Постанова № 15117692, 19.04.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2011 р. Справа № 33/235-10

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.,

суддя Пушай В.І. , суддя Бабакова Л.М.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Бичихін О.В.

відповідача - Мазура П.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача за зустрічним позовом (вх. № 844Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 25.01.11 р. у справі № 33/235-10

за позовом ТОВ "Промгаз України", м. Київ

до ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій", м. Харків

про стягнення 68338,01 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2010 р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача 44232,30 грн. основного боргу за договором № 31/06 від 27.10.2006 р., пеню у розмірі 12260,71 грн., збитки від інфляції у розмірі 8813,67 грн., та 3% річних у розмірі 2705,59 грн., посилаючись, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобовязання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена.

07.12.2010 р. відповідачем подано зустрічну позовну заяву про стягнення з ТОВ "Промгаз України" 485905,67грн. збитків, посилаючись на те, що ТОВ "Промгаз України" у липні 2009 року не поставив ТОВ "ЗЗК" природний газ та своєчасно не повідомив про припинення постачання природного газу, що призвело до зупинення виробничого процесу на підприємстві, у звязку з чим продукція, що вироблялась, втратила свої технічні характеристики та перетворилась на брак та було пошкоджене виробниче обладнання на суму 200000 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.01.2011 р. по справі № 33/235-10 (суддя Савченко А.А.) первісний позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 44232,30 грн. боргу, 12260,71 грн. пені, 8813,67 грн. інфляційних, 2705,59 грн. - 3% річних, 680,12 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зустрічний позов задоволено частково, стягнуто з відповідача за зустрічним позовом 285905,67 грн. збитків, витрати по сплаті державного мита у сумі 2859,05 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 138,86 грн. В частині стягнення 200000 грн. збитків в позові відмовлено.

Відповідач за зустрічним позовом з рішенням господарського суду не погоджується, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду у частині задоволення первісного позову залишити в силі, рішення у частині задоволення зустрічного позову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ “Завод залізобетонних конструкцій” у задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.

У апеляційній скарзі відповідач за зустрічним позовом зазначив, що в червні 2009 року здійснено лише три платежі на користь ТОВ “Промгаз України”: 05.06.09 - 116314,12 грн., 15.06.09 - 77113,81 грн., 19.06.09 - 160000,00 грн., більше платежів в червні 2009 року не було. Дані кошти були зараховані в якості оплати за природний газ поставлений в червні 2009 року на підставі п. 5 Додаткової угоди № 5 від 31.03.08 р. про зміни та доповнення до договору на постачання природного газу № 31/06 від 27.10.2006 р. і не були передплатою за природний газ у липні місяці, станом на 30.06.09 р. борг ТОВ “ЗЗК” за поставлений природний газ склав 306223,85 грн.

Відповідач за зустрічним позовом вважає, що оскільки ТОВ “ЗЗК” не узгодило місячного обсягу природного газу на липень 2009 року та передоплати на липень 2009 року не надійшло, то плановий обсяг (ліміт) поставки на липень 2009 року рівнявся 0 м. куб, газу, ТОВ “Промгаз України” є газопостачальним підприємством, а відтак не припиняло постачання природного газу та не повинно було повідомляти ТОВ “ЗЗК” про відключення, а мало місце не заведення лімітів (обсягів) природного газу на липень 2009 р.

У апеляційній скарзі відповідач за зустрічним позовом зазначив, що твердження ТОВ “ЗЗК” про спричинені збитки ґрунтує лише на актах виявлення браку, які є односторонніми, складені лише представниками ТОВ “ЗЗК”, для складання актів виявлення браку не було запрошено ні представників ТОВ “Промгаз України”, ні незалежних експертів Торгово-промислової палати. Тому неможливо довести точний час виникнення бракованої продукції та причин її виникнення та взагалі наявності такої бракованої продукції, а відповідно недоведеним є причинно - наслідковий зв'язок між діями ТОВ “Промгаз України” та виникненням, якщо таке мало місце, браку продукції ТОВ “ЗЗК”, та розмір заподіяних збитків.

Позивач за зустрічним позовом вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач за зустрічним позовом зазначив, що в порушення умов договору відповідач за зустрічним позовом припинив постачання газу у обсягах визначених в додатковій угоді № 9, попередня оплата проведена своєчасно у сумі 237113,81 грн.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що відповідно до плану-завдання роботи цехів 30 червня 2009 р. було заформовано та 01.07.2009 р. відправлено до печей (автоклавів) для подальшого обжигу (пропарювання) продукції на загальну суму 285905,67 грн. У зв'язку з відсутністю 01.07.2009 р. природного газу та аварійним припиненням технологічного процесу остання втратила свої технічні характеристики та перетворилася на брак, що підтверджується низкою доповідних записок, актами про виявлення браку на виробництві, висновками комісії за участю незалежного фахівця - головного технолога ТОВ “Слобожанський комбінат будівельних матеріалів” ОСОБА_1, технічним висновком Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури стосовно встановлення ступеню придатності зразків відібраних будівельних матеріалів та причин браку, розміру збитків в сумі 285905,67 грн., пов'язаних з втратою незавершеної продукції, підтверджується довідкою про собівартість продукції ТОВ “ЗЗК” станом на 01.07.2009 р., які є підписаними керівником та головним бухгалтером підприємства.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, встановила, що між сторонами укладений договір № 31/06 від 27.10.2006 року на постачання природного газу, за яким позивач (постачальник) зобовязався передати у власність відповідача (замовника) природний газ, а відповідач зобовязався оплатити вартість поставки обєму природного газу, та укласти договори на транспортування природного газу, в порядку та строки передбачені договором.

Пунктами 6.1 та п. 6.2. договору передбачено, що розрахунок за поставлений природний газ здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на розрахунковий рахунок продавця у строки: 25% вартості газу до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, 25% вартості місячного обсягу природного газу до 10 числа місяця поставки газу, 25% до 20 числа місяця поставки газу, решта вартості місячного обсягу природного газу до 25 числа місяця поставки.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу у період з грудня 2009 року по лютий 2010 року природний газ на загальну суму 322199,06 грн., що підтверджується відповідними актами приймання передачі, але відповідач не виконав належним чином свої зобовязання за договором, лише частково сплатив за договором 277966,76 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 44232,30 грн., яка до цього часу не погашена.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що відповідач за первісним позовом не виконуючи належним чином свої обовязки, допустив прострочення грошового зобовязання, доказів сплати боргу не надав, та правомірно стягнув заборгованість у сумі 44232,30 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобовязання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу.

У п. 7.2 договору зазначено, що за несвоєчасну оплату отриманого газу відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок щодо стягнення 2705,59 грн. 3% річних , 8813,67 грн. інфляційних та 12260,71 грн. пені.

При розгляді зустрічного позову суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що взаємовідносини сторін по постачанню природного газу ґрунтуються на договорі № 31/06 від 27.10.2006 р., а саме у п. 2.1.1 договору зазначено, що обовязком позивача є поставка відповідачу природного газу згідно до п. 3.3 цього договору, яким встановлено, що обєми поставок та ціна природного газу будуть сторонами обумовлюватись в додатках до договору. Одиниця виміру одна тисяча кубічних метрів.

В додаткової угоди № 9 від 29 грудня 2008 р. до договору сторони визначили, що обсяг природного газу, який постачальник зобовязався передати в період з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р., а покупець прийняти та оплатити на умовах договору становить до 4000,000 куб. м. в межах обсягів, визначених помісячно у наведеному в угоді графіку, зокрема, у липні 2009 р. обсяг переданого природного газу повинен складати 400,000 тис. куб. м.

01.07.2009 р. о 08.17 хв. відповідачем отримано факсограму від УУКРГ ВАТ “Харківгаз”, згідно якої ТОВ “ЗЗК” не було заведено обсяг (ліміт) природного газу на липень 2009 р. та висунуто вимогу негайно, самостійно обмежити відбір газу, в противному випадку обмеження газопостачання ТОВ “ЗЗК” буде зроблено в примусовому порядку.

ТОВ “ЗЗК” виконано вимогу УУКРГ ВАТ “Харківгаз” відносно негайного самостійного обмеження відбору газу з метою уникнення значно більших збитків у вигляді відповідних санкцій, передбачених Постановою Кабінету Міністрів № 1687 від 08.12.2006 р. за самовільне, безлімітне газоспоживання.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що внаслідок відсутності природного газу в аварійному порядку зупинено технологічний процес на виробництві 01.07.2009 р.та утворились збитки.

Заперечуючи проти позову відповідач за зустрічним позовом посилається на неузгодження сторонами обсягів на липень 2009 р. та відсутність попередньої оплати на липень 2009 р., що стало підставою для припинення газопостачання на підставі п. 6.3 договору.

Суд першої інстанції правомірно вважав, що умовами договору не передбачено обовязку складання щомісячних письмових заявок на певні обсяги газу, що планується отримати, зокрема п. 2.2.3 договору не передбачає обовязкове письмове узгодження в певній формі, зокрема у формі письмової заявки на кожний місяць, доказів, підтверджуючих відсутність узгодження на липень 2009 р. позивач не надав. Тем більш, що обсяги постачання на 2009 р., визначені в додатковій угоді № 9 є обовязковими для сторін, доказів відмови відповідача від отримання відповідних обсягів або їх коригування у визначеному порядку у бік зменшення або збільшення, зокрема на липень 2009 р., позивачем за первісним позовом до суду не подано.

Суд першої інстанції правомірно вважав, що за будь-яких умов відсутність узгодження, визначеного п. 2.2.3 договору, не є підставою для припинення постачання газу у відповідності до умов договору, оскільки у відповідності до п. 3.4 договору фактична кількість поставленого за договором газу визначається згідно щомісячних актів прийому-передачі природного газу між сторонами на підставі реєстру фактичного споживання природного газу, узгодженого з газотранспортувальною організацією.

Суд першої інстанції зробивши обґрунтований висновок, що станом на 01.07.2009 р. мала місце заборгованість позивача за зустрічним позовом з оплати за газ, поставлений у попередньому періоді, безпідставно вважав, що відповідачем в строк до 25.06.2009 р. платіжними дорученнями № 7261 від 15.06.2009 р. та № 7316 від 19.06.2009 р. перераховано на рахунок позивача за первісним позовом передплату за поставку природного газу у липні 2009 р. на загальну суму 237113,81 грн.

При цьому не враховано, що дані кошти правомірно зараховані позивачем в якості оплати за природний газ поставлений в червні 2009 року на підставі п. 5 Додаткової угоди № 5 від 31.03.08 про зміни та доповнення до договору на постачання природного газу № 31/06 від 27.10.2006 р. і не були передплатою за природний газ у липні місяці, станом на 30.06.09 р. борг ТОВ “ЗЗК” за поставлений природний газ склав 306223,85 грн., умовами додаткової угоди направлення повідомлення відповідачу про здійснення відповідного зарахування та зміну призначення платежу після їх отримання в період до 01.07.2009 р. (припинення газопостачання), не передбачено.

У п. 6.3 договору зазначено, що в разі, якщо в зазначені строки покупець не сплачує вартість поставки газу, продавець залишає за собою право не передавати природний газ покупцю.

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 р. № 1687 “Порядок пооб'єктного припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення” постачальник дійсно має право припинити (обмежити) газопостачання споживачеві. Але відповідно до п. 6 Постанови постачальник зобов'язаний повідомити про це споживача не менше, як за 3 доби до дати, на яку це відключення заплановано (а для підприємств металургійної та хімічної промисловості - не менше 5 діб).

Отже, позивач за умовами договору та нормами діючого законодавства мав право при несплаті вартості газу, попередивши відповідача за 3 доби, припинити газопостачання, але позивач не припиняв газопостачання, а відповідач самостійно обмежив відбір газу.

В звязку з чим, висновок суду першої інстанції про те, що факт відсутності попередньої оплати не свідчить про право відповідача за зустрічним позовом припиняти газопостачання в одностороннєму порядку та, що припинення газопостачання здійснене з порушенням умов договору та вимог вищевказаної Постанови без відповідного письмового попередження про дату відключення, безпідставний та суперечить матеріалам справи.

Як свідчать матеріали справи, 01.07.2009 року відповідач за первісним позовом самостійного обмежив відбір газу, це призвело до вимушеного (аварійного) зупинення 01.07.2009 р. виробничого процесу на підприємстві ТОВ “ЗЗК”, так як технологія виробництва продукції, яку випускає ТОВ “ЗЗК” передбачає обов'язкове використання природного газу у виробничому процесі.

Суд першої інстанції вважав встановленим, що відповідно до плану-завдання роботи цехів 30 червня 2009 р. заформовано та 01.07.2009 р. відправлено до печей (автоклавів) для подальшого обжигу (пропарювання) продукції на загальну суму 285905,67 грн. У звязку з відсутністю 01.07.2009 р. природного газу та аварійним припиненням технологічного процесу остання втратила свої технічні характеристики та перетворилася на брак. Ці обставини підтверджуються низкою доповідних записок, актами про виявлення браку на виробництві, висновками комісії за участю незалежного фахівця головного технолога ТОВ “Слобожанський комбінат будівельних матеріалів” ОСОБА_1, технічним висновком Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури стосовно встановлення ступеню придатності зразків відібраних будівельних матеріалів та причин браку.

При цьому не враховано, що оскільки предметом позову є стягнення збитків, заподіяних внаслідок неналежного виконання договору, то відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України необхідно було довести склад цивільного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальним правилом, збитки це обєктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке повязане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати. Вони є фактом обєктивної дійсності, що існує незалежно від правової оцінки і від того, підлягають збитки, що виникли, відшкодуванню згідно закону або не підлягають. Для притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків необхідно, щоб порушення зобовязання дійсно спричинило отримання кредитором збитку та можливе лише у разі наявності складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; наявності збитків; причинного звязку між протиправною поведінкою та спричиненням збитків; вини.

При цьому, позивач повинен довести збитки, котрі були заподіяні відповідачем, безпосередній причинний звязок між діями відповідача і заподіянням збитків їх розмір, та вжиття відповідних заходів щодо їх запобігання.

Однак, позивачем за зустрічним позовом не доведено, а судом не встановлено склад цивільного правопорушення, оскільки за висновком господарського суду достатньою підставою для стягнення збитків у заявленому розмірі є порушення строку повідомлення.

Суд першої інстанції не врахував, що передоплата на липень 2009 року не надходила, плановий обсяг (ліміт) поставки на липень 2009 року рівнявся 0 м. куб, газу, ТОВ “Промгаз України” є газопостачальним підприємством, та не припиняло постачання природного газу та не повинно було повідомляти ТОВ “ЗЗК” про відключення, а мало місце не заведення лімітів (обсягів) природного газу на липень 2009 р.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Як свідчать матеріали справи, твердження ТОВ “ЗЗК” про спричинені збитки ґрунтуються лише на актах виявлення браку від 1.07.2009 р., які є односторонніми, складені лише представниками ТОВ “ЗЗК”, для складання актів виявлення браку не було запрошено ні представників ТОВ “Промгаз України”, ні незалежних експертів Торгово-промислової палати.

В рапортах по виконанню завдання за 30.06.2009 р. по плитах зазначено брак, тобто брак виник 30.06.2009 р. до відключення газу, інші рапорти свідчать про виконання змінного завдання. В актах про виявлення браку від 1.07.2009 р. не зазначені час заформування продукції, умови зберігання до обжигу /пропарюванню/, враховуючи, що виготовлення силікатної цегли є непереривним процесом, відсутні акти відбору проб, а також акти контрольних проб, акти від 1.07.2009 р.складені одностороннє, без участі представника позивача та іншої організації.

В акті від 2.07.2009 р. відсутній опис бракованої продукції, зазначено, що порушений технологічний процес, але не зазначено на якої стадії зупинений технологічний процес та яким чином це вплинуло на якість продукції.

У технічному висновку зразків будівельних матеріалів відібраних на ТОВ «ЗЗК», проведеним Харківським державним технічним університетом будівництва та архітектури, без номера та дати, відсутне посилання на акти відбору зразків, не зазначено кім відібрані зразки та досліджені зразки складають менш ніж 1 відсоток від кількості виробленої продукції, тобто неможливо встановити, які зразки продукції досліджувались спеціалістами та яке відношення вони мають до продукції виробленої 30.06.2009 р.

В звязку з чим, позивач за зустрічним позовом не довив точний час та причин виникнення бракованої продукції, наявність бракованої продукції у зазначених обсягах, тобто є недоведеним причинно - наслідковий зв'язок між діями ТОВ “Промгаз України” та виникненням, якщо таке мало місце, браку продукції ТОВ “ЗЗК”, та розмір заподіяних збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання .

Отже, застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків можливе за наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, і вини.

Суд першої інстанції безпідставно вважав, що позивачем за зустрічним позовом доведена вина відповідача за зустрічним позовом, наявність збитків в сумі 285905,67 грн., повязаних з втратою незавершеної продукції, які підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

При цьому, судом першої інстанції не надано оцінки всім наявним у справі доказам, що мають значення для правильного вирішення спору, та недоведено розміру заподіяних збитків, не встановлено причинний зв'язок між діями відповідача за зустрічним позовом та заподіянними збитками, що свідчить про неповне встановлення обставин справи.

Колегія суддів вважає, що матеріалами справи не підтверджений факт заподіяння збитків, причинний зв'язок між діями відповідача за зустрічним позовом та заподіяними збитками, наявність збитків у зазначеному розмірі.

В звязку з чим, рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову підлягає скасуванню, а зустрічний позов не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову про стягнення збитків в сумі 200000 грн., повязаних з пошкодженням виробничого обладнання, оскільки позивачем за зустрічним позовом не доведено, що пошкодження обладнання сталося 01.07.2009 р. саме внаслідок відключення газопостачання, а не з будь-яких інших причин.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, що позивачем за зустрічним позовом не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду частково не відповідають нормам матеріального та процесуального права, що є підставою для його часткового скасування, керуючись ст.ст. 22, 526, 614, 623 ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 25.01.2011 р. у справі № 33/235-10 в частині стягнення 285907,67 грн. збитків, 2859,05 грн. держмита, 138,86 грн. судових витрат скасувати та в позові в цієї частині відмовити.

В інший частині залишити рішення без змін.

Стягнути з ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій", м. Харків ( 61120, м. Харків, вул. Достоєвського,1 код ЄДРПОУ 31437310) на користь ТОВ "Промгаз України", м. Київ (01011, м. Київ, вул. Рибальська,2, код ЄДРПОУ 32851474) - 1771,22 грн. держмита по скарзі.

Наказ доручити надати господарському суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Бабакова Л.М.

Повний текст постанови підписано 18.04.2011 р.