Постанова № 15111939, 13.04.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.04.2011 р. справа № 15/1

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Колядко Т.М.

суддів

Приходько І.В. , Скакуна О.А.

за участю представників сторін:

від позивача:

Оболонцева А.О. за довір. № 1012/08 від 08.12.2010р.

від відповідача:

Крук В.Л. за довір. № 4 від 07.02.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Протеїн-Продакшн" м. Кіровоград

на рішення господарського суду

Донецької області

від

02.03.2011р.

по справі

№15/1 (Богатир К.В.)

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Протеїн-Продакшн" м. Кіровоград

до

товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Феоніс" с. Розівка Шахтарського району Донецької області

про

стягнення 716157,50грн.

Господарський суд Донецької області (суддя Богатир К.В.) рішенням від 02.03.2011р. відмовив у задоволені позовних вимог товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Протеїн-Продакшн" м. Кіровоград (далі - ТОВ "ТД Протеїн-Продакшн") до товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Феоніс" с. Розівка Шахтарського району Донецької області (далі - ТОВ "Комбікормовий завод "Феоніс") про стягнення 716157,50грн.

Судове рішення обґрунтовано тим, що договір № 20/07/10 від 20.07.2010р. (з урахуванням специфікацій №№ 1-5 до договору) фактично не був укладений, тому поставка товару по спірним накладним була здійснена не на умовах вищевказаного договору, який був підставою позову.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Донецької області від 02.03.2011р. у справі № 15/1 просить скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, заявник апеляційної скарги вважає, що суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку, що передача товару не була здійснена на умовах договору № 20/07/10 від 20.07.2010р., оскільки видаткові накладні при отримані товару були підписані представником відповідача за довіреністю, а також здійснювалась часткова оплата товару по рахункам, виставлених на підставі вищезазначеного договору, відповідач тим самим підтвердив його укладення.

Відповідач вважає рішення господарського суду від 02.03.2011р. у справі № 15/1 вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, вислухавши доводи та заперечення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ТОВ "ТД Протеїн-Продакшн" м. Кіровоград звернулось до суду з позовом до ТОВ "Комбікормовий завод "Феоніс" с. Розівка про стягнення 716157,50грн., посилаючись на договір № 20/0710 від 20.07.2010р. (з урахуванням специфікацій №№ 1-5 до нього), на підставі якого позивачем було поставлено відповідачу шрот соєвий за період з 22.07.2010р. по 20.08.2010р. на загальну суму 976157,50грн. за видатковими накладними. В обґрунтування факту здійснення поставки позивач посилається на рахунки на оплату, товарно–транспортні накладні, довіреності на отримання товарно–матеріальних цінностей.

Позивачем зазначено, що фактично сторони здійснювали постачання та прийом товару згідно договору № 20/0710 від 20.07.2010р. В письмових поясненнях № 1101/17–1 від 17.01.2011р., № 1102/15–1 від 15.02.2011р. позивач також зазначив, що товар постачався саме на підставі спірного договору, що підтверджується посиланням на договір № 20/0710 від 20.07.2010р. у видаткових накладних.

Крім того, позивач вважає, що в спірному періоді між сторонами не укладалися будь–які інші договори, в тому числі в усній формі або у спрощений спосіб, шляхом обміну листами, телеграмами тощо, крім договору № 20/0710 від 20.07.2010р. При цьому, позивач зазначив на той факт, що оригінали договору № 20/0710 від 20.07.2010р. та специфікацій до нього були направлені відповідачу поштою в двох екземплярах, але останнім так і не були підписані.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав факт отримання від позивача товару за видатковими накладними, які підписані особою, уповноваженою відповідачем тільки на отримання товарно–матеріальних цінностей, а не на підписання договору. Факт підписання договору № 20/0710 від 20.07.2010р. та специфікацій до нього відповідач заперечував та вказав на існування між сторонами правовідносин купівлі–продажу, заснованих на усній домовленості. За вказаних обставин, відповідач вважає, що строк виконання грошового зобов’язання сторонами не узгоджений, тому строк оплати отриманого товару не наступив.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

На підставі видаткових накладних: № ПТД00000018 від 22.07.2010р., № ПТД00000019 від 24.07.2010р., № ПТД00000032 від 28.07.2010р., № ПТД00000064 від 05.08.2010р., № ПТД00000065 від 07.08.2010р., № ПТД00000066 від 12.08.2010р., № ПТД00000069 від 20.08.2010р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 976157,50грн., що підтверджується підписами представника відповідача - Хроменко М.М. в накладних.

Позивачем були виставлені рахунки на оплату отриманого товару: № С-16Ш від 28.07.2010р. на суму 154746,75грн., № С-19Ш від 05.08.2010р. на суму 93661,75грн., № С-20Ш від 07.08.2010р. на суму 136794,00грн., № С-23Ш від 12.08.2010р. на суму 83106,00грн., № С-25Ш від 20.08.2010р. на суму 260604,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач лише частково сплатив позивачу на підставі рахунків: № С-20Ш від 07.08.2010р. та № С-23Ш від 12.08.2010р. грошові кошти за отриманий товар в сумі 260000,00грн., в наслідок чого заборгованість склала 716157,50грн.

02.12.2010р. позивач направив на адресу відповідача вимогу щодо погашення заборгованості в сумі 716157,50грн., яка відповідачем отримана, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 07.12.2010р., однак не виконана.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За таких обставин, апеляційна інстанція дійшла висновку про те, що передача позивачем відповідачу товару на підставі видаткових накладних, направлення рахунків та часткова його оплата останнім свідчить про укладення між сторонами у спрощений спосіб договору поставки (купівлі-продажу) шляхом направлення пропозиції (рахунки) - її прийняття (видаткові накладні) та вимоги про оплату.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, оплата за товар відповідачем повинна була проводитись згідно видаткових накладних, які підтверджують отримання товару та вимоги про його оплату (лист від 02.12.2010р.).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, з боку відповідача мало місце неналежне виконання зобов’язань з оплати за отриманий від позивача товар, у зв’язку з чим позов ТОВ "Торговий дім Протеїн-Продакшн" слід задовольнити.

Висновок господарського суду, що позивачем не доведена поставка товару на умовах договору № 20/07/10 від 20.07.2010р. та специфікацій до нього, на підставі яких заявлено позов, а до початку розгляду справи по суті позивач підстави позову не змінив, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, колегія суддів апеляційної інстанції вважає помилковим з врахуванням наступного.

Господарський суд дійсно розглядає спір в межах заявлених позовних вимог та їх підстав.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги до відповідача; підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача (п. 3.7. роз"яснення президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Звертаючись до суду, ТОВ "Торговий дім "Протеїн-Продакшн" обґрунтував свої вимоги про стягнення заборгованості послався на договір № 20/07/10, специфікації №№1-5 та поставку відповідачу і отримання останнім шроту соєвого в кількості 247,42т на загальну суму 976157,50грн. згідно товаро-транспортних накладних, видаткових накладних, довіреностей на отримання товару, часткову оплату відповідачем та вимогу про оплату решти заборгованості.

Таким чином, посилання суду, що підставою позову були лише договір та специфікації, які не були підписані відповідачем, не відповідає фактичним обставинам справи.

Інші підстави (обставини), наведені в позові підтверджені належними доказами, не спростовані відповідачем і свідчать про обґрунтованість позовних вимог про стягнення боргу.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга ТОВ "Торговий дім Протеїн-Продакшн" підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 02.03.2011р. у справі № 15/1 - скасуванню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Відповідно до п. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" надмірно сплачене державне мито підлягає поверненню, тому ТОВ "ТД Протеїн-Продакшн" слід повернути державне мито в сумі 37,00грн. за платіжним дорученням № 232 від 10.03.2011р., як надмірно сплачені.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Протеїн-Продакшн" м. Кіровоград задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 02.03.2011р. у справі № 15/1 скасувати.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Протеїн-Продакшн" м. Кіровоград до товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Феоніс" с. Розівка Шахтарського району Донецької області про стягнення 716157,50грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Феоніс" (86221, Донецька область, Шахтарський район, с. Розівка, вул. Степова, буд. 2, ЄДРПОУ 32357650, р/р 2600001517992 в філії АО "Укрексимбанк" в м. Донецьку, МФО 334817) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Протеїн-Продакшн" (25014, м. Кіровоград, Кіровський район, вул. Ливарна, буд. 10, ЄДРПОУ 36390340, р/р 26002000000528 в ПАО "Банк Камбио" м. Київ, МФО 380399) борг в сумі 716157,50грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 7161,58грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн. та витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 3580,78грн.

Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Видати довідку товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Протеїн-Продакшн" на повернення з державного бюджету України державного мита в сумі 37,00грн. за платіжним дорученням № 232 від 10.03.2011р., як надмірно сплачені.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Т.М. Колядко

Судді: І.В. Приходько

О.А. Скакун

Надруковано: 5 прим.: 1. позивачу, 1. відповідачу

1. у справу, 1. ДАГС, 1. г/с Дон. обл.