Рішення № 15117647, 27.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/12827.04.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Оксаванекспорт ЛТД"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-постачальне підприємство "Завод Київспецпідйомтранс"

простягнення 13 087,20 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Петренко Ю.А.

від відповідача:не з'явився Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оксаванекспорт ЛТД" (надалі –ТОВ "Оксаванекспорт ЛТД") звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-постачальне підприємство "Завод Київспецпідйомтранс" (надалі –ТОВ "ВПП "Завод Київспецпідйомтранс") про стягнення 13 087,20 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що правова підстава володіння відповідачем коштами у розмірі 5 700,00 грн. після відмови позивача від договору підряду відпала, у зв’язку з чим позивач на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України вказує на обов’язок відповідача повернути такі кошти. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитків у розмірі 7 387,20 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.03.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.04.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.04.2011 р. розгляд справи відкладено до 27.04.2011 р. у зв'язку із неявкою відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду.

В судове засідання представник позивача з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав документи, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01103, м. Київ, вул. Остапа Вишні, 5, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців №9521636 від 11.04.2011 р.

Також ухвали суду були направлені на адреси відповідача: 03062, м. Київ, а/с 232 та м. Київ, пр.. Перемоги, 67, корп.. 3, оф. 201.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2010 р. ТОВ "ВПП "Завод Київспецпідйомтранс" виставило рахунок №536 ТОВ "Оксаванекспорт ЛТД" на оплату робіт по встановленню та прийому двошвидкісного двигуна для кран-балки підвісної вантажопідйомністю 2 тони на суму 5 700,00 грн.

Позивач на підставі рахунку №536 від 27.09.2010 р. сплатив на користь відповідача 5 700,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №310 від 27.09.2010 р. Відповідач зобов'язання з виконання робіт по встановленню та прийому двошвидкісного двигуна для кран-балки підвісної вантажопідйомністю 2 тони не виконав, що зумовило укладення позивачем договору підряду №14 від 02.02.2010 р. із Товариством з обмеженою відповідальністю БНТЦ "Облременерго-1" на суму 7 387,20 грн. для виконання зазначених підрядних робіт.

Претензією №01/11 від 17.02.2011 р. позивач звернувся до відповідача та вимагав повернути суму невикористаного авансового платежу у зв'язку із невиконанням умов Договору та відшкодувати збитки

Спір у справі виник у зв’язку із невиконанням відповідачем зобов’язання по виконанню оплачених позивачем робіт.

Представник позивача пояснив, що договір підряду у формі єдиного документу не складався.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами укладено договір підряду (надалі –"Договір"), а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Суд відзначає, що факт виставлення відповідачем рахунку №536 від 27.09.2010 р. на оплату робіт свідчить про його обізнаність з обсягом та видом таких робіт.

До того ж 03.02.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеродром Київ-Південний" (після зміни назви та правонаступництва - ТОВ "Оксаванекспорт ЛТД" (п. 1.2 Статуту)) та ТОВ "ВПП "Завод Київспецпідйомтранс" було укладено договір №1210/2009 про купівлю спірної кран-балки підвісної, а 25.02.2009 р. між тими ж сторонами було укладено договір №1242/2009 про монтаж зазначеної балки.

Роботи по встановленню та монтажу кран-балки відповідно до умов договорів №1210/2009 та №1242/2009 були виконані відповідачем за місцезнаходженням позивача (Київська обл., Васильківський р-н, с. Ксаверівка, вул. Київська, 172) належним чином, що підтверджується актом прийму-передачі робіт від 06.03.2009 р.

За таких обставин, суд робить висновок про те, що сторонами був погоджений вид робіт, передбачений укладеним договором підряду, та місцезнаходження майна (кран-балки підвісної вантажопідйомністю 2 тони).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами не було визначено строків виконання робіт, оскільки рахунок №536 від 27.09.2010 р., яким оформлено правочин, не містить строку виконання таких робіт.

Частиною 2 статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Оскільки в рахунку №536 від 27.09.2010 р. строки виконання робіт встановлені не були, то згідно із частиною 2 статті 846 Цивільного кодексу України підрядник зобов’язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов’язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідач у розумні строки свого зобов'язання з монтажу обладнання на кран-балку не виконав з огляду на те, що роботи по монтажу кран-балки відповідно до п. 3.1 договору №1242/2009 від 25.02.2009 р. та акту прийму-передачі робіт від 06.03.2009 р. виконані відповідачем за 5 робочих днів.

Спірний Договір було укладено сторонами 27.09.2010 р., проте станом на 17.02.2011 р. відповідач свого обов'язку із виконання робіт не виконав, а тому розумні строки виконання зобов'язання сплили. Претензією №01/11 від 17.02.2011 р. позивач відмовився від Договору, вимагав повернути суму невикористаного авансового платежу у зв'язку із невиконанням умов Договору та відшкодувати збитки.

Відповідач вимогу залишив без відповіді, кошти у вигляді попередньої оплати за роботи у розмірі 5 700,00 грн. позивачу не повернув.

Згідно ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 3 статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно із п. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Матеріалами справи підтверджується настання строку виконання робіт, а враховуючи відсутність доказів їх виконання станом на день відмови позивача від Договору, позивач правомірно скористався своїм правом та претензією №01/11 від 17.02.2011 р. відмовився від договору та вимагав повернення авансу.

Розірвання Договору в даному випадку відбулося відповідно до частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, яка передбачає відповідне право замовника за договором підряду і є спеціальною стосовно загальних норм, викладених у статті 188 Господарського кодексу України. Це відповідає й фактичному змістові частини першої статті 188 Господарського кодексу України, згідно з якою зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

З урахуванням встановлених обставин, підставою для відмови від Договору в односторонньому порядку стало невиконання відповідачем його умов, а тому суд приходить до висновку, що договір згідно ч. 3 ст. 651, ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України розірвано відповідно до претензії ТОВ "Оксаванекспорт ЛТД" №01/11 від 17.02.2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

За таких обставин, внаслідок розірвання договору відповідач зобов’язаний повернути суму отриманих в якості попередньої оплати коштів на яку не здійснено виконання робіт (правова підстава володіння такими коштами відпала внаслідок розірвання договору).

Як вбачається із матеріалів справи (платіжне доручення №310 від 27.09.2010 р.) сума попередньої оплати, на яку не здійснено виконання робіт, становить 5 700,00 грн.

Таким чином, відповідач зобов’язаний сплатити (повернути) на користь відповідача суму передоплати у розмірі 5 700,00 грн.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджується перерахування передоплати на користь відповідача у розмірі 5 700,00 грн., порушення відповідачем умов Договору та його розірвання, що зумовило припинення правової підстави володіння коштами, а відповідачем не надано доказів зворотного.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "ВПП "Завод Київспецпідйомтранс" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення безпідставно збережених грошових коштів з ТОВ "ВПП "Завод Київспецпідйомтранс" на користь ТОВ "Оксаванекспорт ЛТД" у розмірі 5 700,00 грн. є обґрунтованими.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 7 387,20 грн., які були спричинені порушенням позивачем виконання зобов'язання.

Частина 1 ст. 623 Цивільного кодексу України покладає на боржника, який порушив зобов’язання, обов’язок відшкодувати збитки, що стали насідком порушення зобов'язання.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода.

На кредитора, що вимагає відшкодування збитків згідно ст. 623 Цивільного кодексу України, покладається обов’язок доказування розміру збитків, завданих йому порушенням зобов’язання.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до господарського суду міста Києва з вимогою про відшкодування завданих збитків, позивач зазначав, що збитки завдані останньому у зв’язку з несвоєчасним виконанням відповідачем робіт по встановленню та прийому двошвидкісного двигуна для кран-балки підвісної вантажопідйомністю 2 тони, що зумовило укладення договору підряду №14 від 02.02.2010 р. із Товариством з обмеженою відповідальністю БНТЦ "Облременерго-1" на суму 7 387,20 грн. для виконання зазначених підрядних робіт.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Причинно-наслідковий зв'язок між збитками та порушенням господарського зобов’язання є залежністю факту настання майнової шкоди від правопорушення чи неналежного виконання зобов’язання, що означає, що господарське правопорушення повинно передувати виникненню збитків.

Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 23.05.2006 р. у справі №12/199 та від 23.10.2008 р. у справі №14/66-08.

Суд відзначає, що договір підряду №14 від 02.02.2010 р. на суму 7 387,20 грн. укладений відповідачем з ТОВ БНТЦ "Облременерго-1" 02.02.2010 р., в той час як Договір із позивачем був розірваний лише 17.02.2010 р.

Отже, на момент виникнення збитків у розмірі 7 387,20 грн. (укладення договору підряду №14) Договір не був розірваний, а отже не існувало і порушеного відповідачем господарського зобов'язання, що виключає наявність причинно-наслідкового зв’язку.

Крім того, укладення договору підряду на виконання робіт за умови чинності попереднього договору підряду з іншим підрядником не може свідчити про відповідність дій замовника (позивача) загальним засадам цивільного законодавства України, передбаченим п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України.

До того ж, позивачем не доведено розміру понесених збитків та доцільності здійснення таких витрат у визначеному в договорі №14 від 02.02.2010 р. розмірі.

Наведені обставини виключають можливість застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, а тому у задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків у розмірі 7 387,20 грн. необхідно відмовити.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "ВПП "Завод Київспецпідйомтранс" на користь ТОВ "Оксаванекспорт ЛТД" грошових коштів у розмірі 5 700,00 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксаванекспорт ЛТД" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-постачальне підприємство "Завод Київспецпідйомтранс" (01103, м. Київ, вул. Остапа Вишні, 5; ідентифікаційний код 36756129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксаванекспорт ЛТД" (08660, Київська обл., Васильківський р-н, с. Ксаверівка, вул. Київська, 172; ідентифікаційний код 20616217) безпідставно збережені грошові кошти у розмірі 5 700 (п'ять тисяч сімсот) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 57 (п'ятдесят сім) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 102 (сто дві) грн. 79 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В.Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –28.04.2011 р.