Рішення № 15116567, 27.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.04.11 р. Справа № 18/53

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліспром”

м. Донецьк

до відповідача: Донецького державного університету управління

Міністерства освіти і науки України м. Донецьк

про стягнення 274905,12 грн.

Суддя господарського суду Донецької області О.В.Овсяннікова

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за

участю представників сторін:

від позивача: Бичкова Я.В. – адвокат за довіреністю.

від відповідача: Александров М.О. – дов.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ліспром” звернулось з позовом про стягнення з Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України заборгованості у сумі 231510,00 грн., пені у сумі 10603,16 грн., річних у сумі 8714,92 грн., інфляційних витрат у сумі 24077,04 грн., а всього у сумі 274905,12 грн., а також віднести на відповідача витрати на адвокатську допомогу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що зобов’язання за договором були виконані у повному обсязі, але в порушення його умов відповідач за виконані роботи не розрахувався, тому виник борг за прострочку оплати якого нарахована пеня відповідно договору та інфляційні і річні на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

27.04.2011 р. позивач звернувся з заявою про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 231510,00 грн. та віднести на нього судові витрати.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення по справі – збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому заява приймається судом і справа розглядається з урахуванням зменшених вимог.

Відповідач проти позову заперечує з посиланням на те, що виконані роботи не були оплачені внаслідок відсутності бюджетного фінансування.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

09 грудня 2008 р. сторонами був укладений договір № 09/12Т на виконання підрядних робіт, відповідно до п. 1.1 якого позивач (Підрядник) прийняв на себе зобов’язання по виконанню робіт по реконструкції та капітальному ремонту гуртожитку № 6 ДонДУУ за адресою: 83012, м. Донецьк, вул. Космонавтів, буд. 1 згідно з Програмою завдань та заходів підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, а Замовник зобов’язався ці роботи прийняти та оплатити.

Строк дії договору встановлений з моменту підписання до повного виконання сторонами своїх зобов’язань. (п. 11.3 договора).

Загальна сума договору склала 4485609,40 грн. (п. 2.1 договора).

Позивач зобов’язання за договором виконав, що підтверджується актом № 1 прийомки виконаних підрядних робіт від 09 жовтня 2009 р. на суму 231510,00 грн., підписаним Замовником без зауважень.

Сторонами також була підписана довідка про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за жовтень 2009 р. на суму 231510,00 грн.

Пунктом 4.1 договора сторони передбачили, що оплата робіт провадиться на поточний рахунок Підрядника протягом 10 банківських днів після підписання сторонами Акту прийому виконаних робіт (форми КБ-2в і довідки виконаних робіт КБ-3).

Відповідачем не надано доказів оплати прийнятих за актом робіт.

Таким чином за відповідачем налічується борг у сумі 231510,00 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів оплати боргу відповідачем не надано, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідача судом відхиляються, з приводу того, що відповідно до п. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Беручи до уваги, що позовні вимоги обґрунтовані, вони підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача. У зв’язку з тим, що позивачем не надано доказів понесення ним витрат на послуги адвоката, ці витрати вважаються не доведеними.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84–85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліспром” м. Донецьк до Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України м. Донецьк про стягнення 231510,00 грн. – задовольнити.

Стягнути з Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України (83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163-а; р/р 35225018000006 в ГУДКУ в Донецькій області МФО 834016; код ЗКПО 00173427) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліспром” (87017, м. Донецьк, вул. Марії Ульянової, дом 63-А; секція № 41; р/р № 26004170088180 в ДОФ АКБ „Укрсоцбанк” м. Донецька МФО 334011; код ЗКПО 30455302) 231510,00 грн. боргу, 2315,10 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Рішення оголошено 27.04.2011 р. і набирає законної сили після закінчення десятинного строку на його оскарження.

Суддя Овсяннікова О.В.