Рішення № 15119004, 28.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.11 Справа№ 5015/1842/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіція», м. Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ВАТРА», с. Доброгостів, Дрогобицький район, Львівська область

про стягнення 134 555,44 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар: Стасів І.І.

Представники:

від позивача: Макогін Б.М. представник (довіреність від 29.03.11р.)

від відповідача: не з”явився

Права та обов”язки, передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України, позивачу роз”ясювались. Заяви про відвід судді від сторін не поступали.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Галіція», м. Львів, до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ВАТРА», с. Доброгостів, Дрогобицький район, Львівська область про стягнення 134 555,44 грн. заборгованості, а також відшкодування судових витрат по справі.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.04.2011 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 28.04.2011 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов»язковою явку повноважних представників сторін в судове засідання.

Представник позивача в судове засідання 28.04.11р. з»явився, вимоги ухвали суду від 05.04.11р. про порушення провадження у справі виконав повністю: в додаток до листа від 27.04.2011 року, який поступив в канцелярію господарського суду Львівської області 27.04.11р. за вх. № 9589/11 подав витребовувані документи.

Відповідач в судове засідання не з”явився, відзив та витребуванні документи до суду від відповідача не поступали, з клопотаннями та заявами позивач до суду не звертався.

Копією довідки Серії АЄ № 327926, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, долученою позивачем до справи, підтверджується включення відповідача до Єдиного державного реєстру як юридичної особи, ідентифікаційний код, місцезнаходження за адресою: 82176, Львівська область, Дрогобицький район, село Доброгостів, вулиця 1-го травня, будинок 8 тобто місцезнаходженням відповідача є адреса, яка вказана позивачем у позовній заяві і на яку господарським судом Львівської області надсилалась відповідачу ухвала по справі № 5015/1942/11 від 05.04.2011 року.

Законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов»язує сторону у справі, зокрема позивача, з»ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із ст.93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої відповідальності покладаються на цю юридичну особу.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Згідно ст.64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якшо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала про порушення провадження у справі надіслана відповідачу по місцюзнаходження за адресою, яка міститься в Єдиному державному реєстрі і відповідає адресі, вказаній позивачем у позовній заяві. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином і своєчасно повідомлявся судом про дату судового засідання по справі, час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, судом встановлено.

09 липня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галіція»,- надалі продавець, в особі директора ОСОБА_1, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони (позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма»Ватра», - надалі покупець, в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі статуту, з другої сторони (відповідачем у справі) було укладено договір № П-01/02-07-20.

Відповідно п.1.1. даного договору продавець (позивач у справі) зобов»язується поставити та передати у власність покупця (відповідачу у справі) зерно сільськогосподарської культури: пшениця 3 го класу, врожаю 2008 року, а покупець (відповідач) зобов”язується прийняти товар і оплатити його за умовами даного договору.

Відповідно до п.п. 2.1- 4.4 договору №П-01/02-07-20 від 09.07.2010р. кількість товару складає: пшениця- 200.00 (сто тонн +/-10%,) та визначається згідно із складськими квитанціями на зерно, що видаються елеватором зазначеним в п. 4.1. Договору (надалі “ВАТ “Бродівське ХПП”“надалі - Елеватор). Якість товару, що постачається, повинна відповідати вимогам діючого в Україні ДСТУ. Якість товару підтверджується картками аналізу зерна (форма №47) та/або складськими квитанціями на зерно, виданими елеватором. Ціна товару складає 1230.00 (одна тисяча триста п'ятдесят грн. за тонну). Загальна вартість Договору з ПДВ складає 246 000.00 ( двісті сорок шість тисяч грн.) гривень (+/-10%), в т.ч. ПДВ 41 000 (сорок одна тисяча грн.) гривень. Продавець здійснює поставку Товару в об'ємах, в строки та на умовах ЕХW елеватор .“ВАТ“Бродівське ХПП”(франко-елеватор). Поставка товару підтверджується оригіналами наступних документів: складської квитанції на зерно, виписаної Елеватором на ім'я Покупця; картки аналізу зерна (форма №47), виданої Елеватором (за вимогою Покупця).

Сторонами узгоджено, що датою поставки Товару вважається дата оформлення складської квитанції на зерно на ім'я Покупця, виданої Елеватором у відповідності до Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 27 червня 2003 року № 198. (п.4.3.).

Покупець зобов'язаний забезпечити наявність на території зерноскладу свого повноважного представника для цілей здійснення та належного оформлення процедур приймання-передачі товару та підписання акту приймання-передачі (п.4.4.).

Згідно до п.п.5.1-5.2 договору №П-01/02-07-20 від 09.07.2010р. ТзОВ ”Галіція”поставлено ТзОВ ”Агрофірма “Ватра”пшеницю 3 класу урожаю 2008р. на загальну суму 198079,20 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними № 00063 від 22.07.2010р.на суму 44 821,20грн., № 00116 від 23.07.10р. на суму 60614,40 грн., № 00117 від 26.07.11р. на суму 71044,80 грн. та № 000118 від 27.07.2010р. на суму 21598,80 грн.

ТзОВ ”Агрофірма “Ватра”здійснено часткову оплату отриманого товару на загальну суму 63523,76грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку та довідкою відділення №5 у м.Яворів Першої Львівської філії ВАТ”Кредобанк” № 63 від 08.04.11р., зокрема наступними платежами : 21.07.2010р. в сумі 17000грн із призначенням платежу за пшеницю згідно рахунку №07/07-6 від 07.07.2010р. разом з ПДВ 2833,33грн., 22.07.2010р. на суму 5600грн. із призначенням платежу за пшеницю згідно рахунку №07/07-8 від 07.07.2010р. разом з ПДВ 933,33 грн., 22.07.2010р. на суму 6800грн. із призначенням платежу за пшеницю згідно рахунку №07/07-6 від 07.07.2010р.договору разом з ПДВ 1133,33грн., 26.07.2010р. на суму 700,00 грн. із призначенням платежу за пшеницю згідно рахунку №07/07-6 від 07.07.2010р. разом з ПДВ - 116,76грн., 26.07.2010р. на суму 33000 грн. із призначенням платежу за пшеницю згідно рахунку №07/07-6 від 07.07.2010р. разом з ПДВ - 5500,00грн.

Позивачем подано до справи Акт звірки взаємних розрахунків з 01.01.2010 по 29.12.10р. року, у якому виведено сальдо на користь позивача в сумі 134 555,44 грн.

Акт звірки взаєморозрахунків підписаний обома сторонами та завірений печатками.

Повної оплати не надійшло і станом на момент звернення позивача з позовом до суду, сума основного боргу відповідача становить 134 555,44 грн.

Сума основного боргу залишилась незмінною і на момент вирішення спору по суті.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по них докази, заслухавши доводи представника позивача, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню. При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов»язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст.11 ЦК України).

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов”язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов”язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов”язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.525 ЦК України , одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов»язання, що виникає між суб»єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб»єкт (зобов»язана сторона, у тому числі боржник) зобов»язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб»єкта

(виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб»єкт ( управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов»язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов»язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов»язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов»язання припиняється його виконанням , проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи сума основного боргу не спростована документальними доказами відповідачем, становить 134 555,44 грн., підлягає стягненню з відповідача. За таких обставин вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 134 555,44 грн. підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлена.

Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору

Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи положення норм ст.ст.4-3,32,33,34,43 ГПК України, відповідач не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б спростовували обставини, на яких грунтуються заявлені позивачем вимоги.

Позов підлягає до задоволення повністю. Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст..ст..1, 2, 21,32,33,34,36,43,49,75,82,84,85, 116 ГПК України, суд,-

Вирішив :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Ватра” (82176, Львівська область, Дрогобицький район, село Доброгостів, вулиця 1-го Травня, буд.8 ЄДРПОУ 30484438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Галіція” (поштова адреса: 79019, м. Львів, вул. Коперніка,62/2 ЄДРПОУ 22399712, юридична адреса: 81000, Львівська область, Яворівський район, місто Яворів, вул. Велике Передмістя, будинок 49) 134 555,44 грн. основного боргу, 1345,55 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В судовому засіданні 28.04.11 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повне рішення , із врахуванням вихідних та святкових днів з 30.04.11 по 03.05.11 р включно, складено 04.05.11 р.

Суддя