Рішення № 15113836, 19.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.11                                                                                           Справа№ 5015/1466/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Прокурора Залізничного району міста Львова в інтересах держави уповноваженого органу Львівської міської ради в особі Львівського МКП “Львівтеплоенерго”, м. Львів

до відповідача: ТзОВ “Аптека № 138”, м. Львів

про: стягнення 3 725,35 грн.

Представники :

Від прокурора: Яворська Л.Р. –помічник прокурора Залізничного району міста Львова (Посвідчення № 107 від 02.08.2010р.)

Від позивача: Карвацька З.З. –ю/к (Довіреність б/н від 15.02.2011р.)

Від відповідача: не з’явився

Прокурору та представнику позивача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Прокурора Залізничного району міста Львова в інтересах держави уповноваженого органу Львівської міської ради в особі Львівського МКП “Львівтеплоенерго”, м. Львів до відповідача –ТзОВ “Аптека № 138”, м. Львів про стягнення 3 725,35 грн.

Ухвалою суду від 21.03.2011р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 30.03.2011р.

З підстав, викладених в Ухвалі суду від 31.03.2011р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 05.01.2011р. представник позивача викладені у позовній заяві вимоги підтримав.

Явку представника відповідача в судове засідання не забезпечено.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

01.10.2002р. між сторонами у справі укладено Договір № 509/А про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов’язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді у потрібних йому обсягах, а відповідач у свою чергу зобов’язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором.

Відповідно до п. 10.1. Договору термін його дії встановлено до 01.10.2003р. Як вбачається із матеріалів справи дію Договору було пролонговано.

У п. 6.3. Договору сторони погодили, що вартість фактично спожитої теплової енергії відповідач сплачує до 15-го числа місяця, наступного за звітним.

Проте, як зазначається у позовній заяві, договірних зобов’язаннь щодо оплати теплової енергії ТзОВ “Аптека № 138” належно не виконало. За період з 01.06.2009р. по 22.02.2010р. у відповідача перед позивачем склалась заборгованість в розмірі 3 725,35 грн.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем було направлено на адресу позивача лист № 27 від 27.10.2009р., в якому Товариство у зв’язку із відсутністю потреби в центральному опаленні аптеки просило здійснити відключення від загальної мережі теплопостачання.

Відповідно до Акту комісії 22.02.2010р. трубопроводи опалення ТзОВ “Аптека № 138” були від’єднані від жерел теплової енергії ЛМКП “Львівтеплоенерго”. Як вказано в Акті об’єкти тепловою енергією на опалення не користуються з 14.10.2009р.

Листом № 25/1-258 від 04.03.2010р. позивач повідомив відповідача, що з 22.02.2010р. ЛМКП “Львівтеплоенерго” розриває Договір № 509/А про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2002р.

Суд заслухавши пояснення представників прокурора та позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено судом спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № 509/А про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2002р., на виконання умов якого відповідачу постачалась теплова енергія в гарячій воді.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У п. 3.2.2. Договору передбачено обов’язок відповідача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені Договором.

У відповідності із п. 6.1 Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться відповідно до встановлених тарифів.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що договірних зобов’язань щодо оплати теплової енергії відповідач належно не виконав. За період з 01.06.2009р. по 22.02.2010р. у відповідача перед позивачем склалась заборгованість в розмірі 3 725,35 грн.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів оплати теплової енергії суду не надав.

Судові витрати відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.          Позовні вимоги задоволити.

2.          Стягнути з ТзОВ “Аптека № 138” (79070, м. Львів, вул. Довженка, 6. Код ЄДРПОУ 25544055) на користь ЛМКП “Львівтеплоенерго” (79040, м. Львів, вул. Д.Апостола, 1 Код ЄДРПОУ 05506460) 3 725,35 грн.

3.          Стягнути з ТзОВ “Аптека № 138” (79070, м. Львів, вул. Довженка, 6. Код ЄДРПОУ 25544055) в доход державного бюджету (отримувач –УДК у Личаківському р-ні м. Львова, МФО 825014, код ЄДРПОУ 22389406) 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.           Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя