Рішення № 15120352, 28.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.04.11 р. Справа № 4/265

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом закритого акціонерного товариства “Горлівськтепломережа” (код ЄДРПОУ 03337007)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Головний інженер” м. Горлівка (код ЄДРПОУ 34283680)

про стягнення пені в сумі 8574,35 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Гладких І.Ф. за довіреністю № 06/15321 від 23.12.2010 р.

від відповідача: не з’явився

Господарським судом Донецької області 13.10.2010 р. порушено провадження у справі № 4/265 за позовом закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа” м. Горлівка до товариства з обмеженою відповідальністю „Головний інженер” м. Горлівка про стягнення основного боргу в сумі 9626,62 грн., пені в сумі 9626,62 грн., 3% річних у розмірі 219,33 грн., інфляції в сумі 260,97 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.11.2010 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.01.2011 року позов задоволений частково, з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість в розмірі 8126,62 грн., 3% річних в сумі 219,33 грн., інфляцію в сумі 260,97 грн., пеню в сумі 1052,27 грн., витрати на оплату державного мита в сумі 197,34 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.; припинено провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 1500,00 грн.; у стягненні пені в сумі 8574,35 грн. відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.01.2011 р. рішення господарського суду від 16.11.2010 р. залишено без змін, тобто з 17.01.2011 р. рішення набрало законної сили.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2011 р. рішення господарського суду Донецької області від 16.11.2010 р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 17.01.2011 р. в частині відмови в позові скасовані, справа в цій частині направлена на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті рішення господарського суду Донецької області та постанова Донецького апеляційного господарського суду залишені без змін.

Ухвалою від 11.04.2011 року справа № 4/265 призначена до нового розгляду в судовому засіданні, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача в установленому порядку про місце, дату та час проведення судового засідання.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

В постанові від 24.03.2011 р. Вищий господарський суд України вказує на наступні обставини:

03.06.2008 р. сторони уклали договір № 1384 на поставку теплової енергії, згідно якого постачальник (позивач) зобов’язався поставляти споживачу теплову енергію для теплопостачання нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Горлівка, вул. Свердлова, буд. 30, загальною площею 96,3 кв.м, а споживач (відповідач) зобов’язався своєчасно оплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам в строки, передбачені даним договором.

У зв’язку з порушенням відповідачем умов спірного договору в частині виконання грошового зобов’язання, позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача пеню за період з 01.12.2009 р. по 07.10.2010 р. відповідно до п. 8.2 договору в сумі 9626,62 грн. Згідно п. 8.2 договору за весь період несвоєчасної оплати теплової енергії споживачу нараховується пеня в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше 100% загальної суми боргу.

Відмовляючи у стягненні частини пені, суди посилалися на те, що положеннями Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" обмежено розмір пені до подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Закон України "Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" судами не застосований, оскільки на нього відсутнє посилання в договорі.

Чинне законодавство не містить вимоги щодо обов'язкового посилання в тексті договору при встановленні відповідальності на норми конкретного нормативного акту. Крім того, як Закон України "Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", так і Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" встановлюють межі відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань.

Але Закон України "Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" є спеціальним нормативним актом, який регулює саме відносини, що виникають при несвоєчасному внесенні плати за комунальні послуги суб’єктами підприємницької діяльності, передбачено певний розмір даних штрафних санкцій - 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу. Тому має застосовуватися саме він. До того ж, договором встановлений розмір пені, аналогічний, як визначено Законом України "Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".

Відповідно до ст. 111–12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

З матеріалів справи, наявних доказів в обгрунтування позовних вимог про стягнення пені вбачається наступне:

В позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача пеню за період з 01.12.2009 р. по 07.10.2010 р. в сумі 9626,62 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказував, що станом на теперішній час він знаходиться в скрутному фінансовому становищі та стягнення вказаної суми пені дуже негативно позначиться на його економічному стані, у зв’язку з чим просив суд зменшити розмір пені та розстрочити виконання рішення на 6 місяців.

Позивач надав до суду заперечення на клопотання відповідача про зменшення пені та розстрочку виконання рішення суду, посилаючись на свій тяжкий фінансовий стан як основного теплопостачального підприємства міста Горлівки та наявність заборгованості перед НАК „Нафтогаз України” за спожитий природний газ. В обґрунтування викладених обставин позивач надав до суду завірені копії постанови Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.2010 р. по справі № 25/242, рішень господарського суду Донецької області від 09.11.2009 р. по справі № 2/79, від 06.11.2008 р. по справі № 44/364, від 20.07.2010 р. по справі № 20/7.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов’язань по договору сторони несуть відповідальність згідно Закону України „Про теплопостачання”, Закону України „Про житлово–комунальні послуги”, Правил надання послуг по централізованому опаленню, поставки холодної та гарячої води та водовідведенню, затвердженими постановами КМУ від 21.07.2005 р. № 630, іншими нормативно–правовими актами України.

Згідно п. 8.2 договору за весь період несвоєчасної оплати теплової енергії споживачу нараховується пеня в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, але не більше 100% загальної суми боргу.

Позивач здійснив розрахунок пені з урахуванням положень Закону України „Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” № 686–ХІV від 20.05.1999 р. в частині того, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченного платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Умовами спірного договору інший розмір пені не встановлено.

Відповідач за організаційно–правовою формою є господарським товариством в формі товариства з обмеженою відповідальністю. Згідно ст. 1 Закону України „Про господарські товариства” господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Товариства можуть займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України. За вказаних обставин ТОВ “Головний інженер” відноситься до суб’єктів підприємницької діяльності.

На виконання договору № 1384 на поставку теплової енергії від 03.06.2008 р. позивач поставляв теплову енергію відповідачу для опалення нежитлового приміщення площею 96,3 кв.м, розташованого за адресою: м. Горлівка, вул. Свердлова, 30, яке використовується відповідачем для здійснення підприємницької діяльності.

Централізоване опалення є житлово–комунальною послугою згідно ст. 13 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”.

Обов’язковою умовою договорів про надання комунальних послуг згідно ч. 4 ст. 1 Закону України „Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” є забезпечення виконання зобов’язань відповідно до чинного законодавства. Вказаний Закон є спеціальним законом, що регулює правовідносини виключно суб’єктів підприємницької діяльності щодо розрахунків за комунальні послуги, тому застосування відповідальності саме в такому розмірі є пріоритетним в порівнянні із застосуванням загальних норм, які містяться в Законі України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р.

Перевіркою розрахунку суми пені судом встановлено, що даний розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, сума нарахованої пені не перевищує суму основного боргу, тому приймається судом як належний доказ у даній справі.

Ухвалою від 11.04.2011 р. суд зобов’язав відповідача обґрунтувати належними доказами наявність достатніх підстав згідно закону для зменшення судом розміру заявленої пені, винятковість даного випадку.

На виконання вимог ухвали суду відповідач будь-яких документів або інших доказів до суду не надав.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 625 ч. 1 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів не звільняє його від господарсько–правової відповідальності.

Розмір пені, яка стягується з відповідача, відповідає умовам договору між сторонами. Стаття 83 ГПК України передбачає право, а не обов’язок суду щодо зменшення пені, у разі якщо такий випадок є винятковим. При цьому суд враховує майнові інтереси обох сторін, а також той факт, що порушення виконання зобов’язання не було усунуто відповідачем негайно в добровільному порядку до подачі позову до суду.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про зменшення розміру пені задоволенню не підлягає.

Клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду на 6 місяців також задоволенню не підлягає у зв’язку з наступним:

Господарський суд повинен враховувати негативні наслідки для відповідача при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для позивача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання. Суд дійшов висновку, що у випадку надання розстрочки судового рішення відповідачу будуть порушені майнові інтереси позивача. Крім того, сума пені є не занадто великою – 9626,62 грн., щоб її оплачувати протягом 6 місяців.

Аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що розстрочку виконання свого рішення суд повинен надавати лише у тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.

Відповідач не довів неможливість виконання рішення суду одночасно без його розстрочення, тому клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду на 6 місяців суд відхиляє.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 9626,62 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Рішенням від 16.11.2010 р. по справі № 4/265 суд стягнув з відповідача на користь позивача пеню за період з 01.12.2009 р. по 07.10.2010 р. в сумі 1052,27 грн., в стягненні пені на суму 8574,35 грн. суд відмовив. За вказаних обставин суд дійшов висновку, що в даній справі стягненню підлягає пеня саме на суму 8574,35 грн.

Судові витрати не підлягають повторному розподілу між сторонами в даній справі в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України, у зв’язку з їх віднесенням судом в повному обсязі на відповідача під час розгляду справи № 4/265.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги в частині стягнення пені задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Головний інженер” (юридична адреса: 84617, Донецька область, м. Горлівка, вул. Свердлова, 30; код ЄДРПОУ 34283680; рахунок 26005060061191 в ГФ ПриватБанк м. Горлівка, МФО 335515) на користь закритого акціонерного товариства “Горлівськтепломережа” (юридична адреса: 84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Академіка Павлова, 13; ЄДРПОУ 03337007; рахунок 26005414020000 в ПАТ „ПроФінБанк” м. Донецьк, МФО 334594) пеню в сумі 8574,35 грн.

У судовому засіданні 28.04.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 29.04.2011 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Богатир К.В.