Рішення № 15122340, 26.04.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.11 Справа № 16/5009/2035/11

Суддя Ніколаєнко Р.А.

За позовом приватного акціонерного товариства “Запоріжприлад” (69063, м.Запоріжжя, пр.Леніна, 17, код ЄДРПОУ 05805398)

до відповідача приватного підприємства “Будтрансгаз” (м.Оріхів Запорізької області, пров.Пісочний, 1, код ЄДРПОУ 13619882)

третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору орендне підприємство “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації”, м.Запоріжжя

про усунення перешкод у користуванні та визнання права власності

Суддя Ніколаєнко Р.А.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 (дов.б/н від 22.04.2011)

від відповідача - Чулаков П.І. (ліквідатор, постанова господарського суду Запорізької області від 20.05.2010 у справі № 16/95/09)

від третьої особи не зявився

СУТЬ СПОРУ:

ПАТ “Запоріжприлад” заявлено позов до ПП “Будтрансгаз” про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні будівлею шиноремонту літ.Я площею 21,3 кв.м; частиною будівлі літ. Н розмірами 3,20x1,50 (коридор № 1 площею 2,9 кв.м); будівлею літ. Ю2 площею 40,9 кв.м; нежитловим приміщенням № 1 літ. Ш1 площею 105,1 кв.м і нежитловим приміщенням № 10 літ. Ш1 площею 147,0 кв.м (будівлею літ. Ш1); нежитловим приміщенням № 7 літ. Ц3 площею 25,9 кв.м, нежитловим приміщенням № 8 літ. Ц3 площею 42,9 кв.м і нежитловим приміщенням № 9 літ. Ц3 площею 67,0 кв.м (будівлею літ. Ц3), розташованими за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніня, 17, шляхом заборони реалізовувати майно з метою погашення заборгованості перед кредиторами, а також про визнання за ПАТ “Запоріжприлад” права власності та це майно.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.04.2011 позовну заяву прийнято до розгляду, порушене провадження у справі № 16/5009/2035/11, засідання суду призначено на 26.04.2011. В засіданні 26.04.2011 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На обґрунтування заявлених вимог, заснованих на положеннях ст.ст.319, 328, 391, 392 Цивільного кодексу України, позивач пояснив, що за актом прийому передачі обєктів нерухомості у власність ВАТ “Запоріжприлад” від 05.01.1998 регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області передані у власність товариства обєкти нерухомості, у тому числі по пр. Леніна, 17 у місті Запоріжжі (юридична адреса товариства). Обєкти нерухомості за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 17 розташовані на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні товариства на підставі державного акта на право постійного користування землею № 92. Право власності товариства на прийняті від Фонду обєкти нерухомості, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 17, зареєстровано в БТІ. Позивач здійснював поліпшення обєктів нерухомого майна, на земельній ділянці за вказаною адресою створені інші обєкти, але за результатами інвентаризації виявилося, що не всі обєкти зареєстровано у встановленому порядку. На адресу товариства надійшов лист відповідача з інформацією про перебування по пр.Леніна, 17 в м. Запоріжжя, майна, що належить відповідачу внаслідок його участі у будівництві, тобто відповідач оспорює права власності на створене позивачем майно. Позивач просить позов задовольнити.

Ліквідатор відповідача надав суду відзив, де проти позову заперечив та просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначив, що в ході ліквідаційної процедури ПП “Будтрансгаз” йому стало відомо, що підприємство приймало участь у будівництві обєктів, щодо яких заявлено позов, а тому необхідно вирішити питання щодо розрахунків.

Дослідивши матеріали та обставини справи, заслухавши представників сторін, судом встановлено наступне.

Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 15.02.2011 приватне акціонерне товариство “Запоріжприлад” є новим найменуванням акціонерного товариства “Запоріжприлад”, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 30.03.2011, довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 06.04.2011, Статутом.

За актом прийому-передачі обєктів нерухомості у власність ВАТ “Запоріжприлад” від 05.01.1998 регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області передані у власність товариства обєкти нерухомості, у тому числі по пр. Леніна, 17 у м. Запоріжжі (юридична адреса товариства).

Обєкти нерухомості за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 17 розташовані на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні позивача на підставі державного акта на право постійного користування землею № 92.

Право власності товариства на обєкти нерухомості, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 17, прийняті за названим актом, зареєстровано в орендному підприємстві “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації”, що підтверджується реєстраційним посвідченням від 03.07.1998.

Матеріалами справи, зокрема документами технічної інвентаризації, проведеної 04.04.2011, довідкою ОП “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” від 26.04.2011 підтверджується, що в ході господарської діяльності позивачем на належній йому на праві користування земельній ділянці були збудовані додаткові обєкти та споруди, однак при цьому на деякі з них відповідних дозвільних документів перед будівництвом позивач не отримував.

Так, без дозволів збудовано будівлю шиноремонту літ.Я площею 21,3 кв.м; частину будівлі літ. Н розмірами 3,20x1,50 (коридор № 1 площею 2,9 кв.м); будівлю літ. Ю2 площею 40,9 кв.м; нежитлове приміщення № 1 літ. Ш1 площею 105,1 кв.м і нежитлове приміщення № 10 літ. Ш1 площею 147,0 кв.м (будівлю літ. Ш1); нежитлове приміщення № 7 літ. Ц3 площею 25,9 кв.м, нежитлове приміщення № 8 літ. Ц3 площею 42,9 кв.м і нежитлове приміщення № 9 літ. Ц3 площею 67,0 кв.м (будівлю літ. Ц3).

За положеннями ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України нерухоме майно, збудоване на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, вважається самочинним будівництвом.

За загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч.2 ст.376 ЦК України).

Разом з тим, частиною 5 ст.376 ЦК України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Окрім технічної документації, позивачем суду представлений експертний висновок № 011904/11 від 19.04.2011 судового експерта ОСОБА_2, складений за результатами дослідження нерухомого майна позивача, розташованого по пр.Леніна, 17 в м.Запоріжжі, згідно з яким будівля шиноремонту літ.Я площею 21,3 кв.м; частина будівлі літ. Н розмірами 3,20x1,50 (коридор № 1 площею 2,9 кв.м); будівля літ. Ю2 площею 40,9 кв.м; нежитлове приміщення № 1 літ. Ш1 площею 105,1 кв.м і нежитлове приміщення № 10 літ. Ш1 площею 147,0 кв.м (будівля літ. Ш1); нежитлове приміщення № 7 літ. Ц3 площею 25,9 кв.м, нежитлове приміщення № 8 літ. Ц3 площею 42,9 кв.м і нежитлове приміщення № 9 літ. Ц3 площею 67,0 кв.м (будівля літ. Ц3) знаходяться у належному стані, відповідають діючим у галузі будівництва нормам (державним стандартам, будівельним нормам і правилам, санітарним нормам та інш.).

Відповідні повноваження ОСОБА_2 підтверджено, він діє на підставі свідоцтва № НОМЕР_1, виданого 20.03.2009, згідно з яким йому присвоєно кваліфікацію судового експерта з правом проведення будівельно-технічних експертиз.

Матеріалами справи підтверджено додержання позивачем цільового призначення та дозволеного використання земельної ділянки.

Докази порушення самочинним будівництвом прав інших осіб відсутні.

При цьому, встановлені обставини свідчать про порушення прав та інтересів позивача відповідачем.

Так, позивачем представлено лист ліквідатора ПП “Будтрансгаз”, яке перебуває у процедурі банкрутства, з якого слідує, що виникнення права власності позивача на деякі з перелічених обєктів відповідачем не визнається. У листі зазначається про прийняття ПП “Будтрансгаз” участі у будівництві, виражено заперечення проти оформлення прав позивача на нерухомість та заперечення проти відчуження. .

Таким чином, своїми діями відповідач оспорює право власності позивача на обєкти нерухомого майна, а також чинить товариству перешкоди в користуванні та розпорядженні обєктом і веденні господарської діяльності.

За ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст.331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно, у тому числі споруди, виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі це стосується і нерухомого майна.

За приписами ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист не тільки свого цивільного права, а й цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При цьому, охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом обєктивного і прямо не опосередкований у субєктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним обєктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

В ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”від 23.02.2006р. №3477-ІV закріплено обовязок судів застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. і протоколами до неї, згоду на обовязковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., ратифікованих Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР, кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З огляду на вищевказане, слід визнати наявність підстав для визнання за позивачем права власності на самочинно збудовані обєкти нерухомості у судовому порядку.

Ст.392 Цивільного кодексу України надає право власнику майна пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, щодо якого заявлено позов, слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позов за вимогою про усунення перешкод у користуванні майном шляхом заборони реалізовувати майно з метою погашення заборгованості перед кредиторами задоволенню не підлягає в звязку з тим, що в цій частині позивачем не дотримано встановлених порядку та способу захисту прав, що не відповідає ст.16 Цивільного кодексу України.

Враховуючи обставини справи судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Визнати за приватним акціонерним товариством “Запоріжприлад” (69063, м.Запоріжжя, пр.Леніна, 17, код ЄДРПОУ 05805398) право власності на будівлю шиноремонту літ.Я площею 21,3 кв.м; частину будівлі літ. Н розмірами 3,20x1,50 (коридор № 1 площею 2,9 кв.м); будівлю літ. Ю2 площею 40,9 кв.м; нежитлове приміщення № 1 літ. Ш1 площею 105,1 кв.м і нежитлове приміщення № 10 літ. Ш1 площею 147,0 кв.м (будівлю літ. Ш1); нежитлове приміщення № 7 літ. Ц3 площею 25,9 кв.м, нежитлове приміщення № 8 літ. Ц3 площею 42,9 кв.м і нежитлове приміщення № 9 літ. Ц3 площею 67,0 кв.м (будівлю літ. Ц3), розташовані за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна, 17.

В іншій частині в позові відмовити.

Суддя Р.Ніколаєнко

Рішення оформлено та підписано 27.04.2011.