Постанова № 15114343, 26.04.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2011 року Справа № 5005/352/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Мороз В.Ф., Вечірко І.О.

при секретарі судового засідання: Деббіш Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Грудниста, В.Ю., представник, дов. № 89 від 10.12.2010р.

від відповідача-: Закуренко Т.М., представник, дов. № 3801-О від 01.10.2010р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2011р. у справі № 5005/352/2011

за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ

до відповідача публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк, м.Дніпропетровськ

про стягнення неустойки у сумі 133 280 грн. 75 коп.

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2011р. року (суддя Ю.Б.Парусніков) замінено відповідача закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»на відповідача Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк». Позов задоволено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ на користь державного бюджету України в особі Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська неустойку у сумі 133 280,75 грн. (сто тридцять три тисячі двісті вісімдесят гривень 75 коп.), 1 332,80 грн. ( одну тисячу триста тридцять дві гривні 80 коп.) –державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи рішення суд виходив з того, що відповідач після припинення договору оренди не виконав вимоги щодо повернення орендованого майна, а тому повинен сплатити неустойку, відповідно до ст.. 785 ЦК України.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин , що мають значення та на невідповідність висновків суду обставинам справи просить скасувати рішення господарського суду від 08.02.2011р. та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити .

Скаржник посилається на ст. 777 ЦК України та на положення ст..17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»від 10.04.1992р. № 2269-ХІІ, де зокрема йдеться про те, що наймач, який належно виконує обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін., крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору. Але , як зазначає ПАТ КБ «ПриватБанк», ніяких повідомлень від власника майна щодо використання зазначеного майна для власних потреб не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору їм отримано не було. Не було також отримано вимоги про звільнення приміщення ні від орендодавця ні від балансоутримувача. Крім того відповідачем сплачувалися і продовжують сплачуватися платежі, які приймаються орендодавцем та балансоутримувачем без будь-яких заперечень. Вважає, що за таких умов договір є пролонгованим.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області у відзиві на апеляційну скаргу вказало, що рішення суду є законним, а тому просить залишити його в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представником ПАБ КБ «Приватбанк»в судовому засіданні заявлені письмові клопотання про залучення в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління статистики у Дніпропетровській області; витребування від позивача доказів повноважень начальника РВ ФДМУ по Дніпропетровській області на підписання позову станом на 24.12.2010р. –11.01.2011р. та докази повноважень заступника начальника РВ ФДМУ по Дніпропетровській області на підписання документів, в т.ч. листів станом на 13.01.09р. –29.01.09р.; витребування від РВ ФДМУ по Дніпропетровській області та Головного управління статистики виписки по рахунках по перерахуванню ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»грошових коштів в якості оренди.

Колегія суддів вважає, що дані клопотання не підлягають задоволенню, оскільки рішення суду по даній справі ні яким чином не може вплинути на права і обов’язки Головного управління статистики у Дніпропетровській області щодо однієї із сторін; у господарського суду відсутні сумніви щодо повноважень начальника РВ ФДМУ по Дніпропетровській області на підписання позову; докази перерахування орендної плати необхідно надавати (доказувати факт оплати) відповідачу, а не РВ ФДМУ по Дніпропетровській області та Головного управління статистики.

Представники сторін у судовому засіданні підтримали доводи сторін, наведені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила:

01.04.2006 р. між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі –позивач) та Закритим акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк” (далі –відповідач) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-2361-ОД .

Згідно зазначеного договору, позивач з метою ефективного використання державного майна передає, а Відповідач приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: приміщення площею 228,1 кв.м., яке розміщене за адресою: вул. Леніна, 5, м. Верхньодніпровськ, на першому поверсі трьохповерхового будинку, що знаходиться на балансі Головного управління статистики у Дніпропетровській області, вартістю 131 719 грн..

Пунктом 3.1. Договору визначено орендну плату у розмірі 1742,99 грн./базова за березень місяць 2006 р., без ПДВ, коригується на індекс інфляції, починаючи з квітня місяця, розрахована за «Методикою розрахунку та використання плати за оренду державного майна», яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 р. № 786 із змінами та доповненнями до неї.

Згідно п. 3.3. Договору орендна плата перераховується таким чином:

- 50 % - до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділеннями казначейства –у розмірі 871,20 грн.

- 50 % - балансоутримувачу –у розмірі 871,19 грн.

Пунктом 5.6. Договору сторони встановили обов’язок орендаря повернути балансоутримувачу орендоване майно за актом прийманя-передачі у разі припинення або розірвання договору.

Відповідно до п. 10.1. Договору оренди № 12/02-2361-ОД строк його дії з 01.04.2006 р. по 01.03.2007 р. включно, та передбачили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору, повній оплаті за договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього договору, а саме: наявності договору страхування,дозволу пожежної інспекції та узгодження балансоутримувача за погодженням органу управління, договір, за заявою орендаря щодо продовження терміну дії, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у договорі.

Додатковою угодою від 23.04.2007 р. до Договору оренди від 01.04.2006 р. строк дії Договору продовжено до 01.02.2008 р. та Додатковою угодою від 21.04.2008 р. –продовжено до 01.01.2009 р.

Регіональне відділення листом від 13.01.2009 р. № 18-03-00206 повідомило відповідача, що 01.01.2009р. закінчився термін дії договору і наказом РВ ФДМУ від 12.01.2009р. визнано таким, що припинив свою дію. Та запропоновано у тижневий термін повернути орендоване майно балансоутримувачу.

У зв’язку з неповерненням орендованого майна позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 133312,12 грн. за період з січня 2009 року по жовтень 2010 року.

Колегія суддів не погоджується з рішенням господарського суду, яким позовні вимоги задоволенні у повному обсязі на підставі наступного.

Відповідно до ст.. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Разом з тим, згідно ст..764 ЦК України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частиною 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»також передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отримання листа позивача від 13.01.2009р. заперечується відповідачем. Позивачем в підтвердження направлення даного листа відповідачу надано список поштових відправлень та два розрахункові документи.

Як вбачається зі списку поштових відправлень листи від 13.01.2009р. за одним і тим же № 18-03-00206 адресовані шести адресатам, одним з яких є ЗАТ КБ «Приватбанк»

З розрахункових документів та списку поштових відправлень не можливо встановити, що й кому відправлялося. Крім того, оскільки дані листи були відправлені рекомендованими з повідомленням про вручення, то фактом отримання листа є саме повідомлення. Однак позивачем не надано повідомлення, яке б свідчило про отримання відправленого листа відповідачем.

Таким чином позивач не довів факту отримання листа від 13.01.2009р.

відповідачем.

Як встановлено у ході судового засідання, позивачем з дати закінчення строку договору –01.01.2009р. і по теперішній час не ставилося питання про повернення орендованого майна. До подачі позову, протягом майже двох років, позивачем взагалі не заявлялося жодних вимог до відповідача. Відповідач протягом всього часу продовжував сплачувати орендну плату, яка приймалася позивачем без заперечень.

Дані дії позивача апеляційний суд розцінює як погодження на продовження договору оренди на той саме термін і на тих же умовах.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права. У позові слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.101 –105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2011р. у справі № 5005/352/2011 скасувати.

У позові відмовити.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ В.Ф. Мороз

___ І.О. Вечірко