Рішення № 15120690, 21.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.11 Справа№ 5015/804/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства «ДАН», смт. Новий Яричів

про: стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 3021518.00 грн.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1. - представник на підставі довіреності;

від відповідача: ОСОБА_2. - представник на підставі довіреності.

Представникам сторін розяснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обовязків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторони відмовилась.

В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів, копії яких додано до позовної заяви.

21.04.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 22.04.2011 року.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Сведбанк», звернувся до Господарського суду Львівської області з позовною заявою, у якій просив суд стягнути з Приватного підприємства «ДАН»грошові кошти у в загальному розмірі 3021518,00 грн., з яких 2065310,00 грн. заборгованості по тілу кредиту, 597064.51 грн. - заборгованості по сплаті відсотків, 359143,91 грн. - пені, а також судові витрати в загальному розмірі 25736,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15.05.2008 року між ним та відповідачем було укладено кредитний договір № 091-Д/Л, за яким приватному підприємству «ДАН»було надано грошові кошти у вигляді кредитної лінії у розмірі 180000,00 доларів США 00 центів терміном до 14.05.2009 року включно зі сплатою 14% річних за користування кредитною лінією. 27.06.2008 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до кредитного договору № 091-Д/Л від 15.05.2008 року, якою було збільшено розмір кредитної лінії до 260000,00 доларів США 00 центів. Відповідач в свою чергу зобовязувався повернути кошти, отримані у вигляді кредитної лінії та сплатити проценти за користування. Банк свої зобовязання по даному договору виконав в повному розмірі, в той же час позичальник свої зобов`язання за кредитним договором не виконав.

Пунктом 6.1. Кредитного Договору передбачено, що за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом Відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної ставки рефінансування НБУ, що діє на момент прострочення відповідного платежу, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення, при цьому кількість днів року приймається рівною фактичній кількості днів у році. Відповідач не повернув кредит у передбачений договором строк та не сплатив нараховані за користування кредитом проценти, чим порушив прийняті на себе договірні зобовязання. У звязку з невиконанням взятих на себе за Кредитним договором зобовязань, на адресу відповідача було направлено лист від 28.12.2009 року з вимогами погашення заборгованості, однак зазначений лист залишився без відповіді.

Відповідач проти заявленого позову заперечив. По суті заявлених вимог пояснив наступне. Заборгованість Приватного підприємства "ДАН" перед Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" по кредитному договору № 091-Д/Л від 15.05.2008 року дійсно складає 260000,00 доларів США 00 центів. Заявлену до стягнення суму заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 75163,91 доларів США відповідач також визнає. Щодо заявлених позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 45212,30 доларів США відповідач не погоджується, оскільки вважає, що позивач пропустив строк позовної давності, передбачений чинним законодавством. При цьому представник відповідача посилається на відповідні норми Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до частин 1, 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Відповідно до частин 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В судовому засіданні представник відповідача подав заяву про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені, обґрунтовуючи її тим, що позивач звернувся до суду за захистом порушених прав у лютому 2011 року. З огляду на те, що останній платіж по кредитному договору було здійснено відповідачем 09.09.2009 року у розмірі 940 доларів США 00 центів, то прострочення виконання грошових зобовязань має місце більше одного календарного року. Тому відповідач вважає, що строк позовної давності по вимогах про стягнення неустойки (пені) у позивача сплив.

Крім того, в поданих на розгляд суду письмових запереченнях на заявлений позов представник відповідача просить суд розстрочити виконання рішення щодо стягнення заборгованості по кредитному договору № 091-Д/Л від 15.05.2008 року терміном на 12 календарних місяців з посиланням на п.6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу. В обґрунтування наведеної позиції посилається на те, що фінансовий стан боржника по справі є нестабільним з огляду на скрутну економічну ситуацію у країні та відсутність здійснення господарської діяльності протягом значного періоду часу на відповідному рівні, який би надавав можливість належним чином обслуговувати боргові в тому числі кредитні зобовязання. Прийняття рішення про стягнення визнаної відповідачем суми позовних вимог одночасно поставить під загрозу існування Приватного підприємства "ДАН" як господарської одиниці, що призведе до передчасного банкрутства підприємства.

Щодо поданої заяви про застосування строків позовної давності, то представник позивача заперечив проти її задоволення. Щодо заявленого клопотання про розстрочення виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості по кредитному договору № 091-Д/Л від 15.05.2008 року терміном на 12 календарних місяців вважає, що воно не підлягає до задоволення, оскільки відповідач не має можливості сплачувати суму заборгованості то, відповідно, розстрочувати таку сплату не має обєктивної потреби.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, а також подані сторонами докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх часткового задоволення.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч. 1 ст. 10561-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджується факт користування відповідача грошовими коштами позивача на підставі кредитного договору 15.05.2008 року № 091-Д/Л., а також факт наявності боргу відповідача перед позивачем по даному договору в розмірі 2065310 грн. 00 коп. та борг за несплачені відсотки за користування кредитом у розмірі 597064 грн. 51 коп. Такий розмір боргу відповідачем не заперечувався та документарно не спростовувався. Таким чином суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення заборгованості по договору та процентів за користування грошовими коштами згідно умов кредитного договору № 091-Д/Л від 15.05.2008 року боргу в розмірі 2065310 грн. 00 коп. та боргу за несплачені відсотки за користування кредитом у розмірі 597064 грн. 51 коп.

Щодо стягнення з відповідача неустойки (пені) в розмірі 359143 грн. 91 коп., то суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні таких вимог з огляду на наступне. Відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Відповідачем заявлено про застосування позовної давності до вимоги про стягнення пені в розмірі 359143 грн. 91 коп. (45212, 30 доларів США виходячи з офіційного курсу НБУ станом на момент подання позову). Поданий позивачем розрахунок заборгованості, який містить розрахунок пені, свідчить про те, що позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату кредиту за період з 15.05.2009 року по 14.11.2009 року, та пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування грошовими коштами за період з 15.05.2009 року по 14.11.2009 року, нарахованих за шість місяців з врахуванням вимог статті 232 Господарського кодексу України. Розрахунок позовних вимог в частині стягнення пені позивачем не уточнювався. Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про те, що річна позовні давність за вимогою про стягнення пені в розмірі 359143 грн. 91 коп. сплила 15.11.2010 року. Враховуючи наведене, та заяву відповідача від 20.04.2011 року про застосування позовної давності, суд прийшов до висновку про необхідність відмови в позові в частині стягнення пені в розмірі 359143 грн. 91 коп. у звязку із спливом скороченої позовної давності в один рік на підставі статті 267 Цивільного кодексу України.

Клопотання представника відповідача про розстрочення виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості по кредитному договору № 091-Д/Л від 15.05.2008 року терміном на 12 календарних місяців не заслуговує увагу суду з огляду на те, що останнім не було доведено у встановленому законом порядку підстав для такого розстрочення у відповідності до вимог ст. 83 Господарського процесуального кодексу.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, необхідність захисту порушеного цивільного права позивача у спосіб стягнення з Приватного підприємства «ДАН»на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»заборгованість за кредитним договором № 091-Д/Л від 15.05.2008 року у розмірі 2065310 грн. 00 коп. та відсотки за користування кредитом у розмірі 597064 грн. 51 коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, статтями 526, 530, 533, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, статтями 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України суд, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «ДАН»(ЄДРПОУ 31755487, вул. 8-го Березня, 12, смт. Новий Яричів, Камянко-Бузького р-ну, Львівської області, 80465) на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»(ЄДРПОУ 19356840, вул. С. Петлюри 30, м. Київ, 01032) боргу у розмірі 2065310 грн. 00 коп. та відсотки за користування кредитом в розмірі 597064 грн. 51 коп.

Стягнути з Приватного підприємства «ДАН»(ЄДРПОУ 31755487, вул. 8-го Березня, 12, смт. Новий Яричів, Камянко-Бузького р-ну, Львівської області, 80465) на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»(ЄДРПОУ 19356840, вул. С. Петлюри 30, м. Київ, 01032) судові витрати у розмірі 22469 грн. 01 коп. сплаченого державного мита та 207 грн. 94 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволення решти позовних вимог, а саме: про стягнення пені в розмірі 359143 грн. 91 коп., - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили в порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя