Рішення № 15117335, 21.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/10621.04.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Бумвест»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «І.Т.Е.М.»

Простягнення 17124,63 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача          Вернигора І.С.

Від відповідача           не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «І.Т.Е.М.»12887,94 грн. основного боргу, 2549,51 грн. пені, 1271,94 грн. індексу інфляції, 415,24 грн. 3% річних, а всього 17124,63 грн. заборгованості за договором поставки № 3 від 05.01.2009р.

Оскільки відповідачем частково сплачено вартість отриманого у власність товару в розмірі 6064,00 грн., позивач надав уточнення позовних вимог від 21.04.2011р., в яких просить стягнути з відповідача 6823,94 грн. основного боргу, 1031,56 грн. пені, 1271,94 грн. витрат понесених від інфляції, 415,24 грн. 3% річних, а всього 9543,68 грн. заборгованості за договором поставки № 3 від 05.01.2009р.

Заява Позивача про зменшення позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, тому приймається судом до розгляду.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 9543,68 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач в судові засідання не з’являвся, Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.01.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бумвест»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «І.Т.Е.М.»було укладено договір поставки № 3.

Відповідно до п.1.1. договору поставки, постачальник зобов'язався поставляти в період 2009 року бумажно - белові, канцелярські товари, а також продукцію шкільного асортименту в кількості і за цінами згідно з накладними, що оформляються при кожному постачанні, і що є невід'ємною частиною цього Договору, а "Покупець" зобов'язався приймати і оплачувати товар.

Згідно п. 2.2. Покупець здійснює плату за товар в період 7 банківських днів після його отримання, шляхом перерахування грошових коштів на р/р "Постачальника", з вказівкою в платіжних документах, по яких накладних постачальника проводиться оплата. Отримання нової партії товару можливо після проведення повного розрахунку за узятий раніше товар.

Відповідно до п. 3.6. договору, передача товару Покупцеві оформляється видатковою накладною і підтверджується дорученням, виданим уповноваженій Покупцем особі на отримання товару. При циклічному завезенні можливе оформлення передачі товару накладною з відбитком круглого друку "Покупця", без виписки доручення на кожне постачання, при цьому Покупець надає доручення строком на рік.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що у разі порушення "Покупцем" терміну платежу передбаченого п. 2.2.цього Договору за отриманий товар, він виплачує "Постачальникові" пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Позивач виконав свої зобов’язання за договором поставки належним чином, що підтверджується відповідними документами, а саме видаткові накладні № 5604 від 18.11.2009р. на суму 6503,94, № 5605 від 18.11.2009р. на суму 5064,00, № 5816 від 30.11.2009р. на суму 1320,00 грн., відповідно до якого відповідач отримав у власність товар.

Всього позивач поставив та передав відповідачу товар на загальну суму 12887,94 грн.

Суду доведено, що Відповідач частково оплатив отриманий у власність товар 24.02.2011р. на суму 5064,00 грн., 16.03.2011 р. на суму 1000,00 грн..

Таким чином, Відповідач сплатив заборгованість частково, у сумі 9542,68 грн., тобто Відповідач неналежним чином виконав свої грошові зобов'язання з оплати за переданий товар.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає уточнені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За видатковими накладними № 5604 від 18.11.2009р. на суму 6503,94, № 5605 від 18.11.2009р. на суму 5064,00, № 5816 від 30.11.2009р. на суму 1320,00 грн., позивач поставив відповідачу товар, визначений договором, на загальну суму 12887,94 грн.

Відповідно до п. 2. Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16 травня 1996 р., сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі –цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Товар за вказаними накладними було отримано у повному обсязі уповноваженою особою відповідача за довіреністю № 388 від 25.11.2009 р., належним чином засвідчена копія якої міститься у матеріалах справи.

Таким чином, факт передачі товару позивачем та його прийняття відповідачем вважається судом доведеним.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.           Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем сплачено суму боргу в розмірі 6823,94 грн.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором поставки від 05.01.2009р. за № 3 у сумі 6823,94 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до 5.2. договору, у разі порушення "Покупцем" терміну платежу передбаченого п. 2.2. цього Договору за отриманий товар, він виплачує "Постачальникові" пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за поставлений Товар, передбачений п. 5.2 Договору поставки № 3 від 05 січня 2009р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 1031,56 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов’язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 1271,94 грн. індекс інфляції та 415,24 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення 6823,94 грн. основного боргу, 1031,56 грн. пені, 415,24 грн. 3% річних, 1271,94 грн. індексу інфляції.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його уточнені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у загальній сумі 9542,68 грн.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «І.Т.Е.М.»(03110, м. Київ, пр.-т Червонозоряний, 51, кв. 410, код ЄДРПОУ 30177315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бумвест»(03057, м. Київ, вул. Желябова, 8/4, оф. 80 коп. ЄДРПОУ 23702466) 6823 (шість тисяч вісімсот двадцять три) грн.. 94 коп. основного боргу, 1031 (одну тисячу тридцять одну) грн.. 56 коп. пені, 415 (чотириста п’ятнадцять) грн.. 24 коп. 3% річних, 1271 (одну тисячу двісті сімдесят одну) грн. 94 коп. індексу інфляції, 171 (сто сімдесят одну) грн. 24 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 28.04.2010р.