Рішення № 15117289, 21.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/8721.04.11 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе-Адріа - Лізинг»;

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Євростор»;

Про                    стягнення 10549382,28 грн.;

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Разінькова Т.О., представник, довіреність б/н від 31.01.2011 р.;

Від відповідача:           не з'явились;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2011 р. порушено провадження у справі №18/87, справа призначена слуханням на 22.03.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2011 р. слухання справи №18/87 відкладене до 21.04.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 10549382,28 грн. за договором фінансового лізингу №030-04/2008 від 10.04.2008 р., а саме, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 7818028,69 грн. (7342070,93 грн. основного боргу + 475957,76 грн. інфляційних втрат), 2183927,98 грн. пені, 23604,84 грн. штрафу, 165401,42 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 358419,35 грн. збитків, 25500,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Позивач до початку розгляду судом справи по суті подав заяву про зміну предмета позову, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором фінансового лізингу №055-06/2008 від 31.07.2008 р., а саме, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 7818028,69 грн. (7342070,93 грн. основного боргу + 475957,76 грн. інфляційних втрат), 2183927,98 грн. пені, 23604,84 грн. штрафу, 165401,42 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 358419,35 грн. збитків, 25500,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач —Товариство з обмеженою відповідальністю «Євростор», повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

31.07.2008 р. між сторонами був укладений договір фінансового лізингу №055-06/2008, відповідно до якого позивач прийняв на себе зобов’язання придбати предмет лізингу у власність від продавця та передати предмет лізингу у користування відповідачу на строк та на умовах фінансового лізингу, визначених цим договором, з наступним переходом предмету лізингу у власність відповідача.

Згідно з п. 4.1. договору всі платежі, що здійснюються на підставі цього договору, відповідач сплачує позивачу на умовах, вказаних в цьому договорі, графіку платежів та умовах фінансування, якщо інше не встановлено письмовою домовленістю сторін.

Відповідно до п. 4.2. договору відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати позивачеві всі передбачені договором платежі. Лізингові платежі починають сплачуватись першого дня календарного місяця, наступного за місяцем, на який припадає дата передачі.

Згідно з п. 4.6. договору лізингові платежі вказані в українській гривні на день підписання додатку №3 (графіку платежів). В подальшому відповідач сплачує лізингові платежі згідно виставлених йому рахунків в українській гривні, які можуть корегуватись відповідно до п. 4.11., 4.14. цього договору.

Відповідно до п. 4.16. договору, якщо відповідач своєчасно не сплачує лізингові платежі та інші платежі, передбачені цим договором, він зобов’язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення грошового зобов’язання, від суми заборгованості за кожний день затримки платежу.

Згідно з п. 8.1.12. договору відповідач зобов’язаний своєчасно сплачувати всі платежі, передбачені цим договором, а також у змінах і доповненнях до нього.

Відповідно до п. 8.1.15. договору відповідач зобов’язаний періодично надавати позивачу документи, що відображають свій фінансовий стан.

Згідно з п. 20.6. договору всі витрати, пов’язані з передачею предмета лізингу позивачеві, здійснення всій дій у цьому зв'язку, а також всі ризики до моменту такої передачі, покладаються на відповідача.

Пунктом 8.1.23. договору передбачено, що відповідач зобов’язаний своєчасно сплачувати комісію позивачеві за надані послуги, пов’язані з проведенням попередньої роботи з метою виконання умов договору та передачі предмета лізингу, у порядку, визначеному в умовах фінансування та цьому договорі.

31.12.2008 р. позивач передав, а відповідач прийняв предмет лізингу, а саме, 3/20 частини комплексу, а саме: частина виробничого корпусу –побутовий корпус площею 3541,6 кв.м. та виробничий корпус площею 6317,0 кв.м., загальною площею 9858,6 кв.м., що знаходяться за адресою: Хмельницька область, місто Кам’янець –Подільський, вулиця Хмельницьке шосе, будинок №32, що підтверджується актом передання –приймання від 31.12.2008 р., який є додатком №2 до договору.

Додатком №3 від 29.01.2009 р. до договору сторонами погоджений графік лізингових платежів до договору.

12.10.2010 р. між сторонами та Товариством з обмеженою відповідальністю «Європа –2002»укладений договір іпотеки, згідно з яким з метою забезпечення виконання відповідачем зобов’язань за договором фінансового лізингу ТОВ «Європа – 2002»передало позивачеві в іпотеку нерухоме майно –19/20 частин нежитлової будівлі, а саме: 19/20 частин будівлі інженерно-лабораторного корпусу загальною площею 7190,9 кв.м., що розташована за адресою: Хмельницька область, місто Кам’янець –Подільський, вулиця Хмельницьке шосе, будинок 32.

Відповідно до п. 1.6. договору іпотеки сторонами предмет іпотеки оцінений у сумі 19778000,00 грн.

Зважаючи на невиконання відповідачем зобов'язань за договором фінансового лізингу позивач скористався своїм правом на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.

01.12.2010 р. між позивачем та ТОВ «Європа –2002»складений акт приймання-передачі до договору іпотеки, згідно з яким ТОВ «Європа –2002»передало, а позивач прийняв у власність нерухоме майно –19/20 частин нежитлового будівлі, а саме: 19/20 частин будівлі інженерно-лабораторного корпусу загальною площею 7190,9 кв.м., що розташована за адресою: Хмельницька область, місто Кам’янець –Подільський, вулиця Хмельницьке шосе, будинок 32, загальною вартістю 19778000,00 грн.

Відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором, в результаті чого з боку останнього утворилась перед позивачем заборгованість у розмірі 7342070,93 грн., а саме:

—з оплати комісії позивача за період з серпня по грудень 2008 року в сумі 3834220,29 грн.;

—з оплати адміністративної комісії позивача в сумі 78000,00 грн.;

—зі сплати лізингових платежів у сумі 3429850,64 грн.

Пунктом 18.2.2. договору фінансового лізингу передбачено, що договір може бути розірваний позивачем в односторонньому порядку, якщо відповідач у строк, що перевищує 30 календарних днів від встановленої відповідно до договору дати платежу, не виплачує будь-який із платежів, що підлягає до сплати за договором (включаючи пені і штрафи).

Відповідно до листа позивача вих. 1484 від 24.12.2010 р. відповідача було повідомлено про розірвання договору фінансового лізингу в односторонньому порядку відповідно до п. 18.2.2. договору.

Згідно з п. 18.5.3. договору фінансового лізингу припинення дії договору фінансового лізингу не звільняє жодну зі сторін від виконання невиконаних за договором зобов'язань, строк виконання яких настав до моменту припинення дії договору. Протягом одного тижня від дня припинення дії договору відповідач зобов’язаний сплатити позивачеві всі платежі, які підлягають сплаті на день припинення дії договору.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 806 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Відповідно до статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Відповідно до п.п. 14.1., 14.4. договору відповідач зобов'язався на строк лізингу укласти та підтримувати договір страхування предмета лізингу зі страховою компанією від ризиків та на умовах, прийнятних для позивача. При пролонгації договору страхування або укладенні нового договору страхування, такий договір повинен бути пред’явлений позивачеві протягом трьох робочих днів від дня укладення (продовження дії) відповідного договору. Позивач повинен бути вигодонабувачем у випадках, передбачених договором, за договором страхування.

При порушенні відповідачем умов, передбачених п.п. 14.1., 14.4. договору, предмет лізингу вважається незастрахованим, а позивач має право негайно застрахувати предмет лізингу від свого імені. У цьому випадку відповідач зобов’язаний компенсувати позивачеві витрати, пов’язані зі страхування предмета лізингу, протягом одного тижня від дня одержання відповідного рахунку від позивача і сплатити позивачеві штраф у розмірі 30% від суми витрат позивача на страхування предмета лізингу (п. 4.16. договору).

Відповідач не виконав свої зобов’язання щодо укладення та підтримання чинності договору страхування предмета лізингу, у зв'язку з чим позивачем був укладений договір страхування майна підприємства (організації, установи) №20/01-200027118 від 09.02.2010р., на виконання якого сплачений страховий платіж у розмірі 78682,79 грн., що підтверджується платіжним дорученням №290 від 12.02.2010 р.

Враховуючи зазначені обставини, відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачеві витрати, понесені останнім на страхування предмета лізингу у розмірі 78682,79 грн.

Як визначено частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 3.16. договору фінансового лізингу, якщо відповідач своєчасно не сплачує лізингові платежі та інші платежі, передбачені договором, він зобов’язаний сплатити позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка дії на момент прострочення грошового зобов’язання, від суми заборгованості за кожний день затримки платежу.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 2183927,98 грн., передбачена п. 3.16. договору, та 23604,84 грн. штрафу, передбачений п. 4.16. договору. Розрахунок пені та штрафу відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем також нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 7818028,69 грн. (7342070,93 грн. основного боргу + 475957,76 грн. інфляційних втрат) та 165401,42 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 18.5.4. договору фінансового лізингу передбачено, що відповідач зобов’язаний у порядку, встановленому у розділі 20 договору, повернути предмет лізингу позивачеві і відшкодувати останньому збитки, які б відновили фінансовий стан позивача у такому вигляді, у якому він мав би бути, якби відповідач виконував умови договору належним чином.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

—вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

—додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

—неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

—матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частинами 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором фінансового лізингу позивачем, з метою повернення належного йому на праві приватної власності майна, було ініційовано вчинення виконавчого напису на договорі фінансового лізингу. За послуги приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Левчук К.М. щодо вчинення виконавчого напису від 21.12.2010 р. на договорі фінансового лізингу, зареєстрованому в реєстрі за №5401, позивачем були сплачені кошти у сумі 264000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2888 від 23.12.2010 р. та №2889 від 23.12.2010 р.

Позивачем також були понесені витрати на страхування предмета лізингу, у розмірі 78682,79 грн.

Позивачем сума витрат, понесених на страхування предмета лізингу, заявлена до стягнення 94419,35 грн. з урахуванням ПДВ. Враховуючи ту обставину, що позивачем відповідно до платіжного доручення №290 від 12.02.2010 р. страховий платіж на користь страховика сплачений у сумі 78682,79 грн., то відшкодуванню відповідачем підлягає сума у розмірі 78682,79 грн., тобто фактично понесені позивачем витрати.

Таким чином, заявлені позивачем до стягнення з відповідача збитки у розмірі 358419,35 грн., підлягають частковому задоволенню у сумі 342682,79 грн.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євростор»(інд. 03039, м. Київ, проспект Червонозоряний, 119, літера «Х», код ЄДРПОУ 35910354) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе –Адріа –Лізинг»(інд. 03056, м. Київ, вул. Польова, 24, код ЄДРПОУ 35378830) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 7818028 (сім мільйонів вісімсот вісімнадцять тисяч двадцять вісім) грн. 69 коп., 2183927 (два мільйони сто вісімдесят три тисячі дев’ятсот двадцять сім) грн. 98 коп. пені, 23604 (двадцять три тисячі шістсот чотири) грн. 84 коп. штрафу, 165401 (сто шістдесят п’ять тисяч чотириста одна) грн. 42 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 342682 (триста сорок дві тисячі шістсот вісімдесят дві) грн. 79 коп. збитків, 25461 (двадцять п’ять тисяч чотириста шістдесят одна) грн. 75 коп. витрат по сплаті держмита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 65 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 29.04.2011 р.