Рішення № 15117298, 21.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/1421.04.11

За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структкрного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

до Дочірнє підприємство по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення «Екос»акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію та штрафних санкцій

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: Півень Д.О., довіреність № Д07/2011/02/01-1 від 01.02.2011 року;

від відповідача: Скляр І.М., довіреність № 4 від 04.01.2011 року;

21.04.2011 року у судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлового управління «Лівобережне»дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення «Екос»холдингової компанії «Київміськбуд» про стягнення 122403,17 грн. –основного боргу за спожиту теплову енергію, 8537,53 грн. –пені, 7904,47 грн. –інфляційної складової боргу, 3073,82 грн. –3% річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.01.2011 року було порушено провадження по справі розгляд справи призначено на 10.02.2011 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.02.2011 року, за клопотанням сторін було здійснено заміну первісного відповідача належним, яким є Дочірнє підприємство по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення «Екос»акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд», розгляд справи відкладено до 07.04.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору № 620614 від 01.04.2001 року позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену енергію не виконав в повному обсязі.

Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені у наданому відзиві на позов.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

1 квітня 2001 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(далі – постачальник, позивач) та АКТХК «Київміськбуд»ДП по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення «Екос»Житлове управління «Лівобережне»(далі –абонент, відповідач) було укладено договір № 620614 на постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - договір).

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 1.1 договору сторони узгодили, що предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених цим Договором.

Відповідно до пункту 2.1 Договору при виконанні умов цього Договору, а також, при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим Договором, сторони зобов’язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенргоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж (далі –правила), нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Пунктом 2.2.1 Договору сторони узгодили, що енергопостачальна організація зобов’язалася постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього договору.

Відповідно до пункту 2.3.2 Договору абонент зобов’язався виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору.

Згідно з пунктом 5.1 Договору облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.

З положень пункту 5.3 Договору вбачається, що абонент, який має прилади обліку щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у Додатку № 1 до договору.

Відповідно до пункту 2 Додатку № 4 до договору абонент щомісяця з 12 по 15 число отримує в районному відділенні теплозбуту № 6 за адресою: вул. Меліоративна, буд. № 11, оформлену «Енергопостачальною організацією»платіжну вимогу –доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяць та кінцеве сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник в РВТ.

Пунктом 3 Додатку № 4 до договору сторони передбачили, що абонент щомісячно до 25 числа сплачує «Енергопостачальній організації»вартість теплової енергії, яка використовується орендарями.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.10.2009 року по 01.12.2010 року позивач поставив, а відповідач спожив теплової енергії на загальну суму 122403,17 грн., проте відповідач за поставлену енергію не розрахувався, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 122403,17 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви обліковими картками за спірний період, належним чином завірені копії яких долучені до матеріалів справи та розрахунком позивача.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

На час розгляду справи відповідач борг не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, тому заборгованість відповідача перед позивачем за несвоєчасну оплату поставленої теплової енергії складає 122403,17 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

З урахуванням умов договору (додаток № 4А) строки сплати вартості спожитої теплової енергії у відношенні заборгованості по якій виник спір у даній справі, з боку відповідача були порушені, що є підставою для задоволення вимог про стягнення нарахованої за період з 01.10.2009 року по 01.12.2010 року суми основного боргу в розмірі 122403,17 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу положень договору (п. 6.3.4) абонент (відповідач у справі) несе відповідальність за виконання порядку розрахунків за теплову енергію, викладених в додатку № 4 договору.

Згідно з п. 6 Додатку № 4 абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) «енергопостачальною організацією»нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем виходячи з облікової ставки НБУ у відношенні суми боргу - в межах встановленого законом строку (не більше ніж за 6 місяців) та складає 8537,53 грн. (розрахунок є додатком до позовної заяви).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення в перерахуванні коштів за споживання теплової енергії, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 7904,47 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 3073,82 грн. наданими позивачем і вважає такі обґрунтованими.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факту прострочення перерахування позивачу коштів по договору № 620614 від 01.04.2001 року відповідачем не спростовано, у зв’язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 1419,19 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення «Екос»акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»(01021, м. Київ, вул. Мечникова, 20, ідент. код 23739162) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структкрного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідент. код 00131305) 122403,17 грн. (сто двадцять дві тисячі чотириста три гривні 17 копійок) основного боргу, 3073,82 грн. (три тисячі сімдесят три гривні 82 копійки) трьох процентів річних, 7904,47 грн. (сім тисяч дев’ятсот чотири гривні 47 копійок) інфляційної складової боргу, 8537,53 грн. (вісім тисяч п’ятсот тридцять сім гривень 53 копійки) пені, 1419,19 грн. (одну тисячу чотириста дев’ятнадцять гривень 19 копійок) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                   О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 27.04.2011р.