Рішення № 15114670, 19.04.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.04.11р.Справа № 5005/1352/2011 За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Кривий Ріг

до Товариства з обмеженої відповідальністю "Трансмаш", м.Дніпропетровськ

про стягнення 84 925,45 грн. боргу за договором поставки

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - ОСОБА_2, дов. від 13.01.11р.

ОСОБА_3, дов. від 13.01.11р.

відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно).

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, з урахуванням уточнень позовних вимог, просить стягнути з Відповідача 76338,30 грн. боргу за поставлений товар за договором поставки № 173с від 17.03.06р., з яких 20 554,20 грн. основного боргу, 51 385,50 грн. відсотків за користування чужими коштами, 4 398,60 грн. - збитків від інфляції. Судові витрати у справі, у тому числі 2200,00грн. оплати юридичних послуг адвокатів покласти на Відповідача.

Відповідач у судове засідання не з'явився, у відзиві на позов посилається на порушення Позивачем п.4.2 Договору, а саме, вказує про відсутність в матеріалах справи письмової заявки Покупця на товар, за який стягується заборгованість; у зазначених видаткових накладних з боку Відповідача за отримання товару підписалася фізична особа на підставі довіреності на отримання ТМЦ (відповідно печатка та підпис посадової особи підприємства відсутні), Позивачем не додана до матеріалів справи вказана довіреність, яка є підставою правомірності фактичного передання товару особі, зазначеній у видаткових накладних; із заявленої грошової суми в розмірі 148990,56 грн., Відповідачем перераховано 126214, 26 грн. грошових коштів, що ставить майже всю нараховану Позивачем суму. Відтак, у випадку стягнення основного боргу, враховуючи тяжке фінансове становище підприємства Відповідача у час утворення заборгованості, посилаючись на п. 3 ст. 83 ГПК України, Відповідач просить зменшити розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами до 22866, 31 грн. Окрім цього зазначає, що ст. 44 ГПК України передбачає відшкодування зазначених витрат на послуги, надані лише адвокатом, а матеріали справи містять договір, що укладено Позивачем та адвокатської фірмою "Паритет", в особі директора Савелєва Р.Л., що є порушенням законодавства.

Позивачем до матеріалів справи додано оригінали довіреностей на представників Відповідача на отримання матеріальних цінностей за спірними поставками, а також статут ТОВ адвокатської фірми "Паритет", з якого вбачається, що основними цілями діяльності товариства є організація і забезпечення спільної діяльності адвокатів по наданню комплексної правової допомоги юридичним і фізичним особам при вирішенні справ у судах та інших державних органах, копії свідоцтв про право зайняття адвокатською діяльністю представниками Позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, актом виконаних робіт, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників Позивача, господарський суд

встановив:

17.03.06р. сторонами укладено договір поставки № 173с (далі Договір), за яким Постачальник (Позивач) зобов'язався передати (поставити) у зумовлені строки Покупцеві (Відповідачеві) товар (товари), а Покупець - прийняти вказаний товар (товари) і сплатити його (їх) вартість згідно з термінами, вказаними у даному Договорі (п. 1.1 Договору).

Предметом поставки є визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, зазначеним у прейскурантах (рахунках) Постачальника (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 8.1 Договору Покупець повинен сплатити за фактично поставлені партії товару за виставленим Постачальником рахунком не пізніше 20 (двадцяти) календарних днів з моменту поставки.

Згідно з п. 8.6 Договору у разі прострочення Покупцем оплати фактично поставленого товару Постачальник має право вимагати, а Покупець зобовязаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 10% за місяць, які нараховуються на суму заборгованості Покупця за весь період користування ним грошовими коштами, які належать до сплати Постачальнику.

За даними Позивача, з 27.10.08р. по 13.11.08р. Відповідачеві поставлено товар на загальну суму 22866, 31 грн., Відповідач, у порушення умов Договору розрахунки за отриманий товар не здійснив.

З урахуванням відсутності доручень на представника Відповідача, який отримав товар у Позивача, останній уточнив розрахунок стягуваної суми, згідно з яким борг Відповідача становить 20 554,20 грн., що підтверджується: Договором, видатковими накладними №БН0000168 від 27.10.08р., № БН 0000169 від 27.10.08р., № БН 0000174 від 03.11.08р., №БН 0000176 від 10.11.08р., № БН 0000183 від 13.11.08р., довіреностями Відповідача своєму представникові на отримання товару, розрахунком стягуваної суми, поясненнями представників Позивача у судових засіданнях.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору поставки, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилаючись на п. 8.6 Договору, Позивач нарахував Відповідачеві проценти за користування чужими коштами у розмірі 10 % за місяць, що становить 51 385,50 грн.

Посилаючись на ч. 2 ст. 625 ЦК України, Відповідачеві на прострочений борг нараховані збитки від інфляції за весь час прострочення - 4 398,60 грн.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позов заперечує, однак належних доказів на підтвердження своїх доводів суду не надав, не надав доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми.

Клопотання Відповідача про зменшення процентів річних за користування чужими грошовими коштами задоволенню не підлягають, оскільки п.3 ст. 83 ГПК України суду надано право зменшувати лише розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за уточненим розрахунком Позивача.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До складу понесених Позивачем судових витрат, які підлягають відшкодуванню частково - пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно з приписами ст. 44 і 48 Господарського процесуального кодексу України, слід включити витрати Позивача на оплату послуг адвоката, які підтверджуються договором про надання юридичних послуг №13/01-П від 13.01.11р., укладеним Позивачем з ТОВ адвокатською фірмою "Паритет" Україна, представники якої представляли інтереси Позивача у цій справі, свідоцтвами на право заняття адвокатською діяльністю - ОСОБА_2, ОСОБА_3; статутом ТОВ адвокатської фірми "Паритет" Україна, актом виконаних робіт, платіжним дорученням №315 від 14.01.11р. на суму 2200,00 грн.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаш" (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 15а/3, код ЄДРПОУ 32887752) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) основного боргу 20554,20грн., 51 385,50 грн. відсотків за користування чужими коштами, 4398,60 грн. збитків від інфляції, витрат на адвокатські послуги 1977,55 грн., державного мита 764,05 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 212,14 грн.

У решті вимог відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексу.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане__