Рішення № 15119006, 28.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.11 Справа№ 5015/1172/11

За позовом: Спільного підприємства «Київ-Захід»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю , м.Червоноград Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідія ЛТД», м.Самбір Львівської області

про стягнення 5669,00 грн

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар: Стасів І.І.

Представники:

від позивача: не з»явився

від відповідача: ОСОБА_3- директор

Права та обов”язки, передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України, представникам сторін у судових засіданнях роз”яснено. Заяви про відвід судді від сторін не поступали.

Суть спору: Спільне підприємство «Київ-Захід»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю , м.Червоноград Львівської області, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Лідія ЛТД», м.Самбір Львівської області, 5669,00 грн. заборгованості, в тому числі : 4853,00 грн. основного боргу, 331,00 грн пені, 485,00 грн штрафу, просить відшкодувати судові витрати : 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі за даним позовом порушено ухвалою суду від 09.03.2011 року; судове засідання призначено на 06.04.2011 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі. В судовому засіданні 06.04.2011 року оголошувалась перерва до 28.04.2011 року до 16 год.00 хв., про що до відома представників сторін було доведено до відома в письмовій формі , під розписку.

В продовжене судове засідання 28.04.2011 року з»явився директор ТзОВ «Лідія ЛТД». Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

В ході розгляду справи сторонами подано до справи наступні документи :

25.03.2011 року позивач подав лист за №100 від 22.03.2011 р ( вх..№6926/11), в якому , зокрема повідомив, що між ним та відповідачем по справі укладено договір купівлі-продажу №13/08. Дана угода внесена в клієнтську комп»ютерну базу 24.12.2007 року , підписана уповноваженою особою СП «Київ-Захід»у формі ТзОВ 25.12.2007 р. Інших договорів з відповідачем та інших грошових зобов»язань не існує. Позивач пояснює виникнення суми основного боргу; долучає копії видаткової накладної №115009 від 08.09.2010 р на суму 5930,68 грн. та податкової накладної №116009 від 08.09.2010 р.

28.03.2011 р директор ТзОВ «Лідія ЛТД»подав Заяву №3 від 25.03.11 р про ознайомлення з матеріалами справи ( вхідний номер заяви 6954/11). Матеріали справи надані директору ТОВ «Лідія ЛТД»для ознайомлення, що останній засвідчив письмово.

05.04.2011 року відповідачем подано від 05.04.11 р документ, іменований як «Пояснення ТзОВ «Лідія ЛТД»по неукладенню договору з СП «Київ-Захід». ( пояснення зареєстровано за вхідним номером 7861/11). У зазначеному документі відповідач стверджує про необґрунтованість вимог позивача в частині вимоги про стягнення основного боргу , 4853 грн, оскільки ця заборгованість була погашена відповідачем наступними платіжними дорученнями : №44 від 10.03.11 р 2500 грн ( до отримання позовної заяви); №46 від 18.03.11 1353 грн; пл.доручення №52 від 23.03.11 р 1000 грн, Стверджує, що штраф у сумі 485 грн та пеню в розмірі 331 грн позивач нарахував згідно представленої ним копії договору №13/08 від 25.12.07 р , термін дії якого закінчився 06.01.10 р. в силу умов п.10.1 договору. Наголошує на тому, що ТзОВ «Лідія ЛТД»ніколи не укладало і не підписувало договір з СП «Київ-Захід»за №13/08 від 25.12.07 р.

До зазначеного Пояснення долучено відповідачем, зокрема Акт звірки взаєморозрахунків.

У листі за №128 від 05.04.11 року СП «Київ-Зазхід»у формі ТзОВ повідомило, що станом на 06.04.2011 року ТзОВ «Лідія ЛТД»повністю сплатило суму основного боргу 4853,00 грн ( дану обставину позивач документально підтвердив).

22.04.2011 року від позивача поступила Заява за №145 від 19.04.11 року ( вх. №9341/11). У заяві позивач повідомляє про уточнення суми позовних вимог. Вказує, що згідно накладної від 08.09.2010 р №115009 ТзОВ «Лідія ЛТД» заборгувало СП «Київ-Захід»у формі ТзОВ 5930,68 грн. оплати за отриманий товар. В погашення боргу відповідач сплатив 1030,68 грн згідно банківського рахунку від 23.09.2010 р. Також в погашення боргу зараховано 47,00 грн.- переплату згідно платіжного доручення №3505 від 19.04.2010 року. Всього сплачено 1077,68 грн. В тексті позовної заяви помилково вказано суму оплати 1794,63 грн. Сума основного боргу на момент звернення до суду становила 4853,00 грн На час розгляду справи господарським судом відповідачем сплачено 19.03.2011 р 2500,00 грн, 18.03.2011 р -1353,00 грн, 23.03.2011 нр -1000,00 грн. Станом на 06.04.2011 року ТзОВ «Лідія ЛТД»повністю сплатило суму основного боргу 4853,00 грн згідно поданої позивачем позовної заяви. У зв»язку з цим, позивач просить задоволити його позовні вимоги лише в частині стягнення з відповідача 485,00 грн. штрафу, нарахованого згідно п.7.2 Договору купівлі-продажу, укладеного між СП «Київ-Захід»у формі ТзОВ за несвоєчасну оплату придбаного товару; витрати по оплаті державного мита в сумі 102 грн, витрати по оплаті інформаційного забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

28.04.11 року від відповідача поступили Заперечення ( вх..№9697/11), з підстав наведених у яких, просить у задоволенні позову СП «Київ-Зпахід»відмовити повністю.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами по Заяві позивача №145 від 19.04.2011 року, яка поступила до суду 22.04.11 року і зареєстрована за вхідним номером 9341/11.

Судом встановлено.

Підставою заявленої вимоги про стягнення штрафу , позивач вказує договір купівлі-продажу №13/08 від 25.12.2007 , укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідія ЛТД»та СП «Київ-Захід»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та стверджує , що на виконання зобов»язань за цим договором він поставив, а відповідач отримав по накладній №115009 від 08.09.2010 року товар на суму 5930,68 грн. Однак, у встановлені договором строки відповідач не провів розрахунку з позивачем за отриманий товар; претензію позивача залишив без задоволення, що обумовило звернення до суду. Борг погашено після звернення позивача з позовом до суду.

В судовому засіданні 06.04.2011 року представник позивача надав для огляду оригінал договору купівлі-продажу №13/08 від 25 грудня 2007 року ( далі договір) , зміст якого відповідає копії цього договору, що долучена до позовних матеріалів. Судом встановлено, що договір підписаний особами, зазначеними в ньому як з боку продавця так і з боку покупця, договір завірений печатками обох юридичних осіб.

Договір купівлі-продажу №13/08 від 25 грудня 2007 року укладений СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ , надалі «Продавець», в особі директора ОСОБА_1, що діє на підставі Статуту з однієї сторони та, ТзОВ «Лідія ЛТД»надалі «Покупець», в особі директора ОСОБА_2 , що діє на підставі Статуту з другої сторони, про наступне.

п.1.1 Продавець передає у власність Покупця , а Покупець купує продукцію ( тут і надалі товар) в асортименті та на суму, що вказані у накладній Продавця та на умовах, викладених в даному Договорі.

Договір укладається для забезпечення та проведення багаторазових операцій купівлі-продажу ( п.1.2).

При покупці спиртних напоїв і тютюнових виробів покупець зобов»язаний мати видану і зареєстровану органами державної влади ліцензію (сертифікат, патент, і т.інше) на право здійснення оптової (роздрібної) торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами на території України, які на період дії Договору не втратили своєї чинності (п.4.1).

Загальна сума даного Договору складається з окремих сум операцій поставки, згідно товарних накладних, які є невід»ємною частиною даного Договору. ( п.2.1) В ціну товару включається ПДВ та акциз ( п.2.3). Відповідно до п.п.5.1 договору покупець зобов»язується здійснити оплату за отриманий товар згідно накладних шляхом :

п.5.1.1 . Попереднього перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця в установі банку або шляхом внесення коштів в касу Продавця;

п.п.5.1.2. Перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця в установі банку або внесення коштів в касу Продавця на протязі 7 (семи) календарних днів після отримання товару.

Продавець зобов»язаний:

п.п.6.1.1 п.6.1 - передати товар в кількості та асортименті, вказаних в накладних. Датою передачі вражається дата оформлення товарної накладної Покупцем.

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.1 договору Покупець зобов»язаний прийняти та оплатити вартість товару, вказану в накладній, згідно п.5 Договору.

Відповідно до п.7.2 договору за безпідставну відмову від оплати або несвоєчасну оплату замовленого чи придбаного товару, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми неоплаченого товару за кожен день прострочки платежу та штраф у розмірі 10 % від суми отриманих ним товарів.

Відповідно до п.10.1 даний Договір діє з дня підписання по 31 грудня 2008 р. По закінченні цього строку, дія Договору автоматично продовжується на аналогічний термін, якщо ні одна із сторін не заявить письмово іншій стороні про розірвання Договору , за місяць до припинення дії цього Договору.

Відповідно до п.11.2 даний Договір набирає чинності з дня його підписання двома сторонами.

В силу приписів ст.180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов»язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов»язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Договором №13/08 від 25.12.2007 року не передбачено, що на зобов»язання , що виникли у сторін до укладення ними зазначеного договору, поширюються його умови.

Отже, строком дії договору є період часу, на котрий встановлюється господарський договірний зв»язок між сторонами і протягом якого договір підлягає виконанню у повному обсязі ( за визначенням ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов»язки відповідно до договору.

Відповідно до ст.251 ЦК України строком є певний період у часі , зі спливом якого пов»язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі , з настанням якого пов»язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами . Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати ( ст.252 ЦК України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов»язано його початок ( ст.253 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст.254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідний місяць та число останнього року строку.

У п.10.1 договору №13/08 від 25 грудня 2007 року сторони погодили, що даний договір діє з дня підписання ( тобто з 25.12.2007 р) по «31 «грудня 2008 року. По закінченні цього строку, дія Договору автоматично продовжується на аналогічний термін, якщо ні одна із сторін не заявить письмово іншій стороні про розірвання договору, за місяць до припинення дії цього Договору.

Зі змісту п.10.1 договору №13/08 від 25 грудня 2007 року не вбачається погодження сторонами такої умови, що у разі, якщо ні одна із сторін не заявить письмово іншій стороні про розірвання договору за місяць до припинення дії цього договору, то дія договору автоматично продовжується на кожний наступний аналогічний термін.

Таким чином, виходячи з умов п.10.1 договору суд дійшов висновку, що договір №13/08 від 25 грудня 2007 року діяв з дати підписання і по 31 грудня 2008 року і, поскільки не було заяви з боку жодної із сторін за місяць до припинення дії договору, автоматично продовжив свою дію на аналогічний термін і припинив свою дію в першій декаді січня 2010 року.

Протягом дії договору у встановленому чинним законодавством порядку сторони не вносили до нього змін.

Як вже відзначено вище , умовами договору передбачено, що видаткові накладні на відпуск товару є невід»ємною частиною цього договору.

В силу приписів ч.2 ст.213 ЦК України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

З вимогою про тлумачення змісту п.10.1 договору №13/08 від 25 грудня 2007 року сторони не звертались.

По накладній №115009 товар був відпущений позивачем і прийнятий відповідачем 08.09.2010 року. Вартість товару складала 5930,68 грн, у тому числі з ПДВ 988,45 грн. Як вбачається , накладна завірена підписом уповноваженої на отримання матеріальних цінностей особою ТзОВ «Лідія ЛТД»( як візуально вбачається підпис відповідає підпису директора товариства ОСОБА_3). У видатковій накладній зазначено підставою продажу договір №13/08 від 24.12.2007 року.

Договір №13/08 від 24.12.2007 р та накладна №115009 від 08.09.2010 року вказані у податковій накладній, як підстава поставки товару. Відповідачем подано в додаток до Пояснення від 05.04.11 р (вх.№7861/11) оригінал Акту звірки взаємних розрахунків між позивачем і відповідачем за період : січень 2010 р лютий 2011 р. за договором №13/08 від 24.12.2007 року, у якому підтверджено обома сторонами наявність, станом на 28.02.2011 року , заборгованості на користь СП «Київ-Захід»у формі ТзОВ в сумі 4853,00 грн. Акт звірки взаємних розрахунків підписаний та завірений печатками обох сторін, зокрема, з боку ТзОВ «Лідія ЛТД»підписаний директором ОСОБА_3 В акт включено й реалізацію товару по №115009 від 08.09.2010 року а також , часткові оплати, здійснені відповідачем , зокрема на суму 1030,68 грн.

Поряд з цим, як вбачається з призначення платежу на перерахування позивачу 1030,68 грн, відповідач вказує як підставу перерахування коштів - оплату за тютюнові вироби згідно накладної №115009 від 09.09.2010 р пдв-171,78 грн». Таке ж призначення платежів вказав відповідач і при наступних оплатах, якими погасив борг. Позивач прийняв кошти, з відповідачем не уточнював призначення платежу, кошти не повернув.

В судовому засіданні оглядався оригінал договору за №13/08 від 25.12.07 року, підписаний обома сторонами ( покупцем і продавцем) та завірений печатками юридичних осіб, чим спростовується твердження відповідача про те, що «ТзОВ «Лідія ЛТД»ніколи не укладало і не підписувало договір з СП «Київ-Захід»за №13/08 від 25.12.07 р» . Відсутність оригіналу договору у відповідача не підтверджує факт не укладення з позивачем договору №13/08 від 25.12.07 р, оскільки оригінал договору судом оглядався в засіданні і надавався для ознайомлення директору ТОВ «Лідія ЛТД».

Проте, виходячи з умов п.10.1 договору №13/08 від 25 грудня 2007 року і дати поставки товару по накладній №115009 (08.09.2010 р) суд дійшов висновку, що поставка товару відбулась за межами дії зазначеного договору.

Щодо достовірності і правильності даних у документах, які свідчать про господарські стосунки між суб»єктами господарювання, то відповідальність за внесення даних у такі документи несуть керівники та головні бухгалтери цих суб»єктів господарювання. Однак, це не є предметом дослідження у даній справі.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією №11 від 11.01.2010 року про погашення боргу в сумі 4853,00 грн. Відповідач погасив борг в період з 10.03.2011 р по 23.03.2011 року повністю.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства , а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки.

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов”язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов”язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов”язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов»язання, що виникає між суб»єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб»єкт (зобов»язана сторона, у тому числі боржник) зобов»язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб»єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гро ші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб»єкт ( управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З претензією , у якій заявлялась вимога про погашення боргу в сумі 4853,00 грн. позивач звертався до відповідача. Посилання директора ТзОВ «Лідія ЛТД»на те, що претензія не отримана відповідачем, оскільки останній веде свою діяльність за іншою адресою, судом до уваги не приймається, поскільки претензія була скерована позивачем відповідачу за юридичною адресою, відомості про яку містить Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджено належним документом у справі, а саме Довідкою Серія АВ №296908, виданою державним реєстратором станом на 29.03.2011 р.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання ( неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Поряд з цим , поскільки поставка товару мала місце на бездоговірній основі , вимога позивача про стягнення штрафу в сумі 485 грн. ( нарахованого відповідно до умов п.7.2 договору №13/08 від 25 грудня 2007 року) задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень ст.1 ГПК України до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. За змістом ст.1 ГПК порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення з позовом до суду. Якщо в результаті розгляду справи виявиться, що порушення відсутнє, суд повинен відмовити в позові.

День надходження позовної заяви до господарського суду визначається датою реєстрації позовної заяви в канцелярії господарського суду. День надходження позовної заяви до господарського суду, відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, засвідчується проставленням на першому аркуші позовної заяви реєстраційного штампа, дати надходження до суду, реєстраційного номера.

Позовна заява №70, за якою порушено провадження у даній справі, виготовлена позивачем 28.02.2011 року. Однак, днем надходження ( моментом звернення до суду позивача з цим позовом) є 04.03.2011 року, що засвідчено належним записом на титульній сторінці позовної заяви працівника канцелярії суду, відповідно до вимог зазначеної вище Інструкції.

Вартість проданого товару становила 5930,68 грн. До дня надходження позовної заяви до суду відповідач сплатив 1077,68 грн, борг становив 4853 грн. Відповідач розрахувався з позивачем в решті ( 4853,00 грн) наступними платежами : 10.03.2011 р -2500,00 грн, 18.03.2011 р -1353,00 грн, 23.03.2011 р 1000,00 грн. А отже, після надходження позовної заяви до суду.

Відповідно до ст.49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

По зазначеній вище накладній відповідач товар отримав; станом на момент поступлення позовної заяви до суду борг становив 4853,00 грн, що не заперечував відповідач. Претензія позивача залишена відповідачем без задоволення, що спричинило звернення позивача з позовом до суду. Борг погашено відповідачем після поступлення позовної заяви до суду. Судові витрати по справі : 102,00 грн. держмита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1, 2, 21,32,33,34,36,43,49,75,82,84,85, 116 ГПК України, суд,-

Вирішив :

1.Відмовити позивачу у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 485,00 грн по Заяві №145 від 19.04.2011 року.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідія ЛТД»( Львівська область, м.Самбір, пл..Ринок,14, код ЄДРПОУ 19322433) на користь Спільного підприємства «Київ Захід»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (Львівська область, місто Червоноград, вул. Івасюка,20, код ЄДРПОУ 20780000) 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В судовому засіданні 28.04.2011 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повне рішення, із врахуванням вихідних та святкових днів з 30.04.11 р по 03.05.11 р, складено 04.05.11 р.

Суддя