Рішення № 15120689, 18.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.11 Справа№ 5015/490/11

Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів “Трускавецькурорт”, м.Трускавець, Львівської обл.;

До Відповідача: ФОП ОСОБА_1, м.Трускавець, Львівської обл.;

Про: стягнення 3978,91грн

Суддя: Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:

Позивача: Кузик М.Р.-голов.юристконсульт сектора претензійно-позовної роботи юр.відділу (дов. від 28.01.2010р.);

Відповідача: ОСОБА_1;

Представникам позивача та відповідача, які взяли участь у справі, розяснено зміст ст.ст. 20,22 ГПК України, а саме, їх процесуальні права та обовязки, зокрема, право заявляти відводи.

Від здійснення технічного запису судового процесу представники позивача та відповідача відмовились.

Суть спору :

Позовні вимоги заявлено ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів “Трускавецькурорт”, м.Трускавець, Львівської обл. до відповідача: ФОП ОСОБА_1, м.Трускавець, Львівської обл. про стягнення 3978,91грн.

Обставини справи:

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду, ухвалою від 04.02.2011р. порушив провадження у справі та ухвалив призначити судовий розгляд справи на 24.02.2011р. Цією ж ухвалою суд зобовязав сторони долучити ряд документів, необхідних для вирішення спору.

Розгляд справи неодноразово відкладався з причин, викладених у відповідних ухвалах суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання з'явився, позовні вимоги повністю заперечив.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно зясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне:

01.01.2009р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендарем), та ЗАТ “Трускавецькурорт” (Орендодавцем) був укладений Договір оренди №248-01 (далі-Договір) строком на 24 місяці, що діяв з 01.01.2009р. до 31.12.2010р. включно (зміни до Договору щодо терміну дії Договору та розміру плати за користування майном, внесені Додатковою угодою до Договору оренди № 248-01 від 01.01.2009р. №360-03 від 31.12.2009р.).

Відповідно до п.1.1. Договору Орендодавець зобов'язувався передати, а Орендар прийняти в строкове платне користування наступне нерухоме майно (надалі- Майно): нежитлове приміщення загальною площею 9,93 м2, вартістю 1922,21 грн., розміщене в приміщенні БОЛ “Медичний Центр №2”, на 1 поверсі, згідно з поверховим планом (Додаток №3 до Договору), за адресою: АДРЕСА_2, для торгівлі предметами одягу. На виконання умов Договору зазначене Майно було прийнято Орендарем, згідно з актом приймання-передання майна від 01.01.2009р. (Додаток №1 до Договору).

За Угодою від 31.05.2010р. №079-07 Сторонами було розірвано Договір оренди №248-01 від 01.01.2009р. На виконання зазначеної Угоди, об'єкт оренди був повернутий Орендодавцю.

Згідно з п.З Угоди про розірвання Договору оренди №248-01 від 01.01.2009р., після повернення майна зобов'язання Сторін за Договором припиняються, крім зобов'язань Орендаря щодо сплати орендної плати, якщо орендарем приміщення не передано Орендодавцю за оплату прийому передачі майна.

Оплата оренди припиняється після підписання Акту прийому передачі майна обома сторонами за матеріалами справи такий Акт підписано позивачем та відповідачем 31.05.2010р., що відповідач у судовому засіданні не заперечив.

Відповідно до вимог п.6.2 Договору, умови Договору в частині зобов'язань щодо орендної плати зберігають силу до виконання зобов'язань.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що плата за користування Майном є платежем, який вносить Орендар Орендодавцеві незалежно від наслідків господарської діяльності. Відповідно до п.2.2. Договору плата за користування Майном визначається на підставі розмірів орендної плати, затверджених Радою Директорів ЗАТ “Трускавецькурорт”, і становить: за 2009рік 993,00грн. без ПДВ за місяць, за період з 01.01.2010р. по 30.04.2010р. (включно) -1340,55грн. без ПДВ за місяць, з 01.05.2010р. по 30.09.2010р. (включно)- 1541,63грн. без ПДВ за місяць. На суму плати за користування Майном проводиться нарахування ПДВ.

Пунктом 2.7 Договору передбачено, що зобов'язання Орендаря зі сплати плати за користування Майном виконуються шляхом щомісячної, до десятого числа поточного місяця, авансової оплати в розмірі не менше розміру плати за користування Майном, вказаної у п.2.2. Договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України зазначає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ч.І ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, орендна плата була сплачена відповідачем не в повному обсязі, чим було порушено умови Договору.

Станом на 20.12.2010р. заборгованість відповідача по орендній платі складає 3579,67грн. (розрахунок боргу знаходиться в матеріалах справи).

Також, Орендарем неналежно виконані договірні зобов'язання по сплаті експлуатаційних витрат. Так, п. 2.8. Договору передбачено, що Орендар оплачує Орендодавцю витрати на комунальні послуги та інші експлуатаційні витрати шляхом перерахування Орендодавцю суми цих витрат окремо на підставі виставленого Орендодавцем рахунку: до десятого числа поточного місяця

-якщо сума таких витрат визначена у розрахунку експлуатаційних витрат (Додаток № 2); до десятого числа наступного місяця - якщо сума таких витрат визначається згідно з показниками лічильників.

Станом на 20.12.2010р. заборгованість відповідача по експлуатаційних витратах складає 29,89грн. (розрахунок боргу знаходиться в матеріалах справи).

У зв'язку з наявністю заборгованості, позивачем на адресу відповідача надсилалася претензія з вимогою погасити суму заборгованості по платі за користування майном у розмірі 3609,56грн. (лист№ 911 від 15.06.2010р.). Проте, відповідачем не були виконані вимоги претензії.

Згідно з довідкою про надходження коштів від ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2010р. по 29.11.2010р., відповідачем було сплачено 5292,17грн.

Відповідно до вимог ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Пунктом 2.4. Договору передбачений такий вид забезпечення виконання зобов'язання, як пеня у розмірі 2 (два) відсотки від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно із ст. З Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня. Відтак, даний Закон обмежує розмір пені, яка встановлюється сторонами у договорі.

Оскільки, зобов'язання по Договору Орендар виконував неналежним чином, тобто не в повному обсязі сплатив суму орендної плати, йому станом на 20.12.2010р. нараховано пеню у розмірі 369,35грн. (розрахунок пені знаходиться в матеріалах справи).

При вирішенні справи суд виходив з наступного:

Відповідно до вимог ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із вимогами ч.1,2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно із вимогами ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із ч.3 ст.6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на викладене, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог частково, а саме, до стягнення з відповідача підлягають 3609,56грн.- основного боргу.

Позовні вимоги в частині стягнення суми пені 369,35грн. задоволенню не підлягають, як такі, що не базуються на вимогах діючого законодавства України, оскільки стягнення суми 3609,56грн. заявлено позивачем у позадоговірних відносинах з відповідачем, за фактично зайняту відповідачем площу, до підписання Акту прейому передачі майна 31.05.2010р.

Зважаючи на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати слід покласти на нього, пропорційно задоволеним позовним вимогам, керуючись ст.49 ГПК України.

Керуючись вимогами ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1(82200, АДРЕСА_1, ід.2969002134) на користь Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів “Трускавецькурорт” (82200, Львівська обл., м.Трускавець, вул.Біласа, 13, код ЄДР 30322940) 3609,56грн.- основного боргу, 36,09грн.- витрат на оплату державного мита та 212,40грн.- витрат на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволення решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя