Рішення № 15113338, 18.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.11                                                                                           Справа№ 5015/1416/11

За позовом: регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (надалі –Фонд), м. Львів,

до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Галка Макс", м.Львів,

за участю третьої особи:закритого акціонерного товариства "Львівський виноробний завод", м. Львів,

про: стягнення 60084,94 грн.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:Дутка Ю.І. –довіреність №18-11-08346 від 31.12.2010 р.,

відповідача:не з’явився,

третьої особи:не з’явився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Галка Макс", за участю третьої особи: закритого акціонерного товариства "Львівський виноробний завод", про стягнення 60084,94 грн. Ухвалою від 18.03.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 04.04.2011 р. В судове засідання 04.04.2011 року представник відповідча не з’явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із зайнятістю в іншому судовому процесі. Судом було задоволено це клопотання та відкладено розгляд справи на 18.04.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач після закінчення строку дії договору оренди не повернув орендованого майна. Зазначене стало підставою для нарахування неустойки в розмірі подвійної плати за користування майном, що становить 60084,94 грн., на підставі статті 785 Цивільного кодексу України. Зазначені нарахування здійснено за період з 01.03.2010 року по 30.09.2010 року.

Відповідач повністю заперечив проти позову. Зазначив, що станом на час укладення договору оренди був чинним та діяв Цивільний кодекс УРСР в редакції 1963 року, який не передбачав відповідальності наймача за неповернення речі у вигляді неустойки в розмірі подвійної плати за час прострочення. За таких обставин норма статті 785 Цивільного кодексу України застосуванню не підлягає. Крім того, відповідно до частини 2 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

В судове засідання 18.04.2011 року представник відповідача повторно не з’явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю прибути в судове засідання з огляду на зайнятість в іншому судовому процесі. Позивач заперечив проти відкладення розгляду справи з огляду на необґрунтованість поданого клопотання та намагання затягнути розгляд справи. Суд відхиляє клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки воно не обґрунтоване жодними доказами, які б свідчили про зайнятість в іншому судовому процесі. Крім того, суд звертає увагу, що будь-яка сторона у справі не позбавлена права та можливості забезпечити участь у судовому процесі іншого представника як з числа своїх представників, так і осіб, не пов’язаних з нею трудовими відносинами. Неможливість такої заміни також відповідачем не обґрунтовано.

Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.07.2008 року у справі №4/29 (1/336-9/24), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.02.2009 року, позов задоволено повністю; виселено ТОВ "Галка Макс" з приміщень за адресою: м.Львів, вул.Погулянка, 26, загальною площею 1652,35 м2, а саме інв. №001 частина приміщень будівлі головного виробничого корпусу (1-й поверх №№11, 12, 13, 23, 24, 25, 26, 27, половина 28), площею 619,85кв.м.; інв. №001 частина приміщень будівлі головного виробничого корпусу (2-й поверх №№38, 39, 40, 51, 52, 54, 55), площею 548,8 кв.м.; інв. №001 частина приміщень будівлі головного виробничого корпусу –підвал (№№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10), площею 423,1 кв.м.; інв. №012 частина будівлі прохідної (№№6, 7, 8, 9, 5, 4), площею 60,6 кв.м., зобов’язано товариство з обмеженою відповідальністю "Галка Макс" передати орендоване майно по акту приймання-передачі балансоутримувачу ЗАТ "Львівський виноробний завод"; стягнуто з ТОВ "Галка Макс" на користь бюджету 85грн. державного мита і 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зазначене рішення залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.06.2009 року.

Цим же рішенням встановлено такі факти:

-          22.12.2003 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (Орендодавець) та ТОВ “Галка Макс” (Орендар) укладено договір оренди нерухомого державного майна №26, предметом якого є передача в строкове платне користування нерухомого державного майна, яке є на балансі ЗАТ “Львівський виноробний завод” в складі переданого в оренду цілісного майнового комплексу, що міститься за адресою: м. Львів вул. Погулянка, 26, загальною площею об'єкта оренди 1652,35кв.м, а саме: інв. № 001 частина приміщень будівлі головного виробничого корпусу (1 поверх №№ 11, 12, 13, 23, 24, 25, 26, 27 половина 28) площею 619,85кв.м; інв. № 001 частина приміщень будівлі головного виробничого корпусу (2 поверх №№ 38, 39, 40, 51, 52, 54, 55) площею 548,8кв.м; інв. № 001 частина приміщень будівлі головного виробничого корпусу - підвал (№№ 3, 4, 5,6, 7, 8, 9, 10) площею 423,1кв.м; інв. № 012 частина будівлі прохідної (№№ 6, 7, 8, 9, 5, 4) площею 60,6кв.м;

-          Фонд 29 грудня 2006 року листом № 3/11-8023 звернувся до відповідача про повернення орендованого майна балансоутримувачу (ЗАТ „Львівський виноробний завод”) за актом прийому-передачі у зв’язку із закінченням 22 грудня 2006 року терміну дії договору оренди № 26 нерухомого державного майна. Один примірник акту прийому-передачі позивач вимагав скерувати регіональному відділенню. Зазначений лист свідчить про своєчасність та належність повідомлення відповідача про припинення дії договору оренди.

Відповідачем не було надано доказів повернення орендованого майна балансоутримувачу за актом приймання-передачі, хоч такі докази вимагалися ухвалами суду від 18.03.2011 року та 04.04.2011 року.

При винесенні рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частини 1 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Пунктом 10.1 Договору оренди передбачено, що він діє з дати підписання та укладений терміном на три роки.

Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. З огляду на це обставини припинення договору оренди не потребують додаткового доведення, оскільки аналізованим рішенням господарського суду встановлено факт належного повідомлення про припинення дії договору та власне припинення дії договору оренди. Тому суд дійшов висновку, що відповідач продовжує користуватися об’єктом оренди після припинення дії договору оренди.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, оскільки відповідач продовжив користування об’єктом оренди після припинення договору оренди, не повернув його у встановленому порядку балансоутримувачу, суд вважає підставним нарахування відповідачу неустойки в порядку частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України в розмірі 60084,94 грн.

При цьому суд не бере до уваги заперечення відповідача з огляду на такі доводи. Що стосується заперечень в частині відсутності підстав для застосування частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, то такі є безпідставними. Відповідно до пункту 4 Розділу "Прикінцеві і перехідні положення" Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Як встановлено рішенням господарського суду, договір оренди було припинено 22.12.2006 року, тобто після набрання чинності Цивільним кодексом України, а тому норми його статей підлягають до застосування.

Що стосується заперечень відповідача в частині посилання на частину 6 статті 232 Господарського кодексу України, то такі також не можуть бути взяті до уваги. Відповідно до зазначеної норми закону нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Оскільки частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено право нарахування неустойки за час прострочення, то суд робить висновок про підставність нарахування такої неустойки протягом усього строку користування об’єктом оренди після припинення договору оренди.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду доказів про наявність інших обставин.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 232 Господарського кодексу України, статтями 526, 785 Цивільного кодексу України, статтями 43, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Галка Макс" (адреса: вулиця Погулянка, будинок 26, Личаківський район, місто Львів, 79017; ідентифікаційний код 32712638) 60084,94 грн. неустойки на р/р 31114092702002, одержувач коштів: Держбюджет міста Львова, банк одержувача: ГУДКУ у Львівській області, ЄДРПОУ 23949066, МФО 825014, код рахунку 22080200. Стягувач: регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області (адреса: вулиця Січових Стрільців, будинок 3, місто Львів, 79000; ідентифікаційний код 20823070).

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Галка Макс" (адреса: вулиця Погулянка, будинок 26, Личаківський район, місто Львів, 79017; ідентифікаційний код 32712638) в доход Державного бюджету України 600,85 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

          Суддя                                                                                           Рим Т.Я.