Постанова № 15112344, 28.04.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"28" квітня 2011 р. Справа № 44/42

Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В.,

Бакуліної С.В.,

Глос О.І.,

розглянувши касаційну скаргуРегіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області

на постановувід 23.03.2011

Донецького апеляційного господарського суду

у справі господарського суду Донецької області № 44/42

за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська паливна компанія "Надра Донбасу"

простягнення суми боргу з орендної плати в сумі 34547,06 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.11.2010 (суддя Мєзєнцев Є.І.) задоволені позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська паливна компанія "Надра Донбасу" про стягнення суми боргу з орендної плати на користь бюджету з урахуванням індексу інфляції, штрафу та пені у загальному розмірі 34547,06 грн., стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська паливна компанія "Надра Донбасу" на користь Державного бюджету України суму боргу 25824,51 грн., штрафу 8117,01 грн., пеню 605,54 грн. та державне мито 345,47 грн. та на користь місцевого бюджету Ворошиловського району міста Донецька витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.

На виконання даного рішення виданий відповідний наказ від 26.11.2010.

24.02.2011 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області звернулось до суду із заявою №10-14-02008 від 23.02.2011 про виправлення помилки в наказі господарського суду Донецької області від 26.11.2010, а саме: виключити з тексту наказу словосполучення "державне мито 345,47 грн.", в графі "Стягувач" зазначити: "Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області ( 83001, м. Донецьк, вул. Артема, 97, ідентифікаційний код 13511245)", в графі "Банківські рахунки зазначити: "р/р –31113094700005, код бюджетної класифікації 22080300, отримувач УДК у Калінінському р-ні м. Донецька ГУДКУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016", посилаючись на норми ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 115, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 03.03.2011 господарський суд Донецької області (суддя Мєзєнцев Є.І.), посилаючись на приписи ст. ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, визнав наказ господарського суду Донецької області від 26.11.2010 у справі № 44/42 відносно суми боргу, штрафу, пені та державного мита таким, що не підлягає виконанню, та ухвалив видати накази від 03.03.2011 з таким текстом:

"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Східноукраїнської Паливної Компанії "Надра Донбасу" на користь Державного бюджету України державне мито 345,47 грн.";

"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Східноукраїнської Паливної Компанії "Надра Донбасу" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області суму боргу 25824,51 грн., штрафу 8117,01 грн., пеню 605,54 грн.".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.03.2011 (колегія суддів у складі головуючого судді Бойченка К.І., суддів Діброви Г.І., Шевкової Т.А.) ухвалу господарського суду Донецької області від 03.03.2011 по справі № 44/42 скасовано, заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області № 10-14-02008 від 23.02.2011 про виправлення помилки в наказі господарського суду Донецької області від 26.11.2010 залишено без задоволення.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, в поданій касаційній скарзі просить її скасувати, в частині відмови в задоволенні заяви про виправлення помилки в наказі господарського суду Донецької області від 26.11.2010 та в цій частині прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву, в іншій частині постанову залишити без змін, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ст. ст. 3, 11, 19 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. ст. 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Представники сторін своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористались.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.02.2011 позивач звернувся до господарського суду першої інстанції із заявою про виправлення помилки в наказі господарського суду Донецької області від 26.11.2010, за наслідками розгляду якої господарський суд Донецької області ухвалою від 03.03.2011 визнав наказ господарського суду Донецької області від 26.11.2010 у справі №44/42 відносно суми боргу, штрафу, пені та державного мита таким, що не підлягає виконанню, видавши нові накази від 03.03.2011.

Скасовуючи зазначену ухвалу господарського суду та відмовляючи в задоволенні заяви про виправлення помилки в наказі, суд апеляційної інстанції, виходячи з приписів ст. ст. 89, 117 та ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", дійшов висновку, що у господарського суду першої інстанції не було достатніх підстав для задоволення заяви.

Колегія суддів вважає постанову у справі законною та обґрунтованою, а доводи касаційної скарги безпідставними, враховуючи таке.

За приписами ч. 2 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Згідно ч. 4 цієї статті господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Отже, процесуальний закон передбачає можливість за заявою сторони виправлення саме помилки в наказі, допущеної при його оформленні або видачі, втім, суд першої інстанції, задовольняючи заяву стягувача про виправлення помилки, не звернув уваги, що не було допущено жодної помилки при видачі і оформленні наказу від 26.11.2010, зміст якого повністю співпадав з резолютивною частиною рішення від 08.11.2010.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 ГПК України наказ має відповідати вимовам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження",

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент видачі наказу), яка містить вимоги до виконавчого документа, у виконавчому документі повинні бути зазначені, зокрема, резолютивна частина рішення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду від 03.03.2011, правомірно визначив, що виданий цим судом наказ від 26.11.2010 відповідає приписам ч. 1 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", отже, підстави для виправлення в ньому помилки, а тим більше, визнання його таким, що не підлягає виконанню, були відсутні.

При цьому, колегія суддів відмічає, що резолютивна частина рішення від 08.11.2010 про задоволення позову, в свою чергу, повністю відповідає прохальній частині позовної заяви.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що дії господарського суду Донецької області із задоволення заяви про виправлення помилки в наказі суперечать зазначеним законодавчим приписам.

Наведене свідчить, що під час прийняття постанови у справі суд апеляційної інстанції не припустився порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для її скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.03.2011 у справі господарського суду Донецької області № 44/42 залишити без змін.

Головуючий суддя                               К.В. Грейц

Судді           С.В. Бакуліна

О.І. Глос