Рішення № 15117328, 21.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/8621.04.11 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»;

ДоЗакритого акціонерного товариства «Український страховий дім»;

Простягнення 4056,15 грн.;

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:Шупик О.А., представник, довіреність №6 від 04.01.2011 р.;

Від відповідача: не з'явились;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2011 р. порушено провадження у справі №18/86, справа призначена слуханням на 22.03.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2011 р. слухання справи було відкладене до 21.04.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 4008,49 грн. шкоди, 47,66 грн. пені, 102,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач Закрите акціонерне товариство «Український страховий дім», повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

27.01.2010 р. між позивачем та ОСОБА_1 укладений договір добровільного страхування транспортного засобу №011071/4002/0000399, за умовами якого під страховий захист позивача взято автомобіль марки «Сузукі Гранд Вітара»(державний номерний знак НОМЕР_1).

25.10.2010 р. у м. Києві по вул. Волгоградській сталася ДТП за участю автомобіля марки «Сузукі Гранд Вітара»(державний номерний знак НОМЕР_1) під управлінням ОСОБА_2 та автомобіля марки «Ваз»(державний номерний знак НОМЕР_2) під управлінням ОСОБА_3. Зазначена обставина підтверджується довідкою ВДАІ у м. Києві.

Постановою Соломянського районного суду міста Києва від 18.11.2010 р. ОСОБА_3. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України.

Згідно зі звітом №6381 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного засобу, складеного ТОВ «Естімейт»15.11.2010 р., матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки «Сузукі Гранд Вітара»(державний номерний знак НОМЕР_1) внаслідок ДТП, складає 5533,49 грн.

На підставі страхового акту позивача №00055071 від 22.10.2010 р. позивачем на користь страхувальника ОСОБА_1 було сплачене страхове відшкодування у розмірі 4518,49 грн., яке перераховане на рахунок ДП «Авто Інтернешенл», що підтверджується платіжним дорученням №033935 від 25.11.2010 р.

Відповідно до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_3 від 24.03.2010 р. цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, була застрахована відповідачем.

Позивач звернувся до відповідач з регресною вимогою вих. №2280 від 22.12.2010 р., в якій просив відшкодувати шкоди в порядку регресу у розмірі 4008,49 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як визначено статтею 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічний зміст вищезазначеній статті містить стаття 993 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Вищезазначені норми чинного законодавства України свідчать про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги в межах фактичних затрат до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Відповідно до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_3 від 24.03.2010 р. ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, становить 25500,00 грн., безумовна франшиза 510,00 грн.

Враховуючи ту обставину, що винним у ДТП, яка сталася 25.10.2010 р. у м. Києві по вул. Волгоградській, визнано водія автомобіля марки «Ваз»(державний номерний знак НОМЕР_2) - ОСОБА_3., цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем, позивач правомірно звернувся до відповідача за відшкодування шкоди у сумі 4008,49 грн.

Нарахована позивачем пеня у розмірі 47,66 грн. не підлягає задоволенню, виходячи з наведеного нижче:

частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком;

відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним;

пеня, згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України, є одним із видів неустойки;

враховуючи ту обставину, що між сторонами не існує договірних зобов'язань, позовні вимоги в частині стягнення пені не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Український страховий дім»(інд. 01023, м. Київ, площа Спортивна, 3, код ЄДРПОУ 32556540) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»(інд. 01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, код ЄДРПОУ 20033533) 4008 (чотири тисячі вісім) грн. 49 коп. шкоди, 100 (сто) грн. 80 коп. витрат по сплаті держмита та 233 (двісті тридцять три) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 29.04.2011 р.