Рішення № 15116781, 27.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/1827.04.11 За позовом акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі структурного

відокремленого підрозділу “Київенерго”

до           дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та

об’єктів соціально-побутового призначення “Екос” акціонерного товариства

холдингової компанії “Київміськбуд”

про                     про стягнення 60414, 54 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача Півень Д.О. –предст. за дов.,

від відповідача Скляр І.М. –предст. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до житлового управління “Південне” дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення “Екос” холдингової компанії “Київміськбуд”.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.01.11 порушено провадження у справі № 5/18, розгляд справи призначено на 01.02.11.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання повноважних представників сторін, невиконанням ними вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 01.03.11.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.03.11 здійснив заміну Відповідача з житлового управління “Південне” дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення “Екос” холдингової компанії “Київміськбуд” на дочірнє підприємство по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення “Екос” акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд”, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 10.03.11.

У зв’язку з призначенням судді Іванової Л.Б. на посаду судді Вищого господарського суду України, справу № 5/18 згідно автоматизованої системи документообігу суду було передано для подальшого розгляду судді М.В. Пасько.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.03.2011 суддя Пасько М.В. прийняв справу № 5/18 до свого провадження та призначив її розгляд на 07.04.2011.

Представник Позивача в судовому засіданні наполягав на задоволені позову.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та представник Відповідача в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечував у повному обсязі.

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2003 р. між акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (далі - Позивач) та дочірнім підприємством по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення “Екос” акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд” було укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 520690 (далі - Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору (пункт 1.1. Договору) постачальник зобов’язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов’язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому Договорі.

Пунктом 2.1. Договору сторони зобов’язались при виконанні умов цього Договору, а також при вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, правилами користування теплової енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Згідно з п.п. 2.2.1 Договору постачальник зобов’язався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності зі споживачем для потреб опалення –в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання –протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1 до Договору.

Згідно з пунктом 2.3.1 Договору споживач зобов’язався своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

Крім того, споживач зобов’язався забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок Головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію; своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями.

Пунктом 2 додатку 4 до Договору передбачено, що споживач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки відповідач повертає в РВТ).

Згідно з пунктом 3 додатку 4 до Договору споживач щомісячно оплачує вартість спожитої теплової енергії на рахунок Позивача.

Відповідно до умов вказаного Договору позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії за період з 01.11.2009 р. по 01.12.2010 р. на суму 49492, 40 грн. , що підтверджується табуляграмами споживання теплової енергії та розрахунком основного боргу, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач за поставлену теплову енергію не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 74048,87 грн. основного боргу, 3565, 67 грн. інфляційних нарахувань, 1336, 52 грн. 3 % річних та 3147, 37 грн. пені. Сплата пені передбачена п. 3.5 Додатка № 4 до Договору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України) позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої Законом відповідальності.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних підлягають задоволенню за уточненим розрахунком Позивача.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню за уточненим розрахунком Позивача.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення “Екос” акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд” (01021, м. Київ, вул. Мечникова, 20, код ЄДРПОУ 23739162, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 49 492 (сорок дев’ять тисяч чотириста дев’яносто дві) гривні 40 коп. основного боргу, 3 565 (три тисячі п’ятсот шістдесят п’ять) гривень 67 коп. інфляційних нарахувань, 1336 (одну тисячу триста тридцять шість) гривень 52 коп. 3 % річних, 3147 (три тисячі сто сорок сім) гривень 37 коп. пені, 604 (шістсот чотири) гривні 15 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя           М.В.Пасько

Дата підписання рішення 28.04.11