Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
14.04.11р.Справа № 5005/2310/2011
За позовом Прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ, в особі Міського комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
про стягнення боргу за спожиту теплову енергію у сумі 44921, 52 грн.
Суддя Коваль Л.А.
Представники:
від прокурора: не зявився;
від Дніпропетровської міської ради: головний спеціаліст відділу Лавриненко І.С., дов. від 07.02.2011р. № 7/11-138;
від МКП "Коменергосервіс": юрисконсульт Синьогін Ю.І., дов. від 05.01.2011р. № 25;
від відповідача:не зявився.
СУТЬ СПОРУ:
Прокурор Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ), в особі Міського комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (м. Дніпропетровськ) про стягнення з останньої на користь Міського комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради боргу за спожиту теплову енергію у сумі 41 302, 21 грн., пені за загальний період прострочення оплати спожитої теплової енергії з 26.12.2009р. по 19.01.2011р. у сумі 2908, 14 грн., 3 % річних за загальний період прострочення виконання грошового зобовязання з 26.12.2009р. по 19.01.2011р. у сумі 711, 17 грн., а всього: 44921, 52 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобовязань за укладеним між позивачем та відповідачем договором № 323/02-09 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2009р. щодо оплати спожитої теплової енергії у встановлений договором строк, наявністю боргу відповідача у сумі 41302, 21 грн., який виник за період постачання теплової енергії з листопада 2009 року по грудень 2010 року включно. Відповідальність за прострочення оплати спожитої теплової енергії у виді пені передбачена умовами договору. 3% річних заявлені на підставі ст. 625 ЦК України.
Позивач заявлені прокурором позовні вимоги підтримує.
22.03.2011р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, яку суд не розглядає по суті, оскільки відповідно до заяви позивача, що надійшла до господарського суду 12.04.2011р., позивач просить залишити раніше подану заяву без розгляду. А також суд враховує те, що позов, який вирішується у даній справі, заявлено прокурором, а не позивачем.
Відповідач із заявленими позовними вимогами погоджується частково. Відповідач зазначає, що розрахунок суми боргу враховує не всі платежі відповідача за спожиту теплову енергію у спірному періоді. Всього відповідач за спірний період сплатила 7 379, 35 грн., а не 3 676, 67 грн., як стверджує прокурор. Відповідач не визнає заборгованість у сумі 8 386, 98 грн. Наведена сума донарахована позивачем у серпні 2010 року за опалювальний сезон 2009-2010 років у звязку з тим, що в рахунках на оплату теплової енергії, які виставлялися за відповідні місяці опалювального сезону, вартість спожитої теплової енергії визначалася за приладами обліку. Оскільки приміщення, які належать відповідачу та забезпечуються позивачем тепловою енергією, не підключені до загального приладу обліку, позивач перерахував вартість теплової енергії, яка підлягає до сплати, відповідно до питомих витрат (норм). На думку відповідача, таке донарахування вартості теплової енергії є безпідставним, оскільки воно не передбачено а ні законодавством, що регулює спірні правовідносини, а ні договором. Відповідач зі свого боку не вчинив жодних недобросовісних дій, а на дату укладення договору позивачу було достовірно відомо, що відповідач не міг бути підключений до загального приладу обліку теплової енергії, оскільки прилад обліку теплової енергії з 31.10.2009р. був пошкоджений. Щодо заявленої до стягнення суми пені, відповідач не погоджується з величиною подвійної облікової ставки НБУ, застосованою при здійсненні розрахунку, посилається на не дотримання вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, заявив про застосовування спеціальної позовної давності. Відповідач не визнає вимоги про стягнення пені за період з 26.12.2009р. по 18.01.2010р., оскільки вони є за межами позовної давності. Посилаючись на положення ст. 233 ГК України, свій тяжкий фінансовий стан, хворобу, відсутність у позивача збитків, спричинених невиконанням відповідачем зобовязань, недобросовісність позивача при виконанні своїх обовязків, відповідач просить зменшити розмір пені на 50% від її розміру, що буде доведений позивачем.
Суд відкладав розгляд справи з 22.03.2011р. на 31.03.2011р., з 31.03.2011р. на 12.04.2011р.
У судовому засіданні 12.04.2011р. оголошено перерву на 14.04.2011р.
У судовому засіданні 14.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
01.11.2009р. між Міським комунальним підприємством "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) (далі теплопостачальна організація) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (м. Дніпропетровськ) (далі споживач) укладено договір № 323/02-09 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - Договір), за умовами якого (п.1.1.) теплопостачальна організація зобовязалася поставляти споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води, а споживач - оплачувати отриману теплову енергію відповідно до затверджених тарифів в строки і на умовах, передбачених Договором.
Строк дії Договору з 01.11.2009р. по 31.10.2010р. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про припинення його дії (п.10.1 Договору).
Відповідно до підпункту 2.2.1. пункту 2.2. Договору постачання теплової енергії здійснюється на обєкт споживача, розташований за адресою: АДРЕСА_2
Обєкт теплопостачання є вбудованим нежитловим приміщенням житлового будинку, що підтвердили в судовому засідання як позивач, так і відповідач.
Відповідно до п. 5.4. Договору облік споживання споживачем теплової енергії проводиться розрахунковим способом.
Відповідно до п. 5.6. Договору споживачам, які не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначається розрахунковим методом у відповідності з договірним (проектним) навантаженням з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної фактичної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи обладнання споживача, яке використовує теплову енергію в розрахунковому періоді.
Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.3. Договору).
Відповідно до п. 6.4 Договору розрахунки за теплову енергію споживач здійснює шляхом попередньої оплати, остаточна оплата протягом 5 днів з моменту отримання рахунку.
В підтвердження постачання позивачем та отримання відповідачем теплової енергії складені наступні акти про постачання теплової енергії, з якими відповідач погодилася за виключенням окремих актів, про що зазначено нижче:
акт № ТС00233 за листопад 2009 року на 14, 95599 Гкал вартістю 5 183, 29 грн.;
акт за грудень 2009 року на 14, 95599 Гкал вартістю 5 183, 29 грн.;
акт № ТС00262 за січень 2010 року на 30, 423 Гкал та на 21, 363 Гкал загальною вартістю 17 947, 46 грн. з наведеним актом відповідач не погодилася, про що зазначила в акті;
акт № ТС00737 за лютий 2010 року на (-) 11, 15329 Гкал вартістю () 3 865, 39 грн.;
акт № ТС00801 за березень 2010 року на 14, 16910 Гкал вартістю 4 910, 58 грн.;
акт № ТС01229 за квітень 2010 року на 3, 03929 Гкал вартістю 1 053, 32 грн.;
акт № ТС01834 за серпень 2010 року на 24, 19999 Гкал вартістю 8 386, 98 грн. зазначений акт відповідачем не підписаний;
акт № ТС02287 за жовтень 2010 року на 2, 21701 Гкал вартістю 768, 35 грн.;
акт № ТС02642 за листопад 2010 року на 6, 94901 Гкал вартістю 2 408, 32 грн.;
акт за грудень 2010 року на 8, 66399 Гкал вартістю 3 002, 68 грн. (відповідачем не підписаний).
На оплату поставленої теплової енергії позивач виставив відповідачу рахунки:
- рахунок № ТС00233 від 30.11.2009р. за листопад 2009 року на суму 5183, 29 грн. (отриманий 21.12.2009р.);
- рахунок № ТС00533 від 31.12.2009р. за грудень 2009 року на суму 5 183, 29 грн. (отриманий 21.01.2010р.);
- рахунок № ТС00262 від 29.01.2010р. за січень 2010 року на суму 17947, 46 грн. (особисто відповідачем не отриманий, відправлений рекомендованим листом з повідомленням, та отриманий 03.09.2010р.);
- рахунок № ТС00737 від 26.02.2010р. за лютий 2010 року на суму (-) 3865, 39 грн. (особисто відповідачем не отриманий, відправлений рекомендованим листом з повідомленням, та отриманий 03.09.2010р.);
- рахунок № ТС00801 від 31.03.2010р. за березень 2010 року на суму 4910, 58 грн. (отриманий 15.04.2010р.);
- рахунок № ТС01229 від 30.04.2010р. за квітень 2010 року на суму 1053, 32 грн. (отриманий 13.05.2010р.);
- рахунок № ТС01834 від 16.08.2010р. за серпень 2010 року на суму 8386, 98 грн. (отриманий 16.08.2010р.);
- рахунок № ТС02287 від 29.10.2010р. за жовтень 2010 року на суму 768, 35 грн. (отриманий 15.11.2010р.);
- рахунок № ТС02642 від 30.11.2010р. за листопад 2010 року на суму 2408, 32 грн. (отриманий 13.12.2010р.);
- рахунок № ТС02893 від 31.12.2010р. за грудень 2010 року на суму 3002, 68 грн. (отриманий 13.01.2011р.).
Загальна сума за наведеними рахунками, які відповідають зазначеним вище актам про постачання теплової енергії, становить 44978, 88 грн.
Прокурор посилається на неповну оплату вартості спожитої відповідачем теплової енергії у період з листопада 2009 року по грудень 2010 року включно, наявність боргу у сумі 41 302, 21 грн., що і є причиною спору.
Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).
Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).
Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Враховуючи умови Договору (п. 6.4.) та встановлені обставини справи, строк оплати теплової енергії, спожитої у спірному періоді, є таким, що настав.
При розгляді справи відповідач заперечила споживання теплової енергії у січні 2010 року у обсязі, наведеному в рахунку за цей період, та на суму 17947, 46 грн., послалася на рахунок позивача № ТС00589 від 26.02.2010р. за лютий 2010 року, у якому позивач вказав суму до сплати з від'ємним значенням 4 170, 05 грн., а не 3865, 39 грн., які враховує прокурор при розрахунку основного боргу, заперечила правомірність предявлення рахунку № ТС01834 від 16.08.2010р. за серпень 2010 року на суму 8386, 98 грн.
Відповідно до рахунку № ТС00262 від 29.01.2010р. за січень 2010 року на суму 17947, 46 грн., обсяг споживання теплової енергії у січні 2010 року наведений двома рядками: 30, 42301 Гкал, вартість яких визначена за ціною без ПДВ 288, 808 грн., та 21, 36302 Гкал за ціною без ПДВ 288, 808 грн.
Рахунком № ТС00589 від 26.02.2010р. позивач відкоригував неправильно виставлений рахунок за січень 2010 року, зняв нарахування вартості теплової енергії у кількості 30, 423 Гкал та виставив до оплати вартість спожитої теплової енергії за лютий 2010 року у кількості 19, 270 Гкал по ціні 275, 633 грн.
Однак рахунок № ТС00589 від 26.02.2010р. містить хибні дані щодо ціни (тарифу) вартості теплової енергії, яка відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 29.10.2009р. № 2706 з 01.11.2009р. становить для інших споживачів, до яких відноситься і відповідач, 346, 57 грн. за 1 Гкал з ПДВ, а, відповідно, без ПДВ 288, 808 грн.
Ця помилка була виправлена рахунком № ТС00737 від 26.02.2010р., в якому кількість спожитих Гкал наведена з від'ємним показником (-) 11, 15329 (19, 270 Гкал за лютий 2010 року 30, 423 Гкал за січень 2010 року), а ціна 288, 808 грн. без ПДВ. Вартість склала з урахуванням ПДВ (-) 3 865, 39 грн.
Щодо рахунку № ТС01834 від 16.08.2010р. за серпень 2010 року на суму 8386, 98 грн. слід зазначити наступне.
Протягом листопада 2009 року - березня 2010 року суми до оплати, яка зазначалися в рахунках на оплату, визначалися не розрахунковим способом, а за приладом обліку.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, прилад обліку, який враховує споживання теплової енергії, у тому числі, щодо приміщень відповідача, з 31.10.2009р. по березень 2010 року включно знаходився в неробочому стані. Ця обставина не заперечується відповідачем.
Відповідно, обсяг спожитої теплової енергії з 01.11.2009р. по березень 2010 року не міг враховуватися за показниками приладу обліку.
Позивач розрахував вартість спожитої теплової енергії за наведений період розрахунковим способом (матеріали справи містять відповідний розрахунок), що зумовило донарахування вартості теплової енергії у сумі 8386, 98 грн. та про що 16.08.2010р. відповідачу на вказану суму виставлено рахунок № ТС01834.
Визначення саме розрахунковим способом (відповідно до питомих витрат (норм)) споживання відповідачем теплової енергії передбачає п.5.4. Договору.
Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав не враховувати при розрахунку вартості спожитої відповідачем теплової енергії у період з листопада 2009 року по березень 2010 року включно донарахування у сумі 8386, 98 грн. згідно рахунку № ТС01834 від 16.08.2010р. та відхиляє відповідні доводи відповідача.
За спірний період теплопостачання відповідачем здійснені наступні оплати:
-768, 35 грн. - оплата рахунку № ТС02287 від 29.10.2010р., квитанція № 15001.576.1 від 23.11.2010р.;
-3002, 68 грн. оплата теплової енергії за грудень 2010 року, квитанція № К40/О/14 від 24.01.2011р.;
-500, 00 грн. оплата боргу за теплопостачання за 2009 рік, квитанція № 1765.64.1 від 03.12.2010р.;
-700, 00 грн. оплата боргу за опалення за 2009 рік, платіжне доручення № 1/11 від 20.01.2011р., проведене банком 21.01.2011р.;
-2408, 32 грн. оплата за теплову енергію за листопад 2010 року згідно рахунку № ТС02642 від 30.11.2010р., квитанція № 15001.519.1 від 21.12.2010р.
Всього відповідач за спірний період та до звернення прокурора з позовом до суду оплатила 7379, 35 грн.
Отже, борг за спожиту теплову енергію в період листопад 2009 року грудень 2010 року включно становить 37599, 53 грн. (44978, 88 грн. 7379, 35 грн.).
За наведеного, а також враховуючи ті обставини, що споживання теплової енергії відповідачем у період з листопада 2009 року по грудень 2010 року включно мало місце, заявлена до стягнення сума в цілому є сумою, що визначена розрахунковим способом, на всю цю суму позивач виставив відповідачу рахунки на оплату та яка повністю відповідачем не оплачена, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за спожиту теплову енергію у сумі 37599, 53 грн.
В решті заявлені прокурором вимоги щодо стягнення основного боргу, а саме у сумі 3702, 68 грн., задоволенню не підлягають, оскільки прокурором при визначенні боргу враховані не всі здійснені відповідачем оплати.
Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 ЦК України).
Відповідно до підпункту 7.2.4. пункту 7.2. Договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у виді пені у розмірі 0,5% від належної до оплати суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Прокурор заявив до стягнення пеню за загальний період прострочення з 26.12.2009р. по 19.01.2011р. у сумі 2908, 14 грн.
Між тим, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення оплати вартості спожитої теплової енергії, яка визначалася на підставі рахунків, що позивач виставив відповідачу у період з 30.11.2009р. по 16.08.2010р.
Як зазначалося вище, кількість спожитої теплової енергії та, відповідно, її вартість, наведена у цих рахунках, фактично не відповідала дійсності, оскільки за пошкодженого приладу обліку не була визначена розрахунковим способом. Рахунок від 29.01.2010р. містить дані про кількість спожитої теплової енергії, яка значно перевищує кількість, визначену розрахунковим способом.
Зазначене є свідченням неналежного виконання позивачем своїх зобовязань щодо обліку теплової енергії, яка постачалася відповідачу, у звязку з чим не вбачає вини відповідача у невиконанні своїх зобовязань по оплаті спожитої теплової енергії у неоплаті сум, наведених у рахунках позивача, а відтак, в силу ст. 614 ЦК України, і підстав для застосування відповідальності за порушення зобовязання.
Пеня у звязку з неоплатою спожитої теплової енергії за жовтень 2010 року грудень 2010 року становить:
-від боргу за жовтень 2010 року у сумі 768, 35 грн. за період з 21.11.2010р. по 22.11.2010р. (2 дні, оплата цієї суми 23.11.2010р.) 0, 65 грн.;
-від боргу за листопад 2010 року у сумі 2408, 32 грн. за період з 19.12.2010р. по 20.12.2010р. (2 дні, оплата цієї суми 21.12.2010р.) 2, 05 грн.;
-від боргу за грудень 2010 року у сумі 3002, 68 грн. за період з 19.01.2011р. по 19.01.2011р. (1 день, в межах заявленого прокурором періоду) 1, 28 грн.
А всього: 3, 98 грн.
Оскільки прострочення оплати спожитої теплової енергії має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені згідно наведеного розрахунку у сумі 3, 98 грн.
В решті вимог щодо стягнення пені позов задоволенню не підлягає у звязку з зазначеним вище.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки через допущені позивачем недоліки обліку постачання теплової енергії суд вбачає неправомірне прострочення виконання грошового зобовязання відповідачем лише у звязку з неоплатою спожитої теплової енергії за жовтень 2010 року грудень 2010 року, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних за період прострочення оплати з 21.11.2010р. по 19.01.2011р. у сумі 0, 78 грн.
В решті вимог щодо стягнення 3% річних позов задоволенню не підлягає у звязку з наведеним вище.
Розрахунки пені та 3% річних здійснені за допомогою програмного забезпечення "Законодавство".
Отже, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення законодавства, суд відхиляє заперечення відповідача щодо вимог про стягнення основного боргу. Незважаючи на недоліки визначення сум до оплати в рахунках за період з листопада 2009 року по серпень 2010 року включно, спожита теплова енергія підлягає оплаті, а наведена в рахунках за вказаний період загальна сума до оплати відповідає кількості та вартості теплової енергії за вказаний період, визначеній розрахунковим способом. Недоліки визначення сум до оплати в рахунках враховані судом при визначенні обсягу відповідальності відповідача за прострочення оплати теплової енергії, а саме враховані як підстава звільнення відповідача від відповідальності за відповідний період.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню до державного бюджету з відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( 49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Міського комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, буд. 6-Б, ідентифікаційний код 36639101) основний борг у сумі 37599 (тридцять сім тисяч пятсот девяносто дев'ять) грн. 53 коп., пеню у сумі 3 (три) грн. 98 коп., 3% річних у сумі 0, 78 грн. (сімдесят вісім копійок),
про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( 49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України в особі відділення Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 24246786, рахунок 31118095700005 в Відділенні банку УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 22090200, державне мито в сумі 376 (триста сімдесят шість) грн. 04 коп.,
про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( 49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до спеціального фонду Державного бюджету України по КЕКД 22050000 "Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах" через відділення Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 24246786, рахунок 31217264700005 в Відділенні банку УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.,
про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.А. Коваль
Дата підписання рішення, оформленого
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 19.04.2011р.
Судове рішення № 15114651, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 14.04.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5005/2310/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: