Постанова № 15115600, 26.04.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2011 року Справа № 40/42-11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Соловйовій О.І.

за участю представників, які були присутні у судовому засіданні 21.04.2011 року:

прокурора: не явився

позивача: Федорова О.М. –предс., дов. №41-мр від 24.01.2011р.;

відповідача: Булатов В.Б.-предс., дов. №1/22 від 22.11.2010р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Агротехбізнес” (смт. Ювілейне Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2011р. у справі №40/42-11

за позовом: прокурора Дніпровського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах Дніпродзержинської міської ради (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області)

до: товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехбізнес»(смт. Ювілейне Дніпропетровської області)

про: внесення змін до п.4.1 договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15 березня 2011р. (підписано 15.03.2011р.) у справі №40/42-11 (суддя Красота О.І.) з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 03.02.2011р. були задоволені позовні вимоги прокурора Дніпровського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах Дніпродзержинської міської ради (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) до товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехбізнес»(смт. Ювілейне Дніпропетровської області) про внесення змін у п. 4.1. договору оренди земельної ділянки від 16.03.2005р. шляхом викладення його в наступній редакції: «п.4.1 Річна орендна плата вноситься „Орендарем” виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету. Відповідно до положень ст.288 Податкового кодексу України розмір річної суми платежу орендної плати не може бути меншим (п.288.5.1) для інших категорій земельно –трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ Податкового кодексу України». З відповідача також було стягнено державне мито в розмірі 85 грн. і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач –товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехбізнес»(смт. Ювілейне Дніпропетровської області), не погодившись із рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2011 року по справі №40/42-11 і відмовити в позові. Скаржник вказав, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права. Судом не були враховані доводи відповідача, щодо неправомірності перегляду розміру орендної плати всупереч п.4.4 Договору. Крім того, судом неправильно були застосовані положення ст.652 ЦК України. Крім того, розмір орендної плати, встановлений судом, є невизначеним. Крім того, судом була дана юридична оцінка доводам відповідача.

Позивач –Дніпродзержинська міська рада (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) відзив на апеляційну скаргу не надав, представник позивача в судовому засіданні пояснив, що рішення суду є законним і обґрунтованим з підстав, зазначених судом в судовому рішенні.

Прокурор Дніпровського району м. Дніпродзержинська в судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання. Беручи до уваги, що неявка прокурора не перешкоджає розгляду справи, явка останнього у судове засідання обов’язковою не визнавалася, матеріали справи є достатніми для її розгляду, справа переглядалася без участі прокурора за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні була оголошена перерва до 10.10 26 квітня 2011 року.

Вислухавши представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 16 березня 2005 року між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки №02139, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, б-р Героїв, 1, згідно з планом земельної ділянки.

Зазначений договір підписаний сторонами та зареєстрований 16.03.2005р. за №1104.

Межі земельної ділянки визначені проектом землеустрою, який є невід'ємною частиною цього договору.

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради №467-17/ІV від 23.12.2004 року (п. 1.2 Договору) в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0766 із яких розміщення об’єкту торгівлі –0,0514 га, проходи, проїзди –0,0252 га (п. 2.1. Договору).

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору становить 278887,37 грн.

Договір укладається на строком на десять років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк (п.3.1 договору).

Відповідно до п.4.1 договору Орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 3569 грн. 76 коп., без ПДВ на рік, що становить 297 грн. 48 коп., без ПДВ, на місяць і вноситься на рахунок місцевого бюджету, реквізити якого подаються орендарю додатково в письмовій формі.

Розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; збільшення розміру ставки земельного податку; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України (п.4.4 Договору).

Умовами п.12.1 Договору встановлено, що зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін. А у разі недосягнення згоди щодо умов договору оренди спір розв’язується у судовому порядку.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№309-VI від 03.06.2008 року в Закон України «Про оренду землі»були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення –розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель –трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині». Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування –з 04.06.2008 року.

В зв’язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI), Закон України „Про плату за землю” втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.

Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з вимогами ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю –це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки ( ст.ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).

З метою вдосконалення земельних відносин у сфері оренди землі, встановлення економічно обґрунтованої орендної плати, приведення діючих договорів оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства, міською радою було прийнято рішення №60-04/VІ від 28.01.2011р. «Про внесення змін до договорів оренди землі», яким доручено управлінню земельних відносин міської ради проводити роботу з орендарями земельних ділянок щодо приведення діючих договорів оренди землі у відповідність до вимог статті 288 Податкового кодексу України (п.1.1.).

Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України).

Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов’язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. п.3.4.7 Рекомендації Президії ВГСУ від 02.02.2010 р. № 04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства”. Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

У листі Вищого господарського суду України від 06.08.2008 р. № 01-8/471 “Про деякі питання практики застосування у вирішенні окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)”, зокрема, зазначено: відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. За таких обставин недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору. Крім того, слід враховувати, що в силу ст.4 ГК України земельні відносини не є предметом регулювання цього Кодексу. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України та Верховний Суд України.

Прокурор 03.02.2011 року подав заяву про зміну підстав позову, яка була врахована судом при прийнятті рішення по справі.

Разом з тим судом не було враховано, що прокурором 16.02.2011 року була подана уточнена заява, у якій позовні вимоги були викладені по іншому. Зазначена заява була обґрунтованою, але не була прийнята до уваги господарським судом, що є підставою для зміни судового рішення по справі. Оскільки її неврахування при розгляді справи призвело до невизначеності розміру орендної плати, яку повинен сплачувати відповідач.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Агротехбізнес” (смт. Ювілейне Дніпропетровської області) задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 березня 2011 року у справі №40/42-11 змінити, виклавши частину другу резолютивної частини рішення у наступній редакції:

„Внести зміни до п.4.1 Договору оренди земельної ділянки від 16.03.2005 року №02139, укладеного між Дніпродзержинською міською радою (51931 м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, пл. Дзержинського, 2, код ЄДРПОУ 24604168) та товариством з обмеженою відповідальністю „Агротехбізнес” (52005 Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, 76, код ЄДРПОУ 20228113), виклавши його у наступній редакції: «п.4.1 Річна орендна плата вноситься „Орендарем” виключно в грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України, на підставі довідки про визначення грошової оцінки земельної ділянки, виконаної Дніпродзержинським міським управлінням земельних ресурсів, на рахунок місцевого бюджету».

В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2011 року по справі №40/42-11 залишити без зміни.

Головуючий суддя: О.С.Євстигнеєв

Судді: Л.О.Лотоцька

Р.М.Бахмат