Постанова № 15112085, 19.04.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2011 р.Справа № 30/17-18-2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.

суддів: Петрова М.С., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання Підгурському Д.Л.

за участю представників сторін:

від позивача- ОСОБА_5 за довіреністю №840 від 10.03.10р.

від відповідача - ГордєєвоїМ.І. за довіреністю №61 від 10.02.11р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Україна”, с.Козацьке Білгород-Дністровського р-ну Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від „15” березня 2011 року

по справі № 30/17-18-2011

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Одеса

до скаржника

про стягнення майнової шкоди у сумі 124925 грн., а також 25000 грн. моральної шкоди

/повна фіксація судового процесу здійснювалась відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України /

В С Т А Н О В И В :

У січні 2011р. Фізична особа підприємець ОСОБА_2 (далі по тексту- ФОП ОСОБА_2) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Україна”( далі по тексту- СВК„Україна”) /в остаточній редакції - а.с. 77/ про стягнення з останнього 125476грн. матеріальної шкоди, 25000грн. моральної шкоди та 11725,25грн. судових витрат.

Позовні вимоги з посиланням на ст. ст. 15,16,22,23,1166,1167,1187 ЦК України та ст. ст. 136-138,149-152 ЦПК України мотивовані тим, що водій, належного відповідачу автомобіля, здійснив наїзд на автомобіль позивача та зобовязаний відшкодувати йому майнову та моральну шкоду.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15 березня 2011 року (суддя Рога Н.В.) позов задоволено частково та стягнуто з СВК „Україна на користь ФОП ОСОБА_2 матеріальну шкоду у сумі 51255 грн. 77 коп., збитки у сумі 512 грн. 91 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 517 грн. 68 коп., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн. та витрати на послуги адвоката у сумі 3000 грн.. В іншій частині позову відмовлено. Такий висновок суду був прийнятий з огляду на те, що позивач у справі не надав належних доказів на підтвердження усіх своїх позовних вимог, а також не довів того, що моральну шкоду у розмірі 25000грн. спричинив йому саме відповідач.

Не погоджуючись з зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду Одеської області СВК„Україна” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити оскаржене рішення в частині стягнення 51255грн. 77 коп. матеріальної шкоди шляхом заліку отриманої позивачем від батька водія компенсації за його розпискою в сумі 50500грн.. В обґрунтування своєї позиції, скаржник посилається на не повне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, на думку скаржника суд не врахував, що водієм належного кооперативу автомобіля через власного батька оплачено компенсацію вартості пошкоджень автомобіля позивача у розмірі 50 500грн., та не заперечує проти відшкодування різниці між вартістю пошкоджень згідно технічної експертизи та компенсацією за розпискою.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду 1 інстанції без змін, вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 лютого 2008р. о 17:30 на автошляху Одеса-Рені сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої гр. ОСОБА_3, керуючи автомобілем „САЗ-3507” д\з 27185ОВ , який належить на праві власності СВК „Україна”, допустив наїзд на автомобіль „Мерседес” , д\з НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_2. Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26.02.2008р. у справі №3-3684\2008р/а.с.12/, ОСОБА_3 визнано винним у скоєні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124,130 ч.1 КпАП України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КпАП України і накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік з моменту вилучення посвідчення водія.

Згідно ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ст.1172 цього ж Кодексу юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Висновок експертизи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №14877 від 22.10.2008р./а.с.84/ визначив розмір матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля MERCEDES -BENZ S500, державний номерний знак НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження при дружньо-транспортній пригоді в сумі 51255 грн. 77 коп.. Судом першої інстанції було прийнято рішення про стягнення з відповідача означеної суми матеріальної шкоди.

Однак, колегія суддів зазначає, що висновок суду щодо стягнення з СВК„Україна” 51255,77 грн. є помилковим, оскільки суд першої інстанції не повно з'ясував усі обставин справи. Зокрема, в матеріалах справи /а.с. 43/ міститься розписка, підписана позивачем, відповідно до якої він отримав від батька водія належного кооперативу автомобіля ОСОБА_4 50500 грн.. На розписці відсутня дата та інформація про те, для яких цілей вказані кошти були передані, однак оскільки позивач не надав доказів на підтвердження існування між ним і батьком водія належного кооперативу автомобіля інших правовідносин, на підставі яких він міг би отримати зазначені кошти, окрім подій повязаних з дорожньо-транспортною пригодою 07.02.2008р, то колегія суддів приходить до висновку, що сума, яка значиться в розписці позивачем була отримана як матеріальна компенсація спричиненого пошкодження автомобіля. Таким чином, судова колегія вважає за необхідне змінити рішення суду в частині стягнення вартості пошкоджень автомобіля позивача, встановленої технічною експертизою від 22.10.2008р. та стягнути з відповідача лише різницю між вартістю пошкоджень згідно висновку експертизи та компенсацією за розпискою, тобто 755,77грн..

Щодо іншої частини рішення суду, то судова колегія вважає її правомірною, оскільки дійсно компенсація моральної шкоди здійснюється за наявності всіх загальних умов відповідальності за завдання шкоди, а саме: протиправної поведінки, моральної шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою моральною шкодою та вини заподіювача. Наявність моральної шкоди доводиться потерпілим, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Суд першої інстанції правомірно визначив не доведеність позивачем того, що саме відповідач йому спричинив моральну шкоду на суму 25000грн..

Крім того, відповідно до ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Судова колегія вважає, що судом вірно встановлено відсутність підстав для стягнення з відповідача матеріальної шкоди у сумі 124925грн. у звязку з проведенням позивачем ремонту автомобіля, оскільки доказів оплати виконаних робіт по акту від 27.12.2010р. суду надано не було.

За викладених обставин судова колегія вважає, що апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Україна” слід задовольнити, а рішення господарського суду Одеської області від 15 березня 2011 року по справі №30/17-18-2011- змінити.

Відповідно із ст.49 ГПК України, витрати по сплаті держмита за розгляд позову та подачу апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49,99, 101-105 Господарського процесуального

кодексу України,

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Україна” задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 15 березня 2011 року по справі №30/17-18-2011 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

„ 1.Позов задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Україна” (код ЄДРПОУ 03768799, Одеська обл.., Білгород-Дністроський р-н, с.Козацьке, вул..Радянська, 45) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, АДРЕСА_1) матеріальну шкоду у сумі 755 грн. 77 коп., збитки у сумі 512 грн. 91 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 39 грн. 46 коп. , витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 6грн. 25 коп. та витрати на послуги адвоката у сумі 79грн. 50коп..

2.У задоволенні іншої частини позову відмовити.”

2.Стягнути з ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Україна” 258грн. 94 коп. державного мита, сплаченого за подачу апеляційної скарги.

Видачу наказів за постановою доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття. та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров

Суддя С.І. Колоколов

Повний текст постанови складено 26.04.2011р.