Рішення № 15114666, 19.04.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.04.11р.

Справа № 5005/2038/2011

За позовом Прокурора м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ в інтересах держави в особі:

Позивача-1: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ в особі

Позивача-2: Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал", м.Дніпропетровськ

до Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Самарський" Дніпропетровського державного аграрного Університету, с. Олександрівка, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором про надання води та послуги каналізації у сумі 102 717 грн. 58 коп.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача-1: Лавриненко І.С., дов. від 07.02.2011р. № 7/11-138

від позивача-2: Беляєва Т.М., дов. від 10.01.2011р. № 03/28-06

від відповідача: Довгий Г.І., дов. від 19.11.2010р. № 397

Рязанцев С.В., дов. від 12.04.2011 р. № б/н

за участю прокурора: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор м. Дніпропетровська звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (надалі - Позивач-1) в особі Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" (надалі - Позивач-2) із позовною заявою про стягнення з Державного підприємства „Навчально-дослідне господарство „Самарський” Дніпропетровського державного аграрного Університету (надалі - Відповідач) заборгованості за договором про надання води та послуги каналізації у сумі 102 717 грн. 58 коп., із яких: 63 203 грн. 10 коп. - сума основного боргу, 35 098 грн. 81 коп. - пеня, 3 211 грн. 52 коп. - сума інфляційних витрат, 1 204 грн. 15 коп. - 3% річних. Позовні вимоги, мотивовані порушенням з боку Відповідача господарського зобов’язання встановленого умовами договору на відпуск води та послуг каналізації № 7197 від 06.02.1998р.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, просить в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 18.04.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивачів та відповідача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем-2 (Водоканалом) та Відповідачем (Абонентом) укладено договір на відпуск води та послуги каналізації № 7197 (далі Договір) терміном дії із 06.02.1998 по 06.02.1999, який автоматично поновлювався на наступні терміни, в силу приписів п. 4.1 вказаного договору.

Згідно п. 1.1 Договору Позивач зобов'язалося здійснювати відпуск питної води в кількості: на господарсько-побутові потреби 4653 м3 на місяць та на виробничі потреби 4497 м3 . Всього не більше 9150 м3 на місяць.

Відповідно до п. 3.1. Договору оплата за відпуск води та послуги каналізації здійснюється Абонентом, щомісячно самостійно в п'ятиденний строк після початку розрахункового місяця по абонентним книжкам або рахункам, які він самостійно отримує в Водоканалі в розмірі спожитої води та відпущених строків за період минулого місяця по діючим тарифам.

Погашення заборгованості здійснюєтеся по тарифам, діючим на день оплати.

Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату послуг з водопостачання та водовідведення, які надавалися йму позивачем в період із жовтня 2009р. по грудень 2010р., внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 63 203 грн. 10 коп., що підтверджується розрахунком боргу (а.с. 8), та актами приймання-передачі виконаних робіт, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3.1. договору, сторони передбачили, що у випадку прострочення платежів після 5 числа розрахункового місяця нараховується пеня в розмірі 0,5 % суми, що підлягає оплаті за кожний день прострочи.

Позивачем нарахована Відповідачеві до сплати пеня у розмірі - 35 098 грн. 81 коп. за період із 06.02.2010р. по 24.01.2011р. (а.с. 10).

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач вимагає стягнення суми боргу з врахуванням індексу інфляції в сумі 3 211 грн. 52 коп. та 3% річних в сумі - 1 204 грн. 15 коп. (а.с. 9).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що заборгованість Відповідача перед Позивачем складає - 102 717 грн. 58 коп., з яких: 63 203 грн. 10 коп. - сума основного боргу, 35 098 грн. 81 коп. - пеня, 3 211 грн. 52 коп. - сума інфляційних витрат, 1 204 грн. 15 коп. - 3% річних.

Заперечення Відповідача в частині обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ, не приймаються судом до уваги, адже положеннями Закону України "Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності га несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та прибудинкових територій", який є спеціальним щодо відносин які виникли на підставі договору № 7197 від 06.02.1998 року, передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Доводи Відповідача відносно до того, що Прокурором неправомірно заявлено позов в інтересах Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал", судом не приймаються з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 4 частини І статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів і їх заступників, які звертаються до господарського суду на користь держави. Частиною 3 вказаної статті передбачено, що в позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність його захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 року №З-рп/99 встановлено, що прокурори і їх заступники подають до господарського суду позови саме на користь держави, а не на користь підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

В основі інтересів держави завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Відповідно до п. 1.2. Статуту Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" підприємство засноване на власності територіальної громади міста Дніпропетровська.

Таким чином, в даному випадку інтереси держави і Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" співпадають, у зв'язку з чим прокурором і був заявлений позов саме на користь держави в особі Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" відповідно до діючого законодавства.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги прокурора обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 29, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Самарський" Дніпропетровського державного аграрного Університету (52041, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Олександрівка, вул. Колгоспна, 1, код ЄДРПОУ 00487462) на користь Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона 21-а, ЄДРПОУ 03341305) 63 203 грн. 10 коп. основного боргу, 35 098 грн. 81 коп. пені, 3 211 грн. 52 коп. інфляційних витрат, 1 204 грн. 15 коп. 3% річних.

Стягнути з Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Самарський" Дніпропетровського державного аграрного Університету (52041, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Олександрівка, вул. Колгоспна, 1, код ЄДРПОУ 00487462):

- на користь Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області ЄДРПОУ 24246786 МФО 805012 р/р 31118095700005) державне мито в сумі 1027 грн. 17 коп.;

- на користь Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (Відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області р/р 31217264700005, КБКД 22050003, МФО 805012 ЄДРПОУ 24246786) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати накази.

Суддя

О.В. Ліпинський

Повне рішення складено 26.04.2011