Рішення № 15115266, 21.04.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.11 Справа № 4/5009/909/11

Суддя Зінченко Н.Г.

за позовом Комунального підприємства “Водоканал”, (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61)

до відповідача Запорізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, (69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 191)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, (69001, м. Запоріжжя, вул.Перемоги, 14)

про зобов’язання прийняти на зберігання транспортні засоби

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача – Рушинець А.О., довіреність № 11805 від 23.12.2009 р.;

від відповідача –Кравченко О.О., довіреність № 26/8-394 від 27.09.2010.;

від третьої особи –Благодір Р.В., довіреність № 2868/10-014 від 28.02.2011 р.

24.02.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Комунальне підприємство “Водоканал”, м. Запоріжжя з позовною заявою до Запорізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, м. Запоріжжя про зобов’язання прийняти від КП “Водоканал” на зберігання транспортні засоби ГАЗ-52 (1986 року випуску), ГАЗ-52 (1989 року випуску) і автобус “Кубань”.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.02.2011 р. порушено провадження у справі № 4/5009/909/11, судове засідання призначено на 30.03.2011 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для розгляду справи.

          Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.03.2011 р. за клопотанням представника відповідача на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі № 4/5009/909/11 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача була залучена Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя, з метою витребування у сторін і третьої особи додаткових документів та матеріалів, що мають суттєве значення для повного всебічного та об’єктивного вирішення спору, розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 21.04.2011 р.

          В судовому засіданні 21.04.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників сторін і третьої особи розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

          Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 16, 338 ЦК України і полягають в тому, що 12.02.2008 р. співробітниками ВПМ ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на підставі вимоги прокурора Орджонікідзевського району м. Запоріжжя здійснено огляд майна, а саме: транспортних засобів, які знаходилися біля магазину “Метро” за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 61, у тому числі двох автомобілів ГАЗ-52 1986 і 1989 років випуску, автомобіля ГАЗ-53 1986 року випуску та автобусу “Кубань”. За результатами огляду у присутності понятих був складений акт огляду майна з ознаками безхазяйного. 14.02.2008 р. Орджонікідзевським РВ ЗМУ ГУ МВС України в Запорізькій області зазначені транспортні засоби були передані на зберігання КП “Водоканал”, про що був складений акт приймання-передачі. В вересні 2009 року до КП “Водоканал” надійшли заяви-вимоги Української товарної біржі “Українська товарна біржа”, ЗАТ “Запоріжмеблі” та ВАТ “СБМУ “Крименергоспецбуд” про повернення автомобілів ГАЗ-52 1986 і 1989 років випуску та автомобіля ГАЗ-53 1986 року випуску. Позивачем на вказані заяви-вимоги були надані відповіді, що транспортні засоби передані КП “Водоканал” на зберігання Орджонікідзевським РВ ЗМУ ГУ МВС України в Запорізькій області, тому для вирішення питання про повернення цих автомобілів необхідно звернутися безпосередньо до райвідділу. Однак, підприємства звернулися до суду з вимогами про витребування з незаконного володіння КП “Водоканал” транспортних засобів. Рішенням суду право власності на автомобіль ГАЗ-53 1986 року випуску було визнано за ВАТ “СБМУ “Крименергоспецбуд” і зобов’язано КП “Водоканал” повернути вищезазначений автомобіль власнику. В позовних вимогах щодо автомобілів ГАЗ-52 1986 і 1989 років випуску рішеннями суду було відмовлено. Вимоги щодо повернення автобусу “Кубань” до КП “Водоканал” не пред’являлися. На теперішній час власники спірних транспортних засобів, а саме: ГАЗ-52 (1986 року випуску), ГАЗ-52 (1989 року випуску) і автобусу “Кубань” не встановлені. Частиною 3 ст. 338 ЦК України встановлено, що знайдені транспортні засоби передаються на зберігання міліції, про що робиться оголошення в друкованих засобах масової інформації. Якщо протягом шести місяців від дня опублікування цього оголошення власник або інша особа, яка має право вимагати повернення транспортного засобу, не будуть виявлені або вони не заявляють про свої права на транспортний засіб, міліція має право продати його, а суму виторгу внести на спеціальний рахунок у банку. Якщо протягом трьох років колишній власник транспортного засобу не вимагатиме передання йому суми виторгу, ця сума переходить у власність територіальної громади, на території якої було знайдено транспортний засіб. Таким чином, позивач вважає, що виходячи з положень цієї норми закону, спірні транспортні засоби дотеперішнього часу зберігаються на території підприємства всупереч діючому законодавству. Крім того, зберігання спірних транспортних засобів потребує від позивача певних фінансових витрат, що негативно впливає на стан його фінансово-господарської діяльності. 18.01.2011 р. позивачем на адресу відповідача був направлений лист № 316 про вирішення питання щодо повернення та подальшого зберігання спірних транспортних засобів органами МВС. Однак, відповідачем вказаний лист залишений без задоволення. З урахуванням викладеного, посилаючись на ч. 3 ст. 338 ЦК України, позивач просить суд позов задовольнити повністю.

          Відповідач позовні вимоги не визнав, свою позицію мотивував тим, що згідно довідки АТІ УДАІ УМВС України в Запорізькій області № 10/16-76 від 09.02.2008 р. через пошкодженні механічним способом номери двигунів та рам, відсутність державних номерних знаків та державної реєстрації в МРЕВ ДАІ, проходження щорічного технічного огляду та сплати транспортних податків, встановити власника спірних транспортних засобів не є можливим. За результатами огляду транспортних засобів працівниками ДАІ з зовнішнього вигляду вказані об’єкти нагадують автомобілі ГАЗ-52 і -53 та автобус “Кубань” і формально підпадають під визначення Правил дорожнього руху України “механічний транспортний засіб –транспортний засіб, який рухається за допомогою двигуна”, але фактично через повністю зруйновані системи керування двигунами, гальмування і керування, розбиті салони, кабіни, відсутнє електрообладнання, спрацьовані механізми підвіски, вони вже більше десятка років не експлуатуються та не виконують своє призначання –перевезення вантажів та пасажирів і, зважаючи на втрачену можливість рухатися та їх технічний стан, перестали бути механічними транспортними засобами. Таким чином, послання позивача на ч. 3 ст. 338 ЦК України є безпідставним. Відповідно до наказу ДПА України № 18 від 19.01.2007 р. “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами податкової служби Украйни під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави” порушені позивачам у даній справі питання не стосуються компетенції органів МВС України та підлягають вирішенню відповідним територіальним підрозділом податкової інспекції. На підставі зазначеного, відповідач просить суд в позові відмовити.

          Представник третьої особи по суті спору пояснив суду, що правовідносини у сфері виявлення, набуття права власності та розпорядження безхазяйним майном (річчю, речами), в тому числі транспортними засобами, регулюються Цивільним кодексом України. Поняття безхазяйної речі (майна) визначено ч. 1 ст. 335 ЦК України, згідно з якою безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Відповідно до ч. 3 ст. 338 ЦК України встановлено, що знайдені транспортні засоби передаються на зберігання міліції, про що робиться оголошення в друкованих засобах масової інформації. Якщо протягом шести місяців від дня опублікування цього оголошення власник або інша особа, яка має право вимагати повернення транспортного засобу, не будуть виявлені або вони не заявляють про свої права на транспортний засіб, міліція має право продати його, а суму виторгу внести на спеціальний рахунок у банку. Якщо протягом трьох років колишній власник транспортного засобу не вимагатиме передання йому суми виторгу, ця сума переходить у власність територіальної громади, на території якої було знайдено транспортний засіб. При цьому, ст. 338 ЦК України не передбачає взяття на облік чи зберігання знайдених транспортних засобів органами державної податкової служби України.

Дослідивши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані сторонами і третьою особою письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, за яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана правова норма кореспондується з положеннями статті 20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Ними є: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Матеріалами справи встановлено, що 12.02.2008 р. співробітниками ВПМ ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на підставі вимоги прокурора Орджонікідзевського району м. Запоріжжя здійснено огляд майна, а саме: транспортних засобів, які знаходилися біля магазину “Метро” за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 61, у тому числі двох автомобілів ГАЗ-52 1986 і 1989 років випуску, автомобіля ГАЗ-53 1986 року випуску та автобусу “Кубань”.

За результатами огляду у присутності понятих співробітниками ВПМ ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя був складений акт огляду майна з ознаками безхазяйного.

14.02.2008 р. заступником начальника Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУ МВС України в Запорізькій області Рюмшиним В.В. вищезазначені транспортні засоби в присутності заступника голови Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської ради Хоцького В.І. були передані на зберігання та прийняті на зберігання заступником начальника автотранспортного цеху КП “Водоканал” Тафровим М.І., про що був складений акт приймання-передачі.

21.02.2008 р. Орджонікідзевською районною адміністрацією Запорізької міської ради в газеті “Січ” було опубліковано оголошення про те, що власники транспортних засобів ГАЗ-52 1986 і 1989 років випуску, ГАЗ-53 1986 року випуску та автобусу “Кубань” (без номерних знаків), які знаходили біля магазину “Метро” за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 61, можуть звернутися з питання їх одержання до автотранспортного цеху КП “Водоканал”.

В вересні 2009 року до КП “Водоканал” надійшли заяви-вимоги Української товарної біржі “Українська товарна біржа”, ЗАТ “Запоріжмеблі” та ВАТ “СБМУ “Крименергоспецбуд” про повернення автомобілів ГАЗ-52 1986 і 1989 років випуску та автомобіля ГАЗ-53 1986 року випуску.

КП “Водоканал” на вказані заяви-вимоги були надані відповіді, що транспортні засоби передані КП “Водоканал” на зберігання Орджонікідзевським РВ ЗМУ ГУ МВС України в Запорізькій області, тому для вирішення питання про повернення цих автомобілів необхідно звернутися безпосередньо до райвідділу.

Разом із тим, Українська товарна біржа “Українська товарна біржа”, ЗАТ “Запоріжмеблі” та ВАТ “СБМУ “Крименергоспецбуд” звернулися до господарського суду Запорізької області з вимогами про витребування з незаконного володіння КП “Водоканал” вищевказаних транспортних засобів.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.08.2010 р. у справі № 28/408/08-17/57/09-28/139/09-27/321/09 право власності на автомобіль ГАЗ-53 1986 року випуску було визнано за ВАТ “СБМУ “Крименергоспецбуд” і зобов’язано КП “Водоканал” повернути вищезазначений автомобіль власнику.

В позовних вимогах щодо автомобілів ГАЗ-52 1986 і 1989 років випуску відповідними рішеннями господарського суду Запорізької області заявникам було відмовлено.

Вимоги щодо повернення автобусу “Кубань” до КП “Водоканал” не пред’являлися.

На час вирішення спору в судовому засіданні власники транспортних засобів, що є предметом спору у даній справі, а саме: ГАЗ-52 (1986 року випуску), ГАЗ-52 (1989 року випуску) і автобусу “Кубань” не встановлені.

З метою врегулювання спірного питання 18.01.2011 р. позивачем на адресу відповідача був направлений лист вих. № 316 від 17.01.2011 р. про вирішення питання щодо повернення та подальшого зберігання спірних транспортних засобів органами МВС.

Відповідачем вказаний лист КП “Водоканал” листом вих. № 26/8-107 від 21.02.2011 р. був залишений без задоволення із посиланням на те, що згідно довідки АТІ УДАІ УМВС України в Запорізькій області № 10/16-76 від 09.02.2008 р. через пошкодженні механічним способом номери двигунів та рам, відсутність державних номерних знаків та державної реєстрації в МРЕВ ДАІ, проходження щорічного технічного огляду та сплати транспортних податків, а також відсутність власника майна об’єкти ГАЗ-52 (1986 року випуску), ГАЗ-52 (1989 року випуску) і автобусу “Кубань” не є транспортними засобами. Таким чином, порушені КП “Водоканал” у зверненні питання не стосуються компетенції органів МВС України та підлягають вирішенню відповідним територіальним підрозділом податкової інспекції.

Крім того, відповідачем зазначалося, що за результатами огляду транспортних засобів працівниками ДАІ з зовнішнього вигляду вказані об’єкти нагадують автомобілі ГАЗ-52 і -53 та автобус “Кубань” і формально підпадають під визначення Правил дорожнього руху України “механічний транспортний засіб – транспортний засіб, який рухається за допомогою двигуна”, але фактично через повністю зруйновані системи керування двигунами, гальмування і керування, розбиті салони, кабіни, відсутнє електрообладнання, спрацьовані механізми підвіски, вони вже більше десятка років не експлуатуються та не виконують своє призначання –перевезення вантажів та пасажирів і, зважаючи на втрачену можливість рухатися та їх технічний стан, перестали бути механічними транспортними засобами.

Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом про зобов’язання Запорізьке міське управління ГУ МВС України в Запорізькій області прийняти від КП “Водоканал” на зберігання транспортні засоби ГАЗ-52 (1986 року випуску), ГАЗ-52 (1989 року випуску) і автобус “Кубань” з підстав, наведених в описовій частині рішення.

З аналізу чинних норм законодавства України вбачається, що правовідносини у сфері виявлення, набуття права власності та розпорядження безхазяйним майном (річчю, речами), в тому числі транспортними засобами, регулюються Цивільним кодексом України.

Поняття безхазяйної речі (майна) визначено ч. 1 ст. 335 ЦК України, згідно з якою безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

          Нормами ст. 338 ЦК України встановлено, що особа, яка знайшла загублену річ, набуває право власності на неї після спливу шести місяців з моменту заявлення про знахідку міліції або органові місцевого самоврядування, якщо: 1) не буде встановлено власника або іншу особу, яка має право вимагати повернення загубленої речі; 2) власник або інша особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, не заявить про своє право на річ особі, яка її знайшла, міліції або органові місцевого самоврядування. Якщо особа, яка знайшла загублену річ, подасть органові місцевого самоврядування письмову заяву про відмову від набуття права власності на неї, ця річ переходить у власність територіальної громади.

Частиною 3 статті 338 ЦК України закріплено, що знайдені транспортні засоби передаються на зберігання міліції, про що робиться оголошення в друкованих засобах масової інформації. Якщо протягом шести місяців від дня опублікування цього оголошення власник або інша особа, яка має право вимагати повернення транспортного засобу, не будуть виявлені або вони не заявляють про свої права на транспортний засіб, міліція має право продати його, а суму виторгу внести на спеціальний рахунок у банку. Якщо протягом трьох років колишній власник транспортного засобу не вимагатиме передання йому суми виторгу, ця сума переходить у власність територіальної громади, на території якої було знайдено транспортний засіб.

При цьому, норми ст. 338 ЦК України не передбачають обов’язкової умови щодо взяття на облік чи зберігання знайдених транспортних засобів органами державної податкової служби України.

Таким чином, системний аналіз вищенаведених норм цивільного законодавства дає суду підстави для висновку, що у спірних правовідносинах обов’язок по зберіганню спірних транспортних засобів, а саме: автомобіля ГАЗ-52 (1986 року випуску), автомобіля ГАЗ-52 (1989 року випуску) і автобусу “Кубань”, покладається саме на органи Міністерства внутрішніх справ України, тому на території КП “Водоканал” спірні транспортні засоби на момент вирішення спору судом зберігаються всупереч діючому законодавству.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги про зобов’язання Запорізьке міське управління ГУ МВС України в Запорізькій області прийняти від КП “Водоканал” на зберігання транспортні засоби ГАЗ-52 (1986 року випуску), ГАЗ-52 (1989 року випуску) і автобус “Кубань” обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Посилання відповідача на довідку АТІ УДАІ УМВС України в Запорізькій області № 10/16-76 від 09.02.2008 р. як на доказ того, що спірні транспортні засоби –ГАЗ-52 (1986 року випуску), ГАЗ-52 (1989 року випуску) і автобусу “Кубань” не є механічними транспортними засобами, а тому до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення ч. 3 ст. 338 ЦК України, суд вважає безпідставним та необґрунтованим, оскільки дана довідка не є належним та допустимим, в розумінні ст. 32 ГПК України, доказом того, чи підпадають спірні транспортні засоби під визначення “механічний транспортний засіб”, так як для вирішення цього питання необхідні спеціальні знання і це питання може бути вирішено лише шляхом проведення автотоварознавчої експертизи.

Згідно зі ст., ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, в обґрунтування наданих ним заперечень, суд визнав хибними та необґрунтованими.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 16, 335, 338 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст., ст. 32-34, 44, 47, 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов’язати Запорізьке міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, (69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 191, код ЄДРПОУ 08672408) прийняти від Комунального підприємства “Водоканал”, (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, код ЄДРПОУ 03327121) на зберігання транспортні засоби ГАЗ-52 (1986 року випуску), ГАЗ-52 (1989 року випуску) і автобус “Кубань”, які знаходилися на зберіганні Комунального підприємства “Водоканал” згідно акту приймання-передачі від 14.02.2008 р. Видати наказ.

3. Стягнути з Запорізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, (69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 191, код ЄДРПОУ 08672408) на користь Комунального підприємства “Водоканал”, (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, код ЄДРПОУ 03327121, р/р № 260022045720001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

          Суддя                               Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення. Якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “28” квітня 2011 р.