Рішення № 15122408, 29.04.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.11 Справа № 2/5009/807/11

Суддя Мойсеєнко Т.В.

Господарський суд Запорізької області у складі:

суддя: Мойсеєнко Т.В.

Секретар судового засідання: Утюж С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 2/5009/807/11

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя,

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Мелітополь Запорізької області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Таврійський державний агротехнологічний університет, м. Мелітополь Запорізької області.

про стягнення 23 931,48 грн. неустойки за договором оренди № 1806/д від 23.01.2006р.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 01/278 від 29.11.2010 р.);

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність ВЛІ № 826784 від 06.04.2011 р.);

від третьої особи: ОСОБА_4 (довіреність № 01-29 від 10.01.2011 р., начальник юридичного відділу університету);

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя, з позовом про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Мелітополь Запорізької області, 23931,48 грн. неустойки за договором оренди № 1806/д від 23.01.2006р.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що згідно з рішенням господарського суду Запорізької області від 16.10.2008 р. у справі № 10/511д/08 розірвано договір оренди державного нерухомого майна №1806/д від 23.01.2006р. та зобовязано відповідача повернути майно. Однак відповідач виконав свій обовязок щодо повернення майна лише 26.10.2010 р. У звязку з цим, на підставі ст. 785 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу неустойку в розмірі подвійної орендної плати за період з 17.10.2008 р. по 26.10.2010 р.

Позов заявлено також на підставі ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 216 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.02.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 22.03.2011 р.

Ухвалою від 22.03.2011 р. розгляд справи відкладено на 07.04.2011 р. у звязку з неявкою представника відповідача та невиконанням сторонами вимог суду.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву, в яких просив відмовити позивачу в позові, оскільки вважає, що позивач не може вимагати виконання положень договору оренди, який розірваний, і в даному випадку мова йде про виконання рішення суду. Також відповідач зазначає, що позивач протягом двох років не звертався до відповідача або до виконавчої служби з вимогою підписати акт приймання-передачі або з вимогою повернути обєкт оренди. Тому вважає, що відсутність акту приймання-передачі є виною саме позивача. Також зауважує, що підстави для стягнення з відповідача неустойки відсутні, оскільки приміщення було повернуто відповідачем балансоутримувачу 17.10.2008р., тобто одразу після винесення судом рішення про розірвання договору. З цього часу відповідач приміщенням не користувався, а балансоутримувач використовував його у власних цілях. На підтвердження цього посилається на лист Таврійского державного агротехнологічного університету № 12/1-643 від 22.03.2011 р.

Ухвалою від 07.04.2011 р. розгляд справи було відкладено до 15.04.2011 р. з метою залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача балансоутримувача - Таврійський державний агротехнологічний університет, м. Мелітополь Запорізької області.

Третя особа надала відзив на позовну заяву, в якій повідомила, що з 17.10.2008 р. і на даний час приміщення не орендується, знаходиться на балансі ТДАТУ, а ПП ОСОБА_1 не займає приміщення з 17.10.2008 р. Разом з тим, універсітет зазначив, що акт приймання-передачі було підписано у жовтні 2010 року в процесі здійснення виконавчого провадження, без участі представника РВ ФДМУ по Запорізькій області, без зазначення дати складання акту та на підтвердження дворічної відсутності в приміщенні орендаря. Оскільки приміщення було повернуто орендарем, вважає необґрунтованим застосування до відповідача санкцій.

В судовому засіданні 15.04.2011 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.

Представник третьої особи підтримав заперечення на позов, викладені у відзиві.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.04.2011 р. у справі № 2/5009/807/11 задоволено клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи, продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 03.05.2011 р., розгляд справи відкладено на 29.04.2011 р. о 10-00 год.

19.04.2011 р. до господарського суду Запорізької області від позивача у справі листом № 10-01-02465 від 18.04.2011 р. надійшли документи на виконання ухвали суду, які були залучені до матеріалів справи.

20.04.2011 р. від третьої особи надійшов лист, в якому зазначено про неможливість надання відповіді Таврійського державного агротехнологічного університету на лист позивача від 16.01.2009 р. за № 16-13-00235.

У судовому засіданні 29.04.2011 р. відповідач надав доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому зазначив, що державний виконавець 25.10.2010 р. встановив, що ОСОБА_1 рішення суду виконав, а саме: повернув до державної власності майно шляхом підписання акту приймання-передачі. Акт прийому-передачі державного нерухомого майна по договору оренди від 23.01.2006 р. № 180/д підписаний сторонами 26.10.2010 р. і тому висновок державного виконавця про виконання боржником рішення суду не ґрунтується на акті прийому-передачі від 26.10.2010 р.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.04.2011 р. заявив клопотання про витребування доказів, а саме: витребувати від ВДВС Мелітопольського МУЮ акт державного виконавця від 25.10.2010 р. про виконання рішення господарського суду Запорізької області від 16.10.2008 р. по справі № 10/511д/08 щодо повернення до державної власності орендованого приміщення.

Судом клопотання відповідача залишено без задоволення, у звязку із закінченням строків розгляду справи (з урахуванням продовження розгляду справи за клопотанням відповідача), а також беручи до уваги, те, що акт державного виконавця від 25.10.2010 р. про виконання рішення господарського суду Запорізької області від 16.10.2008 р. по справі № 10/511д/08 вже був оглянутий судом у судовому засіданні. До того ж, відповідач не обгрунтував, як того вимагає ст. 38 ГПК України, обставин, що перешкоджають йому надати відповідно до вимог ст. 33 ГПК України цей доказ.

Усне клопотання про зменшення неустойки залишено судом без задоволення, оскільки нічим не обгрунтоване та не підтверджене належним доказами.Крім того, у судовому засіданні відповідач та його представник відмовились зазначати розмір пені, до якого він вважає необхідно зменшити заявлену до стянення пеню, бо вважають що порушення зобовязання щодо повернення орендованого майна з боку відповідача відсутнє.

Також від відповідача у справі надійшла заява про застосування наслідків спливу позовної давності на підставі ст.ст. 258, 261 Цивільного кодексу України. Вказана заява судом прийнята.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України по закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі договору оренди державного нерухомого майна №1806/д, що знаходиться на балансі Таврійської державної агротехнічної академії, відповідачеві було передано в строкове платне користування державне нерухоме майно вбудовані в перший поверх гуртожитку нежитлові приміщення №№ ХІV,XV,XVI та частина 1,3 кв.м. приміщення № ХІІІ, літера А-1, загальною площею по внутрішньому обміру 121,6 кв.м., розташованого за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, проспект 50 річчя Перемоги,22. Майно було передано з метою розміщення буфету та приміщення з надання компютерних послуг.

Договір оренди був укладений на термін з 23.01.2006 р. по 18.01.2007 р., та у відповідності до п.10.6 договірні правовідносини було продовжено до 08.01.2009 р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.10.2008 року у справі № 10/511д/08 розірвано договір оренди №1806/д від 23.01.2006р. державного нерухомого майна, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та Приватним підприємцем ОСОБА_1 та зобовязано Приватного підприємця ОСОБА_1 повернути до державної власності на користь регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області майно, що є обєктом оренди, а саме: вбудовані в перший поверх гуртожитку нежитлові приміщення №№ХІV,XV,XVI та частина 1,3 кв.м. приміщення №ХІІІ, літера А-1, загальною площею по внутрішньому обміру 121,6 кв.м., розташованого за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, проспект 50 річчя Перемоги, 22 шляхом підписання акту прийому-передачі.

Рішення набрало законної сили. .

Як стверджує позивач, відповідач виконав свій обовязок щодо повернення майна лише 26.10.2010 р., у звязку з чим, на підставі ст. 785 Цивільного кодексу України останньому нараховано неустойку в розмірі подвійної орендної плати за період з 17.10.2008 р. по 26.10.2010 р.

Претензією № 13-01-07903 від 27.12.2010 р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією сплатити на користь державного бюджету неустойку у розмірі 23931грн.48коп. за період з 17.10.2008 р. по 26.10.2010 р. Відповідачем неустойку сплачено не було.

Стягнення з відповідача на користь позивача 23931,48 грн. неустойки за неповернення орендованого майна було предметом судового позову у цій справі.

Суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково, з урахуванням наступного:

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 3 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобовязань за договором.

Згідно умов договору, порушення орендарем зобовязань за договором є підставою для його припинення або розірвання у порядку, визначеному законодавством України (п.9.6), на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобовязань (п.10.4).

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.10.2008 року у справі № 10/511д/08 розірвано договір оренди та зобовязано відповідача повернути до державної власності на користь регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області майно, що є обєктом оренди, а саме: вбудовані в перший поверх гуртожитку нежитлові приміщення №№ ХІV,XV,XVI та частина 1,3 кв.м. приміщення №ХІІІ, літера А-1, загальною площею по внутрішньому обміру 121,6 кв.м., розташованого за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, проспект 50 річчя Перемоги, 22 шляхом підписання акту прийому-передачі. Рішення набрало законної сили.

На підставі ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України.

Згідно акту прийому-передачі державного нерухомого майна по договору оренди від 23.01.2006 р. № 1806/д та акту державного виконавця від 25.10.2010 р. відповідачем повернуто майно лише 25.10.2010 р.

Відповідно до п. 9.3 договору оренди, за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно, у разі припинення терміну дії договору, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акту прийому-передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

Згідно ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення .

Згідно розрахунку розміру неустойки, позивач просить стягнути з відповідача на користь державного бюджету неустойку у розмірі 23931грн.48коп. за період з 17.10.2008 р. по 26.10.2010 р.

Однак, в судовому засіданні 29.04.2011 р. відповідачем було заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності щодо стягнення суми неустойки.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, для окремих видів позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що відповідачем фактично виконано судове рішення та повернуто орендоване майно лише 25.10.2010 р., а відповідачем подано заяву про застосування спеціальної позовної давності, вимоги позивача підлягають задоволенню частково, в розмірі 8000грн. 58 коп. за період з 18.02.2010 р. по 25.10.2010 р.

При цьому, при визначенні розміру неустойки, беручи до уваги застосування судом спеціальної позовної давності, судом враховано дату подання позовної заяви 18.02.2011 р.); дату фактичного повернення майна (25.10.2010 р.-підписання відповідачем акту приймання-передачі орендованого майна), спеціальна позовна давність в один рік, а також те, що ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за весь час прострочення .

В іншій частині позовних вимог про стягнення неустойки суд відмовляє у позові, з підстав спливу позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, а також враховуючи те, що відповідачем орендоване майно фактично повернуто 25.10.2010 р.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 8000 грн. 58 коп. неустойки за період з 18.02.10 по 25.10.2010р.

Заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним та наступним:

Так, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо того, що не знав про необхідність підписання акту прийому-передачі, а орендодавцем не було направлено на його адресу примірник відповідного акту, оскільки, рішенням господарського суду Запорізької області від 16.10.2008 року у справі № 10/511д/08, яке є обовязковим до виконання, саме на відповідача був покладений обовязок повернути обєкт оренди, у конкретний спосіб, а саме:шляхом підписання акту прийому-передачі.

Доводи відповідача щодо того, що обєкт оренди був повернутий балансоутримувачу значно раніше ніж 25.10.2010 р., належними та допустимими доказами, як того вимагають ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не підтверджені. Тоді як, факт повернення відповідачем орендованого майна саме 25.10.2010 р. підтверджений актом прийому-передачі державного нерухомого майна по договору оренди від 23.01.2006 р. № 1806/д, який підписаний з боку приватного підприємця саме 25.10.2010 р. та актом державного виконавця датованого 25.10.2010 р. Оригінал акту прийому-передачі державного нерухомого майна по договору оренди від 23.01.2006 р. № 1806/д, копія якого наявна у матеріалах справи, була оглянута судом у судовому засіданні 22.03.20011р.

Крім того, ні відповідач, ні балансоутримувач, як пояснили їх представники у судовому засіданні, не повідомляли орендодавця про те, що орендоване приміщення повернуто балансоутримувачу. Хоча позивач неодноразово звертався з листами до балансоутримувача про повідомлення РВ ФДМУ по Запорізькій області щодо звільнення ПП ОСОБА_1 орендованого приміщення, а саме: лист № 16-13-00235 від 16.01.09р. та № 16-01-02918 від 25.05.2010р., копії яких наявні в матеріалах справи. Натомість тільки 22.03.2011р. балансоутримувач повідомив орендодавця про те, що ПП ОСОБА_1 звільнив приміщення з 17.10.08р., тобто під час розгляду даної справи судом.

Доводи відповідача, висловлені ним у судовому засіданні, про те, що вказаний акт приймання передачі ним не підписувався і на акті не його підпис, до уваги судом не приймаються, бо не підтверджені належними доказами та спростовуються матеріалами справи. Якщо відповідач вважає, що його підпис є підробленим, то вправі звернутись до правоохоронних органів.

Твердження предстаників відповідача та третьої особи, що на акті приймання передачі орендованого майна (а.с.27) стоїть з боку відповідача дата підписання акту(25.10.2010р), а не дата передачі майна, спростовується змістом самого акту, в якому зазначено, що відповідач передає, а орендодавець та балансоутримувач приймає орендоване майно, що перебуває на балансі Таврійського державного агротехнологічного універсітету. У вказному акті не зазначено, що орендоване майно вже було передане чи звільнене 17.10.08р.

Інші доводи відповідача не спростовують вище встановлених судом обставин.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (72318, Запорізька область, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, з усіх рахунків встановлених державним виконавцем при виконанні рішення суду) на користь державного бюджету (одержувач: державний бюджет м. Мелітополь, 22080200, код 34676932, банк одержувача: УДК в Запорізькій області; МФО 813015, р/р 31116093700013) 8000 (вісім тисяч) грн. 58 коп. неустойки. Видати наказ.

3. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (72318, Запорізька область, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, з усіх рахунків встановлених державним виконавцем при виконанні рішення суду) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача ГУДК у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, рахунок №31119095700007, код бюджетної класифікації 22090200; символ звітності банку 095) державне мито в розмірі 78 (сімдесят вісім) грн. 97 коп. Видати наказ.

4. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (72318, Запорізька область, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, з усіх рахунків встановлених державним виконавцем при виконанні рішення суду) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача ГУДК у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, рахунок № 31218264700007, код бюджетної класифікації 22050003; символ звітності банку 264) судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 77(сімдесят сім) грн. 78 коп. Видати наказ.

5. В іншій частині позову відмовити.

Суддя Т.В. Мойсеєнко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «29»квітня 2011 року.