Рішення № 1511797, 01.04.2008, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.04.08

Справа № 17/192-08.

За позовом: Приватного підприємства «Агросервіс Суми-Насіння»

до відповідача: Виконавчого комітету Садівської сільської ради Сумського району Сумської області

про зміну призначення (назви) нежитлових приміщень

Суддя Коваленко О.В.

Представники:

Від позивача: Сіряченко О.В.

Від відповідача: Хахуля І.В.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд змінити призначення (назви) нежитлових приміщень: селекційного комплексу для свиней літ. И, площею 785,3 кв.м., який розташований за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Сад, вул. 60 років Жовтня, 1 «г», на склад №1 та лабораторного комплексу літ. А-1 загальною площею 2967,6 кв.м., який розташований за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Сад, вул. 60 років Жовтня, буд. б/н, на склад №2.

Відповідач в письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що враховуючи відсутність місцевих правил забудови та генерального плану с.Сад, позивачу необхідно виготовити містобудівне обґрунтування , яке повинно бути затверджене на сесії сільської ради.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, суд встановив.

Відповідно до умов договору міни від 15.05.2007 р., укладеного між ТОВ «ЖМ» і ПП «Агросервіс Суми-Насіння», позивач отримав у власність селекційний комплекс для свиней, літ. И, площею 785,3 кв.м.

Крім того, на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 21.04.2006 р., укладеного між позивачем і ВАТ «Сумське обласне підприємство «Сумиоблагротехсервіс», позивачу на праві власності належить нежитлове приміщення – лабораторний корпус за літ. «А-1» (цегляний) загальною площею 2967,6 кв.м., розташований за адресою: с. Сад Сумського району, Сумської області, вул. 60 років Жовтня, буд. б/н на земельній ділянці Садівської сільської ради.

Право власності позивач на перераховані вище об‘єкти нерухомості підтверджується витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.05.2006 р. та від 25.05.2007 р.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що зазначені вище нежитлові приміщення тривалий час використовуються ним за іншим призначенням ніж вказано в технічних документах на нерухоме майно, а саме: селекційний комплекс для свиней літ. И, площею 785,3 кв.м. та лабораторний комплекс літ. А-1 загальною площею 2967,6 кв.м. використовується як склади для зберігання сільськогосподарської продукції.

Судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача з метою врегулювання зазначеного питання, про що свідчать листи від 05.10.2007 р. №271, від 29.01.2008 р. №4, але йому було відмовлено листами від 15.01.2008 р. №21, від 31.01.2008 р. №47 з посиланням на відсутність у позивача відповідних погоджень із місцевими органами містобудування, архітектури, землевпорядними та іншими органами державного нагляду.

Так, з матеріалів справи вбачається, що розпорядженням голови районної державної адміністрації від 26.10.2007 р. №925 затверджено акт про обстеження технічного стану нежитлових приміщень (лабораторного корпусу та селекційного комплексу для свиней), які належать приватному підприємству «Агросервіс Суми-Насіння» та розташовані в с. Сад, вул. 60 років Жовтня Сумського району Сумської області. Крім того, комісією, яка виконала обстеження технічного стану зазначених нежитлових приміщень було встановлено, що спірні нежитлові приміщення можуть використовуватись як складські приміщення для сільськогосподарської продукції.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача з приводу того, що зміна призначення (назви) спірних нежитлових приміщень призведе до розміщення в них шкідливого для оточуючих виробництва, оскільки позивачем подано суду відповідні висновки Сумської обласної санітарно-епідеміологічної станції від 19.12.2007 р. №02-1/4744, Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Сумській області від 16.01.2008 р. №72/04-04, в яких зазначено про відсутність заперечень з їх боку щодо зміни цільового призначення вказаних приміщень, а також повідомляється, що склади для зберігання сільськогосподарської продукції не входять до «Переліку видів діяльності та об‘єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 р. №554.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, а ч. 1 ст. 321 даного кодексу визначає, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

При цьому, вимогами ч. 1 ст. 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності визначений в ч. 1 ст. 317 ЦК України, якою передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Здійснення права власності регламентується приписами ст. 319 ЦК України, якою, в тому числі, передбачено наступне:

- власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд;

- власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону;

- при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства;

- усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а ч. 2 вказаної статті ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів визначено визнання права.

При цьому, ч. 1 ст. 392 "Визнання права власності" ЦК України визначено, що власник майна може пред‘явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується факт знаходження нерухомого майна у власності позивача, суд вважає вимоги позивача правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Змінити призначення (назви) нежитлових приміщень, які належать на праві власності Приватному підприємству «Агросервіс Суми-Насіння» (42343, Сумська область, Сумський район, с. Сад, вул. Заозерна, 39, код 31232256), а саме: селекційного комплексу для свиней літ. И, площею 785,3 кв.м., який розташований за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Сад, вул. 60 років Жовтня, 1 «г», на склад №1 та лабораторного комплексу літ. А-1 загальною площею 2967,6 кв.м., який розташований за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Сад, вул. 60 років Жовтня, буд. б/н, на склад №2.

Суддя О.В. КОВАЛЕНКО