Рішення № 15113881, 18.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.11 Справа № 2/192

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю представника позивача Яценка Р.О., представника відповідача Панченко І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Граве Україна”, м. Львів до Дочірнього підприємства “Константа-Захід”, м. Львів про стягнення 14500 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Граве Україна”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівзахідтрансбуд”, м. Львів про стягнення 14900 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 14.12.2010 р. призначив розгляд справи на 05.01.2011 р. Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалах суду, в судових засіданнях оголошувалась перерва. За клопотанням представників сторін строк вирішення спору був продовжений.

Ухвалою від 24.01.2011 р. суд замінив відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Львівзахідтрансбуд” на належного відповідача Дочірнє підприємство “Константа-Захід”.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між ЗАТ “СК “ІНПРО”, правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 було укладено договір страхування транспортного засобу. Відповідно до умов даного договору, позивач зобовязувався відшкодувати шкоду, завдану застрахованому автомобілю внаслідок страхового випадку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, які належать ОСОБА_1 та відповідачу, транспортному засобу ОСОБА_1 було спричинено механічні пошкодження. Водія ОСОБА_2, який спричинив ДТП і на момент цього ДТП був працівником відповідача, притягнуто до адміністративної відповідальності. Вартість відновлювального ремонту після вказаного ДТП згідно експертного висновку склала 15978 грн. 08 коп. Позивачем було прийнято рішення про виплату ОСОБА_1 14500 грн. 00 коп. страхового відшкодування. У звязку з цим, відповідно до ст. 1187, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування”, просив стягнути з відповідача 14500 грн. 00 коп. страхового відшкодування, а також 400 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг щодо надання експертного висновку.

24.02.2011 р. через канцелярію суду представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 14500 грн. 00 коп. страхового відшкодування.

В судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїх запереченнях зазначив, що оскільки винним у ДТП було визнано ОСОБА_2, то позов мав бути заявлений до нього. Позивачем не подано доказів, які б підтверджували факт перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з ДП “Константа-Захід”, як і не подано доказів належності автомобіля КАМАЗ 53215 державний номерний знак НОМЕР_1 відповідачу. Також зазначив, що позивачем не подано жодних доказів, які б підтверджували заподіяння шкоди саме у розмірі 14500 грн. 00 коп., зокрема накладних на деталі, рахунків-фактур, платіжних доручень. Враховуючи те, що договір страхування укладено ЗАТ “СК “ІНПРО”, а страхову виплату здійснено ПрАТ “Страхова компанія “Граве Україна”, позивач мав би подати докази правонаступництва. Однак, таких доказів позивачем не було подано. Висновок експерта, на який позивач посилався при розрахунку виплати страхового відшкодування, не відповідає вимогам діючого законодавства, а саме: не пронумерований, не прошитий, до висновку не додані документи, які дають право судовому експерту здійснювати певний вид діяльності. Даний висновок не має юридичної сили та не може бути прийнятий судом як належний доказ. Позовна заява підписана не уповноваженою особою, так як не подано належним чином завіреної копії довіреності, згідно якої представнику надано відповідні повноваження. Таким чином позовні вимоги є безпідставними, а тому в задоволенні слід відмовити.

Представникам розяснено права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 18.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 26.04.2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

9 квітня 2008 р. між ЗАТ “СК “ІНПРО”, правонаступником якого є ПАТ “Страхова компанія “Граве Україна” та ОСОБА_1 було укладено договір страхування №04200.30-150.207.

За цим договором застраховано транспортний засіб Mazda 6, державний номер НОМЕР_2.

Відповідно до договору страхування №04200.30-150.207 від 09.04.2008 р., страхова сума становить 100000 грн. 00 коп.

Пунктом 3 договору страхування №04200.30-150.207 від 09.04.2008 р. встановлено, що транспортний засіб застрахований по КАСКО на випадок ДТП.

Договір діє з 00 год. 10 квітня 2008 р. до 24 год. 9 квітня 2009 р.

4 червня 2008 р. працівник відповідача ОСОБА_2., керуючи автомобілем КАМАЗ 53215, що перебував в тимчасовому користуванні відповідача, державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Кондитерській в м. Львові, порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: не дотримався бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Mazda 6, державний номерний знак НОМЕР_2, що призвело до механічного пошкодження лівої частини транспортного засобу ОСОБА_1

Застрахована особа звернулася до позивача із заявою про пошкодження транспортного засобу та виплату страхового відшкодування.

Постановою Жовківського районного суду м. Львова від 28.07.2008 р. працівника відповідача ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Судовим експертом ОСОБА_3 11.06.2008р. складено висновок спеціаліста №479 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, в якому зазначено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Mazda 6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який пошкоджений під час ДТП становить 15978 грн. 08 коп., вартість матеріального збитку становить 11527 грн. 57 коп.

3 липня 2008 р. позивач згідно рішення про виплату страхового відшкодування №СНТ/04200.030-0150.207/1 від 23.06.2008р. виплатив ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 14500 грн. 00 коп. перерахував 10750 грн. 00 коп., в частині 3750 грн. 00 коп. сторони провели залік зустрічних однорідних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач станом на дату судового розгляду шкоду в розмірі в розмірі 14500 грн. 00 коп. позивачу не відшкодував.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Статтею 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Заперечення представника відповідача на позов не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до довідки відділу ДАІ від 09.06.2008 р. за вих. №36/2651ск, одним з учасників ДТП був автомобіль КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_1, що належить ТзОВ “Львівзахідтрансбуд”. Вказаним транспортним засобом керував водій ОСОБА_2. Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності складені на водія ОСОБА_2

Як вбачається з долученого до матеріалів справи договору оренди транспортних засобів №16-07-2008 від 01.01.2008 р. та додатку №1, укладеного між ТзОВ “Львівзахідтрансбуд” та ДП “Константа-Захід”, останньому було передано в тимчасове користування з моменту підписання даного договору та до 31.12.2008 р. автомобіль КАМАЗ 53215, державний номерний знак НОМЕР_1.

Згідно поданого витягу з трудової книжки ОСОБА_2, останній перебував з 01.07.2007 р. по 01.07.2009 р. у трудових відносинах (на посаді водія) з ДП “Константа-Захід”.

Як зазначалося вище, згідно ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Слід також зазначити, що відповідач не позбавлений права звернутися з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Відповідно до поданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.04.2011 р., 21.03.2005 р. до ЄДР включено відомості про юридичну особу - Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “ІНПРО”, ідентифікаційний код 19243047 (запис 1).

23.12.2008 р. проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Граве Україна”, ідентифікаційний код 19243047 (запис 7).

Вказані зміни до установчих документів були зареєстровані відповідно до рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ “СК “ІНПРО”, оформлених протоколом №18 від 15.10.2008 р., яким було змінено найменування ЗАТ “СК “ІНПРО” на ЗАТ “Страхова компанія “Граве Україна”.

30.03.2010 р. проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Граве Україна”, ідентифікаційний код 19243047 (запис 14).

Пунктом 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою КМУ від 22.01.1996р. №118 передбачено, що ідентифікаційний код зберігається за субєктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним.

У разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код.

У разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом.

В інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним субєктам забороняється.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Приватному акціонерному товариству “Страхова компанія “Граве Україна” присвоєно ідентифікаційний код 19243047, який є незмінним з дня включено відомостей про юридичну особу - ЗАТ “СК “ІНПРО” (з 21.03.2005 р.).

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обовязків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Згідно ч. 2. ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Частиною 1 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Оскільки ідентифікаційний код ПАТ “Страхова компанія “Граве Україна” не змінювався з часу включення відомостей про ЗАТ “СК “ІНПРО” в реєстр, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутній запис про припинення позивача шляхом злиття, приєднання, поділу - тобто передання всього (чи частини) майна, прав та обовязків іншим юридичним особам, то доводи представника відповідача про необхідність підтвердження правонаступництва додатковими доказами (в т.ч. передавальними актами, розподільчими балансами чи вказівкою про це в установчих документах) є безпідставними.

Щодо припинення шляхом перетворення, то відповідно до ст. 108 ЦК України у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обовязки попередньої юридичної особи.

З наведеного також випливає, що зміна найменування юридичної особи не впливає на обсяг прав та обовязків такої юридичної особи.

Відповідно ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобовязаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобовязаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобовязаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Таким чином, зміни в складі акціонерів позивача жодним чином не впливають на його зобовязання перед третіми особами, зокрема щодо виплати страхового відшкодування застрахованим особам, а також на його право заявляти позови про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Щодо твердження представника відповідача про невідповідність висновку нормативним документам, то, як вбачається з долученого представником позивача свідоцтва НОМЕР_3, експерту ОСОБА_3 рішенням Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України від 19.07.2007р. було присвоєно кваліфікацію судового експерта з правом проведення автотоварознавчих експертиз.

Також ОСОБА_3 зареєстрований в Державному реєстрі оцінювачів, який має право здійснювати оцінку майна та майнових прав за такими напрями: оцінка автотранспортних засобів (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 від 15.02.2002р.).

Згідно Посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача НОМЕР_5 від 10.10.2009р., виданого Фондом державного майна України, ОСОБА_3 підвищив кваліфікацію оцінювача за напрямом оцінки майна: “Оцінка обєктів в матеріальній формі” та спеціалізацією в межах напряму: “Оцінка дорожніх транспортних засобів”.

Висновок спеціаліста №479 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку від 11.06.2008 р. підписаний ОСОБА_3 та скріплений його печаткою.

Таким чином, вищевказаний висновок відповідає вимогам, встановленим ст. 12 Закону Україну “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”.

На вирішення експерту було поставлено наступні питання: 1. Яка вартість відновлювального ремонту автомобіля Mazda 6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який пошкоджений під час ДТП? 2. Яка вартість матеріального збитку, що заподіяно власнику автомобіля Mazda 6, державний номер НОМЕР_2, внаслідок пошкодження автомобіля під час ДТП?

На поставлені питання експертом ОСОБА_3 у висновку зазначено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Mazda 6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент дослідження становить 15978 грн. 08 коп., вартість матеріального збитку 11527 грн. 57 коп.

Як зазначено у висновку, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу це грошові витрати, що необхідні для відновлення пошкодженого чи розукомплектованого ТЗ, з врахуванням необхідності придбання нових складових-запчастин, замість тих, що потребують заміні.

Вартість матеріального збитку заподіяного власнику ТЗ вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування ТЗ з врахуванням фізичного зносу цього ДТЗ та його складових (з врахуванням зменшення вартості нових складових-запчастин, які необхідно придбати для заміни, за рахунок зносу тих, які потребують заміни на пошкодженому чи розукомплектованому ТЗ).

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ст. 22 ЦК України).

Збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Позивачем було проведено розрахунок суми страхового відшкодування, яка визначалася, виходячи з вартості деталей, що підлягають заміні, вартості матеріалів та вартості відновлювальних робіт.

При прийнятті рішення про виплату страхового відшкодування позивачем було розглянуто акт огляду транспортного засобу від 05.06.2008 р., висновок спеціаліста №479 від 11.06.2008 р., заяву про виплату страхового відшкодування.

Також позивачем було подано рахунок-фактуру №СФ-0001242 від 05.06.2008 р. на загальну суму 25569 грн. 61 коп.

Згідно п.п. 2 п. 10.2. додатку до договору страхування №04200.30-150.207 від 09.04.2008 р. в залежності від характеру страхового випадку, розмір страхового відшкодування у разі пошкодження транспортного обладнання визначається в межах страхової суми в розмірі вартості відновлювальних ремонтних робіт, які забезпечують усунення пошкоджень, за вирахуванням франшизи. При цьому, якщо договором не передбачено інше, виплата страхового відшкодування провадиться за вирахуванням експлуатаційного зносу деталей та механізмі (що підлягають заміні), визначеного згідно з чинним законодавством.

Договором страхування №04200.30-150.207 від 09.04.2008 р. визначено, що страхування здійснюється без врахування зносу.

З огляду на викладене, позивачем правомірно виплачено страхове відшкодування в розмірі 14500 грн. 00 коп., виходячи з визначеної у висновку вартості відновлювального ремонту.

Як вбачається з тексту позовної заяви, вона підписана від імені позивача представником Гупало Т.В. До позовної заяви долучено копію довіреності б/н від 11.05.2010р., виданої позивачем Гупало Т.В. та Галаню В.М. Вказаною довіреністю позивач надав Гупало Т.В. та Галаню В.М. право подавати і підписувати клопотання, заяви, позовні заяви, завіряти своїм підписом справжність копій та ін.

До матеріалів справи додано також належним чином завірену копію довіреності, яка видана позивачем Яценку Р.О., з наданням аналогічних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 601 ЦК України зобовязання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги.

Згідно договору страхування №04200.30-150.207 від 09.04.2008 р. загальний страховий платіж за договором складає: 7500 грн. 00 коп., що сплачується наступним чином: 50% - 3750 грн. 00 коп. до 10.04.2008 р.; 50% - 3750 грн. 00 коп. до 10.10.2008 р.

Пунктом 9.5. додатку до договору страхування №04200.30-150.207 від 09.04.2008 р. передбачено, що якщо страховий платіж сплачується страхувальником частинами, то страховик має право вимагати несплаченої частини страхового платежу до виплати відшкодування, або вирахувати з суми відшкодування несплачену частину страхового платежу.

Оскільки позивачем 23.06.2008 р. було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 14500 грн. 00 коп., а ОСОБА_1 зобовязана була з 11.04.2008 р. до 10.10.2008 р. сплатити решту 50% страхового платежу в розмірі 3750 грн. 00 коп., то позивачем та ОСОБА_1 було правомірно зараховано зустрічні однорідні (грошові) вимоги в сумі 3750 грн. 00 коп., строк виконання яких настав.

В розділі Інші умови договору страхування №04200.30-150.207 від 09.04.2008 р. зазначено, що управління застрахованим ТЗ допущені особи, які керують ТЗ на законних підставах, за умови, що вони мають стаж водіння даною категорією ТЗ понад 2 роки.

В момент ДТП автомобілем Mazda 6, державний номер НОМЕР_2 керував ОСОБА_4.

Згідно поданої представником позивача копії посвідчення водія НОМЕР_6 від 04.07.2000р., виданого ОСОБА_4, останньому надано право керування з 08.08.2001 р. транспортними засобами категорії А, В, С.

В розділі Особливі відмітки свідоцтва про реєстрацію автомобіля Mazda 6, державний номер НОМЕР_2 зазначено, що ОСОБА_4 надано право керування цим автомобілем.

Таким чином, ОСОБА_4 в момент ДТП керував автомобілем Mazda 6, державний номер НОМЕР_2 на законних підставах.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 16, 22, 1166, 1172, 1187, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства “Константа-Захід”, м. Львів, вул. Левандівська, 3 (ідентифікаційний код 32712109) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Граве Україна”, м. Львів, просп. Чорновала, 45-А (ідентифікаційний код 19243047) 14500 грн. 00 коп. страхового відшкодування, 145 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя