Ухвала суду № 15120835, 19.04.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" квітня 2011 р. Справа № 5019/723/11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мантрейд"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю

Виробничо торгівельне підприємство "Агроаереробка"

про стягнення 3750 грн. 00 коп.

Суддя Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача : представник ОСОБА_1 довіреність від 15.11.2010 року;

від відповідача : представник не зявився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мантрейд" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо торгівельної фірми "Агропереробка" про стягнення 3750 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №3300106957473. Причин неявки в судове засідання не повідомив.

За таких обставин, керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

На підставі накладних: №РН-0000178 від 08.10.2010 року на суму 2250 грн. 00 коп. та №РН-0000185 від 26.10.2010 року на суму 2975 грн. 00 коп. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мантрейд" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо торгівельній фірмі "Агропереробка" какао-порошок в кількості 120 кг на загальну суму 5225 грн. 00 коп. Відповідач отримав товар на підставі довіреностей: №455 від 08.10.2010 року та №483 від 25.10.2010 року.

05.11.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо торгівельна фірма "Агропереробка" частково розрахувалась з позивачем в розмірі 1475 грн. 00 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи, належним чином завіреною копією банківської виписки за 05.11.2010р.

21.03.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мантрейд" направило на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити борг в розмірі 3750 грн. 00 коп., яку Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо торгівельною фірмою "Агропереробка" залишено без відповіді та задоволення.

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем боргу перед позивачем в розмірі 3750 грн. 00 коп.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов'язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.2 ст.202 Цивільного кодексу правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч.1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Поставка товару позивачем не суперечить вимогам ч.4 ст.202 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст.181 Господарського кодексу України.

Статтею 626 Цивільного Кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 639 Цивільного Кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо оформлення договору не встановлені законом.

Сторони своїми діями засвідчили існування між ними договірних відносин.

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зазначає, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3750 грн. 00 коп. боргу за поставлений товар є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо торгівельної фірми "Агропереробка" (35360, Рівненська обл., Рівненський р-н., с. В.Омеляна, вул. Я. Гашека, 120, код ЄДРПОУ 22572180, р/р 2600430158757647 в РФ "Промінвестбанк", МФО 333335) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мантрейд" (33000, м. Рівне, вул. Новобармацька, 9, код ЄДРПОУ 35007125, р/р 260027270) в РУ АБ "Полтава-банк" м. Рівне, МФО 331489) 3750 грн. 00 коп. боргу за поставлений товар, 102 грн. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписаний «22»квітня 2011 року