Рішення № 15121743, 15.04.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.04.11р.Справа № 5005/2017/2011 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахта "Садова", м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 2099,20 грн.

Суддя Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання Пономарьов І.В.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1- ю/к,довіреність №14/7200 від 11.04.11р.

від відповідача - не з`явився

від третьої особи - не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося у лютому 2011 року із позовом до ДП "Придніпровська залізниця", в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь збитки за часткову втрату вантажу у сумі 2099,20 грн. Вказує, що на виконання умов договорів № ПР/ДН-2-07-1807/НЮп від 10.12.2007р. № 6898-09 від 09.08.2010р. на адресу Позивача надійшов вагон № 65252751, при зважуванні якого було виявлено нестачу вантажу антрациту у кількості 3250 кг., про що складено комерційний акт АА№ 035134/17 від 01.09.2010р.

Відповідач позов не визнає. Вказує, що вантажовідправник міг бачити пошкодження вагону, проте від навантаження вантажу в технічно несправний вагон не відмовився та не підготував вагон до перевезення сипучих вантажів. У доповненнях до відзиву відповідач вказує, що антрацит було здано до перевезення у вологому стані, і відповідно до цього норма нестачі повинна складати 2 % від маси нетто у вагоні № 65252751 у 69000 кг, тому норма природної втрати і граничного розходження становить 1380 кг, а розмір недостачі згідно з даними комерційного акту становить 3250 кг. Отже, різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, тобто відповідальна нестача вантажу, складає 1870 кг, а отже, сума, що підлягає відшкодуванню вартості нестачі вантажу відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, становить 1533,40 грн.

ТОВ "Шахта "Садова" (Третя яособа) у поясненнях вказує, що перед завантаженням спірного вагону з метою збереження вантажу були вжиті додаткові заходи у вигляді ущільнення всіх місць де міг би статися витік вантажу (вугілля), застосування яких передбачено при перевезенні дрібних фракцій п. 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу. Після завантаження вагону представниками ТОВ "Шахта "Садова" був проведений повторний його огляд, при якому витоку вантажу (вугілля) виявлено не було та на виконання п. 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001р., було здійснено маркування поверхні вугілля та периметру вагону зеленою фарбою, про що зроблена відповідна відмітка в графі "Заяви і відмітки відправника" залізничної накладної №52607656. Вказує, що ТОВ "Шахта "Садова" були виконані вимоги, які передбачені ст. 31 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, Правилами перевезення вантажів у вагонах відкритого типу затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001р. за № 796/5987, була перевірена придатність вагону для перевезення в комерційному відношенні та вжиті всі можливі заходи з метою збереження вантажу.

В судовому засіданні 14.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -

встановив:

Як вказує Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", між ним і Відповідачем - Державним підприємством "Придніпровська залізниця" укладений договір № ПР/ДН-2-07-1807/НЮп від 10.12.2007р. про організацію перевезень вантажів.

31.08.2010р. на адресу Позивач зі станції Розїзд Янівський Донецької залізниці на станцію Інгулець Придніпровської залізниці за залізничною накладною № 52607656 від 27.08.2010р. надійшов вагон № 65252751 із вантажем антрацитом вагою 69000 кг.

Зазначений вантаж був виданий вантажоодержувачу Позивачу у відповідності до ст. ст. 52, 129 Статуту залізниць України, разом із комерційним актом АА№ 035134/17 від 01.09.2010р., який був складений на станції Інгулець Придніпровської залізниці в порядку доповнення до акту загальної форми № 1149 від 30.08.2010р., № 2577 від 31.08.2010р.

При комісійній видачі вантажу було виявлено нестачу у кількості 3250 кг у вагоні № 65252751.

Так, зі змісту зазначеного комерційного акту вбачається, що вагон № 65252751 прибув у технічному відношенні несправний, з лівої сторони по руху вагону у 6-му люку, зі сторони 7-го люка виявлено обрив кріплення люка, а з наявного клиновидного зазору розміром 70ммх350мм наявне просипання вантажу. По руху вагону над луками є воронкоподібні поглиблення вантажу. Недостатній вантаж у вагон вміститися міг.

Згідно умов Специфікації № 1 до договору поставки вугільної продукції № 6898-09 від 09.08.2010р., укладеного між ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" та ТОВ "Шахта "Садова", вартість 1 тони вантажу вугілля камяного АМ становить 683,33 грн.

За розрахунком Позивача, виконаним згідно п. 27 Правил видачі вантажів, з урахуванням природної втрати у 1 %, вартість втраченого вантажу у вагоні № 65252751 складає 2099,20 грн., виходячи з наступного розрахунку: (3,25 т 0,69 т)*820,00 грн. = 2099,20 грн.

Доказів відшкодування спричинених Позивачу збитків Відповідач на час розгляду справи суду не надав.

Позовні вимоги Позивача до Відповідача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому мають регулюватися Статутом залізниць України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98р. № 457 та визначає обовязки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Згідно ст. 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Водночас ч. 5 ст. 31 Статуту залізниць України встановлено, що придатність рухомого складу, зокрема вагонів, для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами.

У відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, посвідчуються комерційним актом.

Як вбачається зі змісту залізничної накладної № 52607656 від 27.08.2010р. та комерційного акту АА№ 035134/17 від 01.09.2010р., визначення маси вантажу у вагоні № 65252751, а також навантаження здійснювалося засобами відправника, тобто Третьої особи.

Відповідно до пункту 15 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. № 334 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за № 567/6855, у разі витікання, псування або підмочення вантажу внаслідок технічної несправності вагону (контейнеру), крім комерційного акту, складається акт про технічний стан вагону (контейнеру).

Відповідним Актом за № 1 від 31.08.2010р. про технічний стан вагону №66900119, що знаходиться в матеріалах справи, зафіксовано обрив кріплення люка та наявність поглиблень на поверхні вантажу. Даним актом зафіксовано наявність пошкоджень старого походження, покрите іржею внаслідок зносу та порушень вантажних робіт в процесі експлуатації, а також міститься висновок щодо можливості втрати, згідно якого втрата вантажу на шляху слідування можлива, відправник до навантаження несправність бачити міг.

Дослідивши у сукупності зміст залізничної накладної, акта про технічний стан вагону та комерційний акт, суд доходить висновку, що оскільки залізнична накладна не містить будь-яких відміток залізниці про порушення при завантаженні вантажу під час прийняття його до перевезення, то це свідчить, що певні пошкодження, які були наявні у вказаному вагоні хоча і були старого походження, проте не перешкоджали перевезенню зазначеного вантажу у комерційному відношенні, а тому цей вагон був прийнятий до перевезення. Якби ж таке явне пошкодження було виявлено під час приймання вагону до перевезення, то вказаний вагон не повинен був прийматись до перевезення, як такий, що загрожував безпеці руху.

Отже, слід визнати, що обрив кріплення люку, внаслідок якого сталось можливим витікання частини зазначеного вантажу, відбувся вже під час залізничного перевезення на шляху прямування цього вагону, що підтверджує вину залізниці у незбереженні частини цього вантажу

Згідно ст. 115 Статуту залізниць України, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Вартість вантажів, які належать громадянам і вартість яких не було оголошено під час відправлення, визначається за цінами, що діють у тому місці і на той час, де і коли здійснюється відшкодування збитків.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що перевізником - Відповідачем, не було виконано належним чином свого обовязку із забезпечення схоронності переданого йому до перевезення вантажу, внаслідок чого Позивачу, як вантажоодержувачу, була спричинена фактична шкода, тому задоволенню підлягають позовні вимоги Позивача до Відповідача про примусове стягнення суми 1533,40 грн. (за контррозрахунком Відповідача: 1,87 т х 820,00 т = 1533,40 грн.), виходячи з норми природної нестачі 2 % для вантажу антрациту у вологому стані.

Решта позовних вимог Позивача до Відповідача задоволенню не підлягає як такі, що не відповідають приписам ст. 114 Статуту залізниць України, які встановлюють обмежену відповідальність залізниці.

Судові витрати у справі покладаються на Відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Придніпровська залізниця” на користь Відкритого акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" суму 1533 грн. 40 коп. шкоди від недостачі вантажу, 102 грн. витрат на держмито, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.М. Подобєд Повне рішення складено - 19.04.2011р.