Рішення № 15112512, 12.04.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.04.11р.

Справа № 5005/3928/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецизвесть", м. Дніпропетровськ

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення шкоди у зв’язку з недостачею вантажу у розмірі 14 454, 00 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: провідний юрисконсульт Шляєв І.В., дов. від 01.01.2011р. № 488.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецизвесть" (м. Дніпропетровськ) звернулось до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (м. Дніпропетровськ) про стягнення з останнього на свою користь шкоди від недостачі вантажу у розмірі 14 454, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у лютому 2011 року на адресу позивача по залізничній накладній № 48693049 надійшли вагони № 67654962 та № 65383283 з вантажем –антрацит. Зазначені вагони прибули на станцію призначення з ознаками розкрадання вантажу під час його перевезення. Вагони видавалися одержувачу вантажу зі складенням комерційних актів № 036900/2 та № 036901/3 від 02.02.2011р., в яких зазначено, що вантаж прибув з ознаками розкрадання під час перевезення –виїмка та часткова відсутність маркування вантажу, а також зафіксована недостача вантажу в кількості 6 000 кг та 8 600 кг відповідно. Позивач попередньою оплатою повністю оплатив вартість вантажу на рахунок відправника. За доводами позивача, недостачею вантажу йому спричинено шкоду у розмірі 14 454, 00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача, оскільки недостача вантажу виникла у зв’язку з винними діями відповідача по незбереженню прийнятого до перевезення вантажу.

Відповідач відзив на позов не надав. У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечує, вважає, що у спірних правовідносинах відповідальність за втрату вантажу повинна бути покладена на вантажовідправника, оскільки він не підготував належним чином вагони до перевезення або недовантажив продукцію.

У судовому засіданні 12.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-фінансова компанія "Рутекс", як постачальник, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецизвесть" (м. Дніпропетровськ), як покупець, уклали договір № 293 про поставку вугільної продукції строком дії з урахуванням додаткової угоди № 1 від 01.01.2011р. до 31.12.2011р.

Згідно п. 2.3. договору вугілля поставляється партіями залізничним транспортом в справних люкових напіввагонах навалом.

30.01.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-фінансова компанія "Рутекс", як відправник, здало для перевезення на станції Софіно-Брідська Донецької залізниці у напіввагонах № 67654962 та № 65383283 вантаж –вугілля марки антрацит АО (30-60), завантажений навалом, у кількості 69 000 кг в кожному напіввагоні, для доставки його одержувачу –Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрспецизвесть", станція і залізниця призначення –Губиниха Придніпровської залізниці, що підтверджується залізничною накладною № 48693049.

Вантаж перевозився у відкритому рухомому складі, навалом, завантаження нижче бортів, вантаж в твердому стані, поверхня вантажу маркірована, проведено промаслювання вантажу, підлог, дверей та бортів вагонів.

03.02.2011р. вантаж прибув на станцію Губиниха Придніпровської залізниці з недостачею в кількості 14 600 кг.

Недостачу вантажу у загальній кількості 14 600 кг було виявлено на проміжній станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці, про що складено комерційні акти від 02.02.2011р. АА № 036900/2 про недостачу вантажу у вагоні № 67654962 у кількості 6 000 кг та АА № 036901/3 про недостачу вантажу у вагоні № 65383283 у кількості 8 600 кг.

В комерційних актах зазначено, що на підставі акту загальної форми № 2090 від 02.02.2011р. станції Павлоград-1 проведене комісійне переважування вагонів. Вагони в технічному відношенні справні.

Відповідно до комерційного акту від 02.02.2011р. АА № 036900/2 навантаження вагону № 67654962 з правого боку над 1-5 люками біля борту довжиною 9, 0 м, шириною 0, 8 - 1, 2 м нижче бортів на 0,7 м, рівномірне, маркування не порушене, на решті площі вагону навантаження нижче бортів 0, 8 - 1, 0 м не рівномірне, маркування відсутнє. З правого боку відсутня підніжка.

Відповідно до комерційного акту від 02.02.2011р. АА № 036901/3 навантаження вагону № 65383283 з правого боку над 3-5 люками біля борту довжиною 5, 5 м, шириною 0, 8 –1, 0 м нижче бортів на 0, 7 м, рівномірне, маркування не порушене, на решті площі вагону навантаження нижче бортів 0, 8 - 1, 2 м не рівномірне, маркування відсутнє. З правого боку обірваний поручень.

При повторному переважуванні недостача вантажу підтвердилась.

Позивач розрахував вартість недостачі вантажу з урахуванням його недостачі, вартості згідно рахунку відправника, норми недостачі 1% відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів. Вартість недостачі вантажу становить 14 454, 00 грн.

Рахунок відправника № СФ-0000042 від 30.01.2011р. на оплату вантажу –вугілля АО в кількості 138 тн позивачем оплачений, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

Позивач вважає, що недостачею вантажу з вини відповідача йому спричинена шкода у сумі 14 454, 00 грн., що і є причиною спору.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 Цивільного кодексу України).

У разі втрати або нестачі вантажу за заподіяну при перевезенні шкоду перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає (ч. 3 ст. 314 ГК України).

Згідно ст. 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998р. (далі –Статут) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

Як вбачається з комерційних актів на проміжній станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці виявлено недостачу вантажу: за актом АА № 036900/2 –у кількості 6 000 кг; за актом АА № 036901/3 –у кількості 8 600 кг. Загальна кількість недостачі вантажу складає 14 600 кг.

Оскільки вагони з вантажем були прийняті залізницею до перевезення без зауважень до відправника, вантаж відповідно до залізничної накладної № 48693049 при завантаженні розміщено і закріплено згідно Технічних умов правильно, відповідно до комерційних актів вантаж прибув у технічно справних вагонах, мало місце захисне маркування, порушення якого встановлено комерційними актами, що свідчить про доступ сторонніх осіб до вантажу, враховуючи дані, наведені в комерційних актах, відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу у спірних правовідносинах в силу ст. 110 Статуту покладається на залізницю.

За наведеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача шкоди у сумі 14 454, 00 грн., заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

Суд відхиляє доводи відповідача, наведені в обґрунтування заперечень проти позову, як такі, що спростовуються наведеним вище.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, зокрема, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення; коли втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок завантаження вантажу відправником у непідготовлений неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником.

З матеріалів справи не вбачається підстав для звільнення залізниці від відповідальності.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецизвесть" (49010, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 99/188, ідентифікаційний код 36960102) шкоду у сумі 14 454 (чотирнадцять тисяч чотириста п’ятдесят чотири) грн. 00 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 144 (сто сорок чотири) грн. 54 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Cуддя Л.А. Коваль

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 18.04.2011р.