ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
_________________
У Х В А Л А
"28" квітня 2011 р. Справа № 6/20-Б-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д. при секретарі Андреєвець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії ліквідатора по справі
за заявою: Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Нова Каховка
Херсонської області,
до: Приватного сільськогосподарського підприємства "Труд", ідентифікаційний код
30893680, вул. Ювілейна, с. Марийське, Горностаївського району Херсонської області,
про банкрутство,
за участю представників сторін:
від кредиторів: Великолепетиська МДПІ - ОСОБА_2, довіреність № 33/10/10-001 від 10.01.2011 р.; ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" - ОСОБА_3, довіреність № 07/1917-11 від 24.03.2011 р.; ТОВ Компанія "Сіт-Релайн" - ОСОБА_4, довіреність від 24.03.2011р.; ТОВ ТК "Сінтекс, ЛТД", - ОСОБА_4, довіреність № 21-04 від 21.04.2011 р.;
від боржника: арбітражний керуючий Аксьонов В.В.;
від скаржника: ОСОБА_2., паспорт; представник за довіреністю б/н від 23.07.2008 р. ОСОБА_6;
в с т а н о в и в:
Провадження у справі знаходиться в ліквідаційній процедурі, що здійснюється за загальними положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", далі Закон про банкрутство.
Ухвалою господарського суду від 13.07.2009 року ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Аксьонова В.В., ліцензія НОМЕР_1 та встановлено строк ліквідаційної процедури, зобовязано ліквідатора надати звіт і ліквідаційний баланс. У звязку з невиконанням арбітражним керуючим Аксьоновим В.В. своїх обовязків розгляд справи відкладався неодноразово із встановленням нових строків ліквідаційної процедури.
Останній раз ухвалою від 17.08.2009 року у справі про банкрутство № 6/20-Б-06 продовжувався строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Аксьонова В.В. до 12.11.2009 року.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 07.10.2009 року призначено до розгляду скаргу на дії ліквідатора Аксьонова В.В. та заборонено ліквідатору розпоряджатися майном, що зазначене в скарзі - механізованим током та складом паливно-мастильних матеріалів за адресою: АДРЕСА_1
Вказана заборона господарським судом не знята.
В судовому засіданні 30.11.2010 року суд розглянув скаргу ОСОБА_1 та інших на дії ліквідатора Аксьонова В.В. та підкреслив, що ліквідатор не належним чином здійснює свої обов'язки, без будь-яких поважних причин не надав до суду звіт і ліквідаційний баланс, а своєю бездіяльністю створює умови для порушення прав та свобод громадян - колишніх членів КСП "Труд" на вільне володіння і користування громадянами своєю власністю.
Ухвалою від 30.11.2010 року господарський суд зобовязав ліквідатора завершити ліквідаційну процедуру та надати до 13.01.2011 року звіт і ліквідаційний баланс.
В судове засідання 21.04.2011 року ліквідатором подано звіт та ліквідаційний баланс та заявлене усне клопотання про їх затвердження.
До господарського суду 28.03.2011 року надійшла нова скарга ОСОБА_1 на дії ліквідатора, в якій вказується на те, що ліквідатором здійснено відчуження належного їм майна зернокомплексу та складу ПММ, що знаходяться в селі Маринському Горностаївського району Херсонської області. Скаржниця просить усунути арбітражного керуючого Аксьонова В.В. від виконання обовязків ліквідатора.
В судовому засіданні 21.04.2011 року судом оголошувалася перерва за клопотанням ліквідатора Аксьонова В.В. для підготовки відзиву.
В судовому засіданні скаржниця ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 підтримали вимоги, викладені в заяві та пояснили, що в провадженні господарського суду Херсонської області є справа № 15/141 за позовом ТОВ "Сіт-Релайн" до ПСП "Труд" про спонукання укласти договір оренди земельної ділянки та про стягнення грошової суми у розмірі 247.763,49 грн. Інтереси відповідача у цій справі, як стверджує скаржник, представляв ліквідатор Аксьонов В.В. Провадження у справі № 15/141 закінчено прийняттям господарським судом ухвали від 03.02.2011 року про затвердження мирової угоди між позивачем і відповідачем, за якою позивачеві передається належне скаржниці майно, а провадження у справі № 15/141 припинено. Таким чином, скаржниця вказує, що ліквідатор Аксьонов В.В. в період здійснення своїх повноважень розпорядився об'єктами нерухомого майна, які є об'єктами права власності її та інших громадян-членів спілки співвласників майна.
Представник ОСОБА_1 ОСОБА_6 зазначив, що ТОВ "Сіт-Релайн" є кредитором у цій справі про банкрутство, де представником кредитора також є п.ОСОБА_3. ОСОБА_6 вважає, що мирова угода затверджена господарським судом у справі № 15/141 виключно через поведінку ліквідатора та представника ТОВ "Сіт-Релайн", яка є протиправною, суперечить положенням Закону про банкрутство та вказує на зловживання правами представниками обох сторін як у справі про банкрутство, що виразилося у неподанні протягом тривалого часу звіту і ліквідаційного балансу, а також у справі № 15/141 щодо передачі майна окремому кредиторові, яке вони (представники ТОВ "Сіт-Релайн" та ліквідатор) вважають належним банкруту. Представник скаржниці наполягає на своїх вимогах.
Ліквідатор Аксьонов В.В. проти скарги заперечує, вказуючи у відзиві, що ним не вчинялося незаконних дій щодо майна, належного співвласникам майнових паїв колишнього КСП "Труд". Ліквідатор вважає, що факт здійснення ним представництва інтересів банкрута у справі № 15/141 та його правова позиція у справі № 15/141 не завдали шкоди інтересам громадян-співвласників та окремо скаржниці - ОСОБА_1, просить відмовити у задоволенні скарги.
В судовому засіданні ліквідатор пояснив, що він приймав участь у справі № 15/141 лише з метою затвердження мирової угоди між позивачем та відповідачем. На його думку, оскільки текст мирової угоди, яку господарський суд затверджував ухвалою від 03.02.2011 року, був підписаний іншим представником від імені ПСП "Труд", а він (Аксьонов В.В.) лише схвалив дії попередніх представників, то він особисто не причетний до передачі майна за мировою угодою. Ліквідатор Аксьонов В.В. стверджує, що мирова угода була підписана в 2004 році, майно за цією угодою було передано від ПСП "Труд" на користь ТОВ "Сіт-Релайн" також у 2004 році, а тому, схваливши вказану мирову угоду, він (ліквідатор) підтвердив відсутність майнових активів у банкрута ПСП "Труд". Аксьонов В.В. наполягає на тому, що мирова угода фактично вже виконана в 2004 році, а тому зобовязання, що містяться в її тексті не повинні виконуватися з набранням законної сили судовим рішенням, яким затверджена ця мирова угода, тобто з набранням законної сили ухвалою від 03.02.2011 року у справі № 15/141.
Ліквідатор підтвердив, що ним при розгляді справи № 15/141 були визнані позовні вимоги ТОВ "Сіт-Релайн" щодо стягнення грошових коштів у розмірі 247.763,63 грн. у повному обсязі. Аксьонов В.В. стверджує, що визнані ним грошові вимоги у справі позовного провадження № 15/141 не повинні включатися до реєстру вимог кредиторів та задовольнятися в порядку, визначеному Законом про банкрутство у межах справи № 6/20-Б-06, вважає, що правомірним вирішенням правовідносин між ТОВ "Сіт-Релайн" та ПСП "Труд" є мирова угода, що була запропонована представником ТОВ "Сіт-Релайн" та затверджена судом у вказаній справі. Ліквідатор вказав, що банкруту ПСП "Труд" не належить право користування чи право власності на земельні ділянки на яких знаходяться обєкти нерухомості зернокомплексу та складу ПММ в селі Маринському Горностаївського району Херсонської області, а також інших земельних ділянок банкрут не має.
Представник ТОВ "Сіт-Релайн" ОСОБА_4 вважає, що Аксьонов В.В., здійснюючи представництво ПСП "Труд" у справі № 15/141 діяв в межах своїх повноважень. ОСОБА_4 підтримав заперечення ліквідатора, стверджує, що оскільки Аксьонов В.В. не підписував тексту мирової угоди, то він не був зобовязаний заперечувати проти позову або відмовлятися від запропонованої ТОВ "Сіт-Релайн" мирової угоди, просить відмовити у задоволенні скарги на дії ліквідатора.
Інші представники учасників провадження вказали, що ліквідатор не надавав кредиторам звітності про здійснення своїх повноважень, але утримались від зясування питань, зазначених у скарзі, відзиві на скаргу та поясненнях зазначених вище учасників провадження, поклавшись на розсуд суду.
Заслухавши доводи скарги та пояснення представника скаржниці, відзив на скаргу з боку ліквідатора, думки представників інших учасників провадження щодо оскаржених дій та бездіяльності ліквідатора господарський суд прийшов до висновку про часткове задоволення скарги на дії ліквідатора, з наступних підстав.
Відносно ПСП "Труд" ухвалою господарського суду Херсонської області від 21.12.2005 року порушено справу № 6/20-Б-06 про банкрутство. Цією ухвалою встановлено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Постановою господарського суду від 16.10.2007 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Таким чином, відносно банкрута ПСП "Труд" з 21.12.2005 року діє особливий правовий режим, що визначається Законом про банкрутство.
Відповідно до п.1.2. Рекомендацій Президії ВГСУ від 04.06.2004 року № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарські суди мають враховувати, що Законом про банкрутство встановлено особливий порядок задоволення вимог кредиторів, який не припускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку (оскільки статтею 12 Закону передбачено введення мораторію на задоволення вимог кредиторів одночасно з порушенням провадження у справі), а спрямований на забезпечення визначеності об'єму майна боржника протягом усієї процедури банкрутства, створення необхідних умов як для подолання неплатоспроможності боржника, так і для більш повного задоволення вимог кредиторів, що проявляється у забезпеченні усіх кредиторів рівними правовими можливостями при задоволенні їх вимог, реалізації їх прав і законних інтересів, забезпеченні конституційного принципу рівності усіх перед законом, у тому числі й в умовах, коли майна боржника недостатньо для повного задоволення усіх вимог кредиторів.
За таких умов у справі про банкрутство вирішується завдання справедливого і пропорційного розподілу серед кредиторів майнової (конкурсної) маси боржника. Отже, господарські суди не повинні допускати під час провадження у справі про банкрутство індивідуального задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника, яке входить до конкурсної маси, як такого, що порушує права і законні інтереси інших кредиторів та учасників провадження у справі про банкрутство і суперечить встановленому законом спеціальному регулюванню.
Як встановлено господарським судом у цій справі, в період провадження у справі про банкрутство господарським судом Херсонської області розглянуто справу № 15/141 за позовом ТОВ "Сіт-Релайн". Провадження у справі припинено ухвалою господарського суду Херсонської області від 03.02.2011 року з підстав, передбачених п. 7 ст. 80 ГПК України у звязку з укладенням сторонами мирової угоди, яка затверджена господарським судом. Згідно зазначеної ухвали мирова угода має наступний зміст:
"1. В строк до 10.04.04 року в рахунок часткового погашення боргу за договором №15-05/Н від 15.05.2003 року. та додаткових угод до нього №1-№5, а саме: основного боргу в у сумі 10439 грн. 74 коп. та штрафних санкцій в сумі 61551 грн. 20 коп. приватне сільськогосподарське підприємство "Труд" передає у власність ТОВ "Компанії "Сіт-Релайн" майно зернокомплексу, розташованого на земельній ділянці 2,7 га та складу ПММ, розташованого на земельній ділянці 1 га на суму 163990,94 грн., що знаходиться в НОМЕР_2, який складається із наступних об'єктів:
Назва: місце розташування: кіл-ть: вартість:
1. Огорожа зернокомплексу зернокомплекс 1 8263,00
2. Слюсарка ДКУ с дизельгенер. зернокомплекс 1 4400,00
3. ДКУ будівля зернокомплекс 1 2705,00
4. Критий ток з асф.покрит. зернокомплекс 1 16580,00
5. Насіннєвий склад зернокомплекс 1 24800,00
6. Вагова будівля зернокомплекс 1 4800,00
7. Зернозавантажувач ЗПС зернокомплекс 1 998,00
8. Завантажувач ковш зернокомплекс 1 1990,00
9. Протравитель насіння зернокомплекс 1 1000,00
10. Зернометач ЗМ зернокомплекс 2 3920,00
11. Ворохоочищувач зернокомплекс 1 3980,00
12. Ваги 30 тон зернокомплекс 1 12500,00
13. Дробілка ДКМ-5 зернокомплекс 1 5390,00
14. ЗАВ-40 зернокомплекс 1 21345,00
15. Трансформатор зернокомплекс 1 2510,00
Всього 10 115181,00
16. Маслобійка будівля з/к маслоцех 1 5930,00
17. Станок вальцевий з/к маслоцех 1 1294,00
18. Насіннєрушка з/к маслоцех 1 1295,00
19. Жаровня АХП з/к маслоцех 1 1995,00
20. Транспортер з/к маслоцех 1 1000,00
21. Бункер з/к маслоцех 1 920,00
22. Прес шнеків з/к маслоцех 1 1055,00
23. Пульт управління з/к маслоцех 1 850,00
24. Прес вижимний з/к маслоцех 1 1110,00
Всього 9 15449,00
25. Огорожа складу Склад ГСМ 1 2540,00
26. Автозаправка-операторська Склад ГСМ 1 760,00
27. Цистерни (5-75 м 3) Склад ГСМ 11 29230,94
28. Бензоколонка Склад ГСМ 1 830,00
Всього 20 33360,94
Всього 163990,94
2. Залишок заборгованості у сумі 83772,55 грн. у тому числі: по основному боргу - в сумі 78334,83 грн., по сплаті штрафних санкцій - в сумі 5437,72 грн., а також витрати, понесені компанією "Сіт-релайн" по даній справі в сумі 1818 грн., а всього суму 85580,55грн. приватне сільськогосподарське підприємство "Труд" сплачує товариству з обмеженою відповідальністю компанії "Сіт-релайн" шляхом перерахування грошових коштів або передачі майна в строк до 31.05.2004 року."
Представництво відповідача ПСП "Труд" у справі № 15/141 здійснював арбітражний керуючий Аксьонов В.В., який виконує повноваження ліквідатора у справі № 6/20-Б-06 про банкрутство ПСП "Труд".
Відповідно до ст. 78 ГПК України умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. Оскільки ліквідатор у справі про банкрутство згідно положень ст. 25 Закону про банкрутство здійснює повноваження керівника (органів управління) банкрута та виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, визнання ним позову та схвалення ним тексту мирової угоди слід вважати його особистими рішеннями, прийнятими від імені юридичної особи - ПСП "Труд". За вказаних обставин суд вважає, що рішення про підписання мирової угоди у справі № 15/141 прийняте ліквідатором Аксьоновим В.В. Отже, посилання Аксьонова В.В. на те, що мирова угода підписана іншою особою 08.04.2004 року, за дії якої він не несе відповідальності не приймається судом до уваги.
У відповідності до ст. 26 Закону про банкрутство до ліквідаційної маси включаються усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури. Отже, виявивши майно банкрута ліквідатор був зобовязаний включити його до ліквідаційної маси.
Однак, ліквідатор стверджує, що у нього відсутні підстави включати майнові активи, що передані ним за мировою угодою, до ліквідаційної маси банкрута, оскільки вони на час порушення справи про банкрутство не належали банкруту на праві власності.
Суд зазначає, що ліквідатором не здійснено інвентаризації майна банкрута, не утворено ліквідаційної маси, не розглянуто питання про включення в установленому порядку до реєстру вимог кредиторів грошових вимог ТОВ "Сіт-Релайн", що були заявлені у справі позовного провадження № 15/141.
Мирова угода може бути укладена лише у справах позовного провадження. Виняток становлять справи про банкрутство, в яких інститут мирової угоди спеціально передбачений як судова процедура (ст. 35 Закону про банкрутство). Про затвердження мирової угоди у справі про банкрутство ліквідатором не заявлялось.
Зазначені порушення ліквідатором Аксьоновим В.В. вказують на неналежне виконання ним своїх обовязків та умисне використання свого становища з протиправною метою, що виражається у наступному. По-перше, формальне невключення обєктів нерухомого майна, що є предметом мирової угоди, до ліквідаційної маси банкрута створює видимість непричетності ліквідатора до вирішення долі майна і позбавляє заінтересованих осіб (власників) права оскаржити дії ліквідатора з посиланням на положення п. 4 ст. 25 Закону про банкрутство щодо правомірності включення майна до ліквідаційної маси, оскільки формально ліквідаційної маси ним не утворено.
По-друге, суд зазначає, що ліквідатор Аксьонов В.В., укладаючи мирову угоду у справі № 15/141 порушив встановлену господарським судом у справі № 6/20-Б-06 заборону розпоряджатися майном, що зазначене в скарзі ОСОБА_1 - механізованим током та складом паливно-мастильних матеріалів, яка встановлена ухвалою господарського суду Херсонської області від 07.10.2009 року.
По-третє, з фактичних дій ліквідатора у справі про банкрутство ПСП "Труд" та у справі № 15/141 суд вбачає, що для створення ілюзії непричетності ліквідатора до рішення про відчуження чужих майнових активів ліквідатор Аксьонов В.В. не подав на розгляд господарського суду у справі позовного провадження № 15/141 заяви про умови мирової угоди за своїм підписом, а використав текст мирової угоди, який підписано 08.04.2004 року колишнім керівником ПСП "Труд" ОСОБА_7 Як встановлено вироком Горностаївського районного суду Херсонської області від 29.06.2005 року. до мирової угоди від 08.04.2004 року ОСОБА_7 умисно внесено завідомо неправдиві відомості про майно, оскільки це майно належить на праві власності членам співвласників "Марийське", а ПСП "Труд" був орендарем цього майна (том 8 а.с. 73-76). Таким чином, ліквідатор Аксьонов В.В., достовірно знаючи про те, що до мирової угоди від 08.04.2004року включене чуже майно, подав цю мирову угоду на затвердження господарського суду у справі № 15/141. Своїми діями Аксьонов В.В. створив видимість того, що заборона господарського суду щодо розпорядження майном механізованого току та складу паливно-мастильних матеріалів, яка встановлена ухвалою господарського суду Херсонської області від 07.10.2009 р., ним не порушена. Однак, суд вважає, що факт представництва інтересів ПСП "Труд", результатом якого є затвердження господарським судом у справі № 15/141 мирової угоди між ПСП "Труд" та ТОВ "Сіт-Релайн" 03.02.2011року вказує на умисне невиконання ліквідатором Аксьоновим В.В. судового рішення - ухвали від 07.10.2009 року.
Ліквідатор, як представник юридичної особи-відповідача укладаючи мирову угоду у справі № 15/141 мав виходити з наявності у відповідача права на розпорядження майном, що є предметом мирової угоди, яке ґрунтується лише на праві власності. В той же час, при наявності такого майна, враховуючи правовий статус ПСП "Труд" як банкрута, наявне майно повинно було бути включене до ліквідаційної маси.
Положеннями ч. 4 ст. 24 Закону про банкрутство визначено, що у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури.
Суд вбачає, що підстави для оскарження дій ліквідатора у ОСОБА_1 є наявними, що випливають з фактичних обставин справи та діяльності ліквідатора.
У відповідності до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.
Фактично арбітражний керуючий Аксьонов В.В. розпорядився майном, що належить спілці співвласників "Марийське" при здійсненні своїх повноважень ліквідатора. Ліквідатор вчинив дії, які вказують про фактичне включення чужого майна до ліквідаційної маси без юридичного оформлення відповідних документів щодо інвентаризації майна, формування ліквідаційної маси, оцінки майна, використання майна для задоволення вимог кредиторів тощо. У разі, якщо ліквідатор вважає, що майно без достатніх підстав вибуло з володіння боржника він був зобовязаний вжити заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
За таких обставин, та виходячи з їх правової оцінки господарський суд визнає неправомірними дії ліквідатора Аксьонова В.В.
Ліквідатором заявлене усне клопотання про затвердження його звіту та ліквідаційного балансу банкрута ПСП "Труд" і застосувати наслідки такого затвердження - ліквідувати банкрута та припинити провадження у цій справі.
Клопотання ліквідатора було підтримане представником ТОВ "Компанія "Сіт-Релайн" ОСОБА_4, який в судовому засіданні подав письмове клопотання про затвердження звіту і ліквідаційного балансу.
Інші представники учасників провадження покладаються на розсуд суду.
Заслухавши ліквідатора щодо заявленого ним клопотання суд встановив, що ліквідатор Аксьонов В.В. подав до господарського суду листа, якого назвав звітом. До цього листа ним додано довідку про використання коштів банкрута, в якій зазначено їх відсутність та ліквідаційний баланс, який свідчить про відсутність майна. Інших документів ліквідатором не додано.
Відповідно до ст. 32 Закону про банкрутство ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.
Відповідно до матеріалів справи, та як вказано у звіті ліквідатора, в період ліквідаційної процедури було виявлене та продане майно банкрута на суму 29474,00 грн. Відповідно до клопотання ліквідатора від 01.03.2011 року вбачається виявлення ліквідатором майна, належного банкруту, а саме гумус (коровій сипець) у кількості 500м.куб.
Ліквідатором не надано доказів здійснення інвентаризації майна, доказів використання коштів банкрута, оцінки та продажу виявленого майна. За таких обставин суд приходить до висновку, що ліквідатор Аксьонов В.В. не здійснював дій щодо виявлення майна боржника, не надав необхідних документів, що передбачені Законом та не реалізував наявне майно боржника. Звіт і ліквідаційний баланс, що подані до справи ліквідатором Аксьоновим В.В., таким чином, містять не повні та не достовірні дані.
Згідно ч. 4 ст. 32 Закону про банкрутство господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення кредиторів, він виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора. Новий ліквідатор очолює ліквідаційну комісію і діє згідно з вимогами цього Закону.
Для призначення у справу нового ліквідатора господарський суд зобовязує державний орган з питань банкрутства забезпечити виконання ліквідаційної процедури, а також пропонує комітетові кредиторів узгодити кандидатуру нового ліквідатора.
Зазначені обставини вказують, що підстави для розгляду звіту ліквідатора і затвердження ліквідаційного балансу - відсутні.
Оскільки повноваження ліквідатора Аксьонова В.В. закінчилися, господарський суд не продовжував його повноважень, а приймає рішення про призначення нового ліквідатора, заява (вимога) скаржниці ОСОБА_1 щодо усунення ліквідатора задоволенню не підлягає.
Як видно із звіту ліквідатора, ним з часу призначення не здійснено жодної дії, крім представництва банкрута у справі № 15/141.
Своєю бездіяльністю у справі № 6/20-Б-06 та діями при здійсненні представництва у справі № 15/141 ліквідатор допустив порушення своїх обовязків, передбачених ст.ст. 3-1, 25 Закону про банкрутство, які зобовязують його при реалізації своїх прав та обов'язків діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. Діяльність ліквідатора в цілому була направлена на задоволення вимог та інтересів лише одного з кредиторів, а повноваження використані ним для протиправного відчуження чужого майна, що підтверджується обставинами, розглянутими в даному судовому засіданні, а також обставинами та висновками господарського суду, викладеними в ухвалі від 30.11.2010 року у цій справі (том 11 а.с. 26).
Суд зауважує, що починаючи з 12.11.2009 року повноваження ліквідатора Аксьонова В.В. закінчилися та не продовжувалися господарським судом. Комітет кредиторів, окремі кредитори та їх представники у справі не виконували своїх обовязків та не користувалися правами, що надані сторонам відповідно до Закону про банкрутство та ст. 22 ГПК України, не контролювали роботу ліквідатора, не вимагали від ліквідатора звітів тощо, що потягнуло за собою порушення строків розгляду справи, численне невиконання ліквідатором вимог господарського суду щодо завершення ліквідаційної процедури та надання звіту і ліквідаційного балансу, що суд вважає порушенням законності та підставою для винесення окремої ухвали.
Розглянувши скаргу на дії ліквідатора суд вбачає у діях ліквідатора Аксьонова В.В. ознаки дій, які переслідуються у кримінальному порядку, а саме: зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, використання службовою особою юридичної особи приватного права, своїх повноважень всупереч інтересам цієї юридичної особи, яке завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, юридичних осіб, інтересам суспільства чи держави та перевищення повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою юридичної особи приватного права дій, які явно виходять за межі наданих повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, юридичних осіб, інтересам суспільства чи держави.
Керуючись ст.ст. 3-1, 22 - 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України, суд -
у х в а л и в:
1. Скаргу ОСОБА_1 на дії ліквідатора - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії ліквідатора - арбітражного керуючого Аксьонова Владислава Вікторовича щодо відчуження майна від Приватного сільськогосподарського підприємства "Труд", ідентифікаційний код 30893680, вул. Ювілейна, с. Маринське, Горностаївського району Херсонської області на користь (у власність) ТОВ "Компанії "Сіт-релайн", що складається з нерухомих обєктів зернокомплексу, розташованого на земельній ділянці 2,7 га та складу ПММ, розташованого на земельній ділянці 1 га, що знаходиться в НОМЕР_2.
3. Зобов'язати Херсонський обласний сектор з питань банкрутства забезпечити участь у справі нового ліквідатора.
4. Запропонувати комітетові кредиторів погодити кандидатуру нового ліквідатора для призначення у цій справі та подати її на розгляд господарського суду.
5. Ухвалу надіслати: учасникам провадження; Херсонському обласному сектору з питань банкрутства; гр. ОСОБА_1
Суддя П.Д. Пригуза
Судове рішення № 15120889, Господарський суд Херсонської області було прийнято 28.04.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 6/20-б-06. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: