Рішення № 15117310, 22.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/64922.04.11 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант - фарм" в особі ліквідатора Дяченка С.В.

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ЮЛГ"

про стягнення 111 053,14 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача: Пархомчук Р.І. (дов. від 31.12.2010)

Від відповідача: не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд Господарського суду м. Києва передані вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант - фарм" в особі ліквідатора Дяченка С.В. про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ЮЛГ" 3% річних та інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобовязання у сумі 111 0530,14 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.09.2009 (суддя Чеберяк П.П.) порушено провадження у справі № 44/649 та призначено до розгляду на 02.11.2009.

02.11.2009 судове засідання не відбулося у звязку з подачею представником відповідача заяви про відвід судді Чеберяка П.П.

Ухвалою Голови господарського суду м. Києва від 02.11.2009 заяву відповідача про відвід судді Чеберяка П.П. було залишено без задоволення, а справу передано для розгляду судді Головатюку Л.Д., який своєю ухвалою призначив розгляд справи на 18.11.2009.

18.11.2009 представник позивача заявив клопотання про зупинення провадження у справі № 44/649 за позовом ТОВ “Елегант-фарм” в особі ліквідатора Дяченка С.В. до ТОВ Фірма “ЮЛГ” про стягнення 3% річних та інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобовязання у сумі 111053,14 грн. у звязку з тим, що подання позову по цій справі обґрунтоване рішенням Господарського суду м. Києва від 09.04.2009 по справі 44/93 за позовом ТОВ “Елегант-фарм” в особі ліквідатора Дяченка С.В. до ТОВ Фірма “ЮЛГ” про стягнення основної суми заборгованості в розмірі 142141,65 грн., яке Постановою Вищого господарського суду України від 08.09.2009 було скасовано та справу № 44/93 передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

На підставі частини 1 статті 79 ГПК України, провадження у даній справі було зупинено до вирішення повязаної з нею іншої справи.

Через відділ Діловодства господарського суду від ліквідатора ТОВ “Елегант-фарм” надійшло клопотання про поновлення провадження по справі № 44/649, оскільки постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 44/93 (номер справи змінено на № 44/93-22/709) від 05.05.2010 прийнято нове рішення у цій справі, а саме - стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма ЮЛГ” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Елегант-Фарм”142 141,65 грн. основної суми заборгованості. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.09.2010 було поновлено провадження у справі № 44/ 649 та призначено її до розгляду на 06.10.2010.

06.10.2010 представник відповідача у судове засідання не зявився, всіх витребуваних доказів суду не надав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судове засідання 06.10.2010 зявився представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи було відкладено на 25.10.2010.

25.10.2010 представник відповідача в судове засідання зявився та подав клопотання про відкладення розгляду справи і продовження строку розгляду справи на більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд задовольнив дане клопотання.

У судове засідання 25.10.2010 зявився також представник позивача та надав пояснення по справі.

Розгляд справи було відкладено на 08.11.2010.

У судове засідання 08.11.2010 зявилися представники сторін та дали пояснення по справі.

Представник відповідача у судовому засіданні подав клопотання, у якому просить суд зобовязати позивача виконати всі вимоги ухвали господарського суду м. Києва від 28.09.2009. Суд, дослідивши матеріали справи, вирішив дане клопотання задовольнити, у звязку з його достатньою мотивованістю та обґрунтованістю.

У звязку з необхідністю витребувати додаткові докази по справі, розгляд справи було відкладено на 17.11.2010р.

В судове засідання 17.11.2010 прибули представники сторін та дали пояснення по справі. Представник відповідача порушив перед судом питання про зупинення провадження у справі № 44/649 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант - фарм" в особі ліквідатора Дяченка С.В. про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ЮЛГ" 3% річних та інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобовязання у сумі 111 0530,14 грн., у звязку з тим що у провадженні Київського апеляційного господарського суду перебуває справа № 44/93-22/709 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ЮЛГ" про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2010 за позовом ТОВ “Елегант-фарм” в особі ліквідатора Дяченка С.В. до ТОВ Фірма “ЮЛГ” про стягнення основної суми заборгованості в розмірі 142141,65 грн., за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч.1 статті 79 ГПК України Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

У п. 13 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 р. № 01-8/344 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році” зазначається, що „іншим судом, про який йдеться у ч.1 ст. 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно із ст. 3 та ч.1 ст. 18 Закону України „Про судоустрій України”, отже, і Київський апеляційний господарський суд.

Суд вважає, що справа № 44/649 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант - фарм" в особі ліквідатора Дяченка С.В. про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ЮЛГ" 3% річних та інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобовязання у сумі 111 0530,14 грн., не може бути розглянута до моменту вирішення Київським апеляційним господарським судом заяви про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2010 за позовом ТОВ “Елегант-фарм” в особі ліквідатора Дяченка С.В. до ТОВ Фірма “ЮЛГ” про стягнення основної суми заборгованості в розмірі 142141,65 грн., за нововиявленими обставинами у справі № 44/93-22/709.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.11.2010 справу №44/649 було зупинено до вирішення пов"язаної з нею справи №44/93-22/709 про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2010.

23.02.2011 до суду надійшло клопотання ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант-Фарм" Дяченка С.В., у якому він просить поновити провадження у справі №44/649 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант-Фарм" в особі ліквідатора Дяченка Сергія Вікторовича до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ЮГЛ" про стягнення 111 053, 14 грн. Дане клопотання обгрунтоване тим, що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2011 по справі №44/93-22/709 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма ЮЛГ”про перегляд за ново виявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 5 травня 2010 року у справі № 44/93-22/709 залишено без задоволення, а саму Постанову Київського апеляційного господарського суду від 5 травня 2010 року, якою на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Елегант-Фарм”стягнено 142 141,65 грн. основної суми заборгованості, без змін. Ухвала суду апеляційної інстанції набрала законної сили з моменту її проголошення.

Суд, дослідивши дане клопотання, встановив, що воно належно обгрунтоване, достатньо мотивоване, підтверджує факт усунення обставин, що зумовили зупинення провадження по справі, а тому його слід задовольнити.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.03.2011 провадження по справі № 44/649 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант - фарм" в особі ліквідатора Дяченка С.В. про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ЮЛГ" 3% річних та інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобовязання у сумі 111 0530,14 грн. було поновлено, а розгляд справи було призначено на 30.03.2011.

Представник відповідача у судове засідання 30.03.2011 не з"явився, всіх витребуваних доказів суду не надав, але через канцелярію суду подав клопотання, у якому просить відкласти розгляд справи на іншу дату та зобов"язати позивача надати суду додаткові докази, а саме судове рішення по справі №43/184 про банкрутство. Суд дане клопотання задовольнив.

У судове засідання з"явився представник позивача та надав пояснення по справі.

Розгляд справи було відкладено на 22.04.2011.

У судове засідання 22.04.2011 з"явився представник позивача та надав пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання 22.04.2011 вдруге не з"явився, всіх витребуваних доказів суду не надав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Через канцелярію суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява про спонукання до припинення дій, що порушують права та спонукання до виконання правочину.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.04.2011 вказана зустрічна позовна заява була повернута без розгляду, у звязку з тим, що подання відповідачем зустрічної позовної заяви відбулось вже після початку розгляду даної справи по суті, що унеможливлює її прийняття до розгляду зважаючи на приписи ст. 60 ГПК України.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судові засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши надані позивачем та відповідачем оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду міста Києва по справі № 43/184 від 14.09.2007 визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю «Елегант-Фарм»та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Захарчика Віталія Степановича, якого ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2009 замінено на Дяченка Сергія Вікторовича(ліцензія на право провадження діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_1 від 21.04.2005).

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ліквідатор пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту.

Рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 44/93 від 09.04.2009 задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Елегант-Фарм»та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ЮЛГ»на користь товариства з обмеженою відповідальність «Елегант-Фарм»143 681,06 грн., з яких 142 141,65 грн. - сума основної заборгованості.

Постановою Київського апеляційного господарського суду по справі № 44/93 від 28.05.2009 рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2009 у справі № 44/93 залишено без змін.

Матеріали справи свідчать, що на момент подачі цієї позовної заяви сума основної заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЛГ»перед товариством з обмеженою відповідальністю «Елегант-Фарм»не сплачена.

Як вбачається з матеріалів справи сума основної заборгованості - 142 141,65 грн. виникла на основі товарно-транспортних накладних: № 40502 від 01.03.2006, № 40503 від 01.03.2006, № 40575 від 07.03.2006, № 40685 від 13.03.2006, що було встановлено в рамках судового розгляду справи № 44/93 та має преюдиційний характер.

У відповідності до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України.

Названі норми передбачають, що господарські зобовязання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання не виконано або виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичних обов'язки, у тому числі передбачені ст.625 ЦК України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

При цьому, діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання. Виходячи з цього, втрати від інфляції грошових коштів та річні проценти підлягають сплаті за весь період часу, протягом якого не виконувалось грошове зобов'язання.

Таким чином, реалізація позивачем свого права на звернення до суду щодо стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати заборгованості за поставлені товари і ухвалення у зв'язку з цим судового рішення про стягнення з відповідача, крім іншого, основного боргу у сумі 142141,65 грн. не позбавляє позивача права на стягнення матеріальних втрат у вигляді 3% річних та індексу інфляції, понесених ним внаслідок несплати своєчасно відповідачем вказаної суми.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 цього Кодексу.

У відповідача виник обовязок виконувати належним чином умови усної домовленості про поставку товарів щодо оплати поставлених товарів. Факт невиконання цього обовязку доведено судом в іншій справі № 44/93 та в силу ст. 35 ГПК України не потребує доведенню знову. Але з моменту винесення рішення у справі № 44/93 і до 24.09.2009 відповідачем не було виконано свого обовязку щодо сплати боргу в сумі 142141,65 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Крім того, оскільки інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненнями грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань. Вищенаведене відповідає судовій практиці Верховного суду України (зокрема постанова від 10.06.2003 по справі № 3/350). Доводи відповідача, зазначені у відзиві на позов безпідставні внаслідок викладеного.

Позивачем здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних збитків за період з 2006 року по 01.08.2009, а саме в сумі 111053,14 грн., яка складається з інфляційних збитків в розмірі 96577,33 грн. та 3% річних в розмірі 14475,81 грн. Суд вважає такий розрахунок обґрунтованим та таким що здійснений у відповідності до чинного в Україні законодавства.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного доводи відповідача є необґрунтованими, оскільки відповідно до ст.. 508, 599 ЦК України зобов'язанням припиняється виконанням, проведеним належним чином або на підставах, передбачених договором або законом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стягується з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ЮЛГ" (04070, м. Київ, вул. Г.Сковороди, 2, код ЄДРПОУ 21480062) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант - фарм" (03142, м. Київ, вул. Чорнобильська, 18, кв. 81, код ЄДРПОУ 32048022) 14 475(чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят пять) грн. 81 коп. 3-х відсотків річних, 96 577 (девяносто шість тисяч пятсот сімдесят сім) грн. 33 коп. інфляційних втрат, 1110(одна тисяча сто десять) грн. 53 коп. витрат по сплаті державного мита та 236(двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 27.04.2011