Рішення № 15113793, 12.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.11                                                                                           Справа№ 5015/1556/11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гефест-Львів» м. Радехів, Львівської області

До відповідача Закритого акціонерного товариства «Галичина» м. Радехів, Львівської обл.

Про визнання договору дійсним

           Суддя Довга О.І.

Секретар Скремета О.О.

Представники:

Від позивача:           Квіткін Ю.М. –представник за довіреністю

Від відповідача : Лазор М.О. –представник за довіреністю

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

          Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу на адресу суду не надходило.

Суть спору:

На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гефест-Львів»м. Радехів, Львівської області до Закритого акціонерного товариства «Галичина» м. Радехів, Львівської області про визнання договору дійсним.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник Відповідача позовні вимоги визнає повністю з підстав, викладених у відзиві на позов ( вх. № 8322/11 від 11.04.2011 року).

Подача позову відбувається шляхом звернення до суду з письмовою заявою, в якій зацікавлена особа ( позивач ) формулює свою вимогу до осіб, до яких звернена вимога. Правова природа позову як процесуального засобу захисту права полягає у тому, щоб суд, прийнявши позовну заяву, у певному процесуальному порядку перевірив законність та обґрунтованість цієї матеріально-правової вимоги однієї особи до іншої, які стають сторонами процесу і між якими відбувається спір.

Сторони зобов‘язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об‘єктивного дослідження всіх обставин справи.

Судом встановлено:

Між ТзОВ «Гефест-Львів»(Позивач-Продавець) та ЗАТ «Галичина»(Відповідач-Покупець) був укладений у простій письмовій формі договір купівлі-продажу нерухомого майна № 03/12-02 від 31.12.2010 року, відповідно до якого Відповідачем передано Позивачу у власність нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Радехів, вул. Львівська,61, а саме: автомобільна газонаповнювальна компресорна станція з магазином загальною площею 119,0 кв.м., позначена за планом земельної ділянки літерою А-1, вартістю 3244753,46 грн. з ПДВ; вбиральня, позначена за планом земельної ділянки літерою Б-1, вартістю 3573,20 грн. з ПДВ; споруди (огорожа), позначені за планом земельної ділянки літерою № 1, вартістю 55659,67 грн. з ПДВ.

Вказане майно передане Позивачу відповідно до акту приймання-передачі від 31.12.2010 року.

Відповідно до п. 2.1 Договору розрахунки за майно, що відчужується за даним Договором, здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Продавця, за банківськими реквізитами, зазначеними у даному Договорі.

Згідно із п. 2.3. Договору Покупець зобов‘язується провести повний розрахунок за майно не пізніше 31.12.2011 року.

На виконання умов Договору Позивачем було проведено часткову оплату за придбане майно в сумі 1100000,00 грн., що підтверджується випискою банку від 16.03.2011 року.

Відповідно до пункту 8.4 Договору купівлі-продажу нерухомого майна № 31/12-02 від 31.12.2010 року, Договір підлягає нотаріальному посвідченню протягом тридцяти днів з дня підписання даного Договору.

Відповідно до вимог ст. 657 ЦК України, договори купівлі-продажу нерухомого майна укладаються у письмовій формі та підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, Позивач - ТзОВ «Гефест-Львів» листами від 10.01.2011 року, 24.01.2011 року зверталось до ЗАТ «Галичина» з відповідною пропозицією про нотаріальне посвідчення договору з визначенням місця та часу.

Оскільки Відповідач від дій, зазначених в листах ухилився, Позивач звернувся з позовом до господарського суду про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 31.12.2010 року та визнання за ним права власності на об‘єкти даного договору.

Як свідчать матеріали справи, Відповідач - ЗАТ «Галичина» не заперечує проти заявлених вимог.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд визнав позов таким, що підлягає до задоволення з наступного:

За своєю правовою природою описаний вище договір є договором купівлі-продажу, і відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України потребує нотаріального посвідчення.

Згідно із ст. 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому випадку наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Частина 2 статті 220 Цивільного кодексу України надає суду право визнати дійсним нотаріально не посвідчений договір, якщо сторони домовилися про усі його істотні умови, підтверджені письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від нотаріального посвідчення такого договору (недобросовісна сторона). Таке рішення може бути прийняте судом на вимогу добросовісної сторони, яка виконала повністю або частково договір. Зміст положень частини 2 дає підстави тлумачити їх таким чином, що вони не поширюються на випадки ухилення від нотаріального посвідчення договору усіх його сторін. Під ухиленням від нотаріального посвідчення договору має розумітися як активна протидія цьому, так і пасивне небажання вчинити цю дію.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

У разі задоволення вимоги добросовісної сторони про дійсність нотаріально не посвідченого договору, то після набрання чинності рішення суду такий договір вважатиметься дійсним з моменту його укладення. Наступне нотаріальне посвідчення такого договору не вимагається. Судове рішення в цьому випадку змінює нотаріальне посвідчення.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 220,640,657 ЦК України, ст.ст. 12,33,34,49,82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № 32/12-02 від 31 грудня 2010 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гефест-Львів»та Закритим акціонерним товариством «Галичина».

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Галичина» ( 80200, Львівська обл.. м. Радехів, вул. Б.Хмельницького,120, код ЄДРПОУ 25553579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гефест-Львів»( 80200, Львівська обл. м. Радехів, вул. Львівська,61, код ЄДРПОУ 36736804) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя