання електричної енергії без договору не заперечує. Однак він вважає, що відповідач як ветеранська організація звільнений від сплати комунальних послуг на підставі ст. 20 Закону України від 22.10.1993р. № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому не має сплачувати нараховану позивачем вартість необлікованої електричної енергії.

Дані доводи відповідача є помилковими з огляду на наступне.

Так, згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) ветеранські організації звільняються від плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) в межах середніх норм споживання (надання), телефоном у приміщеннях та будинках, які вони займають.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.1994 р. № 94 затверджено Порядок надання пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Даним Порядком встановлено, що пільги щодо оплати житла та комунальних послуг надаються ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, і особам, на яких поширюється чинність зазначеного Закону, незалежно від того, хто є наймачем і яка форма власності житлового фонду, з урахуванням членів їх сім'ї, які проживають разом з ними, виходячи із встановлених чинним законодавством норм житла та розміру плати за користування ним.

Отже, пільги згідно з даним Порядком надаються лише громадянам, які займають приміщення, що належать до житлового фонду, а середні норми споживання визначаються виходячи із норм житла та плати за користування ним.

В даному випадку відповідач є юридичною особою та займає нежитлове приміщення. Тому норми даного Порядку щодо надання пільг на відповідача не поширюються.

Як встановлено судом, середніх норм споживання (надання) електроенергії для юридичних осіб законодавством України не встановлено.

Запорізьке територіальне представництво НКРЕ в письмових поясненнях від 05.04.2011 р. № 30-07-19/285 та його представники у судовому засіданні 07.04.2011 р. з питання пільгового споживання електроенергії юридичними особами пояснили, що ні НКРЕ України, ні енергопостачальна організація не встановлюють пільгові норми споживання електроенергії. Зазначені пільгові норми можуть бути застосовані тільки у разі передбачення державним бюджетом України коштів на покриття пільг. Також підтвердили, що законодавством пільги встановлюються тільки для населення.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»фінансування витрат, повязаних з введенням в дію цього закону здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів. А згідно з пп. «в»п. 9 ст. 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на державну підтримку громадських організацій інвалідів і ветеранів, які мають статус всеукраїнських.

Відповідний порядок використання коштів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2005 р. № 577 «Про затвердження Порядку використання у 2005 році коштів державного бюджету для надання фінансової підтримки громадським організаціям інвалідів і ветеранів, що мають статус всеукраїнських».

Згідно з п. п. 3, 5 вказаного Порядку, для отримання бюджетних коштів громадська подає Мінпраці до 30 березня року, що передує періоду, в якому надається фінансова підтримка, заяву, зразок якої затверджується Міністерством. Бюджетні кошти використовуються громадською організацією для оплати згідно з укладеними договорами оплати послуг за користування в межах середніх норм споживання комунальними послугами.

Таким чином, необхідною умовою надання фінансової підтримки відповідно до вказаного порядку є наявність договору на користування комунальними послугами, а також звернення для отримання бюджетних коштів.

Договір на користування електричною енергією відповідачем не укладався, а відповідач не звертався до уповноважених органів для отримання фінансової підтримки.

Також суд зауважує, що в будь-якому випадку, для визначення того, чи відповідає споживання електричної енергії середнім нормам, необхідно здійснювати облік спожитої електричної енергії.

Відповідач не здійснював облік спожитої ним електроенергії, не подавав будь-яких звітів чи актів про обсяги споживання електропостачальній організації.

У той же час, лічильник, який знаходиться у приміщенні, що використовує відповідач, не перебуває на обліку електропостачальної організації, акт про пломбування цього лічильника відсутній, а тому його показники не можуть бути використані для визначення обсягу спожитої електричної енергії.

У письмових поясненнях від 22.02.2011 р. № 114/83 позивач підтвердив, що вказаний в акті лічильник є самовільно встановленим відповідачем, даний лічильник позивачем не опломбовувався і тому не відповідає поняттю “розрахунковий (комерційний) облік електроенергії” та не може бути прийнятий до уваги при здійсненні розрахунків.

Згідно пояснень представника відповідача в судовому засіданні, відповідач не звертався до ВАТ «Запоріжжяобленерго»з приводу надання пільг. Будь-якого листування між сторонами щодо надання пільг та з приводу укладення договору до матеріалів справи відповідачем не надано.

Таким чином, правові підстави для звільнення відповідача від оплати за спожиту електричну енергію відсутні.

У письмових поясненнях від 22.02.2011 р. № 114/83 позивач повідомив, що споживання електричної енергії відбувалось самовільно, через проводи, один кінець яких був приєднаний до мереж ВАТ “Запоріжжяобленерго”, а другий заходив у приміщення по бул. Центральний, 25 у м.Запоріжжя, до якого були приєднані струмоприймачі відповідача. Перелік струмоприймачів зафіксовано в акті.

Згідно письмових пояснень КП “ВРЕЖО №1” від 09.03.2011 р. № 727/07 та від 30.03.2011р. № 1095/07 електроустановки, які знаходяться в орендованому приміщенні, на балансі КП “ВРЕЖО №1” не значаться. Акти розмежування електричних мереж та балансової відповідальності у КП “ВРЕЖО “1” відсутні.

Згідно договору №199 від 03.12.2003 р. про постачання електричної енергії, який укладено між КП “ВРЕЖО №1” та ВАТ «Запоріжжяобленерго», електрична енергія споживається КП “ВРЕЖО №1” лише на комунальне навантаження та ліфти. У нежитлове приміщення, яке займає відповідач, не відноситься до обєктів, у які постачається електрична енергія по вказаному договору.

Між КП «ВРЕЖО № 1»та відповідачем будь-які договори на постачання комунальних послуг відсутні.

Посилання відповідача на ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»в обґрунтування обовязку балансоутримувача укладати договори з електропередавальною організацією є безпідставними, оскільки даною нормою передбачено особливості укладення договорів в багатоквартирному будинку, зокрема щодо квартир, тобто для житлового фонду, а в даному випадку відповідач займає нежитлове приміщення.

Таким чином, відповідач споживав електричну енергію без належної правової підстави.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Суд зауважує, що для застосування положень даної глави має значення саме факт безпідставного споживання електроенергії, яке в даному випадку здійснював відповідач.

В силу вимог ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією визначається Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562 та зареєстрованою в Мінюсті України 04.07.2006 за № 782/12656 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пп. 5 п. 2.1 даної Методики, методика застосовується на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕ, та в разі виявлення, серед іншого, таких порушень ПКЕЕ як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю споживача.

В даному випадку струмоприймачі відповідача були підключені до електричної мережі, яка не є власністю споживача.

Згідно з п. 2.6 Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 цієї Методики, та за умови відсутності Договору величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення розраховується за формулою:

W = P · t , (2.7)

доб.с.п. с.п. вик.с.п.

де P - потужність самовільного підключення (кВт),

t - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається - 12 год./добу).

Для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за Д береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку (але не більше сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення) до дня усунення порушення.

Розрахунок недоврахованої електричної енергії здійснено позивачем за 12 календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, на підставі зафіксованих в акті даних про потужність струмоприймачів, мінімальну площу перетину ввідного кабельного дроту.

Представник відповідача підписав акт без зауважень, тобто погодився із зафіксованими в акті даними.

Розрахунок відповідає вимогам Методики та є вірним.

Згідно з п. 6.43 Правил користування електричною енергією, кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги по стягнення з відповідача вартості безпідставно набутої електричної енергії в сумі 11553,32 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Запорізького міського обєднання Української Спілки ветеранів Афганістану (бул. Центральний, 25, м. Запоріжжя, 69000, ідентифікаційний код юридичної особи: 20520411) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (вул. Волгоградська, 25, м. Запоріжжя, 69035) на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260313141419, МФО 313957, ЄДРПОУ 00130926 в ЗОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України»11553,32 грн. (одинадцять тисяч пятсот пятдесят три грн. 32 коп.) вартості безпідставно набутої електричної енергії.

Видати наказ.

Стягнути з Запорізького міського обєднання Української Спілки ветеранів Афганістану (бул. Центральний, 25, м. Запоріжжя, 69000, ідентифікаційний код юридичної особи: 20520411) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (вул. Волгоградська, 25, м. Запоріжжя, 69035, р/р 260030231709 у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, ЄДРПОУ 00130926) 115,53 грн. (сто пятнадцять грн. 53 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано,

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 29.04.2011 р.