Рішення № 15114645, 07.04.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.04.11р.Справа № 5005/4017/2011 За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Дніпропетровська обл., с. Олександрівка

до Селянського (фермерського) господарства "Україна", Дніпропетровська обл., с.Новопокровка

про стягнення 42 036,68 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Україна" (далі-відповідач) про стягнення 42 036,68 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 36 542,50 грн. - заборгованість за поставлений товар, 3 396,15 грн. - пеня, 1 491,71 грн. - інфляційні витрати, 606,32 грн. - 3% річних.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором постачання товару № 0428-1 від 28.04.2010 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. Про день, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За згодою позивача, в судовому засіданні 26.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача, дослідивши подані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

28.04.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір постачання товару № 0428-1 (далі-Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого позивач зобов'язується передати у власність відповідачу сировину (у подальшому - товар) у кількості та асортименті згідно до оформлених Специфікацій, які є невід'ємними частинами даного договору, а відповідач зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах чинного договору.

Загальна вартість товару складає: 41542,50 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 6923, 75 грн. (п. 1.2. Договору).

Якість товару, що постачається, повинна відповідати ГОСТу та діючим стандартам (п. 1.3. Договору).

Згідно п. 2.3. Договору строк постачання товару - згідно до специфікацій.

Розрахунки здійснюються відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача на умовах визначених у оформлених Специфікаціях (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору сторона, яка порушила або неналежно виконала умови чинного Договору, несе відповідальність у розмірі дійсних збитків.

За порушення строків оплати відповідач відшкодовує позивачу пеню у розмірі 1% за кожен день прострочення від суми простроченого платежу (п. 4.2. Договору).

Згідно п. 5.1. Договору усі спори між сторонами вирішуються згідно ст.6-9 ГПК, а саме шляхом надання претензій. Спори, в яких не було досягнуто згоди, розв'язуються у відповідності до законодавства України у Господарському суді.

05.05.2010 року на виконання умов договору позивачем було здійснено поставку товару на загальну суму 41 542,50 грн., що підтверджується накладною № РП-0000051 та довіреністю ЯМК № 743328 від 30.04.10 р. на отримання товару.

У відповідності до п. 3.1. Договору та п. 1.5. Специфікації, відповідач зобов'язався розрахуватися з позивачем 100 % до 20 травня 2010 року.

Проте відповідачем було порушено умови п. 3.1. Договору та п. 1.5. Специфікації, в частині розрахунків за поставлений товар, оскільки ним частково оплачено товар лише 14.09.10р. на суму 5000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 14.09.10 р.

Таким, чином, станом на 23.11.2010р., відповідач має перед позивачем заборгованість за товар у розмірі 36 542,50 грн.

Відповідно до п. 4.2. Договору позивач нарахував відповідачу до сплати пеню у розмірі 3396,15 грн.

Також, позивачем відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України були нараховані відповідачу до сплати інфляційні витрати у розмірі 1 491,71 грн. та 3% річних у розмірі 606,32 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 36 542,50 грн., пеню у розмірі 3 396,15 грн., інфляційні витрати у розмірі 1491,71 грн. та 3 % річних у розмірі 606,32 грн., всього 42 036,68 грн.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 36 542,50 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно п. 4.2. Договору за порушення строків оплати відповідач відшкодовує позивачу пеню у розмірі 1% за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.

Відповідно до п. 4.2. Договору позивач нарахував відповідачу до сплати пеню у розмірі 3396,15 грн.

При перевірки розрахунку пені, господарський суд встановив, що він зроблено не вірно, оскільки нарахування пені припиняється через шість місяців або 182 дня.

Таким чином, після перерахунку відповідно до вимог чинного законодавства, пеня складає 3 348,86 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані відповідачу до сплати інфляційні витрати у розмірі 1 491,71 грн. та 3% річних у розмірі 606,32 грн., розрахунок яких також господарським судом перевірений та визнаний таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних витрат у розмірі 1 491,71 грн. та 3% річних у розмірі 606,32 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає заборгованість за поставлений товар у розмірі 36 542,50 грн., пеня у розмірі 3 348,86 грн., інфляційні витрати у розмірі 1 491,71 грн. та 3% річних у розмірі 606,32 грн., в решті вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Стягненню з відповідача підлягають витрати по сплаті державного мита в розмірі 419,90 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235,73 грн.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-45,49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Україна" (52441, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, с.Новопокровка, вул. Базарна, буд. 12, ЄДРПОУ 20243199, р/р 26001050400016 в ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299) заборгованість за поставлений товар у розмірі 36 542,50 грн. (тридцять шість тисяч п'ятсот сорок дві грн. 50 коп.), пеню у розмірі 3 348,86 грн. (три тисячі триста сорок вісім грн. 86 коп.), інфляційні витрати у розмірі 1 491,71 грн. (одна тисяча чотириста дев'яносто одна грн. 71 коп.), 3% річних у розмірі 606,32 грн. (шістсот шість грн. 32 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 419,90 грн. (чотириста дев'ятнадцять грн. 90 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235,73 грн. (двісті тридцять п'ять грн. 73 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 26.04.11р.