Рішення № 15122272, 28.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.04.11 р. Справа № 20/43

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка

до відповідача Горлівського міського управління ГУМВС України в Донецькій області м. Горлівка

про стягнення боргу 161434,64 грн.

Суддя Величко Н.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 за довір. № 132-11”Д” від 30.12.2010 р.

від відповідача ОСОБА_2 за довір. № 19354 від 02.11.2010 р.

в судовому засіданні оголошувалась перерва з 26.04.2011 р. по 28.04.2011 р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Горлівського міського управління ГУМВС України в Донецькій області суми пені у розмірі 158298,16 грн., суми річних у розмірі 1301,11 грн., інфляційних у розмірі 1835,37 грн. за невиконання грошових зобовязань за договором про постачання електричної енергії від 04.12.2002 р. № 1291 за період січень-жовтень 2010 р., крім того, судові витрати.

На підтвердження таких обставин позивач надав договір на постачання електроенергії № 1291 від 04.12.2002р., рахунки за електроенергію, акти приймання-передачі електроенергії та інш.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, просить суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень надав суду відзив на позов (а.с.75-76), у якому зазначив, що позивачем пропущено строк позовної давності в один рік щодо стягнення пені, річних та інфляційних, які були нараховані до 24 березня 2010 р., оскільки позов було подано до суду лише 24 березня 2011 р., тому вважає, що період прострочки платежу за січнь-лютий 2010 р. не повинен враховуватися до ціни позову.

Крім того відповідач пояснив, що позивач визначив невірно період нарахування пені, інфляційних та річних, оскільки при розрахунку керувався п.2.3 додатку № 5 до договору. У той же час, додатковою угодою від 27.12.2007 р. до договору про постачання електричної енергії № 1291 від 04.12.2002 р. сторонами було встановлено, що оплата вартості спожитої електроенергії за розрахунковий період здійснюється на початок періоду наступного за розрахунковим, але не пізніше 25 числа на підставі наданого постачальником рахунка. На думку відповідача, пеня, інфляційні та 3 % річних повинні нараховуватися відповідно з 26 числа місяця, наступного за розрахунковим, а надані розрахунки позивача є такими, що не відповідають умовам договору. Також відповідач пояснив, що фінансування Горлівського міськуправління відбувається з бюджетних коштів і прострочення платежів за період з січня по жовтень 2010р. є наслідком недофінансування з боку держави.

На підтвердження таких доводів відповідач надав копію додаткової угоди від 27.12.2007 р. до договору про постачання електричної енергії № 1291 від 04.12.2002 р., контррозрахунок пені та 3% річних за активну та реактивну електроенергію, копії платіжних доручень про здійснені розрахунки за спірним договором.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду від 22.04.2011р. у звязку з обранням судді Донця О.Є. на посаду судді у інший господарський суд, справу було передано на повторний автоматичний розподіл, за результатами якого справу передано на розгляд судді Величко Н.В.

В судовому засіданні, що відбулось 26.04.2011 р., позивач доводи позовної заяви підтримав, наполягає на стягненні з Горлівського міського управління ГУМВС України в Донецькій області суми пені у розмірі 158298,16 грн., суми річних у розмірі 1301,11 грн., інфляційних у розмірі 1835,37 грн.

Позивач також надав заперечення на відзив Горлівського міського управління ГУМВС України в Донецькій області, в якому зазначив, що таблиця 1 додаткової угоди встановлює 20 число кожного місяця днем зняття показань у розрахунковому періоді та передачі даних постачальнику електричної енергії. Тобто, на думку позивача, розрахунковим періодом є 20 число попереднього місяця по 20 число поточного місяця. А пунктом 1 додаткової угоди встановлено, що оплата вартості спожитої електричної енергії за розрахунковий період здійснюється на початок періоду наступного за розрахунковим, але не пізніше 25 числа. Таким чином, позивач стверджує, що оплата спожитої електричної енергії за відповідний розрахунковий період (з 20 числа попереднього місяця по 20 число поточного місяця) повинна перераховуватися з 21 числа але не пізніше 25 числа цього місяця. Отже, позивач вважає, що наданий відповідачем контррозрахунок штрафних санкцій є помилковим у звязку з неправильним визначенням розрахункового періоду та неправильним визначенням дати початку нарахування штрафних санкцій.

Відповідач в судовому засіданні підтримав заперечення на позов та просив відмовити Відкритому акціонерному товариству „Донецькобленерго” в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 26.04.2011 р. по 28.04.2011 р.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

04.12.2002 р. між Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» (постачальник електричної енергії) та Горлівським міським управлінням УМВС України в Донецькій області (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 1291 (а.с.8-10), за умовами якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невідємними частинами.

Згідно п.2.2.2, п.2.2.3 договору про постачання електричної енергії, споживач зобовязався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно із умовами додатку № 5 «Порядок розрахунків за електроенергію» та оплачувати генерацію та споживання реактивної електричної енергії електроустановками споживача згідно із додатком № 10 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії».

Згідно з п.3 Додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 календарних днів (а.с.11).

27.12.2007 р. сторони уклали додаткову угоду до договору №1291 від 04.21.2002р. (а.с.77), п.1 якої встановлено, що оплата вартості спожитої електроенергії за розрахунковий період здійснюється на початок періоду, наступного за розрахунковим, але не пізніше 25 числа на підставі наданого постачальником рахунку.

Пунктом 2 цієї додаткової угоди сторони змінили п.1 додатка 6 до договору та визначили, що споживач бере на себе обовязок знімати показання електролічильників з 12-ї години останнього дня розрахункового періоду до 12-ї години першого дня наступного розрахункового періоду, при цьому, розрахунковим періодом вважається 20 число кожного місяця.

Додаткова угода підписана представниками сторін без зауважень та скріплена печатками підприємств.

Пунктом 4.2.1 договору про постачання електричної енергії сторони визначили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2 2.2.3 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 «Порядок розрахунків за електроенергію», споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 1 % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2002р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення дії терміну договору жодною з сторін не буде заявлено про його припинення або перегляд його умов (п.9.5 договору). З пояснень представників обох сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобовязання за Договором виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується актами прийняття-передавання товарної продукції, підписаними без заперечень обома сторонами; виставляв до сплати рахунки за активну та реактивну електроенергію, які отримувались відповідачем згідно відповідних відміток на кожному рахунку (а.с.15-52)

Відповідач зобовязання по сплаті виконував, але з порушенням строків, встановлених умовами договору на постачання електричної енергії, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення (а.с.80-98)

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача на користь позивача суми пені у розмірі 158298,16 грн., суми річних у розмірі 1301,11 грн., інфляційних у розмірі 1835,37 грн. на підставі п.4.2.1. договору та ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.ст. 216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 1835,37 грн. та річні у сумі 1301,11 грн.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” до Горлівського міського управління ГУМВС України в Донецькій області підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

При перевірці правильності нарахування інфляційних, суд дійшов висновку, що позивач при здійсненні розрахунку інфляційних невірно визначив строк оплати за рахунком №11/1291 від 20.08.2010 р. активна електроенергія на суму 26710,78 грн. (а.с.54), оскільки на час виникнення заборгованості, яка є предметом спору, позивачу слід було керуватися нормами додаткової угоди від 27.12.2007р.

Так, позивачем вказано строк оплати рахунку - 30.08.2010р., тоді як додатковою угодою до договору №1291 від 27.12.2007р. встановлено, що оплата вартості спожитої електроенергії здійснюється на початок періоду, наступного за розрахунковим, але не пізніше 25 числа на підставі наданого постачальником рахунку. Таким чином, період розрахунку інфляційних за цим рахунком має починатися не з 30.08.2010р. по 30.09.2010р., а з 26.09.2010р. по 30.09.2010р.

Згідно Рекомендацій ВСУ щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист ВСУ від 03.04.97р.), індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому сума, внесена з 16 по 31 число розраховується з наступного місяця. Оскільки позивач визначив період нарахування інфляційних за цим рахунком лише до 30.09.2010р., суд не може самостійно збільшувати період нарахувань позивача. На підставі цього суд не приймає до уваги розрахунок інфляційних за рахунком №11/1291 від 20.08.2010 активна електроенергія на суму 26710,78 грн. та за рахунком №11/1291 від 20.08.2010р. реактивна електроенергія на суму 1493,2 грн., оскільки кількість днів прострочки за цими рахунками становить менш ніж 15 днів.

Аналогічно суд не приймає і розрахунки інфляційних за рахунком №11/1291 від 20.02.2010р. активна електроенергія на суму 44279,92 грн. та від 20.02.2010р. реактивна електроенергія на суму 2502,42 грн., оскільки позивачем невірно визначено період нарахувань (а.с.62).

Таким чином, господарський суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача інфляційні лише за рахунками від 20.05.2010р. активна та реактивна електроенергія та від 20.06.2010р. активна та реактивна електроенергія (а.с.56) у сумі 691,50 грн., оскільки розмір інфляційних втрат за цими рахунками позивачем нараховані вірно.

При перевірці правильності нарахування позивачем 3% річних, суд дійшов висновку, що позивач невірно визначив період нарахування, а тому сума річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 751,05 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 158298,16 грн. суд зазначає наступне.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом п.4.2.1 Договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2 2.2.3 цього договору, з порушенням термінів, визначених Додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, споживач сплачує постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі 1% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Господарський суд вважає, що позивач обґрунтовано при нарахуванні відповідачу пені виходив з розміру пені, встановленого саме договором - 1% за кожен день прострочки, оскільки згідно ст.1 Закону України «Про електроенергетику» постачання електричної енергії це надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору, а енергія, що виробляється на обєктах електроенергетики, в свою чергу, є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Згідно ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги розподіляються залежно від функціонального призначення, а саме, на централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення тощо.

З аналізу вищенаведених положень Законів України вбачається, що електропостачання є комунальною послугою. Аналогічної правової позиції притримується й Вищий господарський суд України у своїй постанові від 19.01.2011 р. у справі № 38/166.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» від 20.05.1999 р. № 686-ХІV, субєкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач обґрунтовано нарахував відповідачу пеню в розмірі 1% за кожен день прострочки у відповідності до умов договору.

Разом з тим, при здійсненні розрахунку позивач невірно визначив періоди нарахування пені, взявши за основу п.3. додатку №5 до договору від 04.12.2002р., яким визначено, що оплата отриманого споживачем рахунку має виконуватись не більше 5 календарних днів, тоді як, слід було керуватись додатковою угодою до договору №1291 від 27.12.2007р. якою встановлено, що оплата вартості спожитої електроенергії здійснюється на початок періоду, наступного за розрахунковим, але не пізніше 25 числа на підставі наданого постачальником рахунку.

Перевіривши правильність нарахування пені, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково у розмірі 91385,04 грн.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача щодо застосування строку позовної давності в один рік до вимог про стягнення пені, річних та інфляційних за січень-лютий 2010р., оскільки 3 % річних та інфляційні втрати не є неустойкою, а є платою за безпідставне користування чужими коштами і згідно зі ст.257 ЦК України на них розповсюджується загальна позовна давність тривалістю у три роки, а позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) у відповідності до ст.258 ЦК України.

Що стосується застосування позовної давності до пені, то з матеріалів справи вбачається, що платіжними дорученнями № 99 та №100 остаточна оплата за рахунками (активна та реактивна електроенергія) за січень 2010р. відбулася 19.02.2010р. (а.с.80, 81), тоді як граничний термін виконання зобовязання за цими рахунком - 25.02.2010р., отже, у позивача не було підстав для нарахування пені за цей період.

Щодо стягнення пені за лютий 2010р. суд зазначає, що термін виконання зобовязання за лютий 2010р. визначено договором з урахуванням додаткової угоди від 27.12.2007 р. - до 25 березня 2010 р., оскільки право на стягнення пені у позивача настає з 26.03.2010, а позов подано до суду 24.03.2011р. суд робить висновок, що стягнення пені за лютий 2010 р. є обґрунтованим.

Враховуючи наведене, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального Кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Горлівського міського управління ГУМВС України в Донецькій області м. Горлівка про стягнення пені в розмірі 158298,16 грн., 3% в розмірі 1301, 11 грн., інфляційних в розмірі 1835,37 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Горлівського міського управління ГУМВС України в Донецькій області (84601 м. Горлівка, вул. Петровського,2 код ЄДРПОУ 08671432, р/р 39214834038010 в УДК Донецької області, МФО 834016) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00130903, на п/р 26003306551560 в ЦМВ ПАТ ПІБ м. Горлівка, МФО 334464) - 91385,04 грн. пені, суму 3% річних у розмірі 751,05 грн., інфляційні у розмірі 691,5 грн.

Стягнути з Горлівського міського управління ГУМВС України в Донецькій області (84601 м. Горлівка, вул. Петровського,2 код ЄДРПОУ 08671432, р/р 39214834038010 в УДК Донецької області, МФО 834016) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464) витрати на сплату державного мита у сумі 928,27 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 135,7 грн.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.В. Величко

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 28.04.2011р.

Повний текст рішення підписано 04.05.2011р.

Величко Н.В.