Постанова № 15121073, 28.04.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

28.04.11 Справа № 3/233(10)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузя В.Л.

суддівЮркевича М.В.

Желіка М.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, б/н від 04.03.2011 р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 23.02.2011 р.

у справі № 3/233 (10)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галремсервіс»», м. Львів

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про стягнення 8180,02 грн.

за участю представників:

від позивача Безвенюк В.В. представник;

від відповідачівОСОБА_2 представник.

Представникам сторін розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, заяв про відвід суддів не надходило.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.02.11 у справі № 3/233(10) (суддя Березяк Н.Є.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з СПД-фізичної особи ОСОБА_1 на користь ТОВ «Галремсервіс»7410,76 грн. неустойки, 382,99 грн. заборгованості по комунальних платежах, 97,18 грн. державного мита, 222,25 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позовних вимог провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, СПД-фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 23.02.11 у справі № 3/233(10) скасувати в частині стягнення неустойки на суму 7410,76 грн. та 382,99 грн. заборгованості по комунальних платежах.

Скаржник зазначає про те, що суд першої інстанції задовольняючи позов в частині стягнення заборгованості по комунальних платежах не дослідив обґрунтованість розміру таких платежів та не зясував чи виставлялися орендареві рахунки на оплату цих платежів як це передбачено умовами договору оренди.

Також, скаржник зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що позивачем (орендодавцем) протягом жовтня 2010 року не надсилалися на адресу орендаря жодні заперечення та повідомлення про відмову від продовження договору оренди № 13 від 01.07.10 на новий строк, відтак цей договір в силу вимог ч. 4 ст. 284 ГК України було поновлено до 30.12.10, тому суд дійшов невірного висновку щодо припинення договору оренди та задоволення позову в частині стягнення штрафних санкцій, передбачених п. 9.2. договору.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав правомірності та обґрунтованості рішення суду.

Представником відповідача в судовому засіданні 28.04.11 в порядку ст. 100 ГПК України було подано заяву про відмову від апеляційної скарги в частині оскарження стягнення 382,99 грн. заборгованості по комунальних платежах, у решті вимог апеляційну скаргу просить розглянути по суті.

Виходячи з принципу диспозитивності господарських відносин та з огляду на те, що зазначені дії скаржника не суперечать законодавству та не порушують чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про прийняття відмови від апеляційної скарги в частині оскарження стягнення 382,99 грн. заборгованості по комунальних платежах та припинення апеляційного провадження в цій частині.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 01.07.10 між ТОВ «Галремсервіс»(орендодавець) та СПД-ФО ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір № 13 нежитлового приміщення, площею 54,8 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 строком дії до 30.09.10, відповідно до умов якого, орендар зобовязувався вчасно вносити оренду плату та оплачувати комунальні платежі, а після припинення дії договору повернути майно орендодавцю по акту приймання передачі.

Як зазначає позивач, відповідач порушив строки оплати комунальних платежів та своєчасно не повернув обєкт оренди після припинення дії договору, що слугувало підставою для звернення з позовом до суду про стягнення нарахованої відповідно до п.3.1 договору за період з 01.10.10 по 23.12.10 неустойки в розмірі 7 410,76 грн., а також про стягнення несплачених відповідачем комунальних платежів за вересень та жовтень 2010 року на суму 382,99 грн. Крім того, за порушення строків повернення орендованого майна та сплати комунальних платежів на суму неустойки та заборгованості по комунальних платежах позивачем було заявлено до стягнення 271,39 грн. пені, 62,35 грн. інфляційних втрат та 52,53 грн. 3 % річних.

У звязку з відмовою позивача від позову в частині стягнення суми пені, інфляційних втрат та 3 % річних (заява від 23.02.11 (а.с. 61) та прийняттям цієї відмови господарським судом, суд підставно, керуючись нормами п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, припинив в цій частині провадження у справі.

Умовами договору оренди передбачено, що він укладений строком на три місяці та діє з 01.07.10 до 30.09.10 включно.

Відповідно до умов п. 2.3 договору оренди в разі припинення цього договору майно повертається орендарем ТОВ «Галремсервіс»в аналогічному порядку, встановленому при передачі майна орендарю за цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі.

У випадку несвоєчасного повернення орендарем одержаного за цим договором приміщення, після припинення дії цього договору, він сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової плати за користування обєктом оренди за час прострочення (п. 9.2. договору оренди).

Задовольняючи позов в частині стягнення 7 410,76 грн. неустойки, суд першої інстанції послався на те, що, оскільки, договір оренди припинив свою дію 30.09.10 і його умовами не передбачено права автоматичного поновлення строку дії у випадку відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, а відповідач не повернув орендоване приміщення після 30.09.10, позовна вимога про стягнення неустойки є обгрунтованою.

Проте, судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Нормами ЦК України передбачається можливість пролонгації договору найму в разі відсутності заперечень як зі сторони наймодавця, так і зі сторони наймача.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені ст. 764 ЦК України та опосередковано нормою ч. 4 ст. 291 ГК України, згідно якої правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України, яка кореспондується з нормами ст. 764 ЦК України, строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Бажання наймача продовжувати відносини найму висловлюється конклюдентними діями - шляхом продовження користування майном після закінчення строку договору найму. Що стосується наймодавця, то підставою для продовження відносин найму є його мовчазна згода, яка виражається у відсутності заперечень та вимог до наймача повернути орендоване майно протягом одного місяця після закінчення строку договору найму.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом місяця після закінчення строку дії договору сторонами не було направлено заперечень щодо продовження дії договору. Доказів протилежного, зокрема, позивачем, не подано. Як зазначає скаржник (відповідач) в апеляційній скарзі, враховуючи відсутність заперечень наймодавця (позивача) протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, він продовжував користуватись орендованими приміщенням, оскільки даний договір вважався продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, тобто договір продовжив свою дію до 30.11.10. Натомість, як вбачається з матеріалів справи, 26.11.10 відповідачем на адресу позивача був надісланий підписаний ним акт прийому-передачі про повернення орендованого майна, який отриманий позивачем 29.11.10 (а.с. 52-53).

Тобто, враховуючи відсутність заперечень наймодавця (позивача) протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди, даний договір у відповідності з вимогами норм чинного законодавства вважається продовженим на три місяці. Відтак, позовна вимога про стягнення неустойки за період з 01.10.10 по 01.12.10 в розмірі 7410,76 грн. є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції, зазначаючи про переважне застосування норм п. 2 ст. 291 ГК України для регулювання спірних правовідносин, яким передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, не врахував, що нормами цього ж Кодексу, зокрема ч. 4 ст. 284 ГК України, передбачено автоматичну пролонгацію договору за умови дотримання певних умов.

Львівський апеляційний господарський суд погоджується з доводами скаржника про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права щодо задоволення позову та стягнення 7410,76 грн. неустойки, що є підставою для скасування рішення суду в цій частині.

Судові витрати підлягають розподілу пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст.49 ГПК України.

З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 80, 99, 100, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:

1.Прийняти відмову від апеляційної скарги в частині оспорення стягнення 382,99 грн. заборгованості по комунальних платежах.

2.Припинити провадження по перегляду рішення Господарського суду Львівської області від 23.02.11 у справі № 3/233(10) щодо стягнення 382,99 грн. заборгованості по комунальних платежах.

3.Апеляційну скаргу задоволити частково.

4.Скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 23.02.11 у справі № 3/233(10) в частині задоволення позову щодо стягнення з СПД-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 інд. № НОМЕР_1) на користь ТОВ „Галремсервіс ” (79039, м. Львів, вул.Шевченка,200, код ЄДРПОУ 13808258) 7410,76 грн. неустойки. Прийняти нове рішення - в позові відмовити.

5.В решті рішення суду залишити без змін.

6.Стягнути з ТОВ «Галремсервіс»(79039, м. Львів, вул. Шевченка,200, код ЄДРПОУ 13808258) на користь СПД-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 інд. № НОМЕР_1) 37,05 грн. витрат по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.

7.Місцевому господарському суд видати відповідний наказ.

8.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

9.Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Юркевич М.В.

Суддя Желік М.Б.