Рішення № 15115458, 19.04.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" квітня 2011 р.

Справа № 35/17-450-2011

За позовом Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Чорномортехфлот"

про стягнення 742452,92грн.

Суддя Гут С.Ф.

Представники:

Від позивача: Кушнірук О.С., довіреність №95 від 20.09.10р.;

Від відповідача: Тітова С.Г., довіреність №06/12/10д від 08.02.11р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Чорномортехфлот", в якій просить суд розірвати договір №387-ОТ укладений 10.06.09р. між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Відкритим акціонерним товариством "Чорномортехфлот" а також стягнути з відповідача заборгованість за договором №387-ОТ від 10.06.09р. у розмірі 1242452,92грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.02.11р. порушено провадження у справі №35/17-450-2011.

09.02.11р. позивачем заявлено клопотання вих.№112/20.3-7 від 09.02.11р.(вх.№4237/2011) про забезпечення позову в порядку ст. 66 ГПК України, згідно якого просить суд у якості забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти у сумі 1242452,92грн. на розрахунковий рахунок Відкритого акціонерного товариства "Чорномортехфлот".

Розглянувши зазначене клопотання суд встановив, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов’язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

Тому відповідна ухвала господарського суду в обов’язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Однак, позивачем не надано до суду жодного доказу в підтвердження обставин, викладених у клопотанні про забезпечення позову, що є підставою для відхилення зазначеного клопотання.

12.03.11р. позивач подав клопотання вих.№228/20.3-7 від 11.03.11р.(вх.№7386/2011) в порядку ст.22 ГПК України, згідно якого повідомив про те, що 30.09.10р. змінено назву Відкритого акціонерного товариства "Чорномортехфлот" на Публічне акціонерного товариства "Чорномортехфлот", згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №317907.

Таким чином, судом здійснено заміну назви відповідача та викладено найменування відповідача в наступній редакції: "Публічне акціонерне товариство "Чорномортехфлот"".

16.03.11р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог вих.№239/20.3-7 від 15.03.11р.(вх.№7845/2011), згідно якої зазначив, що приймаючи до уваги наявність у ПАТ"Чорномортехфлот" та порту однорідних вимог строк виконання яких настав, порт припиняє зобов’язання щодо повернення 500000грн., сплачених відповідачем у якості забезпечення пропозиції конкурсних торгів, які опубліковані в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та розміщено на веб-порталі Міністерства економіки України №45388, „ВДЗ” №47(435) від 22.11.10р., шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а також порт зазначає про те, що договір розірвано в односторонньому порядку за ініціативою порту з 23.12.10р., у зв’язку з чим порт зменшує позовні вимоги, та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 742452,92грн.

07.04.11р. відповідач подав клопотання (вх.№10495/2011) про витребування додаткових доказів по справі, продовження строку розгляду справи та відкладення розгляду справи.

Судом клопотання розглянуто та задоволено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.04.11р. за клопотанням відповідача строк розгляду спору по справі №35/17-450-2011 було продовжено по 24.04.11р., в порядку ст. 69 ГПК України, відкладено розгляд справи та витребувані необхідні документи від позивача за клопотанням відповідача.

Відповідач проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов від 22.03.2011р. (вх.№8492/2011 від 22.03.11р.). Так Публічне акціонерне товариство "Чорномортехфлот" зазначає про те, що позивачем заявлено, що виконання робіт повинно було бути закінченим через 92 діб від початку робіт (тобто 20.12.09р.). Але станом на 20.12.09р. зупинки многочерпакового земкаравану «Виктор Лекарев»у зв'язку з допуском вантажних суден склали 8,58 діб, зупинки по несприятливим гідрометеорологічним умовам склали 26,58 діб, тобто всього станом на 20.12.09р. зупинки по обставинам зазначеним такі як допустимі (можливі) відповідно до Календарного графіку складали 35,16 діб. Так, відповідно до умов Договору та Календарного графіку строк виконання робіт за Договором автоматично подовжується на строк дій поважних обставин і повинен складати вже 127 діб роботи (92 доби чистого часу передбаченого Календарним графіком - 35,16 зупинок = 127 діб), тобто бути продовжений до 24 січня 2010р. У період виконання робіт з 20.12.2009р. по 24.01.2010р. зупинки многочерпакового земкаравану «Виктор Лекарев»склали 2,75 діб, а зупинки у зв'язку з несприятливими гідрометеорологічними умовами склали 20,75 діб, всього 23,5 діб і відповідно до умов Договору і Календарного графіку строк виконання Договору подовжується та термін дії зазначених обставин, тобто у нашому випадку не на 23,5 діб і повинен складати 92+35,16+23,5 + 150 діб, або до 17 лютого 2010р. Вказані зупинки в обов'язковому порядку вносились до суднового журналу-земкаравану та були відомі Замовникові. З настанням нового 2010 року Замовник повинен був оформити відповідну дозвільну документацію та надати її Підрядникові. Але замість того, щоб оформити та надати Підрядникові дозвільні документи 09.02.10р. Замовник - телефонограмою №19 від 09.02.10р. за підписом головного інженера Порту призупинив проведення днопоглиблювальних робіт у зв'язку з настанням нерестового чим не дозволив Підряднику закінчити свої зобов'язання за Договору № 387-ОТ від 10.06.2009р.

В свою чергу позивач подав 19.04.11р. заперечення на відзив №348/20.3-7 від 19.04.11р.(вх.№1233/2011), згідно яких зазначає про те, що відповідач посилаючись на вимоги п.6.1.6., п. 9.10, 9.10.1 «Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря», затв. Наказом Державного комітету рибного господарства України від 08.12.1998р. № 164, вважає, що портом не отримано погодження проведення днопоглиблювальних робіт з державними органами рибохорони. Однак дане твердження не відповідає дійсності, оскільки 18.06.2009р. Державним комітетом рибного господарства України (Вих. 1-14-16/2511) погоджено днопоглиблювальні роботи у Першому басейні Сухого лиману на операційній акваторії Іллічівського морського торговельного порту, що передбачено п. 9.10.7 «Правил промислового рибальства в Басейні Чорного моря». Крім того зазначає про те, що рішенням господарського суду Одеської області у справі №22/178-10-5006 (яке набуло законної сили) встановлено факт порушення відповідачем строків виконання робіт за договором №387-ОТ від 10.06.2009р., а відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Отже, факт порушення відповідачем строків виконання робіт встановлено судом, що підтверджує правомірність реалізованого державним підприємством «Іллічівський морський торговельний порт»права на розірвання договору у односторонньому порядку відповідно до п. 13.4. укладеного між сторонами договору. Таким чином, твердження відповідача про те, що договір №387-ОТ від 10.06.2009р. є діючим не заслуговує на увагу та спростовується фактами встановленими судом під час розгляду справи №22/178-10-5006 та документами наявними в матеріалах справи. Відносно заперечень відповідача стосовно необізнаності про надання дозволу на днопоглиблювальні роботи за договором №387-ОТ від 10.06.2009р. надано лист ДП «ІМТП»№08.1/810, який зареєстровано ВАТ «Чорномортехфлот»за №785 від 19.08.2009р. та лист ВАТ «Чорномортехфлот»від 04.09.2009р. №1505/5, що свідчить про отримання відповідачем від позивача дозволу № 2966/05 від 19.08.2009р. Також Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" вважає що, зі змісту наданих документів та телефонограми відповідача №1658/5 від 16.09.2009р. вбачається, що відповідач розпочав роботи «не на власний ризик»(як зазначив у відзиві), а за наявності всіх необхідних дозвільних документів приступив до виконання робіт 19.09.2009р., а порушення строків виконання днопоглиблювальних робот спричинило вихід за межі продуктивності, передбаченої календарним графіком виконання робіт, про що неодноразово наголошувалось позивачем.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

10.06.09р. між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт"(Замовник) та Відкритим акціонерним товариством "Чорномортехфлот" (Підрядник) було укладено договір №387-ОТ, відповідно до умов якого підрядник зобов’язався на власний ризик виконати за плату роботи зі збільшення глибин операційної акваторії причалу №1, відповідно до умов цього договору та технічним завданням Замовника згідно проекту: “Збільшення глибини операційної акваторії причалу №1, водного підходу і акваторії рейдового причалу №2 до глибини 14,5м ДП"Іллічівський морський торговельний порт", розробленого ДП “ЧорноморНДІпроект”, а Замовник зобов’язався прийняти ці роботи та оплатити їх на умовах, викладених у зазначеному договорі.

Згідно листа Виконавчого Комітету Іллічівської міської Ради від 04.08.09р. №012-1902, проведення днопоглиблювальних робот для збільшення глибин до 14,5м операційної акваторії причалу №1 й водного проходу до акваторії рейдового причалу №2 (дві швартові бочки) при виконанні умов зазначених у висновках й погоджених контрольно-наглядових служб, погоджено.

19.06.09р. Портом отримано дозвіл на проведення днопоглиблювальних робот у 2009 році (виключаючи нерест) від Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря.

Відповідно до розділу 4 договору, загальна ціна робіт становить 33924000грн. у тому числі ПДВ 20% у розмірі 5654000грн. та включає в себе плату за виконану роботу та відшкодування усіх витрат Підрядника. Загальна ціна робіт за цим договором визначена на основі договірної ціни, передбаченої у додатку №1, який є невід’ємною частиною договору.

Порядок розрахунків визначений у розділі 5.

Замовник на протязі 30 днів після підписання договору проводить авансування Підрядника в сумі 10% від вартості робот, що складає 3392400грн. Зарахування сплаченого авансу здійснюється щомісячно пропорційно до вартості виконаних робот(п.5.3. договору).

На виконання умов договору, платіжними дорученнями за 2009 рік та І квартал 2010 року Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" було перераховано на розрахунковий рахунок Підрядника за днопоглиблювальні роботи кошти в загальну суму 22741923,62грн.

Відповідно до календарного графіку, який є додатком №3 до договору, днопоглиблювальні роботи на операційній акваторії причалу №1 багаточерпаковим земкараваном МСШ-750 мали бути виконати за 92 доби.

Відповідно до телефонограми №06/2-20 від 14.09.2009р., ДП "Іллічівський морський торговельний порт" просив Підрядника стати до роботи з 11.09.2009р. Підрядник розпочав роботи з 19.09.2009р., що підтверджується витягом з суднового журналу №66 землечерпалки “Віктор Лекарев”. Враховуючи те, що на всі роботи був наданий час, який складає 92 доби, то Підрядник, припинивши роботи, відповідно до телефонограми Порту №19 від 09.02.2010р., порушив встановлені договором строки виконання робот.

Пунктом 4.9 розділу 4 договору передбачено, що витрати, пов’язані з простоями в роботі по метеорологічним обставинам та пропуску суден, відносяться на рахунок Підрядника.

Пунктом 6.3 розділу 6 договору передбачено, що строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін до договору у разі виникнення форс-мажорних обставин, невиконання або неналежного виконання Замовником своїх зобов’язань, внесення Замовником змін до проектної документації, дій третіх осіб, що унеможливлює належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від Підрядника обставинами, виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт. Таким чином, будь-які простої в роботі мають бути оформлені документально, за узгодженням з Замовником, у вигляді додатку до договору. Але жодного додатку щодо зміни строків виконання робот, сторонами укладено не було.

Порт у якості прийняття заходів щодо недопущення Підрядником порушення умов договору, надіслав на адресу Підрядника лист №08.1/463 від 07.10.2009р. з вимогою збільшення продуктивності днопоглиблювальних робіт й приведення робот до встановлених у договорі показників. Крім того, Портом була передана телефонограма №15 від 19.11.2009р. об 08:50 г. про те, що у зв’язку із виключенням за невідомих Порту причин з каравану п’ятої шаланди, простій й непродуктивність днопоглиблювальних робот збільшується.

На зазначену телефонограму Підрядник не дав відповіді, яка б відповідала встановленим у договорі вимогам.

Листом від 25.03.2010р. №08.2/8-139 Портом також доводилось Підряднику, що ним не виконується графік виконання днопоглиблювальних робот, чим він був попереджений про застосування штрафних санкцій.

Таким чином, Порт вважає, що простої в роботі є порушенням Підрядником умов договору в частині строків виконання робіт –розділ 6 договору, додатку №3 до договору, а також п. 12 технічного завдання, який є додатком №4 до договору. Оперативні дані обліку багаточерпакового земснаряду та земкаравану, наведені у календарному графіку, значно перевищують простої, а саме на 12,5 %.

Порушення Підрядником строків виконання днопоглиблювальних робот спричинило вихід за межі продуктивності, передбаченої календарним графіком.

Неналежне виконання Підрядником умов договору призвело до намагання Порту розірвати договір підряду, у зв’язку з чим Порт надіслав на адресу Підрядника повідомлення від 30.11.2010р. №1174/19 про розірвання договору з 20.12.10р.

Однак Підрядник не відповів на зазначене повідомлення.

Враховуючи те, що Портом перераховано кошти у сумі 22741923,62грн., а роботи фактично виконано на суму 21499470,70грн., а також враховуючи порушення відповідачем умов зазначеного договору, невиконання взятого на себе за договором обов’язку, Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" звернулося до суду із позовом та уточненням до нього, та просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Чорномортехфлот" заборгованість за договором №387-ОТ від 10.06.09р. у розмірі 742452,92грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст.839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду(ст.846 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2 ст. 849 Цивільного кодексу України визначено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України (ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України), і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 529 ЦК України надає право кредитору не приймати від боржника виконання його зобов’язання частками, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, або не витікає з суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.629 цього ж Кодексу договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 35 ГПК України –факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.01.11р. по справі №22/178-10-5006 за позовом Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Чорномортехфлот", за участю третьої особи Контрольно-ревізійного управління в Одеській області про стягнення 2462304,58грн. позов задоволено повністю, та встановлено факт порушення відповідачем строків виконання робіт за договором №387-ОТ від 10.06.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи, укладаючи даний договір Замовник розраховував на те, що Підрядник, виконає комплекс робіт, а отже, невиконання Публічним акціонерним товариством "Чорномортехфлот" робіт передбачених договором зумовило звернення Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" з вимогою про стягнення заборгованості за договором №387-ОТ від 10.06.09р. у розмірі 742452,92грн., яка є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Станом на день розгляду справи відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не представив.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що уточнені позовні вимоги Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Чорномортехфлот" заборгованості за договором №387-ОТ від 10.06.09р. у розмірі 742452,92грн., є підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита на суму 7424,52грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Чорномортехфлот" (65026, м. Одеса вул. Польська, 18 код ЄДРПОУ 01385479) на користь Державного підприємства “Іллічівський морський торговельний порт”(68001, Одеська область, м.Іллічівськ, вул.Праці,6, р/р №26009114761 в ПАТ “Марфін банк”, МФО 328168, код ЄДРПОУ 01125672, ІПН 011256715030) заборгованість за договором №387-ОТ від 10.06.09р. у розмірі 742452(сімсот сорок дві тисячі чотириста п’ятдесят дві)грн.92коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 7424(сім тисяч чотириста двадцять чотири)грн.52коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Гут С.Ф.

Повний текст рішення складено 21.04.2011р.