Рішення № 15113235, 26.04.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.11 Справа № 4/5009/1517/11

Суддя Зінченко Н.Г.

За позовом Концерну “Міські теплові мережі”, (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Хортицького району, (69097, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 7)

до відповідача Житлово-будівельного кооперативу “Будівельник-23”, (69097, м. Запоріжжя, вул. Будьоного, буд. 14-А, кв. 16)

про стягнення 10 954,94 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором на відпуск теплової енергії у гарячій воді № 114 від 07.08.2002 р.

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача –Воропай М.І., довіренність № 21/27 від 04.01.2011р.;

Від відповідача –Волненко Н.М., голова провління (протокол №71 від 27.10.2010р.).

29.03.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі”, м. Запоріжжя в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Хортицького району, м. Запоріжжя з позовною заявою до відповідача Житлово-будівельного кооперативу “Будівельник-23”, м.Запоріжжя про стягнення 10 954,94 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором на відпуск теплової енергії у гарячій воді № 114 від 07.08.2002 р.

Ухвалою від 29.03.2011р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 26.04.2011 р.

          В судовому засіданні 26.04.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

          Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 526, 527, 530, 626, 629, 903 ЦК України та ст., ст. 173, 193, 198 ГК України і полягають в тому, що 07.08.2002 року міжпозивачем та відповідачем був укладений договір № 114 на відпуск теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого позивач зобов’язався відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами. На виконання умов Договору позивачем надавалися відповідачу обумовлені договором послуги по постачанню теплової енергії, так протягом липня 2010 року по серпень 2010 року включно позивачем поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 15307,37 грн. Факт надання цих послуг підтверджується Актами приймання-передачі теплової енергії за спірний період. На підставі цього відповідачу були виставлені рахунки на оплату послуг по постачанню теплової енергії за спірний період на загальну на суму 15307,37 грн. Вартість наданих послуги по постачанню теплової енергії відповідачем була сплачена частково в сумі 4352,43 грн. Таким чином, з липня 2010 року по серпень 2010р. за відповідачем рахується заборгованість в сумі 10 954,94 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача 10 954,94 грн. основного боргу за договором на відпуск теплової енергії у гарячій воді № 114 від 07.08.2002 р.

          Відповідач в судовому засіданні 26.04.2011 р. позовні вимоги про стягнення 10 954,94 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію за договором на відпуск теплової енергії у гарячій воді № 114 від 07.08.2002 р. визнав в повному обсязі.

Крім того, в судовому засіданні відповідач звернувся до суду з усним клопотанням про надання відстрочки виконання судового рішення у справі №4/5009/1517/11. Необхідність надання відстрочки виконання судового рішення відповідач мотивує важким фінансовим становищем та тим, що наявний борг обумовлений наявністю заборгованості споживачів за комунальні послуги. На підтвердження цього факту, відповідач надав рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя по справі №2-3287/2009 від 11.12.2009р, відповідно до якого на користь ЖБК “Будівельник-23” стягнуто 5910,51 грн. заборгованості за комунальні послуги. На виконання зазначеного рішення 11.12.2009р. видано виконавчий лист. Проте до теперешньго часу вказана заборгованість за комунальні послуги спаживачами не сплачена. Вважає, що одночасне і негайне виконання судового рішення у справі № 4/5009/1517/11 є неможливим.

          Представник позивача проти надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення не заперечив, вважає за необхідне вирішити дане клопотання на розсуд суду.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

07.08.2002р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Хортицького району (позивачем) та Житлово-будівельним кооперативом “Будівельник-23 ” (відповідачем) був укладений Договір на відпуск теплової енергії у гарячій воді № 114 (далі за текстом –Договір).

За умовами Договору позивач (теплопостачальна організація) зобов’язався відпустити відповідачу (споживачу) теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до нього, що є його невід’ємними частинами.

Пунктами 7.1 та 7.2 сторони узгодили, що Договір набуває чинності після підписання його сторонами і діє до 07.08.2003р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.

У відповідності до додаткової угоди № 2 від 01.06.2006р. платіжними документами, які пред’являються теплопостачальною організацією згідно п. 3.2. Договору, є рахунки на постачання теплової енергії, які нараховуються згідно акту виконаних робіт. Рахунки на постачання теплової енергії та Акти виконаних робіт ( 2 екземпляри: по одному екземпляру для кожної сторони) споживачі отримують особисто у відділі збуту Теплопостачальної організації, про що робиться запис у відповідному журналі реєстрації отримання платіжних документів або направляються Споживачу замовленою кореспонденцією. Акт виконаних робіт повинен бути узгоджений та підписаний Споживачем протягом 10 робочих днів з моменту отримання та повернутий теплопостачальній організації.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що розрахунки за договором здійснюються виключно в грошовій національній грошовій одиниці (гривні) відповідно до встановлених тарифів..

Відповідно до пункту 3.3. Договору відповідач зобов’язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

На виконання умов Договору за період з липня 2010 року по серпень 2010 року включно позивачем надані відповідачу обумовлені Договором послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 15307,37 грн. Факт надання цих послуг підтверджується Актами приймання-передачі теплової енергії за спірний період.

У зв’язку із цим, позивачем відповідачу були виставлені рахунки на оплату наданих послуг за період з липня 2010 року по серпень 2010 року включно на суму 15307,37 грн.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт отримання рахунків.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов’язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов’язаний сплатити повну ціну переданого товару.

          Вартість наданих послуг по постачанню теплової енергії була оплачена відповідачем частково в сумі 4352,43 грн.

          Отже, відповідач взяті на себе зобов’язання згідно умов Договору виконав в неповному обсязі.

Позивачем та відповідачем був підписаний Акт звірки взаємних розрахунків станом на 19.04.2011р., який скріплений підписами уповноважених осіб та печатками позивача і відповідача, яким сторони підтвердили факт наявності заборгованості ЖБК “Будівельник-23” на користь Концерну “МТМ” в особі Філії Концерну “МТМ” Хортицького району в сумі 10 954,94 грн.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 10 954,94 грн.

Доказів погашення заборгованості в сумі 10 954,94 грн. відповідач суду не надав.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач оплату за поставлену йому теплову енергію в сумі 10 954,94 грн. не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед Концерном “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Хортицького району підтверджується фактичними обставинами справи.

Відповідач позовні вимоги про стягнення 10 954,94 грн. основного боргу за договором визнав, про що заявив в судовому засіданні.

Згідно з ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що уразі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову, за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує права та інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе прийняти визнання відповідачем позову, у зв’язку з чим прийняти рішення про задоволення позовної заяви про стягнення з відповідача 10 954,94 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію за договором на відпуск теплової енергії у гарячій воді № 114 від 07.08.2002 р.

Крім того, судом розглянуто клопотання відповідача про відстрочку виконання судового рішення.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з п. 2 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 р. з наступними змінами та доповненнями вирішуючи питання про відстрочки виконання судового рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси і фінансовий стан обох сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Таким чином, враховуючи фінансовий стан відповідача, відсутність коштів для негайного виконання судового рішення, згоди позивача на відстрочення виконання судового рішення, суд визнає доводи відповідача обґрунтованими, а обставини, на які він посилається винятковими та такими, що ускладнюють виконання судового рішення у справі № 4/5009/1517/11 та вважає за доцільне клопотання відповідача задовольнити, відстрочити виконання рішення про стягнення 10 954,94 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію за договором на відпуск теплової енергії у гарячій воді №114 від 07.08.2002р. строком до 01.09.2011р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 655, 692 ЦК України, ст., ст. 33, 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Будівельник-23”, (69097, м. Запоріжжя, вул. Будьоного, буд. 14-А, кв. 16, р/р 26003318040550, Донецька обласна філія АКБ «Укрсоцбанк», МФО 334011, код ЄДРПОУ 20518532) на користь Концерну “Міські теплові мережі”, (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 10954 (десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 94 коп. основного боргу, 109 (сто дев'ять) грн. 55 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу.

3. Відстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 26.04.2011 р. у справі № 4/5009/1517/11 в частині стягнення з Житлово-будівельного кооперативу “Будівельник-23”, (69097, м. Запоріжжя, вул. Будьоного, буд. 14-А, кв. 16, код ЄДРПОУ 20518532) на користь Концерну “Міські теплові мережі”, (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) 10954 (десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 94 коп. основного боргу строком до 01.09.2011року.

Видати наказ.

          Суддя                               Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення. Якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “28” квітня 2011 р.