Рішення № 15114659, 18.04.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.04.11р.Справа № 5005/1531/2011

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 41 494 грн. 53 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Корнюшов С.В. - юрисконсульт, дов. від 29.06.2010р. №2834-О;

Литвінова К.А. - юрисконсульт, дов. від 20.01.2011р. №123-О (був присутній у судовому засіданні 03.03.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_4- представник, дов. від 15.03.2011р. №752.

СУТЬ СПОРУ:

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено перерви на на 14.04.2011р., на 18.04.2011р., на 18.04.2011р. на 16 год. 30 хв. та на 18.04.2011р. на 17 год. 00 хв.

Позивач просить стягнути з відповідача 41 494 грн. 53 коп., що складає: 12 238 грн. 63 коп. - заборгованості по кредиту відповідно до умов договору від 24.06.2008р. №34-08/ОВ, 16 065 грн. 41 коп. заборгованості по відсоткам, 9 502 грн. 18 коп. - пені та 3 688 грн. 31 коп. - штрафу.

Відповідач у запереченнях (вх. №14845/11 від 03.03.2011р.) на позовну заяву вважає позовні вимоги у сумі 24845 грн. 10 коп. необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки: - відповідач шляхом надання платіжних доручень інформував позивача про цільове використання грошових коштів; - 14.10.2008р. позивач без попередження фактично припинив овердрафтове обслуговування поточного рахунку відповідача; - відповідно до пункту 2.3.2. договору у випадку зміни суми, отриманої в результаті чергового перерахунку ліміту, банк письмово повідомляє про це клієнта протягом двох банківських днів, що є пропозицією про зміну ліміту; - позивач зменшив обсяг своїх зобов'язань перед відповідачем на 99,99%, тому зобов'язання відповідача повинні зменшитися саме в такій пропорції щонайменше в частині нарахування платності за договором у вигляді процентів і відсоткова ставка повинна складати 0,0054%; - позивач є кредитором, який прострочив, тому суд зобов'язаний відповідно зменшити розмір неустойки; - пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів має нараховуватись лише з 24.06.2009р. і лише до 23.12.2009р.; - сума пені має розраховуватись із застосуванням обмежень, встановлених пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України і складати 1 482 грн. 49 коп.; - для вимог про сплату будь-яких штрафів або неустойки за будь-які правопорушення, що були вчинені включно по жовтень 2009 року, взагалі минув строк позовної давності в один рік; - відповідно до пункту 5.2 договору штрафні санкції розраховуються від суми отриманого кредиту, але позивач обчислив відповідний розмір відсотків від суми встановленої на дату укладання договору.

Також відповідач у заяві (вх. №14842/11 від 03.03.2011р.) про зменшення розміру штрафних санкцій просить відмовити в задоволені позову в частині стягнення 24 845 грн. 10 коп., що складає: 8 019 грн. 69 коп. - пені, 16 065 грн. 41 коп. - відсотків та 760 грн. 00коп. - штрафу.

Позивач у поясненнях (вх. №21495/11 від 29.03.2011р.) зазначає про те, що: - згідно пункту 1.1. договору від 24.06.2008р. №34-08/ОВ банк при наявності вільних грошових ресурсів зобов'язується здійснювати овердрафтове обслуговування клієнта, що полягає в проведені його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку; - доказами надання кредитних коштів є виписка по рахунку банку.

Також позивач у поясненнях (вх. № 26181/11 від 14.04.2011р.) на заперечення відповідача зазначає, що: - відповідач заперечує проти нарахування пені понад 6 місяців; - відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано; - пунктом 5.1 кредитного договору передбачає нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобовязань, передбачених пунктами 5.1, 5.2, 5.3, здійснюється протягом 3х- років від дня, коли відповідне зобовязання повинно бути виконано клієнтом; - відповідно до пункту 1 статті 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін; - пунктом 5.7 кредитного договору встановлює строк позовної давності по стягненню кредитних коштів, відсотків за користування кредитом, неустойки пені, штрафів 5 років; - нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання понад 6 місяців встановлено кредитним договором та узгоджено з відповідачем при його укладенні; - обовязки, передбачені пунктом 2.2.10 договору відповідач не виконував, у звязку з чим повинен сплатити позивачу штраф згідно пункту 5.2 договору; - обовязок доказування виконання пункту 2.2.10 належить відповідачу та не є обовязком позивача щодо доказування відсутніх дій відповідача; - відсутність сум штрафів в претензії не є доказом виконання пункту 2.2.10 кредитного договору; - претензія не є актом прийому-передачі документів; - умови пункту 2.2.10 кредитного договору відповідачем не виконані, що підтверджується відсутністю доказів виконання цього пункту договору відповідачем; - відповідач не надав жодних доказів виконання ним пункту 2.2.10 кредитного договору, які задовольняють вимогам статті 32 Господарського процесуального кодексу; - фінансова інформація не може бути подана в усній формі, оскільки така інформація не може мати юридичної сили, а доказів передачі інформації про цільове використання кредиту в банк відповідач не надав; - призначення платежів в платіжних дорученнях не може бути доказом надання інформації про цільове використання кредиту, оскільки платіжні доручення це письмове доручення власника рахунка перерахувати відповідну суму зі свого рахунок отримувача коштів; - нарахування штрафних санкцій в розмірі 2% від суми отриманого кредиту передбачено пунктом 5.2 кредитного договору; - розрахунок штрафних санкцій розраховувався від суми наданого кредитного ліміту; - доказом систематичного невиконання умов кредитного договору та строків повернення кредиту є наявність станом на 19.01.2011р. у відповідача заборгованості у сумі 12238 грн. 63 коп.; - відповідач не навів жодних законних аргументів та не надав доказів для задоволення заяви в порядку статті 233 Господарського процесуального кодексу України, не надав доказів виконання пункту 2.2.10 кредитного договору, а також зменшення інших позовних вимог.

Відповідач у доповненнях (вх. № 26900 від 18.04.2011р.) до заперечень зазначає про наступне: - в розрахунку пені, здійсненого позивачем, допущено помилку, а саме зайво врахований період з 15.06.2009р. до 23.06.2009р.; - відтак сума пені, з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України становить 1405 грн. 60 коп.; - пеня, як вид відповідальності за умовами кредитного договору повинна нараховуватись лише з дати закінчення строку дії договору, а саме з 24.06.2009р.; - за порушення період безперервного користування кредитними коштами в межах строку дії договору відповідальності у вигляді пені не передбачено; - пунктом 5.1 кредитного договору визначено чіткий перелік пунктів, за порушення умов яких позивач має право нараховувати на свою користь пеню і пункт А.7 кредитного договору, в якому йдеться про встановлення позичальнику періоду безперервного користування кредитом, в цьому переліку відсутній; - факт того, що в розумінні кредитного договору від 24.06.2008р. неустойка, штраф та пеня є окремими видами відповідальності позичальника підтверджуються повідомленням ПАТ КБ „Приватбанк”, відповідно до якого штрафні відсотки з визначеної повідомленням дати, а саме з 01.072010р., нараховуються відповідачу у вигляді неустойки; - до 01.07.2010р. штрафні санкції і неустойка обліковувались ПАТ КБ „Приватбанк” окремо; - посилання позивача на положення пункту 5.4 кредитного договору, як на підставу незастосування обмежень, встановлених пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України, при нарахуванні штрафів, є безпідставним.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- 24.06.2008р. між Закритим акціонерним товариством Комерційним банком "ПриватБанк" (банком) та відповідачем - Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (клієнтом) було укладено договір №34-08/ОВ про надання овердрафтового кредиту (далі Договір), відповідно до пункту 1.1 якого банк за наявності вільних грошових ресурсів зобовязується здійснювати овердрафтове обслуговування клієнта, що виражається в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта №НОМЕР_2, відкритому в банку (далі поточному рахунку) за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, встановленого відповідно до пункту 1.3 шляхом дебетування поточного рахунку; при цьому утворюється дебетове сальдо; овердрафт (далі - кредит) надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта;

- кредит надається в обмін на зобовязання клієнта з повернення кредиту, сплаті процентів та винагороди в обумовлені даним договором строки; банк припиняє сплату розрахункових документів клієнта за рахунок кредиту: при надходженні розрахункових документів на примусове списання (стягнення) коштів з поточного рахунку клієнта: за умови арешту коштів клієнта, при зупиненні видаткових операцій по рахунку клієнта, при забороні виконання операцій по рахунку клієнта; подальші взаємовідносини сторін регулюються окремо; відновлення проплат по платіжним документам клієнта за рахунок кредитних коштів здійснюється після зняття арешту або після виконання (повернення) платіжної вимоги або після закінчення дії з зупинення операцій по рахунку (пункт 1.2);

- пунктом 1.3 Договору сторони погодили, що ліміт, стосовно до даного договору, є сумою грошових коштів, в межах якої банк зобовязується здійснювати оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку; ліміт розраховується згідно затвердженої внутрішньобанкової методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, балансу підприємства та звіту про фінансові результати на останню звітну дату, показника ліквідності діяльності, співвіднесення власних та позичених коштів, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньо банковими нормативними та нормативними актами Національного банку України; в період дії даного Договору перерахунок ліміту здійснюється банком не менше одного разу в місяць в строк не пізніше 20-го числа кожного місяця; зміна ліміту здійснюється за погодженням сторін і вважається прийнятим датою укладення додаткової угоди про розмір знов встановленого ліміту; на момент підписання даного договору ліміт становить суму, зазначену в пункті А.2;

- відповідно до пункту А.2 Договору (в редакції додаткової угоди від 19.08.2008р. №1 до Договору) ліміт Договору становить 18000 грн. 00 коп.;

- здійснення платежів клієнта в порядку, встановленому даним договором здійснюється банком до дати, зазначеної в пункті А.3 (пункт 1.4 Договору);

- відповідно до пункту А.3 Договору (в редакції додаткової угоди від 19.08.2008р. №1 до Договору) здійснення платежів клієнта в порядку, встановленому даним Договором здійснюється банком в строк по 23 червня 2009р.;

- овердрафтове кредитування клієнта здійснюється банком в межах ліміту та строку, встановленого згідно пунктів 1.3, 1.4 з періодом безперервного користування кредитом згідно пункту А.4; періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку; початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня; зменшення або збільшення заборгованості по кредиту в цей період не впливає на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом; датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченню якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо (пункт 1.5 Договору);

- відповідно до пункту А.4 Договору (в редакції додаткової угоди від 19.08.2008р. №1 до Договору) період безперервного користування кредитом не більше 30 днів;

- як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем позивачем було здійснено овердрафтове обслуговування відповідача, що виражається в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта №НОМЕР_2, внаслідок чого відповідачем використано кредитні кошти позивача;

- згідно наданого розрахунку у звязку з використанням кредитних коштів за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 12 238 грн. 63 коп.;

- на момент розгляду справи період безперервного користування кредитом закінчився, відповідачем заборгованість з кредиту не погашена;

- відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору;

- відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором;

- пунктом 4.1 Договору передбачено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка); розмір ставки встановлюється в пункті А.7 Порядок розрахунку процентів;

- відповідно до пункту А.7 Договору (в редакції додаткової угоди від 19.08.2008р. №1 до Договору) для розрахунку процентів за користування кредитом встановлюється диференційована процентна ставка; процентна ставка до розрахунку залежить від строку існування непогашеного залишку по кредиту та визначається наступним чином: строк користування кредитом протягом 1-3 днів 18,0%, протягом 4-7 днів - 19,0%, протягом 8-15 днів 23,0%, протягом 16-30 днів 25,0%; зменшення або збільшення заборгованості по кредиту в період безперервного користування кредитом, визначеного в пункті А.4, не впливає на зміну початку періоду безперервного користування кредитом; датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченню якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо;

- відповідно до пунктів 4.1.1, 4.1.2, 4.1.3, 4.1.4, 4.1.5 Договору за 1-й день користування кредитом розрахунок процентів здійснюється по процентній ставці інтервалу „1-3 дня”; у випадку непогашення кредиту протягом закінчення 3-х днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 4-го дня в силу вступає процентна ставка інтервалу „4-7 днів”; у випадку непогашення кредиту після закінчення 7-ми днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 8-го дня в силу вступає процентна ставка інтервалу „8-15 днів”; у випадку непогашення кредиту після закінчення 15-ти днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 16-го дня в силу вступає процентна ставка інтервалу „16-30 днів”; у випадку непогашення кредиту після закінчення 30-ти днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 31-го дня встановлюється підвищена процентна ставка, визначена в пункті 4.2;

- пунктом 4.2 Договору передбачено, що відповідно до статті 212 Цивільного кодексу України, при порушенні клієнтом будь-якого із зобовязань з погашення кредиту, передбаченому пунктами 1.4, 1.5, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.3.4 клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі, зазначеному в пункті А.8; при встановленні банком в порядку, передбаченому пунктом 2.3.14, зменшеної процентної ставки, умови даного пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки;

- відповідно до пункту А.8 Договору (в редакції додаткової угоди від 19.08.2008р. №1 до Договору) при порушенні клієнтом будь-якого із зобовязань з погашення кредиту клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі 54 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості;

- відповідно до пункту 2.3.14 Договору на власний розсуд банк має право зменшити розмір процентної ставки до рівня, встановленого діючим законодавством; при цьому банк направляє письмове повідомлення клієнту із зазначенням зменшеного розміру процентної ставки та дати, з якої вона встановлюється, що є зміною умов даного договору;

- доказів зменшення процентної ставки матеріали справи не містять, отже умови пункту 4.2 Договору вважаються діючими та обовязковими для виконання;

- відповідно до пункту 4.3 Договору сплата процентів за користування кредитом, розрахованих згідно пунктів 4.1, 4.2, здійснюється в порядку, вказаному в пунктах 1.1, 2.1.4, 2.2.8; проценти, несплачені по закінченню періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно пункту 2.3.4); сплата процентів може бути здійснена клієнтом також з інших, належних йому рахунків у встановленому законом порядку;

- як вбачається відповідач за користування кредитними коштами повинен був сплатити відсотки за користування кредитом у сумі 16065 грн. 41 коп. (з 17.10.2008р. по 19.01.2011р.);

- відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);

- строк повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами вважається таким, що настав;

- на момент розгляду справи доказів погашення заборгованості по кредиту та по відсоткам за користування кредитними коштами перед позивачем відповідачем не надано;

- згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором;

- відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором;

- згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);

- статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

- відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання;

- згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання;

- відповідно до пункту 5.1 Договору при порушенні клієнтом будь-якого з зобовязань: по сплаті відсотків за користування кредитом, передбаченими пунктами 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3; строків повернення кредиту передбачених пунктами 1.4, 1.5, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.3.4, винагороди, передбаченої пунктами 2.2.7, 4.4, 4.5 клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня; сплата пені здійснюється в гривні; у випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату щоденного нарахування;

- нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобовязань, передбачений пунктами 5.1, 5.2, 5.3 здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобовязання повинно було бути виконане клієнтом (пункт 5.4 Договору);

- відповідно до пункту 5.7 Договору строки позовної давності за вимогою про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, нагороди, неустойки пені, штрафів по цьому договору встановлюється сторонами протягом 5-ти років;

- отже, після перерахунку пеня за несвоєчасне повернення кредиту становить 6111 грн. 00 коп. (з 31.10.2008р. по 19.01.2011р.), а пеня за несвоєчасну сплату процентів 3548 грн. 93 коп. (з 31.10.2008р. по 19.01.2011р.);

- як вбачається відповідачем пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів було сплачено частково, у звязку з чим пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів становить 5811 грн. 64 коп.

Що стосується думки відповідача щодо необхідності застосування до відповідальності у вигляді пеня за несвоєчасне виконання ним умов Договору положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України та скороченого строку позовної давності в 1 рік, то вона є помилковою, оскільки:

- частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано;

- як вбачається „інше” встановлено умовами пункту 5.4 Договору, а саме встановлена можливість нарахування неустойки, якою, зокрема, є пеня, протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобовязання повинно було бути виконане відповідачем;

- відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені);

- частиною 1 статті 259 Цивільного кодексу унормовано, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін; договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі;

- як вбачається умовами укладеного Договору строки позовної давності за вимогою про стягнення пені встановлені сторонами протягом 5-ти років.

Одночасно суд вважає безпідставною вимогу позивача щодо стягнення штрафу у сумі 3 688 грн. 31 коп., виходячи з наступного:

- пунктом 2.2.10 Договору передбачено, що клієнт зобовязаний щомісячно, в строк до 20-го числа, інформувати банк про цільове використання кредитних коштів;

- за порушення клієнтом будь-якого із зобовязань, передбачених пунктами 2.2.9, 2.2.10, 2.2.13, 4.10., 8.1 Клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення штраф в розмірі 2% від суми отриманого кредиту; сплата штрафу здійснюється в гривні (пункт 5.2 Договору);

- на підставі пункту 5.2 Договору позивачем нараховано штраф у сумі 760 грн. 00 коп. за не інформування відповідачем позивача у період з 24.06.2008р. по 30.09.2008р. про цільове використання кредиту;

- як вбачається згідно наданих відповідачем виписок банку та позивачем розпечатки руху грошових коштів по рахунку відповідача у вказаний період відповідачем здійснювалися поточні платежі, для цілей якого і оформлювалося овердрафтне кредитне обслуговування клієнта (відповідача у справі);

- оскільки умовами укладеного Договору не передбачена форма інформування клієнтом банку щодо цільового використання кредитних коштів, а позивачу було відомо щодо спрямування відповідачем поточних платежів, то нарахування штрафу за неінформування про цільове використання кредиту не ґрунтується на законі та не відповідає умовам укладеного Договору;

- також відповідно до пункту 5.8 Договору при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому із грошових зобовязань, передбачених цим договором, більш ніж на 30-ть днів, що потягло за собою звернення банка у судові органи, позичальник виплачує банку штраф, що розраховується по такій формулі 1000 грн. 00 коп. + 5% від суми позову;

- на підставі пункту 5.8 Договору позивачем нараховано відповідачу штраф у загальній сумі 2928 грн. 31 коп., оскільки позивач звернувся до суду з позовом до відповідача;

- по-перше, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до умов укладеного Договору його сторонами є банк і клієнт; хто є позичальником умовами Договору не визначено, тому застосування такого штрафу саме до відповідача, який є клієнтом за Договором не є доречним;

- по-друге, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України);

- відповідно до частин 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання;

- отже, нормами чинного законодавства передбачено застосування штрафних санкцій до учасника господарських відносин порушення ним саме правил здійснення господарської діяльності, який розраховується у відсотках саме від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання;

- позивач же в порушення зазначених правових норм розраховує штраф у твердій сумі 1000 грн. 00 коп. та у відсотках від суми поданого позову.

Також судом не врахована думка відповідача щодо звільнення відповідача від сплати відсотків через те, що позивачем самим було порушено умови укладеного Договору та в односторонньому порядку зменшено ліміт кредитування до 0 грн. 01 коп., оскільки сплата відсотків є обовязковою відповідно до укладеного Договору та встановлена статтею 1054 Цивільного кодексу України. Зменшення ж позивачем ліміту кредитування відповідно до норм чинного законодавства не тягне за собою звільнення відповідача від сплати процентів за користування наданими позивачем кредитними коштами.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; ідентифікаційний код 14360570) 12238 грн. 63 коп. - заборгованості по кредиту, 16 065 грн. 41 коп. заборгованості по відсоткам, 5 811 грн. 64 коп. пені по кредиту, 3548 грн. 93 коп. пені по відсоткам, 376 грн. 65 коп. - витрати по сплаті державного мита та 214 грн. 23 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

“21” квітня 2011р.