Рішення № 15117624, 26.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/6826.04.11 За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю “Баядера-Імпорт ”

дотовариства з обмеженою відповідальністю “Генацвале Ко”

простягнення 2059, 62 грн.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Представники сторін: від позивача:представник Глівінський Р.П. (довіреність № 2 від 27.01.2011 року) від відповідача:не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Баядера-Імпорт” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Генацвале Ко” 2059, 62 грн., із них: 1816, 56 грн. –сума основного боргу, 67, 88 грн. –пеня, 175, 18 грн. –40 % за користування грошовими коштами. Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином розрахувався за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 року порушено провадження у справі №23/68 та призначено її розгляд на 29.03.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2011 року у зв’язку з неявкою представника Відповідача у судове засідання, розгляд справи відкладено на 26.04.2011 року.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання не з’явився, вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Судом, на виконання вимог статті 811 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 26.04.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки № 0406/1623 від 09.09.2010 року, відповідно до якого Позивач зобов’язався поставити і передати замовлений товар у власність Відповідача, а останній зобов’язався прийняти і оплатити його вартість.

Згідно статті 265 Господарського кодексу України та статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За період з 29.09.2010 року по 05.10.2010 року Позивачем було поставлено Відповідачу алкогольні напої на загальну суму 1 816, 56 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи, а оригінали оглянуті у судовому засіданні. Зазначені видаткові накладні підписані та скріплені печаткою Відповідача без заперечень та зауважень.

Згідно пункту 5.1. договору поставки № 0406/1623 від 09.09.2010 року оплата Відповідачем проводиться протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту виконання поставки відповідної партії товару.

В порушення умов договору, Відповідач своїх зобов’язань щодо сплати коштів за отриманий товар не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість в розмірі 1816, 56 грн., однак вказану заборгованість зобов’язувався погасити у строк до 31.12.2010 року, що підтверджується гарантійним листом, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки факт передачі товару підтверджено відповідними видатковими накладними, встановлений договором строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати отриманого товару Відповідачем суду не надано позовна вимога про стягнення з Відповідача 1816, 56 грн. вартості переданого товару підлягає задоволенню у повному обсязі.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов’язань за господарським договором в частині оплати отриманої від Позивача продукції у встановлені договором строки (порушення вимог пункту 7.3 договору поставки № 0406/1623 від 09.09.2010 року).

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 7.3 договору поставки № 0406/1623 від 09.09.2010 року встановлено, що за неналежне виконання зобов’язань, передбачених пунктом 5.1 договору, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі 0, 5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовна вимога про стягнення 67, 88 грн. пені є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, Позивачем заявлена вимога про стягнення 175, 18 грн. –40 % річних за користування грошовими коштами.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки умовами договору поставки № 0406/1623 від 09.09.2010 року (пунктом 7.7) сторони погодили, що за користування грошовими коштами Позивача, яке може відбуватися у зв’язку з простроченням Відповідачем оплати за товар, Позивач вправі вимагати від Відповідача сплати 40 % річних (0, 1 % в день) від простроченої суми за весь час прострочення, вимога Позивача підлягає задоволенню у заявленому розмірі.

Всебічно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера-Імпорт» підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Генацвале Ко” (02140, м. Київ, вул. Руденка, буд. 6-А, кв. 65; ідентифікаційний код 36506231) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера-Імпорт»(02160, м. Київ, вул. Регенераторна, 4; ідентифікаційний код 32155618) 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 56 коп. –сума основного боргу, 67 (шістдесят сім) грн. 88 грн. –пені, 175 (сто сімдесят п’ять) грн. 18 коп. –40 % за користування грошовими коштами, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.          

Суддя Т.Ю. Кирилюк

Повне рішення складено: 27.04.2011 року.