Постанова № 15121027, 28.04.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2011                                                                                           № 13/195-09

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Гаврилюка О.М.

суддів:           

за участю секретаря судового засідання Рижової В.В.           

за участю представників

від позивача: не з’явилися

від відповідача: не з’явилися

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Горбані” на рішення господарського суду Київської області від 02.11.2009 року

у справі № 13/195-09 (суддя Наріжний С.Ю.)

за позовом Аудиторської фірми Товариства з обмеженою відповідальністю „Консалтінг ЛТД”, м. Київ

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Горбані”, с. Горбані Переяслав-Хмельницького району Київської області

про стягнення 21 573 грн. 71 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Київської області звернулася Аудиторська фірма Товариство з обмеженою відповідальністю „Консалтінг ЛТД” з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Горбані” про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором у розмірі 21 573 грн. 71 коп., яка складається з основної суми заборгованості – 15 000 грн., пені за прострочення виконання зобов’язання – 4 081 грн. 43 коп., нарахованого індексу інфляції за прострочення виконання зобов’язання – 2 036 грн., 3% річних від прострочення виконання зобов’язання – 456 грн. 28 коп.

Рішенням від 02.11.2009 року господарський суд Київської області позов задовольнив частково. Стягнув з відповідача на користь позивача 15 000 грн. основного боргу, 4 081 грн. 43 коп. пені, 456 грн. 28 коп. 3% річних, 2 025 грн. інфляційних збитків, а також судові витрати: 215 грн. 62 коп. державного мита та 235 грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 11 грн. збитків від інфляції відмовив.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням СВК „Горбані” звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати рішення господарського суду Київської області від 02.11.2009 року по справі № 13/195-09 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.12.2009 року апеляційна скарга позивача була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 13/195-09 у судовому засіданні за участю представників сторін.

Відповідно до Указу Президента України „Питання мережі господарських судів України” від 12.08.2010 року №811/2010 Київський міжобласний апеляційний господарський суд ліквідовано.

15.03.2011 року матеріали справи №13/195-09 було направлено до Київського апеляційного господарського суду. Після автоматизованого розподілу справ 24.03.2011 року справу №13/195-09 було передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя – Гаврилюк О.М., судді: МайданевичА.Г., МальченкоА.О.

В судове засідання 28.04.2011 року повноважні представники позивача не з’явилися та про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Під час апеляційного провадження представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Під час апеляційного провадження в Київському апеляційному господарському суді повноважні представники відповідача в судові засідання не з’являлися та про причини неявки суд не повідомляли, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників сторін в судове засідання 28.04.2011 року не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія виходить із наступного.

25.09.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Консалтінг Лтд” (виконавець) та Сільськогосподарський виробничий кооператив „Горбані” (замовник) уклали договір про надання аудиторських послуг № 1999-VP, відповідно до умов якого замовник доручав, а виконавець приймав на себе зобов’язання по наданню аудиторських послуг у формі аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності замовника з питань бухгалтерського та податкового обліку за період з 01.01.2005 року по 31.12.2007 року (а.с.7-9). Послуги мали бути надані з 25.09.2008 року по 14.11.2008 року. Загальна вартість послуг складала 50000 грн. з ПДВ. Результати наданих послуг мали бути надані виконавцем не пізніше 3-х днів від дати закінчення надання послуг.

13.11.2008 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання аудиторських послуг від 25.09.2008 року № 1999-VP, якою строк надання послуг продовжувався до 29.12.2008 року (а.с.10).

26.12.2008 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору про надання аудиторських послуг від 25.09.2008 року № 1999-VP, якою строк надання послуг продовжувався до 30.01.2009 року (а.с.11).

02.02.2009 року сторонами було підписано Акт № ОУ-16 виконаних робіт, наданих послуг за Договором від 25.09.2008 року № 1999-VP, в якому сторони погодили, що роботи (послуги) за договором виконані (надані), вимогам замовника відповідають і в належному порядку оформлені (а.с.19). В акті було зазначено, що замовник до виконавця претензій не має. Вартість виконаних робіт (послуг) складає 50000 грн. з ПДВ.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не бере до уваги посилання відповідача на те, що ним не підписувався акт виконаних робіт, оскільки відповідно до умов договору строк оплати наставав через 3 дні після підписання договору та незалежно від підписання акту. Також за клопотанням відповідача ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.11.2010 року було судову почеркознавчу експертизу. Проте оскільки сторонами не було подано необхідні для проведення експертизи матеріали, в зв’язку з чим експерт повідомив суд про неможливість дати висновок, то колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідач відповідно до ст. 33 ГПК України не довів належними доказами тієї обставини, що ним не було підписано акт.

25.06.2009 року СВК „Горбані” отримав претензію АФ ТОВ „Консалтінг ЛТД” від 22.06.2009 року за вих. № 2/2206, в якій позивач вимагав оплатити вартість наданих відповідачу послуг у розмірі 15000 грн. з ПДВ (а.с.49-53).

Вважаючи, що СВК „Горбані” не в повному обсязі виконало свої зобов’язання по розрахункам за Договором про надання аудиторських послуг, АФ ТОВ „Консалтінг ЛТД” звернулося з позовом до господарського суду.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Київської області має бути частково скасовано та в цій частині прийнято нове рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з п. 6.2 Договору про надання аудиторських послуг від 25.09.2008 року № 1999-VP оплата здійснюється замовником у безготівковій формі шляхом перерахування 100% суми винагороди на поточний рахунок виконавця. Авансовий платіж складає 100% від загальної вартості послуг та сплачується протягом 3- днів з моменту підписання цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином СВК „Горбані” мало перерахувати АФ ТОВ „Консалтінг ЛТД” 100% від загальної вартості робіт за договором, яка складає 50000 грн. з ПДВ, у період часу з 26.09.2008 року по 28.09.2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується виписками з банківського рахунку СВК „Горбані” перерахувало АФ ТОВ „Консалтінг ЛТД” в якості авансу за аудиторську перевірку: 29.09.2008 року – 15000 грн. (а.с.16), 26.01.2009 року – 5000 грн. (а.с.17), 11.03.2009 року – 5000 грн. (а.с.15), 19.03.2009 – 5000 грн. (а.с.15), 23.04.2009 року – 5000 грн. (а.с.18), всього на загальну суму 35000 грн.

Ухвалою від 01.12.2009 року Київський міжобласний апеляційний господарський суд зобов’язував відповідача надати суду докази погашення заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідач доказів погашення заборгованості по Договору про надання аудиторських послуг від 25.09.2008 року № 1999-VP не подав.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що таким чином за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 15000 грн. з зобов’язання по оплаті послуг за виконання аудиторської перевірки та складання звіту про неї за Договором про надання аудиторських послуг від 25.09.2008 року № 1999-VP.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 статті 231 ГК України встановлюється, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 8.2 Договору за прострочення перерахування коштів, зазначених у п. 6.1 цього Договору, невчасний допуск представників виконавця до здійснення своїх обов’язків або невчасне надання документів, зазначених у цьому Договорі, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від загальної вартості Договору за кожний день невиконання; крім того, замовник відшкодовує виконавцю збитки, що ним заподіяні. Нарахування штрафних санкцій не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, а продовжується без обмеження будь-яким строком.

Таке трактування не суперечить ч. 6 ст. 232 ГК України, якою встановлюється, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Позивачем пеня була нарахована на суму боргу в 15000 грн. за період з 29.09.2008 року по 30.09.2009 року у розмірі 4081 грн. 43 коп.

Колегія суддів перерахувала розмір пені та дійшла висновку, що місцевий господарський суд неправомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 4081 грн. 43 коп. Так в розрахунку позивача вбачається, що за період з 12.08.2009 року по 30.09.2009 року минуло 119 днів, хоча цей строк складає 50 днів. Також при розрахунку пені позивачем не було враховано, що 2008 рік є високосним, а тому кількість днів у році становить 365, а не 366. Крім того судова колегія апеляційного господарського суду дійшла враховує, що як вбачається з відмітки канцелярії місцевого господарського суду АФ ТОВ „Консалтінг Лтд” звернулася з позовом до суду 14.09.2009 року, а тому позовні вимоги про стягнення пені до 30.09.2009 заявлені передчасно. Таким чином колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскільки на момент звернення з позовом до суду права позивача не були порушеними, то позовні вимоги про стягнення пені за період з 15.09.2009 року по 30.09.2009 року задоволенню не підлягають.

За період з 29.09.2008 року – по 31.12.2008 року розмір пені становить 924 грн. 59 коп. [15000 грн. (сума боргу) * (2 *12% (розмір облікової ставки НБУ згідно постанови НБУ від 21.04.2008 року № 107) * 94 (кількість днів прострочення) / 366 (днів в році))].

За період з 01.01.2009 року – по 15.02.2009 року розмір пені становить 453 грн. 70 коп. [15000 грн. (сума боргу) * (2 *12% (розмір облікової ставки НБУ згідно постанови НБУ від 21.04.2008 року № 107) * 46 (кількість днів прострочення) / 365 (днів в році))].

За період з 16.02.2009 року – по 14.06.2009 року розмір пені становить 1 173 грн. 70 коп. [15000 грн. (сума боргу) * (2 *12% (розмір облікової ставки НБУ згідно листа НБУ від 16.02.2009 року № 14-011/778-2395) * 119 (кількість днів прострочення) / 365 (днів в році))].

За період з 15.06.2009 року – по 11.08.2009 року розмір пені становить 524 грн. 38 коп. [15000 грн. (сума боргу) * (2 *11% (розмір облікової ставки НБУ згідно листа НБУ від 12.06.2009 року № 343) * 58 (кількість днів прострочення) / 365 (днів в році))].

За період з 12.08.2009 року – по 14.09.2009 року розмір пені становить 286 грн. 44 коп. [15000 грн. (сума боргу) * (2 *10,25% (розмір облікової ставки НБУ згідно листа НБУ від 10.08.2009 року № 468) * 34 (кількість днів прострочення) / 365 (днів в році))].

Таким чином розмір пені, що підлягає стягненню становить 3362 грн. 81 коп. за період з 29.09.2008 року по 14.09.2009 року. Рішення господарського суду Київської області підлягає скасуванню в частині надлишкового стягнення пені в розмірі 718 грн. 61 коп., з прийняттям нового рішення про відмову в позові про стягнення пені в такому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було нараховано відповідачу 2036 грн. втрат від інфляції. Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем невірно були зазначені індекси інфляції за серпень та вересень 2009 року.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що нарахований за вересень збитки від інфляції не підлягають стягненню.

Колегія суддів апеляційного господарського суду при розрахунку розміру індексу інфляції враховує Лист Верховного Суду України „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” від 03.04.1997 року № 62-97р, в якому зазначається, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахування травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня.

Також колегія суддів зазначає, що позивачем застосовується невірна методика при розрахунку індексу інфляції, оскільки інфляції піддається не тільки одна основна сума боргу, а й ті суми на які щомісячно збільшується основний борг внаслідок інфляційних процесів.

За період з 29.09.2009 року по 14.09.2009 року інфляційне збільшення боргу становить 17249 грн. 97 коп. (= 15000 грн. (основний борг) * 101,7% (жовтень 2008) * 101,5% (листопад 2008) * 102,1% (грудень 2008) * 102,9% (січень 2009) * 101,5% (лютий 2009) * 101,4%(березень 2009) * 100,9%(квітень 2009) * 100,5%(травень 2009) * 101,1% (червень 2009) * 99,9% (липень 2009) * 99,8%(серпень 2009) * 100,8% (вересень 2009)).

Таким чином розмір втрат від інфляції становить 2249 грн. 97 коп. Проте, оскільки позивачем була заявлена до стягнення сума менша, а саме 2036 грн., то стягненню підлягає саме вона, оскільки господарським судам не надано право виходити за межі позовних вимог. Рішення місцевого господарського суду, який стягнув 2025 грн. інфляційних збитків та відмовив в стягненні 11 грн. збитків від інфляції підлягає скасуванню в цій частині з прийняттям нового рішення про стягнення 2036 грн. втрат від інфляції, оскільки місцевий господарський суд, так само як і відповідач, неправильно зробив розрахунок втрат від інфляції.

При розрахунку 3% річних колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що за період з 29.09.2008 року по 14.09.2009 року минув 351 день (за період з 29.09.2008 року по 31.12.2008 року – 94 дні, а з 01.01.2009 року по 14.09.2009 року – 257 днів). Таким чином розмір суми 3% від простроченої суми складає 432 грн. 42 коп. [15000 грн. (сума основного боргу) * 3% * 94 (кількість днів прострочення у 2008 році) / 366 (кількість днів у 2008 році) + 15000 грн. (сума основного боргу) * 3% * 257 (кількість днів прострочення у 2009 році) / 365 (кількість днів у 2009 році)].

Оскільки місцевим господарським судом та позивачем було неправильно зроблено розрахунок, то рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині надлишкового стягнення 3% річних у розмірі 23 грн. 86 коп. з прийняттям нового рішення про відмову в позові про стягнення 3% річних в такому розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Так як колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача основну заборгованість, пеню, втрати від інфляції та 3% річних, проте невірно зробив розрахунки, то оскаржуване рішення підлягає скасуванню в цій частині з прийняттм нового рішення в цій частині, яким позов в частині стягнення 2036 грн. втрат від інфляції задовольнити, а в задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 718 грн. 61 коп. та в частині стягнення 3% річних в розмірі 23 грн. 86 коп. відмовити.

Апеляційна скарга підлягає задоволенюю в частині скасування рішення місцевого господарського суду в частині надлишкового стягнення пені в розмірі 718 грн. 61 коп., в частині надлишкового стягнення 3% річних у розмірі 23 грн. 86 коп., в частині стягнення 2025 грн. інфляційних збитків та в частині відмови в стягненні 11 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 49 ГПК України колегією суддів апеляційного господарського суду здійснено перерозподіл судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Горбані” на рішення господарського суду Київської області від 02.11.2009 року по справі № 13/195-09 задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду Київської області від 02.11.2009 року по справі № 13/195-09 скасувати в частині надлишкового стягнення пені в розмірі 718 грн. 61 коп., в частині надлишкового стягнення 3% річних у розмірі 23 грн. 86 коп., в частині стягнення 2025 грн. інфляційних збитків та в частині відмови в стягненні 11 грн. збитків від інфляції.

3.          Прийняти нове рішення по справі, яким позов в частині стягнення 2036 грн. втрат від інфляції задовольнити. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Горбані” на користь Аудиторської фірми Товариства з обмеженою відповідальністю „Консалтінг ЛТД” 2036 грн. втрат від інфляції. В задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 718 грн. 61 коп. та в частині стягнення 3% річних в розмірі 23 грн. 86 коп. відмовити.

4.          В іншій частині рішення залишити без змін.

5.          Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

„Позов задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Горбані” (08464, Київська область, Перяслав-Хмельницький район, с. Горбані, вул. Леніна, 49, п/р 26049683134352 в КДР „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904, ідентифікаційний код 03753444) на користь Аудиторської фірми Товариства з обмеженою відповідальністю „Консалтінг ЛТД” (02125, Дніпровський район, проспект Визволителів, будинок 3, кімната 20, п/р 26007005938101 в ВАТ „Сведбанк” м. Києва, МФО 300164, ідентифікаційний код 19029087) 15 000 грн. основного боргу, 3362 грн. 81 коп. пені, 2 036 грн. втрат від інфляції, 432 грн. 42 коп. 3% річних, 208 грн. 31 коп. державного мита за розгляд позовної заяви та 227 грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 718 грн. 61 коп. та 3% річних в розмірі 23 грн. 86 коп. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.”.

6.          Стягнути з Аудиторської фірми Товариства з обмеженою відповідальністю „Консалтінг ЛТД” (02125, Дніпровський район, проспект Визволителів, будинок 3, кімната 20, п/р 26007005938101 в ВАТ „Сведбанк” м. Києва, МФО 300164, ідентифікаційний код 19029087) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Горбані” (08464, Київська область, Перяслав-Хмельницький район, с. Горбані, вул. Леніна, 49, п/р 26049683134352 в КДР „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904, ідентифікаційний код 03753444) 3 грн. 71 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

7.          Видачу виконавчих документів доручити господарському суду Київської області.

8.          Матеріали справи № 13/195-09 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набуває чинності з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді