Рішення № 15117383, 21.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/14421.04.11

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Електрометалургійний

завод «Дніпроспецсталь»ім. А.Н. Кузьміна

До           Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське

озброєння»

Про                    стягнення 168 285, 25 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

від позивача: Парак К.О.–дов.          

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь суму боргу за виготовлену металопродукцію в сумі 168285, 25 грн.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, письмовий відзив на позов, клопотань та заяв через канцелярію суду не подавав та не надсилав.

Відповідач в судові засідання не з’являвся, Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

          Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників сторін та з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          28 липня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь»імені А.М. Кузьміна та Державним підприємством «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння»було укладено договір поставки № 03001/10.

          Відповідно до умов Договору, Позивач зобов’язався передати на умовах FCA металопродукцію (Товар), а Відповідач зобов’язався прийняти та оплатити металопродукцію в кількості, передбаченій додатком №1 до договору (специфікація).

          Згідно з умовами Договору було підписано специфікацію №1003001003 від 28.07.2010р., якою встановлено передбачувану до поставки кількість товару, а саме 36, 000 т.

          У відповідності з п. 3.1 Договору, оплата за товар проводиться відповідачем протягом 7 банківських днів з моменту виставлення рахунку позивачем. Відповідач зобов’язаний провести авансовий платіж в розмірі 100% суми, вказаній в рахунку, банківським переказом на поточний рахунок позивача.

          Керуючись умовами Договору позивач виставив відповідачу рахунок №16954 від 12.08.2010р. на 100% передоплату 36, 000 т металопродукції на суму 1209600, 00 грн., з врахуванням ПДВ.

          Враховуючи умови Договору, відповідач повинен був провести оплату за товар за виставленим йому позивачем рахунком №16954 від 12.08.2010р. на суму 1209600, 00 грн. до 25.08.2010р.

          Однак, відповідач, платіжним дорученням №637 від 19.08.2010р. перерахував на поточний рахунок позивача тільки 1088640, 00 грн. за металопродукцію.

          Таким чином, не оплаченою за товар залишилась сума в розмірі 120960, 00 грн.

          Відповідно до п. 4.3 Договору, при поставці товару допускається відступ від погодженої кількості у межах +/-5 % по кожній позиції. При цьому остаточний розрахунок здійснюється відповідно до фактичної ваги, вказаній в товаросупроводжувальних документах. Позивач в межах 5% відступу від погодженої в специфікації кількості металопродукції виготовив металопродукцію загальною кількістю 36, 566 т.

          Пунктом 2.1 Договору передбачено, що відповідач зобов’язаний подати автотранспорт під завантаження протягом 10 робочих днів з моменту отримання факсимільного повідомлення про готовність товару до відвантаження на складі позивача.

          21 вересня 2010 року відповідачем було відвантажено металопродукцію вагою 20, 822 т, вартістю 699619, 20 грн., що підтверджується накладною на відвантаження металопродукції.

          Повідомлення про готовність металопродукції, що залишилась до навантаження у кількості 15, 744 т на суму 530006, 40 грн., було отримано відповідачем 01.12.2010р., що підтверджується реєстром відправлених листів та повідомленням про вручення.

          Також позивачем був виставлений відповідачу рахунок на доплату №18244 від 11.10.2010р., в якому зазначено, що до сплати підлягає сума 140985, 60 грн., де: 120960, 00 грн. –сума боргу по рахунку №16954 від 12.08.2010р.; 20025, 60 грн. –сума, що підлягає сплаті за виготовлену металопродукцію, понад зазначений у виставленому рахунку в межах 5% відступу в кількості 0, 596 т.

          Таким чином, відповідач повинен був подати автотранспорт для навантаження товару до 15.12.2010р. Проте станом на день подачі позову до суду металопродукція не вивезена, заборгованість за товар не погашена.

          Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Відповідно до ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Статтею 525 ЦК України, передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, аналогічне положення зазначено в ч. 7 ст. 193 ГК України.

          Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Відповідно до п. 6.3. договору, у випадку несвоєчасної оплати товару покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період несвоєчасної оплати за кожний день прострочки.

          Отже, порушення відповідачем строків оплати за поставлений Товар, передбачених п. 6.3 Договору поставки № 03001/10 від 28 липня 2010р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

          Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

          Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 8937,78 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

          З огляду на наявність прострочення грошового зобов’язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

          Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

          Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 6 773,86 грн. індекс інфляції та 1 729,89 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

          Оскільки, Позивачем було виготовлено металопродукції загальною вагою 36, 566 т вартістю 1229625, 60 грн., а вивезено відповідачем, згідно накладної на відвантаження лише 20, 822 т на суму 699619, 20 грн., то відповідно не вивезеної металопродукції, готової для відвантаження залишилось на складі позивача у кількості 15744 т на суму 530006, 40 грн., що підтверджується довідкою центрального складу готової продукції № 20-260 від 06.12.2010р. про перелік оприбуткованої металопродукції для відповідача.

          У відповідності зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Статтею 689 ЦК України встановлений обов'язок покупця прийняти товар. Так, покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

          Стаття 664 ЦК України передбачає, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

          Згідно з п. 6.4 Договору, у випадку несвоєчасного вивезення товару (понад 10 робочих днів з моменту повідомлення про готовність товару до навантаження) відповідач починаючи з 11 дня сплачує позивачу пеню, в розмірі 0,03% вартості готової на навантаження партії товару за кожен день.

          Оскільки позивачем було повідомлено відповідача про готовність товару 01.12.2010р., то позивачем також правомірно заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за порушення п. 6.4 Договору. Відповідно до розрахунку позивача пені складає 9858, 12 грн., з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

          Пунктом 7.1 Договору встановлено, що досудовий порядок пред’явлення претензії є обов’язковим.

          На виконання вказаної вимоги Договору, 24.12.2010р. позивачем було направлено відповідачу претензію №1-20 з пропозицією розглянути претензію у місячний строк, перерахувати на користь позивача вартість виготовленої металопродукції в розмірі 140985, 60 грн., штрафні санкції в розмірі 13134, 41 грн., а також вивезти металопродукцію у кількості 15, 744т на суму 530006, 40 грн. Претензію відповідач отримав 27.12.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення. Однак, відповідачем не були виконані пред’явлені в претензії вимоги.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

          В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

          Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

          Стягнути з Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння»(вул. Вадима Гетьмана, 6, м. Київ, 03057; ідентифікаційний код: 34297075) на користь Відкритого акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь»імені А.М. Кузьміна (вул. Південне шосе, 81, м. Запоріжжя, 69008; ідентифікаційний код: 00186536) суму боргу за виготовлену металопродукцію в розмірі 140985 (сто сорок тисяч дев’ятсот вісімдесят п'ять) грн. 60 коп., пеню за порушення строків оплати в розмірі 8937 (вісім тисяч дев'ятсот тридцять сім) грн. 78 коп., інфляційних втрат в розмірі 6773 (шість тисяч сімсот сімдесят три) грн. 86 коп., 3% річних в розмірі 1729 (одна тисяча сімсот двадцять дев'ять) грн. 89 коп., пеню за порушення строків вивозу товару в розмірі 9858 (дев'ять тисяч вісімсот п’ятдесят вісім) грн. 12 коп., а також 1 767 (одна тисяча сімсот шістдесят сім) грн. 85 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість)грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Зобов’язати Державне підприємство «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння»(вул. Вадима Гетьмана, 6, м. Київ, 03057; ідентифікаційний код: 34297075) вивезти металопродукцію в кількості 15744 т вартістю 530006, 40 грн., виготовлену на замовлення Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння».

          Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України

          Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України.

Суддя І.І. Борисенко

Повне рішення складено: 28.04.2011р.