Рішення № 15120604, 20.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.11 Справа№ 5015/839/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Приватного підприємства "Науково-виробниче проектне підприємство "Енергія-Сервіс", м.Дрогобич Львівська область.

До відповідача: Малого колективного підприємства "Мажор", м.Борислав Львівська область.

За участю третьої особи без самостійних вимог: Відділу освіти Трускавецької міської ради, м.Тускавець Львівська область.

Про стягнення 73133,65 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Прендота І.І. директор (наказ №1 від 03.02.2005р.).

Від відповідача: не з»явися.

Від третьої особи: не зявився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: У червні 2010р. Приватне підприємство «Науково-виробниче проектне підприємство «Енергія-Сервіс»подало позов до Малого колективного підприємства «Мажор»про стягнення 76633,65 грн. з яких 71342,67 грн. основний борг, 4239,88 грн. інфляційних нарахувань та 1 051,10 грн. 3% річних. Згідно заяви про уточнення позовних вимог до стягнення було заявлено 73133,65 грн. з яких 67842,67 грн. основного боргу, 4239,88 грн. інфляційних нарахувань та 1 051,10 грн. 3% річних.

За ініціативою суду до участі у справі було залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору - Відділ освіти Трускавецької міської ради.

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.07.2010р. позов задоволено повністю, стягнуто з МКП «Мажор»на користь ПП «НВПП «Енергія-Сервіс» 67842,67 грн. основного боргу, 4239,88 грн. інфляційних нарахувань, 1 051,10 грн. 3% річних та судові витрати.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2010р. рішення господарського суду Львівської області від 06.07.2010р. було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2011р. задоволено касаційну скаргу Малого колективного підприємства "Мажор", скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2010р. та рішення господарського суду Львівської області від 06.07.2010р., а справу № 29/72 направлено на новий розгляд.

Ухвалою суду від 21.02.2011р. розгляд справи було призначено на 02.03.2011р. Розгляд справи відкладався на 30.03.2011р., 13.04.2011р. та 20.04.2011р. Згідно клопотання представника відповідача строк розгляду справи було продовжено.

Представник позивача в судовому засіданні 20.04.2011р. подав уточнений розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, згідно якого інфляційні втрати за період з березня 2010р. по березень 2011р. становлять 6339,44 грн. та 3% річних за період з 03.03.2010р. по 20.04.2011р. становлять 2225,30 грн.

Відповідно, представник позивача підтримав позовні вимог в сумі 66407,41 грн. з яких 57842,67 грн. основного боргу 6339,44 грн. інфляційних втрат та 2 225,30 грн. 3% річних.

Представник відповідача в судове засідання 20.04.2011р. не з»явився, причин неявки не повідомив про дату, час та місце розгляду спору був належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням № 82300 0136202 4 від 14.04.2011р.

В попередніх судових засіданнях представник відповідача проти позовних вимог частково заперечив, вказав, що основний борг становить 48483,87 грн., згідно поданого ним контррозрахунку за період з 04.03.2010р. по 03.06.2010р. інфляційні становлять 316,31 грн., 3% річних становлять 380,18 грн.

Представник третьої особи в судове засідання повторно не зявився, про дату, час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням № 82200 0117330 7 від 14.04.2011р.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представників відповідача та третьої особи за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши представника позивача суд встановив:

03.11.2008р. між Малим колективним підприємством «Мажор»(генпідрядник) та Приватним підприємством «Науково-виробниче проектне підприємство «Енергія-Сервіс» (підрядник) було укладено договір субпідряду №3/01 (надалі договір), відповідно до якого підрядник зобов»язується своїми силами та засобами виконати і зробити на умовах даного договору роботи по облаштуванню вентиляційної системи та наладку роботи вентиляційної системи на об»єкті: реконструкція плавального басейну ДЮСК «Спортовець»по вул.Данилишиних в м.Трускавець, а генпідрядник зобов»язується оплатити їх вартість згідно актів виконаних робіт.

Безпосереднім замовником вищевказаних робіт за умовами п.1.3. договору виступив Відділ освіти Трускавецької міської ради.

Згідно п.2.3. договору розрахунки між генпідрядником і підрядником здійснюються поетапно згідно з актами виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт шляхом перерахування генпідрядником коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 10 календарних днів з моменту підписання довідки про вартість виконаних робіт (при умові оплати вищевказаних робіт Відділом освіти Трускавецької міської ради).

Порядок здачі-приймання робіт врегульований в розділі 5 договору.

Згідно п.5.1, п.5.2. договору в кінці кожного календарного місяця підрядник надає генпідряднику довідку про вартість виконаних робіт та акт здачі-приймання виконаних робіт, що є підтвердженням виконання підрядником робіт та прийманням даних робіт генпідрядником. Здача-приймання робіт здійснюється сторонами шляхом підписання акту здачі-приймання протягом 5-ти днів з моменту отримання акту генпідрядником.

Позивач згідно умов договору виконав роботи на загальну суму 754351,62 грн. Згідно підписаних між сторонами та погоджених Відділом освіти Трускавецької міської ради актів приймання виконаних робіт форми КБ-2-в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3:

- за лютий 2009р.: № 8 від 27.02.2009р. на суму 68401,48 грн.; №9 від 27.02.2009р. на суму 132716,12 грн. всього за лютий 2009р. 201117,60 грн.;

- за березень 2009р.: № 18 від 29.04.2009р. на суму 91690,10 грн.;

- за квітень 2009р. № 19 від 30.06.2009р. на суму 142586,10 грн.;

- за грудень 2009р.: № 48 від 28.12.2009р. на суму 75823,91 грн.; № 49 від 25.12.2009р. на суму 28161,58 грн.; №50 від 28.12.2009р. на суму 50333,87 грн.; №51 від 28.12.2009р. на суму 68277,86 грн.; № 52 від 28.12.2009р. на суму 62654,20 грн.; № 53 від 28.12.2009р. на суму 33706,40 грн., всього за грудень 2009р. 318957,82 грн.

Відповідач за виконані позивачем роботи по договору підряду станом на 04.06.2010р. сплатив 683008,95 грн., відтак борг по актах виконаних робіт за грудень 2009р. № 52 від 28.12.2009р. та № 53 від 28.12.2009р. станом на 04.06.2010р. становив 71342,67 грн.

Позивач з метою досудового врегулювання спору надсилав відповідачу претензії від 25.03.2010р. вих. № 6/03 та від 05.05.2010р. вих. № 1/05, які залишені останнім без задоволення.

Враховуючи умови оплати визначені сторонами в п.2.3. договору позивач 05.05.2010р. звернувся з листом вих.№ 2/05 до Відділу освіти Трускавецької міської ради, замовника робіт, про надання інформації щодо наявності чи відсутності заборгованості останнього перед генпідрядником МКП «Мажор»по оплаті за виконані роботи на об»єкті: реконструкція плавального басейну ДЮСК «Спортовець»в м.Трускавець.

Відділ освіти Трускавецької міської ради листом від 18.06.2010р. вих. №144 надав відповідь про те, що станом на 01.05.2010р. заборгованості перед генпідрядником МКП «Мажор»за виконані роботи з реконструкції басейну ДЮСК «Спортовець»немає та подав графік оплат по кожному акту виконаних робіт.

Після порушення провадження у справі відповідач сплатив 3500,00 грн. у зв»язку з чим позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути 67842,67 грн. основного боргу, 4239,88 грн. інфляційних нарахувань та 1 051,10 грн. 3% річних.

Відтак заборгованість станом на 06.07.2010р. складала 67842,67 грн.

Під час нового розгляду справи позивач сплатив ще 10000,00 грн. (19.11.2011р. 5 000,00 грн. та 24.02.2011р. 5 000,00 грн.), відтак борг станом на 20.04.2011р. становить 57842,67 грн.

Позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував відповідачу інфляційні та 3% річних, що згідно поданого ним уточненого розрахунку становлять 6339,44 грн. інфляційних втрат нарахованих за період з березня 2010р. по березень 2011р. та 2225,30 грн. 3% річних за період з 03.03.2010р. по 20.04.2011р.

Отже, загальна сума заборгованості станом на 20.04.2011р. складає 66407,41 грн. з яких 57842,67 грн. основного боргу 6339,44 грн. інфляційних втрат та 2 225,30 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 ЦК України).

Відповідно до ст.838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт виконання позивачем своїх зобовязань по договору субпідряду №3/01 від 03.11.2008р. на загальну суму 754351,62 грн. підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 та актами виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за лютий 2009 р. №8 і №9 від 27.02.2009 р., за березень 2009 р. №18 від 29.04.2009 р., за квітень 2009 р. №19 від 30.06.2009 р., за грудень 2009 р. №49 від 25.12.2009 р., № 48, 49, 50, 51, 52, 53 від 28.12.2009 р., які підписані сторонами та замовником - Відділом освіти Трускавецької міської ради. Зауважень щодо виконаної позивачем роботи зі сторони відповідача та замовника не було.

За умовами ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.2.3. договору розрахунки між генпідрядником і підрядником здійснюються поетапно з актами виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт шляхом перерахування генпідрядником коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 10 календарних днів з моменту підписання довідки про вартість виконаних робіт (при умові оплати вищевказаних робіт Відділом освіти Трускавецької міської ради).

Факт оплати відповідачем по вищевказаних актах виконаних робіт на загальну суму 696 508, 95 грн., підтверджується банківськими виписками від 27.02.2009р., від 03.04.2009р., від 29.04.2009р., 13.05.2009р., від 31.07.2009р., від 05.08.2009р., від 06.10.2009р., від 20.10.2009р., від 30.11.2009р., від 20.01.2010р., 24.02.2010р., 05.03.2010р., 12.03.2010р., від 16.03.2010р., від 19.03.2010р., від 26.04.2010р., від 28.04.2010р., від 20.05.2010р., від 26.05.2010р.; платіжними дорученнями № 23 від 19.01.2011р. та № 76 від 24.02.2011р.

Відтак, основний борг станом на 20.04.2011р. складає 57842,67 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 57842,67 грн. обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з врахуванням 3% річних та інфляційних втрат застосовується незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора, отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вищий господарський суд України в постанові від 26.01.2011р. звернув увагу на те, що згідно ч.4 ст.879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об»єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов»язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

В п.2.3. договору сторони погодили, що розрахунки між генпідрядником і підрядником здійснюються поетапно з актами виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт шляхом перерахування генпідрядником коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 10 календарних днів з моменту підписання довідки про вартість виконаних робіт (при умові оплати вищевказаних робіт Відділом освіти Трускавецької міської ради).

Позивач надав уточнений розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних з врахуванням зауважень Вищого господарського суду України викладених у постанові від 26.01.2011р. та порядку оплати виконаних робіт передбаченого в п.2.3. договору, відтак ним нараховано інфляційні втрати в сумі 6339,44 грн. за період з березня 2010р. по березень 2011р. та 3% річних в сумі 2225,30 грн. з 03.03.2010р. по 20.04.2011р.

Суд розглянувши уточнений розрахунок інфляційних втрат та 3% річних складений позивачем зазначає наступне:

Зважаючи на порядок оплати визначений сторонами у п.2.3. договору субпідряду та те, що роботи повністю були оплачені замовником - Відділом освіти Трускавецької міської ради 22.02.2010р., відтак протермінування відповідача виникає лише з 05.03.2010р.

Отже період нарахування 3% річних такий:

Період з 05.03.2010р. по 17.06.2010р., заборгованість 71342,67 грн.;

Період з 18.06.2010р. по 05.07.2010р., заборгованість 69 342,67 грн.;

Період з 06.07.2010р. по 19.01.2011р., заборгованість 67 842,67 грн.;

Період з 20.01.2011р. по 24.02.2011р., заборгованість 62 842,67 грн.,;

Період з 25.02.2011р. по 20.04.2011р., заборгованість 57842,67 грн.;

Незважаючи на те, що позивач почав нарахування з 03.03.2010р., а не з 05.03.2010р. та помилився у періодах нарахування, це не вплинуло на суму 3% річних.

Відтак, з відповідача підлягає до стягнення 2225,30 грн. 3% річних за період з 05.03.2010р. по 20.04.2011р.

Позивачем вірно здійснено розрахунок інфляційних втрат, з дотриманням вимог ст.625 ЦК України, роз»яснення Президіуму Вищого арбітражного суду України № 02-5/223 від 12.05.1999р. «Про деякі питання пов»язані із застосуванням індексу інфляції»та листа Верховного суду України № 62-97 від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ».

Відтак, до стягнення з відповідача підлягає 6339,44 грн. інфляційних нарахувань.

Між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого станом на 25.02.2011р. за даними позивача заборгованість становить 42957,82 грн. а за даними відповідача заборгованість становить 34983,81 грн.

З приводу вищевказаного акту звірки суд зазначає наступне:

Акт звірки складений бухгалтерами сторін за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов»язань сторін підтверджується первинними документами, в даному випадку договором, актами виконаних робіт форми КБ-2в, довідками про вартість робіт форми КБ-3. Акт звірки лише фіксує тотожність відображення певних господарських операцій в обліку сторін, з огляду на це він не може використовуватись як письмова форма визнання боргу.

Зважаючи на вищенаведене суд не приймає до уваги акт звірки взаєморозрахунків підписаний між сторонами станом на 25.01.2011р. для визначення суми заборгованості, оскільки в ньому відображено, крім заборгованості по виконаних позивачем підрядних роботах, ще й заборгованості позивача по актах генпідряду складених відповідачем.

Відповідач заперечуючи проти суми боргу яка була визначена позивачем посилався на п.2.4. договору субпідряду, на підставі якого він має право утримувати в себе послуги генерального підряду в розмірі 2,5% від вартості виконаних робіт, внаслідок чого ним утримано послуги генерального підряду в сумі 18858,79 грн., тобто 10884,85 грн. на підставі акту № 7/1 виконаних робіт (надання послуг генпідряду) погодженого з позивачем (підрядником) 01.07.2010р. та 7973,95 грн. згідно акту № У-000041 здачі-приймання робіт (надання послуг ген підряду) від 04.05.2010р., що надісланий позивачу 15.06.2010р., але не підписаний останнім.

Крім того, відповідач посилається на п.4.1.2. договору субпідряду, де вказано що роботи, які виконуються підрядником можуть бути проведені за рахунок матеріалів генпідрядника, на виконання якого відповідачем у липні 2009р. було надано послуги (роботи) з використання власних матеріалів по встановленню і розбиранню риштовок загальною вартістю 4 000,00 грн., про що сторонами підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № М-034 від 29.07.2009р.

Вищевказані вимоги відповідача про сплату позивачем наданих ним послуг генпідряду в сумі 7 973,95 грн. відповідно акту генпідряду від 04.05.2010р., надання яких заперечує позивач та надання послуг по акту виконаних робіт (наданих послуг) № М-034 від 29.07.2009р., є предметом окремого позову з яким відповідач має право звернутися до позивача в загальному порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення в частині стягнення 66407,41 грн. з яких: 57842,67 грн. основного боргу, 6339,44 грн. інфляційних нарахувань та 2225,30 грн. 3% річних.

Зважаючи, що під час розгляду справи відповідачем було сплачено 10000,00 грн., відтак провадження в цій частині підлягає припиненню, у зв»язку з відсутністю предмету спору по цій сумі.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача повністю, оскільки часткове погашення боргу було здійснене після порушення провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 11, 526, 530, 549, 611, 612, 625, 627, 629, 837, 838, 854 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов, згідно заяви про уточнення позовних вимог, задоволити частково.

2. Стягнути з Малого колективного підприємства «Мажор»(82300, Львівська область, м.Борислав, вул.Дрогобицька, 357, код ЄДРПОУ 22400734) на користь Приватного підприємства «Науково-виробниче проектне підприємство «Енергія-Сервіс»(82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.В.Великого, 24/72, код ЄДРПОУ 33350855) 57842,67 грн. основного боргу, 6339,44 грн. інфляційних нарахувань, 2225,30 грн. 3% річних, 766,33 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. В частині стягнення 10000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя

Повний текст рішення

підписано 26.04.2011р.