Постанова № 15116455, 27.04.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2011 року Справа № 5005/783/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Головка В.Г. (доповідач)

суддів: Логвиненка А.О., Стрелець Т.Г.

при секретарі: Ревковій Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Дембіцький В.М., довіреність від 11.04.2011

від відповідача: Шпак В.І., довіреність від 01.03.2011

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Контакт-Моком" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2011р. у справі №5005/783/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна", м. Бровари Київської області

до товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Контакт-Моком", м. Дніпропетровськ

про стягнення 69 291грн. 76коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2011р. у справі №5005/783/2011 (суддя Загинайко Т.В.) позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Контакт-Моком" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" 69 291грн. 76коп. заборгованості.

Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати повністю як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на наступне:

- позов було подано до неналежного відповідача, оскільки внаслідок реорганізації товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Контакт-Моком" шляхом виділу було утворено нову юридичну особу –ТОВ „Виробниче підприємство „Технобуд”, якій відповідно до розподільчого балансу від 27.05.2010р. перейшла частина майнових та немайнових прав та обов’язків товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Контакт-Моком", у тому числі боргові зобов’язання перед товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна";

- представник відповідача не з’явився в судове засідання з поважних причин, тощо.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем –товариством з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" (орендодавцем) та відповідачем –товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційним підприємством "Контакт-Моком" (орендарем) 16.03.2007р. було укладено договір №1401 оперативної оренди обладнання, за умовами якого орендодавець надає орендарю у тимчасове платне користування (оренду) будівельну опалубку PERI (у т.ч. окремі елементи опалубки, спеціалізовану тару для її транспортування), далі –обладнання, асортимент, кількість та вартість якого зазначається в актах приймання-передачі.

Згідно п.2.1 договору оперативної оренди сторонами погоджено, що передача обладнання здійснюється на підставі акта приймання-передачі.

Відповідно до пунктів 4.1.1, 4.1.2, 4.1.4 договору оперативної оренди орендна плата нараховується за повний календарний місяць, а у випадку використання обладнання не повний календарний місяць –орендна плата нараховується за фактичний період часу користування обладнанням; орендна плата сплачується шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок орендодавця за наступними реквізитами: п/р 26000000672000 в АТ «Калион Банк Украина»м. Київ, МФО 300379; орендодавець до десятого числа кожного місяця, наступного за оплачуваним (в якому були надані послуги), направляє орендарю поштою (цінним листом з описом вкладення) або кур’єром оригінал акту наданих послуг в двох екземплярах.

На виконання умов договору за період березень 2007р. – лютий 2009р. позивачем були надані відповідачу послуги з оренди опалубки на загальну суму 238 828грн. 49коп.

Відповідно до статті 4.1.5 Договору оперативної оренди орендар сплачує орендну плату щомісячно; орендна плата сплачується орендарем протягом 35 календарних днів з моменту закінчення оплачуваного (в якому були надані послуги) місяці; за перші 30 календарних днів оренди орендар сплачує орендну плату у вигляді 100% попередньої оплати (пункт 4.1.6 Договору оперативної оренди).

Відповідач належним чином не виконав свої зобов’язання за договором, у зв’язку з чим виникла заборгованість по орендній платі в розмірі 69 291грн. 76коп., що стало підставою звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідач сплатив орендну плату частково у сумі 169536грн. 73коп., що підтверджується банківськими виписками (а.с.39-53).

Згідно розрахунку позивача заборгованість з орендної плати становить 69 291,76грн., що не заперечується відповідачем.

Однак відповідач вважає, що позов пред’явлено до неналежного відповідача, оскільки внаслідок реорганізації товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Контакт-Моком" шляхом виділу було утворено нову юридичну особу –ТОВ „Виробниче підприємство „Технобуд”, до якого відповідно до розподільчого балансу від 27.05.2010р. перейшла частина майнових та немайнових прав та обов’язків товариства з обмеженою відповідальністю „ВКП „Контакт-Моком”, у тому числі боргові зобов’язання перед товариства з обмеженою відповідальністю „Пері Україна”

Відповідно до ст.59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації –за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб –засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим кодексом, - за рішенням суду.

У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

Згідно ст.109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Враховуючи положення ст.104 ЦК України, утворення нової юридичної особи в результаті реорганізації іншої юридичної особи шляхом виділення не тягне припинення діяльності реорганізованого суб'єкта.

Отже, виділ –це один із шляхів утворення юридичної особи в результаті реорганізації іншої юридичної особи, при якому чинне законодавство не встановлює обов'язкових вимог щодо внесення змін до установчих документів юридичної особи, із якої здійснюється виділ, та/або викладення установчих документів цієї юридичної особи в новій редакції.

Проте, у випадку, коли в результаті реорганізації зменшується розмір статутного капіталу юридичної особи або відбуваються інші зміни, пов'язані з реорганізацією, які вимагають викладення установчих документів в новій редакції, - ці зміни підлягають державній реєстрації у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Під час розгляду апеляційної скарги представником відповідача надано діючий статут ТОВ ВКП “Контакт-Моком”, з якого вбачається, що товариство не припинило свою діяльність, його статутний капітал в розмірі 357грн. не змінився.

Більш того, засновниками нового товариства є ті ж самі фізичні особи, які сформували статутний капітал за рахунок переданої дебіторської заборгованості в розмірі 100000грн., що не відповідає вимогам ч.1-3 ст.144 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.109 Цивільного кодексу України до виділу застосовуються за аналогією положення частин першої, другої та четвертої статті 105 та положень статей 106 і 107 цього Кодексу.

За ч.4 ст.105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

В матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо повідомлення позивача про виділ зі складу ТОВ ВКП “Контакт-Моком” іншої юридичної особи, до якої переходять боргові зобов’язання.

Наявність повідомлення щодо заміни боржника в зобов’язання заперечується також представником позивача.

За таких обставин суд правомірно задовольнив вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором оперативної оренди в сумі 69291,76грн.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що заміна боржника у зобов’язанні внаслідок реорганізації не потребує згоди кредитора відповідно до ст.520 Цивільного кодексу України, є помилковим, оскільки відповідач не припинив свою діяльність, а в силу ч.1 ст.26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” одностороння відмова від договору оренди не допускається.

За таких обставин не можуть бути задоволені вимоги апелянта щодо заміни відповідача його правонаступником відповідно до ст.25 ГПК України, оскільки вибуття сторони у спірному право відношенні не відбулося.

Крім того, колегія суддів приходить до висновку, що навіть якщо прийняти до уваги розподільчий баланс, на який посилається апелянт, це не позбавляє позивача відповідно до вимог ст.196 Господарського кодексу України та ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України звернутися з позовом до будь-кого з боржників.

Враховуючи викладене, підстав для скасування рішення суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.

Керуючись ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2011 року по справі №5005/783/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий В.Г.Головко

Судді А.О.Логвиненко

Т.Г.Стрелець