Рішення № 15119337, 21.04.2011, Господарський суд Чернігівської області

21.04.11

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"19" квітня 2011 року                               Справа № 20/142/12

Суддя Цимбал-Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом:           товариства з обмеженою відповідальністю “ЯНГ-Л”

02140, м. Київ, вул. Гмирі, 6, оф. 212;

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “СУРАТОН”

02140, вул. Бориса Гмирі, 9, Дарницький район, м.Київ;

предмет спору: про повернення майна та стягнення 1007,69 грн.;

за участю представників сторін:

позивача: Тюпа Є.О. довіреність № б/н від 10.11.2010 року - представник;

відповідача: не з’явився;

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЯНГ-Л»звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «СУРАТОН»про зобов’язання повернути відповідачем по акту прийому передачі двері холодильні СТ «Преміум», 2200*2600 двустулкові у кількості 1 шт. та стягнення з відповідача пені у розмірі 72,00 грн. та суми заборгованості по сплаті лізингових платежів у розмірі 935,69 грн. згідно договору оперативного лізингу (оренди) № 07-о від 17.05.2010 року.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 17.11.2010 розгляд справи призначено на 30.11.2010 року, після чого розгляд справи відкладався до 21.12.2010р.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 21.12.2010р. за клопотанням відповідача розгляд справи зупинено до вирішення по суті пов’язаної з нею справи №34/529, що розглядалася у господарському суді міста Києва.

Ухвалою від 25.03.2011 року провадження у справі №20/142/12 поновлено та призначено розгляд справи на 07.04.2011р. з подальшим відкладенням до 19.04.2011р..

Відповідач в судове засідання не з’явився, представника не направив, відзив на позов не надав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №7595467, станом на 19.11.2010р. місцезнаходження відповідача: 14017, Чернігівська область, місто Чернігів, Новозаводський район, вул.. Старобілоуська, буд 63.

Про розгляд справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 18.11.2010р. (арк. справи 41) за адресою: 14017, Чернігівська обл., місто Чернігів, Новозаводський район, вул.Старобілоуська,63.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №9691078 від 18.04.2011р., наданого представником позивача, ТОВ «Суратон»в процесі розгляду справи змінило місце знаходження та зареєстровано за адресою 02140,вул. Б.Гмирі,9,м.Київ.

Відповідно ч.3 ст.17 ГПК України, справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Враховуючи викладене, дана справа має розглядатись по суті господарським судом Чернігівської області.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

17.05.2010р. між ТОВ «Янг-Л»(Лізингодавець) та ТОВ «Суратон»(Лізингоодержувач) укладено договір оперативного лізингу (оренди) № 07-о (далі-Договір оперативного лізингу), відповідно до якого предметом Договору - є надання Лізингодавцем у користування Лізингоодержувачу на визначений договором строк об’єкт оперативного лізингу, який залишається у власності Лізингодавця, а Лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору. Об’єкт лізингу визначений у додатку №1 до Договору: «найменування, кількість, ціна і вартість об’єкта лізингу», що є специфікацією об’єкту лізингу.

За юридичною природою вказаний договір є договором лізингу.

Частиною 1 ст.806 ЦК України встановлено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 2 ст.806 передбачено, що До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Відповідно до п.1.2, 1.3 Договору, об’єктом лізингу за даним договором є двері холодильні. Лізингодавець на письмове замовлення Лізингоодержувача відповідно до встановлених останнім умов купує у Постачальника об’єкт лізингу –Двері холодильні для потреб Лізингоодержувача, за умови виконання Лізингоодержувачем обов’язку, передбаченого п.3.3 Договору.

Відповідно до п.3.1-3.3. Договору, з моменту підписання двостороннього акту одержання об’єкта лізингу Лізингоодержувач за користування останнім сплачує Лізингодавцю чергові лізингові платежі. Загальна сума лізингової плати, строки та порядок сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцеві встановлюється Додатком №2 до Договору: «Графік сплати лізингових платежів». Лізингоодержувач зобов’язаний протягом 10-ти календарних днів після підписання Договору здійснити на користь Лізингодавця часткову попередню оплату лізингових платежів згідно вказаного Додатку №2. Лізингові платежі сплачуються Лізингоодержувачем на розрахунковий рахунок Лізингодавця в безготівковій формі.

На виконання умов Договору оперативного лізингу, позивач 21.05.2010р. уклав договір поставки №21-05/02 з ТОВ «Будівельна компанія «Дако»на постачання та монтаж дверей холодильних, які є предметом Договору оперативного лізингу: а саме Двері холодильні СТ «Преміум», 2200*2600 двустволкові. Відповідно п.6.1. Договору поставки, місцем поставки товару є: м.Чернігів, вул. Старобілоуська,63.

ТОВ «Будівельна компанія «Дако»на замовлення позивача ТОВ «Янг-Л»виконало свої зобов’язання по встановленню Дверей морозильних двустволкових «Преміум», 2200*2600 за місцезнаходженням відповідача –ТОВ «Суратон», що підтверджується специфікацією №1 від 21.05.2010р. та актом здачі-прийому робіт від 21.06.2010р.

Відповідно до умов Договору оперативного лізингу, ТОВ «Янг-Л»передано ТОВ «Суратон»двері холодильні СТ «Преміям»220*2600, про що складено акт прийому-передачі обладнання від 21.06.2010р., який підписаний позивачем та відповідачем без зауважень.

Строк лізингу становить 12 місяців, який відраховується з моменту укладення акту приймання-передачі між сторонами (п.2.1 Договору оперативного лізингу).

Свої вимоги про повернення майна позивач обґрунтовує припиненням дії договору оперативного лізингу (оренди) №07-о шляхом розірвання його в односторонньому порядку з 25.10.2010р., що підтверджується листом позивача від 18.10.2010р.

Так, враховуючи положення ч.2 ст. 806 ЦК України, до спірних правовідносин застосовуються положення глави 58 ЦК України.

Право наймодавця відмовитися від договору найму та розірвати договір найму передбачено ст. ст. 782 та 783 ЦК України.

Разом з цим, за змістом частин першої та другої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У частині третій статті 651 ЦК України зазначено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Наведені норми кореспондуються, зокрема, з положеннями статті 188 Господарського кодексу України, спеціальної щодо порядку зміни та розірвання господарських договорів.

Частиною першою цієї статті встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, чинним законодавством передбачено, що, зокрема, розірвання договору може бути вчинено за згодою сторін, у разі односторонньої відмови від нього або судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Умови договору оперативного лізингу №07-о не містять положень, що надають право ТОВ «ЯНГ-Л»розірвати договір в односторонньому порядку.

Пункт 13.2 Договору, на який посилається позивач, містить положення, що надають лише право останньому вимагати дострокове розірвання договору.

Виходячи з викладеного, посилання позивача на його лист від 18.10.2010р., як доказ розірвання договору в односторонньому порядку не приймається господарським судом. Враховуючи, що договір оперативного лізингу є укладеним і в судовому порядку не розірваний, у господарського суду відсутні підстави для задоволення позову в частині повернення майна позивача, а саме дверей холодильних СТ «Преміум»2200*2600 двостулкових у кількості 1 шт. з підстав розірвання договору оренди.

Так, відповідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який обумовлено в договорі.

Отже, враховуючи положення зазначеної норми підстави для повернення речі є лише припинення договору найму.

Разом з тим, позивачем не надано доказів щодо припинення договору найму.

П.3.2.-3.3 Договору, загальна сума лізингової плати, строки та порядок сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцеві встановлюється Додатком №2 до договору: «Графік сплати лізингових платежів». Лізингоодержувач зобов’язаний протягом 10-ти календарних днів після підписання Договору здійснити на користь Лізингодавця часткову попередню оплату лізингових платежів згідно вказаного додатку №2. Лізингові платежі сплачуються лізингоодержувачем на розрахунковий рахунок Лізингодавця в безготівковій формі.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури: №СФ-000073 від 01.06.2010р. на суму 1635,20грн., №СФ-000077 від 21.06.2010р. на суму 735,84грн., №СФ-000086 від 01.07.2010р. на суму 735,84грн., №СФ-0000100 від 04.08.2010р. на суму 735,84грн., №СФ-0000108 від 02.09.2010р. на суму 735,84грн., №СФ-0000115 від 01.10.2010р. на суму 735,84грн.          .

З наданих позивачем банківських виписок №БВ-0000082, №БВ-0000094 та №БВ-0000101 судом встановлено, що неоплаченими залишились рахунки-фактури №СФ-0000108 від 02.09.2010р. на суму 735,84грн. та №СФ-0000115 від 01.10.2010р. на суму 735,84грн., всього на суму 1471,68грн..

Обов’язок щодо оплати отриманого товару відповідачем повністю не виконаний, що є порушенням ст. ст. 525,692 ЦК України і ст.193 ГК України.

Позивач просить стягнути з відповідача 935,69грн. заборгованості по лізинговим платежам, яка підлягає задоволенню та стягненню на користь позивача.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Так, позивач просить стягнути з відповідача 72,00грн. пені в розмірі 0,5% від вартості об’єкту лізингу, нарахованої відповідно до п.9.3 Договору, у зв’язку з затримкою повернення об’єкту лізингу.

Враховуючи, що Договір оперативного лізингу (оренди) не припинив свою дію (строк дії Договору до 20.06.2011р.) а, отже і строк повернення майна за Договором не настав, тому господарський суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимог в частині стягнення 72грн. пені.

Позивач просить стягнути з відповідача 2000,00грн. витрат на правову допомогу.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ч. 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Згідно статті 1 Закону України «Про адвокатуру»адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.

Частина 1 статті 12 Закону України «Про адвокатуру»передбачає, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

В даному випадку договір укладено між ТОВ «Адвокатська компанія «Станицький, Санін і партнери»»та Позивачем.

Відповідно до ст.4 ЗУ «Про адвокатуру», адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація адвокатських об'єднань провадиться у Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

ТОВ «Адвокатська компанія«Станицький, Санін і партнери»»не надано доказів, що остання є адвокатським об’єднанням та за реєстрована в порядку, передбаченому ст. 4 ЗУ «Про адвокатуру», а відтак у господарського суду відсутні підстави для стягнення заявлених позивачем витрат на правову допомогу.

Слід також зазначити, що позивачем не подано також докази отримання наданих ТОВ «Адвокатська компанія «Станицький, Санін і партнери»»послуг та докази їх оплати.

Отже, з огляду на вищенаведене, у господарського суду відсутні підстави для стягнення з відповідача 2000,00грн. витрат на правову допомогу.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 9,35 грн. державного мита та 12,72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Суратон” (02140, м.Київ, Дарницький район, вул. Бориса Гмирі, 9, код ЄДРПОУ 33469433, відомості про розрахункові рахунки відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЯНГ-Л»(02140, м. Київ, вул. Гмирі, 6, оф. 212, код ЄДРПОУ 36239612) 935,69грн. заборгованості за договором, 9,35коп. державного мита та 12,72грн. витрат на інформційно –технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя           М.П. Цимбал-Нарожна

17.06.08 Повний текст рішення підписано 21 квітня 2011 року.

17.0попопопорп.Повнирішення підписано08

Суддя                                         М.П. Цимбал-Нарожна