Рішення № 15117421, 24.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/12024.04.11 За позовом Приватного акціонерного товариства «СК «АХА Україна», м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта», м. Київ

про відшкодування завданих матеріальних збитків 8258,00 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаСамойленко П.М. дов. від 09.09.10р.

Від відповідачаКіорогло І.Л. дов. від 04.04.11р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про відшкодування завданих матеріальних збитків в порядку регресу в сумі 8258,00 грн. ( внаслідок ДТП по м. Біла Церква ).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 27.04.2011р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач вимоги позову оспорив ,але письмовий відзив на позов не надав, вимоги ухвали суду не виконав, позовну вимоги по суті заявленого розміру вважає завищеними .

В судовому засіданні 27.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2008р. між ЗАТ «СК «Український страховий альянс»правонаступником якого є ПАТ «СК «АХА Україна»та ОСОБА_1 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 2145311/05АК-КР від 02.10.2008р.

У відповідності до умов даного Договору страхування позивач взяв на себе зобовязання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.

12.08.2009р. о 18:10 год. в місті Біла Церква по вул. Запоріжжя сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Дачія-Логан», державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2. та транспортний засіб «Хюндай»державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1.

Внаслідок скоєної ДТП застрахованому транспортному засобу «Хюндай»державний номерний знак НОМЕР_2 було завдано технічних пошкоджень, що підтверджується довідкою ДАІ про перелік механічних пошкоджень транспортного засобу та актом огляду транспортного засобу, відповідно до яких страхувальник зазнав матеріального збитку у розмірі 8258,00 грн.

Виконуючи взяті на себе зобовязання по Договору, позивач після проведення розрахунку виплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 8258,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №16608 від 30.09.2009р.

Постановою Білоцерківського місьрайонного суду по справі №3-5278/2009 рік від 11.09.2009р., Довідкою ВДАІ РУ ГУ МВС України в Київській області встановлено, що дане ДТП сталось внаслідок порушення водієм транспортного засобу «Дачія-Логан», державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2. (п. 15.13 Правил дорожнього руху України).

Позивачем було одержано інформацію від винуватця ДТП та інформація про Поліс НОМЕР_3 від 16.01.2009р., що його цивільно-правова відповідальність на момент ДТП була застрахована в НАСК «Оранта»- відповідача .

Відповідачу була направлена претензія в порядку регресу про відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП № РГ/100900/09/4 від 07.12.2010р., з відповідними додатками. Станом на 18.01.2011р. кошти від відповідача не були одержані та не було надано письмової обґрунтованої відповіді на вимогу позивача .Зазначене вказує на те. що відповідач ухиляється добровільно перерахувати страхове відшкодування на рахунки позивача.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах, зокрема, страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір І типу).

Представник відповідача надав суду Поліс НОМЕР_3 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, де п. 2 ліміт відповідальності розмір безумовної франшизи визначений та становить 510,00 грн.

Відповідно до частини 18 статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої Полісом НОМЕР_3, становить 510,00 грн.

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Суд дійшов висновку, про правомірність заперечення з боку відповідача , а тому заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають частковому задоволенню, а саме за мінусом визначеного розміру франшизи та становить в сумі 7748,00 грн.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені судові витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 993, 1191, 1192 ЦК України, ст..ст.9,12,27 ЗУ «Про страхування»ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75 код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «СК «АХА Україна»(04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8 код ЄДРПОУ 312535110), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі 7 748 (сім тисяч сімсот сорок вісім) грн., 102 (сто дві) грн. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя Н. І. Качан

Повне рішення складено 28 березня 2011 року.